Рішення

від 25.07.2019 по справі 910/4393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2019Справа № 910/4393/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" (02068, місто Київ, Дарницький район, вулиця Драгоманова, будинок 31, квартира 189; ідентифікаційний код 35030793)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" (02081, місто Київ, Дарницький район, вулиця Канальна, будинок 2; ідентифікаційний код 35121246)

про стягнення 93 840,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" про стягнення 93 840,00 грн неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з повернення об`єкту оренди після закінчення терміну дії договору № 221201 від 22.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/4393/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання приписів чинного процесуального законодавства ухвала суду від 04.04.2019 про відкриття провадження у справі була направлена учасникам судового процесу та отримана уповноваженими представниками позивача 16.04.2019, 19.04.2019 та 23.04.2019, що підтверджено наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103050075803, № 0103050075790, № 0103050075781.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 09.04.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 02081, місто Київ, вулиця Канальна, будинок 2.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "вибув".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 09.04.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

08.05.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду надійшло клопотання позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу.

10.06.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи в якому позивач повідомив суд про ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/2352/19 від 23.04.2019 про зобов`язання повернути обладнання за договором № 221201 від 22.12.2017.Відповідно до поданого клопотання позивач просив розглядати справу № 910/4393/19 з урахуванням рішення у справі № 910/2352/19 від 23.04.2019, яке набрало законної сили 14.05.2019.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фасадбудсервіс (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація ТМ (Орендар) укладений Договір № 221201 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар приймає у тимчасове строком на 30 календарних днів оплатне (орендне) користування без передачі права власності 1 комплект будівельного обладнання (далі - Обладнання) згідно з Додатком № 2.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято визначений у Додатку № 2 до Договору Обладнання.

В порушення умов Договору відповідач не здійснив повернення орендованого Обладнання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2019, яке набрало законної сили 14.05.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фасадбудсервіс задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація ТМ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фасадбудсервіс обладнання на суму 70 650,00 грн, а саме: стійку під опалубку 3,0 м у кількості 71 шт. на суму 31 950,00 грн, корону опалубки у кількості 20 штук на суму 3 000,00 грн, триногу опалубки у кількості 119 штук на суму 35 700,00 грн.

На виконання вказаного рішення судом видано накази № 910/2352/19 від 14.05.2019.

Згідно приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом..

Отже судове рішення, прийняте в справі № 910/2352/19, має преюдиційне значення для вирішення даного спору, а встановлені ними факти не потребують повторного доведення.

Пунктом 8.1.1 Договору, умови якого кореспондуються з частиною статті 785 Цивільного кодексу України, сторони визначили, що за кожний день прострочення повернення орендованого Обладнання Орендар сплачує Орендодавцю подвійний розмір орендної плати з розрахунку за день, згідно пункту 5.1.2 Договору, до моменту повернення Обладнання на склад Орендодавця.

Додатковою угодою № 15 від 01.08.2018 до Договору за взаємною згодою сторін було продовжено продовження терміну оренди Обладнання на 30 календарних днів до 31.08.2018 та визначено розмір орендної плати з 02.08.2018 по 31.08.2018 у сумі 7 038,00 грн (з ПДВ) з розрахунку 234,60 грн (з ПДВ) за день.

Як зазначалося вище, рішенням суду у справі № 910/2352/19 встановлено факт передачі Обладнання позивачем відповідачу а також факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення Обладнання.

З огляду на невиконання відповідачем умов Договору та неповернення орендованого Обладнання позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування обладнанням в період з 01.09.2018 по 19.03.2019, передбаченої пунктом 8.1.1 Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 зазначеної статті надано право наймодавцеві, у випадку якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що термін дії Договору закінчився 31.08.2018, а належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Відповідачем обладнання за актом, переданого на підставі Договору № 221201 від 22.12.2017 станом на 19.03.2019 (крайній день нарахування неустойки) матеріали справи не містять у позивача виникло право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі, визначеному чинним законодавством та пунктом 8.1.1 Договору.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми неустойки, суд встановив, що позивачем вірно визначено період для здійснення зазначеного нарахування, а розрахунок є математично вірним.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування обладнанням в період з 01.09.2018 по 19.03.2019 у сумі 93 840,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За змістом частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до позовної заяви розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив 1 921,00 грн сплаченого судового збору та орієнтовно 5 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, з яких 3 000,00 грн складали витрати на підготовку позовної заяви, додатків до неї та подача зазначених матеріалів до суду, а 2 000,00 грн - участь представника у судовому засіданні).

Водночас, з поданого позивачем клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу вбачається, що, враховуючи розгляд справи судом без виклику представників сторін, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 3 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором № 01/04 від 01.04.2019, укладеним з Адвокатським бюро "Малеванчук та партнери" та додатковою угодою № 1 до нього, Актом № 02/05/19 від 02.05.2019 прийому-передачі наданих послуг, рахунком-фактурою № 02/05 від 02.05.2019 на суму 3 000,00 грн та випискою по особовому рахунку за 06.05.2019 Адвокатського бюро.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у тому числі витрати на професійну допомогу, як то передбачено частиною 4 вказаної статті.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" про стягнення 93 840,00 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" (02081, місто Київ, Дарницький район, вулиця Канальна, будинок 2; ідентифікаційний код 35121246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" (02068, місто Київ, Дарницький район, вулиця Драгоманова, будинок 31, квартира 189; ідентифікаційний код 35030793) 93 840,00 грн (дев`яносто три тисячі вісімсот сорок гривень 00 копійок) неустойки, 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору та 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ