Рішення

від 29.07.2019 по справі 910/6355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2019Справа № 910/6355/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Капрол Буд Груп

про стягнення 110000 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Капрол Буд Груп про стягнення 110000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір підряду №22-11-17-5 від 22.11.2017 на виконання робіт з капітального ремонту-облаштування ігрового майданчика, у подальшому, з метою виконання вказаного договору підряду, між сторонами було також укладено Договір відповідального зберігання №2/к від 19.12.2017, за умовами якого позивачем було передано відповідачу елементи ігрового майданчика загальною вартістю 178500 грн. Так позивач вказує, що роботи за Договором підряду №22-11-17-5 від 22.11.2017 були виконані відповідачем частково та встановлено елементи ігрового майданчика на суму 65500 грн. У зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем договору підряду, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимовами щодо повернення із відповідального зберігання майна загальною вартістю 110000 грн., проте такі вимоги були залишені відповідачем без задоволення, умови договору підряду зі встановлення елементів ігрового майданчика на вказану суму відповідачем не виконані. На підставі викладеного, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань зі встановлення елементів ігрового майданчика та повернення одержаного на зберігання майна, позивач вважає, що відповідач безпідставно набув вказане майно позивача, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути відповідача вартість безпідставно набутого майна в розмірі 110000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2019 позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

23.05.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.05.2019 подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 03.06.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.06.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 26.06.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 20.06.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03065, м. Київ, просп. Комарова, буд. 42.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103047882145 із відміткою про повернення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Капрол Буд Груп (підрядник, відповідач) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва (замовник, позивач) було укладено Договір підряду № 22-11-17-5, за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує у межах кошторисної документації та умов Договору виконання робіт із капітального ремонту-облаштування ігрового майданчика за адресою: вул. Світлицького, 28-В у Подільському районі м. Києва, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (п.1.1 Договору).

Строки виконання робіт за Договором визначені календарним графіком виконання робіт (Додаток №4) та встановлюються з 22.11.2017 по 31.12.2017 (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна останнього є твердою та згідно договірної ціни (Додаток №2), протоколу узгодження цін на матеріальні ресурси (Додаток №5) складає 194198,09 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 32366,35 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що за вказаним Договором підряду позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 58259,43 грн. згідно платіжного доручення №52 від 23.11.2017 та 120240,57 грн. згідно платіжного доручення №67 від 21.12.2017.

У свою чергу, відповідач надавав позивачу гарантійні листи №К-281 від 27.12.2017 та №К-131 від 13.08.2018 щодо виконання робіт із капітального ремонту-облаштування ігрового майданчика за адресою: вул. Світлицького, 28-В у Подільському районі м. Києва у строк, зокрема, спортивного майданчика до 01.09.2018.

Разом з тим, 19.12.2017 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Капрол Буд Груп (відповідач) було укладено Договір відповідального зберігання №2/к, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на безоплатне відповідальне зберігання елементи ігрового майданчику за адресою: вул. Світлицького, 28-В у Подільському районі м. Києва (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п.3.2.2 Договору, позивач має право в будь-який час вимагати повернення (повністю або частково) елементи ігрового майданчика, що знаходяться на зберіганні у відповідача.

Згідно п.4.1.4 Договору, відповідач зобов`язався повернути елементи ігрового майданчика позивачу за першою вимогою у 3-денний термін.

Пунктами 6.1, 6.2 Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні від одної із сторін не надійшло письмове повідомлення щодо припинення дії договору, то він вважається пролонгованим на один рік.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.12.2017 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна за Договором №2/к від 19.12.2017, за яким позивач передав, а відповідач прийняв майно на загальну суму 178500 грн., а саме: Ігровий комплекс на 4 башти - 1 шт., вартістю 110000 грн., Спортивний комплекс - 1 шт., вартістю 36000 грн., пісочниця - 1 шт., вартістю 6500 грн., гойдалка двомісна - 1 шт., вартістю 18000 грн., гойдалка балансир - 1 шт., вартістю 8000 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 21.12.2018 за Договором №2/к від 19.12.2017 відповідач передав позивачу і встановив наступне обладнання на об`єкті: капітальний ремонт - облаштування ігрового майданчика за адресою: вул. Світлицького, 28-В у Подільському районі м. Києва, а саме: Спортивний комплекс - 1 шт., вартістю 36000 грн., пісочниця - 1 шт., вартістю 6500 грн., гойдалка двомісна - 1 шт., вартістю 18000 грн., гойдалка балансир - 1 шт., вартістю 8000 грн. Ігровий комплекс на 4 башти у кількості 1 шт. вартістю 110000 грн. залишається на зберіганні у відповідача.

25.01.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №10663-367, зокрема, щодо термінового передання у термін до 15.02.2019 обладнання ігрового майданчика за адресою: вул. Світлицького, 28-В у Подільському районі м. Києва на суму 110000 грн., що передано за Договором відповідального зберігання №2/к від 19.12.2017, який закінчив свою дію. Однак, відповіді на вимогу відповідач не надав та майно не повернув.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (частина 1 статті 936 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно з приписами статті 953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач внаслідок закінчення дії Договору №1/к від 19.12.2017 звертався із відповідною вимогою до відповідача щодо повернення переданого на відповідальне зберігання майна - ігрового комплексу на 4 башти, вартістю 110000 грн., однак відповідач на звернення позивача жодної відповіді не надав, вказане майно позивачу не повернув.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 950 та частиною 1 статті 951 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення із зберігання належного позивачу майна матеріали справи не містять суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача вартості переданого на зберігання ігрового майданчика.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 110000 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Капрол Буд Груп (03065, м. Київ, просп. Комарова, буд. 42; ідентифікаційний код 34000286) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 36; ідентифікаційний код 39609111) 110000 (сто десять тисяч) грн. вартості переданого на зберігання майна, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 29.07.2019

Суддя Я.В. Маринченко