ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1313/19
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом
дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827)
до
комунального підприємства Березаньтепломережа виконавчого комітету Березанської міської ради (07541, Київська область, м.Березань, вул. Героїв Небесної сотні, буд 20, ЄДРПОУ 20615577)
про стягнення 70756,80 гривень,
без виклику учасників справи
24.05.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 31/04-1120 від 21.05.2019 (вх. № 1365/19) про стягнення з комунального підприємства Березаньтепломережа виконавчого комітету Березанської міської ради заборгованості у розмірі 70756,80 гривень, з яких 58773,53 гривень - інфляційні втрати та 11986,27 гривень - 3% річних.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума заборгованості сформувалася внаслідок нарахування інфляційних втрат з травня 2016 по квітень 2019 у розмірі 58773,53 гривень та 3% річних з 22.05.2016 по 21.05.2019 у розмірі 11986,27 гривень на суму грошового зобов`язання у розмірі 137326,03 гривень, встановленого рішенням Господарського суду Київської області у справі № 6/208-09/18 від 26.11.2009, що не виконане відповідачем у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідач ухвалу суду від 28.05.2019 отримав 06.06.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103268465930, а отже відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином та мав подати відзив до 21.06.2019 включно.
11.06.2019 на адресу Господарського суду Київської області дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України надійшла заява № 31/04-1309 від 10.06.2019 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Київської області від 28.05.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2019 у задоволенні вищезазначеної заяви дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України відмовлено.
Проте, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2019 позовну заяву дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України залишено без руху, зобов`язано позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали.
У встановлений судом строк, від позивача, надійшла заява № 31/04-1375 від 20.06.2019 про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 12.06.2019 з доданими до неї доказами такого усунення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2019 продовжено розгляд справи № 911/1313/19 за позовом дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 31/04-1120 від 21.05.2019 (вх. № 1365/19) про стягнення з комунального підприємства Березаньтепломережа виконавчого комітету Березанської міської ради заборгованості у розмірі 70756,80 гривень в порядку, встановленому ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 по справі № 911/1313/19.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України), без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Станом на 29.07.2019 відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 06.06.2019 ухвали про відкриття провадження від 28.05.2019 у справі № 911/1313/19, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 у справі № 6/208-09/18 позовні вимоги дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задоволено повністю та стягнуто з підприємства Березаньтепломережа на користь дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України 137326,03 гривень заборгованості за договором комісії, 1373,26 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначеним рішенням, зокрема встановлено, що 18.09.2006 між дочірнім підприємством Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та підприємством Березаньтепломережа укладено Договір комісії № 12/06-807. На виконання умов зазначеного Договору позивач (комітент) доручає, а Комісіонер (відповідач) бере на себе зобов`язання укласти від свого імені Правочини з реалізації теплової енергії, за ціною не нижче, ніж погоджена згідно умов Договору. Комісіонер зобов`язаний вчиняти (укладати) правочини зі споживачами на умовах, найбільш вигідних для комітента. Відповідно до п. 4.9 Договору Комісіонер приймає на себе поруку (делькредере) перед Комітентом за невиконання Споживачами своїх зобов`язань за Правочинами, укладеними на виконання умов цього Договору.
У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за Договором комісії № 12/06-807 від 18.09.2006, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 137326,03 гривень, що і стала предметом розгляду у справі № 6/208-09/18 Господарського суду Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вказаним рішенням суду підтверджено факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором комісії № 12/06-807 від 18.09.2006 в розмірі 137326,03 гривень.
Як стверджує позивач, відповідач обов`язку з оплати заборгованості (встановленої рішенням суду) повністю не виконав, у зв`язку з чим, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 11986,27 гривень за період з 22.05.2016 по 21.05.2019, інфляційних втрат у сумі 58773,53 гривень за період травень 2016 року - квітень 2019 року, нарахованих на несплачену суму основного боргу, розмір якого встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 у справі № 6/208-09/18.
Перевіряючи підставність звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, дослідивши Статут дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в редакції 2016 року судом встановлено, що у зв`язку з реорганізацією дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України правонаступником за всіма його правами та обов`язками стала дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , що, зокрема, підтверджено і ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2010 по справі № 6/208-09/18, що зумовлює висновки суду про підставне звернення позивача із розглядуваним позовом по правовідносинах, що виникли між відповідачем та ДП Газ-Тепло НАК Нафтогаз України .
Отже, предметом судового розгляду по цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 11986,27 гривень за період з 22.05.2016 по 21.05.2019 та інфляційних втрат у розмірі 58773,53 гривень за період травень 2016 року - квітень 2019 року, нарахованих на несплачену суму основного боргу, розмір якого встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 у справі № 6/208-09/18.
Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно ч. 1ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Така ж позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7.
Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Київської області від 26.11.2009 у справі № 6/208-09/18 стягнуто з підприємства Березаньтепломережа на користь дочірнього підприємства Газ-тепло Національної акціонерної компанії Нафтогаз України 137326,03 гривень заборгованості за договором комісії.
Позивач зазначає, що на виконання вказаного рішення відповідачем було здійснено три оплати, а саме: 07.11.2017 на суму 9446,39 гривень, 23.03.2018 на суму 170,21 гривень та 09.11.2018 на суму 116,50 гривень. Належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було. Водночас, ці обставини відповідачем не заперечувалися, що дає суду підстави дійти висновку про визнання сторонами факту проведення відповідачем часткової оплати в погашення існуючої суми заборгованості з дати та в розмірі, що визначено позивачем.
Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 58773,53 гривень, нарахованих на прострочену заборгованість за період з 01.05.2016 по 31.10.2017 на суму боргу 137326,03 гривень, з 01.11.2017 по 28.02.2018 на суму боргу 129488,90 гривень, з 01.03.2018 по 31.10.2018 на суму боргу 129318,69 гривень та з 01.11.2017 по 30.04.2019 на суму боргу 129202,19 гривень.
Судом встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу 129202,19 за період з 01.11.201 7 по 30.04.2019, оскільки нарахування на зазначену суму заборгованості повинно здійснюватись починаючи з 01.11.201 8 , адже сума заборгованості у 129202,19 гривень утворилася починаючи з 09.11.2018 у зв`язку із частковою оплатою відповідачем 09.11.2018 суми боргу у розмірі 116,50 гривень.
Отже, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду, та з урахуванням виявленої судом помилки позивача в частині визначення періоду нарахування щодо суми заборгованості у 129202,19 гривень, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 45860,85 гривень.
Перевіривши розрахунок 3% річних, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми боргу, судом встановлено, що арифметично вірною сумою 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача є 11767,27 гривень. Здебільшого різниця між сумою, що нарахована позивачем та визначеною судом склалася внаслідок помилкового нарахування 3% річних на суму заборгованості 129202,19 за період з 09.11.2018 по 30.04.2019 (173 дні) адже, як встановлено судом 3% річних за цей період щодо цієї суми заборгованості становить 1837,15 гривень замість 2060,16 гривень, визначених позивачем. В решті, незначна помилка в розрахунку позивача була допущена здійснюючи розрахунок за перший період нарахування 3% річних.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 45860,85 гривень інфляційних втрат та 11767,27 гривень 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій та оскільки судовий збір оплачено у мінімальному розмірі, а часткове задоволення позовних вимог, обумовлене помилкою у розрахунках, що не вплинуло б на розмір судового збору, що підлягав би стягненню, якщо таких помилок позивачем допущено не було.
Керуючись ст.ст. 4,12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства Березаньтепломережа виконавчого комітету Березанської міської ради (07541, Київська обл., місто Березань, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 20, код ЄДРПОУ 20615577) на користь дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827) 45860 (сорок п`ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 85 копійок інфляційних втрат, 11767 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 27 копійок 3% річних та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять оду) гривню 00 копійок судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2019.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2019 |
Оприлюднено | 30.07.2019 |
Номер документу | 83287121 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні