Рішення

від 25.07.2019 по справі 914/975/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2019 Cправа № 914/975/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХІМТРЕЙД", м.Київ,

до відповідача: Приватного підприємства "РОТЕН", м.Львів,

про стягнення 60' 511,56 грн. заборгованості

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Габаковській Х.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Креховецький Р.Є. - адвокат

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) Акорд .

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" до Приватного підприємства "РОТЕН" про стягнення 60' 511,56 грн. заборгованості за договором поставки № 16021С від 16.02.2016 р., з яких: 15' 892,56 грн. основного боргу (донарахованої курсової різниці національної валюти до долара США), 7' 043,22 грн. збитків від інфляції, 24' 163,74 грн. пені, 10' 233,53 грн. 20% річних та 3' 178,51 грн. штрафу. У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15' 000,00 грн. (5' 000,0 0 грн. за стадію підготовки та подачу позову в господарський суд та 10' 000,00 грн. за стадію розгляду справи).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 16021С від 16.02.2016 р. в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар, внаслідок чого, оскільки в договорі сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, позивачем донараховано вартість товару з урахуванням курсової різниці національної валюти до долара США у розмірі 15' 892,56 грн. Вказану курсову різницю позивач визначає як заборгованість та нараховує на вказану суму збитки від інфляції, пеню, 20 % річних та штраф.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.05.2019 р. справу № 914/975/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 27.05.2019 р. позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.07.2019 року.

18.06.2019 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач вважає, що доводи, викладені у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачу невідомо про існування вказаного правочину, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом національної валюти. Стверджує, що нарахування пені, штрафу та 20 відсотків річних є неправомірним та несправедливим в силу ст. 61 Конституції України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2019 р. у задоволенні клопотання ТзОВ Украгрохімтрейд про участь у судовому засіданні 09.07.2019 р. у режимі відеоконференції відмовлено.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2019 р. з`явився, подав пояснення на відзив з обгрунтуанням своєї правової позиції, просив суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Крім того, позивач надавав для огляду оригінал договору поставки № 16021С від 16.02.2016 р. та специфікацію № 1 від 16.02.2019 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2019 р. зазначив про фактичне отримання товару за видатковими накладними № 214 від 14.04.2016 р. та № 288 від 17.05.2016 р., однак проти задоволення позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2019 р.

15.07.2019 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТзОВ "Украгрохімтрейд" просить суд стягнути з відповідача на свою користь: 3' 178,44 грн. основного боргу (донарахованої курсової різниці національної валюти до долара США), 10' 65,17 грн. збитків від інфляції, 10' 352,25 грн. пені, 1' 638,50 грн. 20% річних та 635,69 грн. штрафу.

Положення п. 2 ч. 2 ст.46 ГПК України надають позивачу процесуальну можливість збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також право до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.2019 р. у задоволенні клопотання ТзОВ Украгрохімтрейд про участь у судовому засіданні 25.07.2019 р. у режимі відеоконференції відмовлено.

У судове засідання 25.07.2019 р. представник позивача не з`явився. У клопотанні про участь у судовому засіданні 25.07.2019 р. у режимі відеоконференції зазначав, що у разі, якщо суд відмовить у задоволенні даного клопотання, розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.07.2019 р. подав усне клопотаня про відкладення розгляду справи з метою подання суду пояснення з приводу заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Зважаючи, що встановлені ГПК України строки для розгляду справи по суті закінчилися, а також враховуючи, що відповідач мав достатньо часу для підготовки і подання таких пояснень, суд відмовив у задоволенні даного клопотання та продовжив розгляд справи.

Згідно із приписами ст.ст. 233, 240 ГПК України в судовому засіданні 25.07.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

16.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (постачальник) та Приватним підприємством "Ротен" (покупець) укладено договір поставки №16021С (далі -договір), відповідно до умов якого в терміни, визначені договором та/або додатками до нього, постачальник зобов`язується передати у власність покупця насіння, засоби захисту рослин, добрива (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором та додатками до нього (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються накладними та/або рахунками-фактури, та/або додатками, що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у рахунках та видаткових накладних в національній валюті. Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони можуть визначати еквівалент вартості товару у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання постачальником товару за зовнішньоекономічними контрактами), про що сторони оформлюють відповідні додатки до договору (п.2.2. договору).

Згідно п.3.1 договору товар, що був отриманий покупцем в межах цього договору, має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною, або на умовах 100-відсоткової передоплати. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків за поставлений товар в окремих додатках до даного договору (п.3.2 договору).

У п.3.3 договору сторонами погоджено, що у тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склалася на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день виставлення рахунку та/або укладення додатку, сторони для визначення суми належної оплати використовують формулу: С= (А1/А2)хВ.

16.02.2016 р. між сторонами укладено специфікацію №1 (додаток №1) до договору поставки від 16.02.2016 р. №16021С (далі - специфікація), в якій сторони обумовили найменування, асортимент, ціну, вартість продукції та умови оплати. Пунктом 1 специфікації визначено, що загальна вартість товару з ПДВ складає еквівалент 132' 438,02 дол. США, що станом на 16.02.2016 року за курсом 27,27 гривні за 1 долар США складає 3' 611' 584,51 грн., в тому числі ПДВ 601' 930,75 грн.

Відповідно до п.4 специфікації сторони у зобов`язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США. Сторони домовлись, що у разі, якщо курс долара США на час закриття торгів (графа закриття/ASK ), що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника банківський день буде вище, ніж курс продажу долара США на час закриття торгів (графа закриття/ASK ), що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати підписання даного додатку банківський день, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(А1/А2)хВ, де S - заг. вартість товару в гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті); В - заг. вартість товару в гривнях з ПДВ на 16.02.2016 р.; А2 - договірний курс на дату підписання додатку №1 складає 27,27 грн. за 1 долар США; А1 - курс долара США до гривні на час закриття торгів (графа закриття/ASK ), що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника банківський день. При цьому сторони домовились, що у разі зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника до 18 лютого 2016 р. включно, курс А 1 буде становити 27,27 гривні за 1 долар США.

Після оплати повної вартості товару, згідно з п.3 даної специфікації (закриття рахунків за договором), постачальник надає покупцю усі необхідні документи (розрахунок вартісних показників, коригувальні податкові накладні) для проведення коригувань вартісних показників накладних, що були оформлені на дату поставки товару.

Пунктом 5 специфікації сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштівна поточний рахунок постачальника у наступному порядку: 30% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 39' 731,40 дол. США, - до 18.02.2016 р., що станом на 16.02.2016 р. за курсом 27,27 грн. за долар США складає 1' 083' 475,35 грн., в т.ч. ПДВ 180' 579,23 грн.; 70% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 92'706,61 дол. США, - до 17.10.2016 р., що станом на 16.02.2016 р. за курсом 27,27 грн. за долар США складає 2' 528' 109,16 грн., в т.ч. ПДВ 421' 351,53 грн.

25.02.2016 р. ПП Ротен здійснено оплату на суму 1' 521' 431,26 грн., з яких 1' 083' 475,35 грн. позивачем зараховано як погашення30% від загальної вартості товару, а залишок суми в розмірі 437'955,91 грн. зараховано як сплата 70% від вартості поставленого товару. Копія банківської виписки про оплату долучена позивачем до матеріалів справи.

Отже, до встановленого сторонам терміну, а саме до 18.02.2016 р., покупець договірні зобов`язання щодо здійснення оплати 30% від загальної вартості товару не виконав, чим прострочив сплату попередньої оплати за товар на 6 днів.

Судом встановлено, що 14.04.2016 р. та 17.05.2016 р. на виконання умов договору поставки ТзОВ "Украгрохімтрейд" поставлено, а ПП "Ротен" прийнято товар, а саме:

- соняшник НК Неома, в кількості 218 пак., за ціною 4' 994,05 грн. (еквівалент у доларах США 181,30) за одиницю товару та насіння соняшнику НК Фортімі обр. Круїзером, в кількості 200 пак., за ціною 5' 085,86 грн.(еквівалент у доларах США 186,50) за одиницю товару, загальною вартістю 2' 094' 975,26 грн. з ПДВ, - за видатковою накладною № 214 від 14.04.2016 р. (підстава: договір поставки №16021С від 16.02.2016 р.);

- насіння соняшнику НК Алего Круізер, в кількості 308 пак., за ціною 4'924.06 грн. (еквівалент у доларах США 180,57) за одиницю товару, загальною вартістю 1' 516' 609,25 грн. з ПДВ, - за видатковою накладною № 288 від 17.05.2016 р. (підстава: договір поставки №16021С від 16.02.2016 р.).

Товар відповідачем отриманий без зауважень та заперечень, видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін. Факт отримання товару представник відповідача, присутній у судовому засіданні не заперечував.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань. Так, п. 7.1.1. визначено, що за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення. В пунктах 7.7. та 7.8. сторони обумовили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу Україні, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. У разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Позивач стверджує, що згідно специфікації сторонами передбачено передоплату у розмірі 30% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 39' 731,40 дол. США) до 18.02.2016 р., що станом на 16.02.2016 р. за курсом 27,27 грн. за долар США складає 1' 083' 475,35 грн., в т.ч. ПДВ 180' 579,23 грн., тому саме з цієї дати слід нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 265 ГК України, передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (постачальник) та Приватним підприємством "Ротен" (покупець) укладено договір поставки №16021С.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 р. у справі № 914/1208/18, залишеним без змін Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.06.2019 р., первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП Ротен про визнання недійсними пунктів 7.1.1., 7.7., 7.8., 7.9. договору поставки № 16021С від 16.02.2016 р. відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на однаковий суб`єктний склад сторін під час розгляду справи №914/975/19 не потрібно доводити обставину, що встановлена рішенням суду у справі № 914/2108/18, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що факт передачі-отримання товару та його оплату сторони визнають, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у нього інформації з приводу підписання зазначеного договору директором ПП Ротен .

Як встановлено судом, покупець з простроченням у 6 днів перерахував постачальнику попередню оплату/аванс у розмірі 30% від загальної вартості товару.

Поставка товару відбулась 14.04.2016 р. за видатковою накладною №214 на суму 2' 094' 975,26 грн. та 17.05.2016 року за видатковою накладною № 288 на суму 1' 516' 609,25 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, у п.4 специфікації передбачено, що сторони у зобов`язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США.

Як уже відзначалося, у пункті 5 специфікації сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: 30% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 39' 731,40 дол. США), - до 18.02.2016 р., що станом на 16.02.2016 р. за курсом 27,27 грн. за долар США складає 1' 083' 475,35 грн., в т.ч. ПДВ 180'579,23 грн.; 70% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 92'706,61 дол. США - до 17.10.2016 р., що станом на 16.02.2016 р. за курсом 27,27 грн. за долар США складає 2' 528' 109,16 грн., в т.ч. ПДВ 421' 351,53 грн.

Cторони домовились, що в разі якщо курс продажу долара США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника банківський день буде вище, ніж курс продажу долара США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати підписання даного Додатку банківський день, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (A1/А2 )*В, де S - загальна вартість Товару в гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті); В - загальна вартість Товару в гривнях з ПДВ на 16 лютого 2016 р.; А2 - договірний курс на дату підписання Додатку №1 складає 27,27 гривні за 1 долар США; А1 - курс долара США до гривні на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника банківський день.

Зазначена в п. 1 даного додатку (поряд з грошовим еквівалентом вартості товару в іноземній валюті) вартість товару у гривнях, яка відповідає такому еквіваленту на день підписання сторонами специфікації, не є окремим порядком визначення суми, яку покупець має сплатити у гривнях в якості вартості товару, а приймається виключено для оформлення видаткових накладних. Після оплати повної вартості товару згідно п.3 даної специфікації (закриття розрахунків за договором) постачальник надає покупцю усі необхідні документи (розрахунок вартісних показників, коригувальні податкові накладні) для проведення коригувань вартісних показників накладних, що були оформлені на дату поставки товару. При цьому сторони домовилися, що в разі якщо платіж за договором відбудеться пізніше ніж дата, до якої згідно графіку оплати такий платіж мав відбутися, курс А1 буде не нижчий ніж курс продажу долара США на час закриття торгів (графа закриття/ АSК ), що складеться на міжбанківському валютному ринку України на дату (з графіку оплати), до якої платіж мав відбутися, але не відбувся. Сторони домовились, що курс продажу долара США на час закриття торгів (графа закриття/АSК ), що складеться на міжбанківському валютному ринку України підтверджується даними веб-сайту http://finmonitor.com.ua, а в разі неможливості вільного використання ресурсу (в наступній черговості): - даними сайту http://finmonitor.com.uа; - даними АТ Райффайзен Банк Аваль ; -даними одного з банків за вибором покупця, в яких відкрито його рахунки.

Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідач неналежним чином виконував договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару. А саме, як вбачається з долучених до матеріалів справи банківських виписок, відповідачем 25.02.2016 р. сплачено 1' 521' 431,26 грн., з яких 1' 083' 475,35 грн. позивачем зараховано як погашення 30% від загальної вартості товару, а залишок суми в розмірі 437'955,91 грн. зараховано як сплата 70% від вартості поставленого товару

Оскільки відповідачем прострочено сплату 1' 083' 475,35 грн., що еквівалентно 39'731,40 доларам США за курсом долара на момент підписання cпецифікації (16.02.2019 р.), а за курсом продажу долара США, що склався на час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України на дату, яка є попередньою до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника - 24.02.2016 р., курс гривні до долара США становив 27,35 грн. за 1 долар США, так як борг був сплачений 25.02.2016 р., позивачем донараховано 15' 892,56 грн. курсової різниці.

Частина 2 ст.524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У розумінні ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що сторони у п. 4 специфікації визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - долар США, тобто зобов`язання за даним договором має бути виконане у гривні з урахуванням курсу долара США на час укладання договору та на день фактичної оплати товару, що відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а його умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними, що вказує на принцип свободи договору.

Фактично за такою умовою договору сторони визначили особливості формування ціни договору. Так, покупець взяв на себе обов`язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості товару на момент підписання договору з урахуванням курсу долара США на переддень такої оплати.

Для обрахунку суми, яка підлягає оплаті (оскільки сплата 30% відбулася із простроченням) слід використовувати формулу, яка обумовлена сторонами в п.4 специфікації. При перевірці правильності нарахування курсової різниці судом також враховано, що станом на момент підписання специфікації №1 до договору, курс долара США до гривні становив 27,27 грн. за 1 долар США, а станом на 24.02.2016 р. (попередній до дати зарахування коштів 25.02.2016 р. від покупця на рахунок постачальника банківський день) курс долара США до гривні на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що склався на міжбанківському валютному ринку України, становив 27,35 грн. за 1 долар США. Крім того, суд звернув увагу на те, що в п. 4 специфікації сторони домовилися, що у разі зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника до 18.02.2016 р. включно, курс буде становити 27,27 гривні за 1 долар США.

Перевіривши розрахунок розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) у відповідності до ст.ст. 524, 533, 562 Цивільного кодексу України та договору поставки № 16021С від 16.02.2016 р., за період з 19.02.2016 р. по 24.02.2016 р. суд встановив, що такий становить 3' 178,44 грн. та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Позивачем за прострочення виконання зобов`язань щодо оплати до 18.02.2016 р. 30% від загальної вартості товару нараховано: 7' 043,22 грн. збитків від інфляції за період 26.02.2016 р. по 15.05.2019 р. розраховану на суму курсової різниці 15' 892,56 грн., пеню на суму 24'163,74 грн. (за період з 19.02.2016 р. по 24.02.2016 р. включно розраховану на суму вартості товару 1' 083' 475,35 грн. та за період з 26.02.2016 р. по 16.05.2019 р. розраховану на суму курсової різниці 15' 892,56 грн.), 20 % річних на суму 10' 233,53 грн. за період з 26.02.2016 р. по 16.05.2019 р. включно, розраховану на суму курсової різниці 15' 892,56 грн. та за прострочення платежу більше ніж на 10 днів позивач нараховує штраф у розмірі 20 % від суми 15' 892,56 грн.курсової різниці, що становить 3' 178,51 грн.

Суд звертає увагу на те, що попередня оплата 30% вартості товару оплачена відповідачем 25.02.2016 р., а товар поставлений лише 14.04.2016 р. за видатковою накладною за № 214 на суму 2' 094' 975,26 грн. та 17.05.2016 р. за № 288 на суму 1' 516' 609,25 грн. (рахунок на оплату від 17.02.2016 р. № 90).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. (п.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ). Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Правовий аналіз умов договору з урахуванням положень ст.625 ЦК України доводить, що суми процентів та інфляційних нарахувань є складовою загальної суми боргу, а підставою для їх нарахування є прострочення виконання саме грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Так, частиною 3 статті 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на викладене, постачальник у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати (несплати авансу) мав право відмовитися від виконання свого обов`язку щодо поставки товару.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування відповідальності як за порушення грошового зобов`язання на суму, яка була оплачена відповідачем ще до поставки товару на цю суму. Оскільки аванс не є грошовим зобов`язанням, відтак не підлягає стягненню і пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання, розрахована на суму курсової різниці та 30% від загальної вартості товару.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині нарахованих позивачем пені, 20 відсотків річних та штрафу та втрат від інфляції на суму оплаченого відповідачем товару до дати поставки, необхідно відмовити. (аналогічна правова позиція висловлена судами у справі № 914/1208/18).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у розмірі 3' 178,44 грн. курсової різниці.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 5384 від 17.05.2019 р. на суму 1'921,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 100,90 грн. судового збору.

У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15' 000,00 грн. (5' 000,00 грн. за стадію підготовки та подачу позову в господарський суд та 10' 000,00 грн. за стадію розгляду справи). До матеріалів справи долучено лише договір про надання правничої допомоги №13/05/19-ХТ від 13.05.2019 р. (копія). Докази, які б підтверджували обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 910/8682/18).

Враховуючи те, що позивач не подав суду відповідної заяви та необхідних доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у строк, визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 42, 46, 78, 86, 123, 129, 222, 231, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ротен" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 36874438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохімтрейд" (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 154 Д, код ЄДРПОУ 39668245) 3' 178,44 грн. донарахованої курсової різниці та 100,90 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2019 р.

Суддя Яворський Б.І.