Рішення

від 11.07.2019 по справі 910/5190/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019Справа № 910/5190/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергетичні ресурси

до товариства з обмеженою відповідальністю Активбуд

про стягнення 20 206,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Гайдамащук О.В. - адвокат (довіреність № 16/2019 від 16.01.2019)

від відповідача Шевчук М.О. - адвокат (ордер КВ № 437881 від 03.06.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергетичні ресурси (далі - ТОВ Інвестиційна компанія Енергетичні ресурси , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Активбуд (далі - ТОВ Активбуд , відповідач) про стягнення 20 206,90 грн.

Позивач посилається на те, що відповідачем порушені правила складання та реєстрації податкової накладної на суму 20 209,90 грн., у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання на цю суму. З огляду на викладене, у цьому випадку, за твердженням позивача, є прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням відповідача при виконанні визначеного законом обов`язку щодо складання податкової накладної та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 20 206,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/5190/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2019.

21.05.2019 у приміщенні Господарського суду міста Києва в залі судових засідань № 18 не відбулось підготовче засідання по даній справі через знеструмлення електромережі, про що був складений та долучений до матеріалів справи відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 підготовче засідання відкладено на 04.06.2019.

04.06.2019 відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом, а також письмові пояснення, в яких вказав, що не отримавши акт виконаних робіт особисто, через представника, здійснив реєстрацію податкової накладної за фактом оплати виконаних робіт, тобто 28.04.2017, як за подією, що відбулась першою.

Відповідач вказав, що податкова накладна від 28.04.2017 зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, передбачені Податковим кодексом України. Крім того, відповідач зазначив, що за змістом ст. 198 Податкового кодексу України суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому вони зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів того, що позивач позбавлений можливості включити до податкового кредиту звітного (податкового) періоду або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 календарних днів суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) ним за договором, позивачем не надано. Враховуючи наявність зареєстрованої відповідачем у ЄРПН податкової накладної, за відсутності доказів невключення до податкового кредиту спірної суми ПДВ, відповідач вважав недоведеним факт заподіяння позивачеві збитків.

04.06.2019 у підготовчому засіданні судом була оголошена перерва до 27.06.2019.

20.06.2019 до суду надійшла відповідь позивача на письмові пояснення відповідача, в яких позивач вказав, що за приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна повинна складатися на дату виникнення податкових зобов`язань. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, протягом якої відбувається подія, що сталася раніше. Згідно з матеріалами справи подією, що відбулась раніше, є підписання акта приймання виконаних робіт. При цьому, сам відповідач у поданих ним письмових поясненнях підтверджує, що склав податкову накладну датою отримання коштів. Позивач також зазначив, що відповідач помилково ототожнює поняття дата складання податкової накладної та граничний строк реєстрації податкової накладної .

27.06.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 27.06.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 11.07.2019.

11.07.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 11.07.2019 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення прозову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у його задоволенні відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу по суті.

У судовому засіданні 11.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2017 між ТОВ Інвестиційна компанія Енергетичні ресурси (замовник) та ТОВ Активбуд (виконавець) був укладений договір підряду № 0102/2017 (далі - договір).

Положеннями п. 1.1 договору передбачено, що виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати наступні монтажні роботи: Улаштування Структурованої Кабельної Мережі та Системи контролю доступу на 5-му поверсі з матеріалів замовника, згідно зі специфікацією (додаток № 2) (далі - роботи) на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 13, 5 поверх.

Замовник, у свою чергу, відповідно до п. 1.2 договору зобов`язувався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт у відповідності до кошторисної документації (Договірна ціна, кошторис) - Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

21.04.2017 сторонами був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 121 241,40 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 20 206,90 грн.), копія якого долучена до матеріалів справи.

28.04.2017 позивач оплатив вартість виконаних відповідачем робіт в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1757 від 28.04.2017 на суму 121 241,40 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 20 206,90 грн.).

У подальшому, як свідчать матеріали справи, за результатами вчинення вищевказаної господарської операції відповідачем була складена податкова накладна від 28.04.2017 з зазначенням у ній податку на додану вартість в розмірі 20 206,90 грн. Наведене також підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 15297 від 03.06.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що податкова накладна за вищевказаною господарською операцією повинна була бути складена відповідачем за фактом першої події, тобто в даному випадку у день прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт та складення сторонами відповідного акту від 21.04.2017. Проте, в порушення вимог чинного податкового законодавства, відповідач склав податкову накладну у день отримання оплати за виконані ним роботи - 28.04.2017, що позбавило позивача права на включення сплаченої ним суми ПДВ до податкового кредиту в момент його виникнення та відповідно зменшення податкового зобов`язання на суму 20 206,90 грн.

Розглядаючи даний спір, оцінюючи правомірність вимог позивача та вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

З огляду на наведені приписи Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був скласти податкову накладну 21.04.2017 у день прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт та складення сторонами відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт, оскільки така подія відбулась раніше, ніж оплата виконаних робіт, яка була здійснена позивачем 28.04.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Судом встановлено, що відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за фактом першої події, яка відбулась 21.04.2017, не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що таке порушення відповідача позбавило позивача права включити суми ПДВ у розмірі 20 206,90 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням вимог Податкового кодексу України щодо своєчасного складення та реєстрації податкової накладної та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а тому суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 20 206,90 грн. за рахунок відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Твердження відповідача про те, що не отримавши акт виконаних робіт на руки, особисто останній здійснив реєстрацію податкової накладної за фактом оплати виконаних робіт, тобто 28.04.2017, оскільки саме ця подія була першою, не підтверджуються матеріалами справи, а тому відхиляються судом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Активбуд (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11, літера А, офіс 4, ідентифікаційний код 37316315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Енергетичні ресурси (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 103, поверх 2, приміщення 43, ідентифікаційний код 38863805) збитки у розмірі 20 206,90 грн. (двадцять тисяч двісті шість грн. 90 коп.) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.07.2019.

Суддя О.Г. Удалова