Рішення

від 15.07.2019 по справі 120/1015/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2019 р. Справа № 120/1015/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника позивача: Тюркіна О .С.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства ЗЕРНОТІК ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Зернотік плюс (далі - позивач, ПП Зернотік плюс ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2019 № 0002481401 та № 0002501401.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ПП Зернотік плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, складено акт № 376/1401/37836765 від 07.02.2019. На підставі виявлених порушень відповідачем 12.03.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002481401, № 0002501401 та №0002491401.

Не погоджуючись із винесеним податковими повідомленнями - рішеннями, ПП Зернотік плюс звернулося до суду із даним адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Вінницькій області, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, на думку позивача, не відповідають положенням чинного законодавства України, а тому і винесені на підставі зазначеного акту податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Ухвалою суду Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2019 даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

29.03.2019 позивач вимоги ухвали суду від 27.03.2019 про залишення позовної заяви без руху виконав. Відтак, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

19.04.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що ГУ ДФС у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ПП Зернотік плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої було оформлено Акт від 07.02.2019 року №376/1401/37836765 (далі - Акт перевірки).

Виявленні в акті перевірки порушення стали підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0002481401, № 0002501401 та №0002491401 від 12.03.2019.

Так, приймаючи зазначені податкові повідомлення-рішення, податковий орган дійшов до висновку про те, що господарські операції ПП Зернотік плюс з ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський та ТОВ ТОР БЕКС не мають реального характеру. При цьому, на переконання відповідача, у контрагентів позивача - ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ВЕСТДОНБУД (правонаступником якого є ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС ), СВК Гірниківський та ТОВ ТОР БЕКС відсутні необхідні умови та ознаки, що необхідні для здійснення задекларованих господарських операцій, та підтверджує, що вказані постачальники фактично не реалізували ПП Зернотік плюс товари. При цьому, наявність у ПП Зернотік плюс податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Відтак, відповідач вважає, що податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на адресу ПП Зернотік плюс та відображені в його податковому обліку (декларації з податку на додану вартість) не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання товару.

Таким чином, відповідач вказав на порушення позивачем:

1. п. 44.1 ст. 44, п. п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (із змінами доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VI, ст. 1, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , 11 Зобов`язання , 3 Звіт про фінансові результати , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 966072,00 грн., в т. ч. за 2016 рік в сумі 354630,00 грн., за 2017 рік в сумі 611442,00 грн.

2. п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (із змінами доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VI, занижено податок на додану вартість всього у сумі 602719,00 грн., в т. ч. за:

- березень 2016 року - 51791,00 грн.;

- квітень 2016 року - 119009,00 грн.;

- серпень2016 року - 43648,00 грн.

січень 2017 року - 35033,00 грн.;

- березень 2018 року - 13289,00 грн.;

- квітень 2018 року- 339949,00 грн.,

та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) всього в сумі 470695,00 грн. в т. ч., за вересень 2018 року в сумі 470695,00 грн.

З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.04.2019 представником позивача через відділ прийому суду подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме позивач також просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 №0002491401. Зазначена заява була прийнята судом до розгляду у судовому засіданні 24.04.2019.

Ухвалою суду від 30.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх

задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував. При цьому, свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 28.12.2018 по 31.01.2019, на підставі направлення від 28.12.2018 за №3271, №3272, №3273 та від 14.01.2019 за №111 виданих ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. п. 82.1 ст. 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 12.12.2018 №7617, проведена планова виїзна документальна перевірка ПП Зернотік плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №376/1401/37836765 від 07.02.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Зернотік плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 .

За результатами виявлених порушень під час перевірки та на підставі акту перевірки 12.03.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002481401, яким в зв`язку з порушенням ПП Зернотік плюс вимог п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 602719,00 грн. та за штрафними санкціями 150680,00 грн.;

- № 0002501401, яким в зв`язку з порушенням ПП Зернотік плюс вимог п. 44.1., ст. 41, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями 966072,00 грн. та за штрафними санкціями 241518,00 грн.

- № 0002491401, яким в зв`язку з порушення ПП Зернотік плюс вимог п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 470695,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу, про нереальність здійснення господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський та ТОВ ТОР БЕКС (далі - контрагенти) та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Зокрема, з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на підставі договору поставки №15/03/16 від 15.03.2016; з ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ) (код ЄДРПОУ 34960522), на підставі договору поставки №1603/2017-1 від 16.03.2017; з СВК Гірниківський (код ЄДРПОУ 00853091), на підставі договору купівлі-продажу б\н від 31.08.2017; з ТОВ ТОР БЕКС (код ЄДРПОУ 39487594), на підставі договору купівлі-продажу №219 від 23.10.2017, які, на думку контролюючого органу, не були реальними, при цьому, нереальність здійснення господарських операцій обґрунтовується податковою інформацією про даних контрагентів із баз даних ІС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних, що була використана під час перевірки відносно постачальників ПП Зернотік плюс , а саме:

1) у ФОП ОСОБА_2 : відсутній товар (Борошно в/г (50 кг), встановлено маніпулювання показниками податкової звітності, не є виробником борошна, не встановлено придбання товару - борошна в/г (50 кг.), не надано товарно - транспортних накладних про транспортування товару;

2) у ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ): відсутній товар (пшениця), звітність з податку на додану вартість подана за квітень 2017 року з прочерками (прийнята в органах ДФС до відома), баланс підприємства за 2017 рік не подано, ЄСВ, ПДФО та звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подана, а тому вбачається, що у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності та у зв`язку з не поданням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації щодо основних засобів, наявності складських приміщень, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не надано товарно - транспортних накладних про транспортування товару;

3) у СВК Гірниківський : недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та сировини, матеріалів для здійснення даного виду діяльності. Крім того, зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Кіровоградській області у ході досудового розслідування встановлено, що до схеми ухилення від сплати податків залучалось СВК Гірниківський (код ЄДРПОУ 00853091). Також, перевіряючими взято до уваги вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2018, згідно якого: … ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ;

4) у ТОВ ТОР БЕКС товар, який реалізований ПП Зернотік плюс , придбано у ПП Нові Долиняни , однак факт продажу товару ТОВ ТОР БЕКС від ПП Нові Долиняни неможливо підтвердити з наступних причин: відсутність ланцюга постачання (джерела походження) товарів; відсутність земельних ділянок, власних та орендованих основних засобів, необхідних для здійснення вирощування сільськогосподарської продукції; відсутність достатньої кількості трудових ресурсів; відсутність задекларованих операцій з придбання послугу необхідній кількості; невідповідність даних що містяться у первинних документах; наявність податкової інформації, отриманої в межах ст. 74 Податкового кодексу України, щодо неможливості здійснення контрагентами задекларованих операції з придбання та реалізації товарів; наявність зареєстрованих кримінальних проваджень щодо основних контрагентів-постачальників, а відтак ПП Нові Долиняни не могло поставити товар ТОВ ТОР БЕКС .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, юридичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є достовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Що стосується порушень виявлених під час перевірки і зазначених в акті, які стосуються відносин позивача з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ) (код ЄДРПОУ 34960522), СВК Гірниківський (код ЄДРПОУ 00853091), ТОВ ТОР БЕКС (код ЄДРПОУ 39487594), то в судових засіданнях встановлено наступне.

Так, в акті перевірки вказано, що у ФОП ОСОБА_2 відсутній товар, а саме борошно в/г (50 кг), встановлено маніпулювання показниками податкової звітності, не є виробником борошна, не встановлено придбання товару - борошна в/г (50 кг.), не надано товарно - транспортних накладних про транспортування товару. Також відповідачем зазначено, оскільки у ФОП ОСОБА_2 відсутній такий товар, тому такий товар був одержаний не від ФОП ОСОБА_2 , а позивачем сформовано актив за рахунок джерела невідомого походження, тому такий товар є безоплатно отриманим.

Разом з тим, судом досліджено договір поставки №15/03/16 від 15.03.2016 року із ФОП ОСОБА_2, предметом якого є поставка та передання у власність борошна, одиниця виміру тонна, ціна, кількість, умови оплати та термін визначаються в рахунках- фактурах, товарних накладних.

Пунктом 3 Договору, визначено, що спосіб упаковки - мішки 50 кг, приймання товару за кількістю та факт передачі товару оформляється товарною накладною. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі на склад покупця і виписки товарної накладної. Пункт розвантаження - смт. Десна, Вінницького району.

Відповідно до п.4 Договору, ціна за кожну партію товару узгоджується між постачальником та покупцем окремо. Розрахунки за отриманий товар проводяться покупцем, в гривнях з ПДВ, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або готівкою в касу.

На виконання умов Договору, постачальником на склад покупця було, поставлено борошно в/г (50 кг), про що було оформлено видаткові та податкові накладні на поставку товарів, а саме від 15.03.2016, 25.04.2016, 24.05.2016, 28.07.2016, 30.11.2016 року.

Поставка відбувалася постачальником безпосередньо на склад покупця (смт.Десна, Вінницького району), який перебуває у позивача на правах оренди.

В подальшому на виконання п.4 Договору, загалом покупцем було перераховано постачальнику кошти за поставлене борошно в/г (50 кг) на загальну суму 2364201,84 грн. (з ПДВ), що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками.

ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС проводилась подальша реалізація борошна, яке було отримано від ФОП ОСОБА_3 , зокрема таким контрагентам: ТОВ Вінснек , ТОВ Немирів Зерно Інвест , ФОП ОСОБА_8, ТОВ Агропродукт , ФОП ОСОБА_1, ТОВ Мир продуктів , ТОВ Поділля-продукт , що підтверджується наданими видатковими, податковими накладними, рахунками фактури та платіжними дорученнями.

Крім того, до суду надано лист, з яким позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 . 30.01.2019 року, яким, в зв`язку з проведенням перевірки, просило надати ФОП ОСОБА_2 товарно-транспортні накладні, на підставі яких ФОП ОСОБА_2 15.03.2016, 25.04.2016, 24.05.2016, 28.07.2016, 30.11.2016 року поставляла на склад позивача борошно.

Зазначені товарно-транспортні накладні надано до суду. Їх зміст відповідає датам здійснення господарських операцій, відповідно до них замовником та вантажовідправником визначено ФОП ОСОБА_2, постачався товар у мішках на адресу орендованого позивачем складу.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), то податковим органом визначено, що відсутній товар (пшениця), звітність з податку на додану вартість подана за квітень 2017 року з прочерками (прийнята в органах ДФС до відома), баланс підприємства за 2017 рік не подано, ЄСВ, ПДФО та звітність з податку на прибуток за 2017 рік не подана, а тому вбачається, що у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності та у зв`язку з не поданням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації щодо основних засобів, наявності складських приміщень, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не надано товарно - транспортних накладних про транспортування товару.

Разом з тим, судом досліджено договір поставки №1603/2017-1 від 16.03.2017 року із ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД )

Предметом договору, укладеного між ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" (Покупець) та ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник TOB ВЕСТДОНБУД ) (Продавець), згідно п.1.1, є поставка та передання у власність покупця сільськогосподарської продукції продавцем.

Відповідно до п.1.4 Договору-2, ціна товару є динамічною і (рухомою) і може змінюватись за взаємною згодою сторін, залежно від змін цін на ринку продукції, індексу інфляції, тощо, що оформляється у вигляді відповідного додатку, за виключенням випадку 100% попередньої оплати.

Згідно п.2.3 Договору, покупець здійснює оплату товару на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку фактури.

Відповідно до п.3.1 Договору, приймання - передача товару за кількістю та якістю здійснюється по фактичній вазі на складі Покупця.

Згідно п.3.3 Договору, відвантаження товару здійснюється за рахунок продавця. Відповідно до п.3.4 Договору, право власності на товар переходить до покупця з дати підписання видаткової накладної.

На виконання умов Договору, продавцем було виставлено рахунок на оплату за товар (пшеницю), а покупцем була проведена оплата зазначених рахунків 18.04.2017 та 25.04.2017 року.

Відповідно до умов п.3 Договору, постачальником було поставлено на склад покупця пшеницю, про що було оформлено видаткові накладні на поставку 18.04.2017, 19.04.2017, 20.04.2017, 25.04.2017 року та податкові накладні 18.04.2017 та 25.04.2017 року.

Згідно п.3.1 Договору, поставка пшениці відбувалась постачальником безпосередньо на склади покупця (Вінницька юбл., Липовецький р-н., с-ще. Липовець, вул. Привокзальна, буд. 22), який перебуває у позивача на правах оренди, на підставі договору найму майна №3/2015 від 01.12.2015 року, що укладений між ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС та ТОВ МОВА- ЛТД .

ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС проводилась подальша реалізація пшениці яка була отримана від Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС .

Так, за період квітня 2017 року ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС було реалізовано та перевезено зі складу ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС (Вінницька обл., Липовецький р-н., с-ще. Липовець, вул. Привокзальна, буд. 22) пшеницю в кількості 237,235 т. контрагенту - ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 , що підтверджується товарно - транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками фактури, платіжними дорученнями.

Крім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки йде мова про неможливість поставки товару від ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник TOB ВЕСТДОНБУД ) (Продавець), за операціями відповідно до оформлених податкових накладних від 18.04.2017 року та 25.04.2018 року. Разом з тим, згідно наданих представником позивача пояснень та первинних документів, відповідно до зазначеного договору поставки було проведено всього п`ять аналогічних господарських операцій щодо придбання пшениці у зазначеного контрагента. При цьому, податкових органом в акті перевірки висловлено зауваження лише щодо двох із цих операцій. Представник відповідача з цього приводу не надав суду жодних пояснень.

Що стосується господарських відносин позивача з СВК Гірниківський , то податковим органом в акті перевірки встановлено недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та сировини, матеріалів для здійснення даного виду діяльності. Крім того, зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Кіровоградській області у ході досудового розслідування встановлено, що до схеми ухилення від сплати податків залучалось СВК Гірниківський (код ЄДРПОУ 00853091). Також, перевіряючими взято до уваги вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2018, згідно якого: … ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , а також протокол допиту свідка гр. ОСОБА_4 .

Судом досліджено договір купівлі-продажу від 31.08.2017 року із СВК Гірниківський . предметом договору, згідно п.1 є поставка та передання у власність покупця зерна сільськогосподарської культури пшениці.

Пунктом 1.2 Договору, передбачено, що купівля продаж товару здійснюється на складі покупця.

Згідно п.2 Договору, ціна та кількість товару, який передається покупцю за цим договором, зазначається у рахунку-фактурі встановленому продавцем для оплати. Ціна товару залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором. В ціну товару продавцем включено вартість його відвантаження, та транспортування автотранспортом продавця.

Відповідно до п.4.1, п.4.2 Договору, підставою для оплати товару є рахунок-фактура продавця. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, або внесення готівки в касу продавця, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

На виконання умов договору, продавцем було виставлено рахунок-фактуру на оплату за товар (пшеницю), а покупцем було проведено оплату відповідно до зазначеного рахунку-фактури.

Відповідно до умов п.2 Договору, постачальником було поставлено на склад покупця пшеницю, про що було оформлено видаткові та податкові накладні на поставку товарів.

Поставка пшениці відбувалася постачальником безпосередньо на склад покупця (Вінницька обл., Липовецький р-н., с-ще . Лицовець, вул. Привокзальна , буд. 22), який перебуває у покупця на правах оренди, на підставі договору найму майна №3/2015 від 01.12.2015 року, що укладений між ПП ЗЕРНОТІК ПЛІОС та ТОВ МОВА-ЛТД .

ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС проводилась подальша реалізація пшениці яка була отримана від Сільськогосподарського виробничого кооперативу ГІРНИКІВСЬКИЙ .

Так, за період вересень - жовтень 2017 року ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС було реалізовано та перевезено зі складу ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС (Вінницька обл., Липовецький р-н., с-ще. Липовець, вул. Привокзальна, буд. 22) пшеницю в кількості 150 т. контрагенту - ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 та ПАТ РАМБУРС , що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями.

Враховуючи надані позивачем первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з Сільськогосподарським виробничим кооперативом ГІРНИКІВСЬКИЙ , суд критично ставиться до висновків викладених в акті перевірки щодо нереального характеру зазначених операцій.

Крім того, суд також вважає недостатнім доказом посилання в акті перевірці на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2018, згідно якого: … ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , оскільки вказаний акт перевірки не містить відомостей щодо якої фізичної особи прийнято вирок суду, якого періоду діяльності підприємства стосується вказаний вирок. Зазначену інформацію представник відповідача суду не надав.

Разом з тим, акт перевірки містить інформацію щодо кримінального провадження за №3201712001 ******* , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2017, в межах якого було допитано ОСОБА_4 , який надав свідчення, що 20.03.2018 за грошову винагороду, він із знайомою ОСОБА_5 у присутності нотаріуса поставив свої підписи у графі директор СВК Гірниківський . Після реєстрації вказаного підприємства на його ім`я мети займатися фінансово-господарською діяльністю він не мав, лише мав мету матеріальної вигоди. Жодних договорів, актів виконаних робіт від імені та в адресу СВК Гірниківський не підписував та не давав доручення на роботи.

Проте, як вбачається із договору купівлі-продажу б/н від 31.08.2017 від імені СВК Гірниківський , рахунку-фактури, видаткових та податкових накладних їх підписав директор ОСОБА_6 , а тому посилання податкового органу на пояснення ОСОБА_4 на переконання суду є безпідставними.

Відносно господарських операцій позивача із ТОВ ТОР БЕКС в акті перевірки встановлено, що товар, який реалізований ПП Зернотік плюс , придбано ТОВ ТОР БЕКС у ПП Нові Долиняни , однак факт продажу товару ТОВ ТОР БЕКС від ПП Нові Долиняни неможливо підтвердити з наступних причин: відсутність ланцюга постачання (джерела походження) товарів; відсутність земельних ділянок, власних та орендованих основних засобів, необхідних для здійснення вирощування сільськогосподарської продукції; відсутність достатньої кількості трудових ресурсів; відсутність задекларованих операцій з придбання послуг у необхідній кількості; невідповідність даних що містяться у первинних документах; наявність податкової інформації, отриманої в межах ст. 74 Податкового кодексу України, щодо неможливості здійснення контрагентами задекларованих операції з придбання та реалізації товарів; наявність зареєстрованих кримінальних проваджень щодо основних контрагентів-постачальників, а відтак ПП Нові Долиняни не могло поставити товар ТОВ ТОР БЕКС .

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ ТОР БЕКС позивачем надано договір купівлі-продажу №219 від 23.10.2017 року, предметом якого є передання у власність покупця зерна сільськогосподарської культури пшениці

Пунктом 1.2 Договору, передбачено, що купівля продаж здійснюється на умовах EXW (на складі продавця (виробника).

Згідно п.2.1 Договору, ціна та кількість товару, який передається покупцю за цим договором, зазначається у рахунку-фактурі виставленому продавцем для оплати.

Відповідно до п.4.1, п.4.2 Договору, підставою для оплати товару є рахунок-фактура продавця. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, або внесення готівки в касу продавця, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

На виконання умов Договору, продавцем було виставлено рахунки-фактури на оплату за товар (пшеницю), а покупцем була проведена оплата. Відповідно до умов п.1.2 Договору, покупцем було отримано та вивезено зі складу продавця пшеницю, про що було оформлено видаткові та податкові накладні на поставку товарів.

Відповідно до умов п.1.2 Договору, отримання та вивезення пшениці відбувалось покупцем безпосередньо зі складу продавця одразу на склад ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 , якому зерно було вже реалізовано ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС , що безпосередньо підтверджується товарно - транспортними накладними.

Так, за період жовтня 2017 року ПП ЗЕРНОТІК ПЛЮС було реалізовано та перевезено пшеницю в кількості 500 т. контрагенту ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 , що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Крім того, в судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який є автомобільним перевізником і був одним із водіїв, який здійснював перевезення пшениці від ТОВ ТОР БЕКС безпосередньо до ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 .

Свідок пояснив, що співпрацює із ПП Зернотік Плюс , перевозить товар, в тому числі здійснював перевезення товару згідно наданих товарно-транспортних накладаних від 24, 26, 27 жовтня 2017 року від ТОВ ТОР БЕКС на замовлення ПП Зернотік Плюс . При цьому зазначив, що товар одразу перевозився до покупця ПП Зернотік Плюс - ТОВ Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 , а тому виписувалося 2 товарно-транспортні накладні: одна коли він отримував пшеницю в ТОВ ТОР БЕКС із зазначенням пункту розвантаження Вінниця і вантажоодержувача ПП Зернотік Плюс , а друга від вантажовідправника ПП Зернотік Плюс до вантажоодержувача ТОВ ВКХП №2 .

Зі слів представника позивача, в даних випадках виписувалось дві товарно-транспортні накладні для того, щоб продавцю ТОВ ТОР БЕКС не було відомо кому саме реалізує товар ПП Зернотік плюс .

Крім зазначеного, судом при оцінці висновків акту перевірки та наданих позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій враховується наступне.

ПП Зернотік плюс згідно відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює такі види діяльності: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до акту перевірки, основний вид діяльності ФОП ОСОБА_2 за кодом КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; основними видами діяльності ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД), СВК Гірниківський та ТОВ ТОР БЕКС є оптова торгівля зерном -код КВЕД 46.21.

Отже, враховуючи офіційні відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, щодо контрагентів позивача, станом на дату укладення господарських договорів ПП Зернотік плюс із ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС , вони були офіційно зареєстровані, договори укладалися щодо діяльності, вид якої зафіксовано у державному реєстрі.

Статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У цьому випадку, зазначені вище договори ПП Зернотік Плюс з ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ВЕСТДОНБУД , СВК Гірниківський та ТОВ ТОР БЕКС недійсними не визнавались.

Більш того, як зазначено в акті перевірки, на адресу ПП Зернотік плюс були складені податкові накладні, якими супроводжувались господарські операції із ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС . Вказані накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суми ПДВ за податковими накладними, виданими ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС , були включені позивачем до складу податкового кредиту за період, що перевірявся.

Водночас, відповідно до акту перевірки, контролюючим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів вище перелічених контрагентів. Варто зауважити, що відсутність у контрагентів позивача, а також їх контрагентів у ланцюгу, матеріальних ресурсів, а також відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Крім того, суд наголошує, що законодавство України не зобов`язує підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента.

Суд зазначає, що безпідставними є посилання контролюючого органу на інформацію, щодо наявності кримінального провадження, у межах якого, встановлюється факт причетності ПП Нові Долиняни до незаконної діяльності щодо ухилення від сплати податків шляхом формування податкового кредиту від підприємств з ознаками фіктивності.

Так, проведення слідчих дій у межах досудових розслідувань в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Таким чином, проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним доказом причетності ПП Нові Долиняни до категорії фіктивних, не може слугувати підставою для донарахування податкових зобов`язань позивачу.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція зазначена в Постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 серпня 2018 року по справі №820/4428/17 .

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та і застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"),

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року справа Булвес АД - проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 означеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відтак, суд наголошує, що сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють того чи іншого його контрагента і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було.

Крім того, посилаючись на нереальність здійснення господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), відповідач вказує на те, що позивачем не було надано товарно-транспортні накладні на постачання товару від вказаних контрагентів, тому такі доводи ставлять під сумнів факт перевезення товару, а також визначити пункт навантаження, пункт розвантаження продукції; перевізників на всіх етапах руху товару; вантажовідправника та вантажоодержувача продукції тощо.

Однак, позивачем було надано до суду докази перевезення вантажу, а саме товарно-транспортні накладні, де вантажовідправниками зазначено ФОП ОСОБА_2 .. Такі накладні були відсутні на час проведення перевірки, однак на запит позивача, були надані ФОП ОСОБА_3 . Також позивачем надано товарно-транспортні накладні, які свідчать про реалізацію придбаного у ТОВ Вестонбуд , СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС товару.

Суд зазначає, що ТТН містять усі необхідні реквізити, а саме дати та номера, зазначення марки транспортного засобу, реєстраційного номера, даних водія, вантажоодержувача, вантажовідправника, пункт навантаження. Крім того, слід зауважити, що усі подані до суду ТТН датовані датою здійснення відповідної господарської операції.

Згідно з п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, однак остання не є єдиним та безумовним документом, що затверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Саму по собі товарно-транспортну накладну не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, а є документом, що засвідчує факт перевезення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

У даному випадку усі доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача із контрагентами ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС у періоді, що перевірявся, обґрунтовані отриманою податковою інформацією, викладеною у листах контролюючих органів із інших областей, та проведеним аналізом ЄРПН та Єдиного державного реєстру судових рішень та не грунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів.

Крім того, як зазначалось вище, контролюючий орган у своїх висновках констатує, що товари (борошно, пшениця) є безоплатно отриманими. При цьому, у даному ж акті вказує на нереальність операцій між ПП Зернотік плюс та ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС та не можливість поставки товару.

Податковий орган зазначає, що перевіркою встановлено фактичне отримання товару, який не міг бути поставлений контрагентами і реальне джерело надходження якого невідоме, за рахунок використання документів контрагентів, що фактично не могли і не здійснювали поставку товару, тому даний товар є безоплатно отриманим. Водночас, визнає та констатує факт проведення розрахунку за такий товар. Представник податкового органу в судовому засіданні жодних пояснень з цього приводу не надав.

В свою чергу, про реальність господарських операцій між ПП Зернотік плюс та ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Торговий ДІМ АРІСТ КОМ ВЕЙС (правонаступник ТОВ ВЕСТДОНБУД ), СВК Гірниківський , ТОВ ТОР БЕКС свідчить наявність необхідної первинної документації (договорів, видаткових та податкових накладних на поставку товарів, платіжних доручень і банківських виписок про оплату за товар, видаткових та податкових накладних про подальшу реалізацію отриманого від контрагентів товару), яка досліджена судом.

Відтак, у даному випадку висновки відповідача про допущені позивачем порушення із посиланням на наведену податкову інформацію щодо контрагентів позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області з урахуванням висновків Акту перевірки, податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0002481401, № 0002501401 та №0002491401 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги ПП Зернотік плюс є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області, слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002491401 від 12.03.2019 року; № 0002481401 від 12.03.2019 року; № 0002501401 від 12.03.2019 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства ЗЕРНОТІК ПЛЮС судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 25.07.2019

Позивач: Приватне підприємство ЗЕРНОТІК ПЛЮС (код ЄДРПОУ 37836765, вул. Київська, 16, офіс 614, м. Вінниця, 21100)

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна