Рішення

від 24.06.2019 по справі 160/2401/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Справа № 160/2401/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо нарахування недоїмки, штрафу, пені ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-3196-51 від 21 листопада 2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № 2 від 15.10.2012 року він має право на заняття адвокатською дія льністю, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3196-51 від 21 листопада 2018 року відповідно до якої відповідач повідомив, що станом на 31 жовтня 2018 року у позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 15819,54 грн.

Позивач стверджує, що відповідач незаконно ставить необґрунтовану майнову вимогу до нього, яка порушує право на добровільний вибір необхідності додаткової сплати ЄСВ.

Позивач зазначив, що з 01 жовтня 2018 року він був прийнятий на посаду начальника договірного відділу, юриста у КП КМР "Благоустрій" і з цього ж часу з нього здійснюються утримання у відповідні органи ДФС у Дніпропетровській області.

Роботодавцем КП КМР "Благоустрій" за жовтень 2018 року сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що склало 2449,68 грн. за жовтень 2018 року і перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

17 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, за 2017 рік ця сума була 3200 грн. (мінімальна заробітна плата) * 22% = 704 грн./місяць, 2018 рік 3723 грн.*22% = 819,06 грн./місяць.

Таким чином ОСОБА_1 був нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік у сумі 8448 грн.

За 2018 рік був нарахований єдиний соціальний внесок за три квартали на загальну суму 7371,54 грн.

Отже, станом на 31.10.2018 року у ОСОБА_1 загальна заборгованість складає 15 819,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 2 від 15.10.2012 року ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською дія льністю, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Однак, податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати (враховуючи зміни до Закону України №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які набули чинності з 01 січня 2017 року, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Протягом 2018 року позивачем не надано жодного звіту по єдиному соціальному внеску та відсутня будь-яка сплата.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування (далі - Закон №2464), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом МФУ від 20.04.2015 р. №44.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На підставі вищезазначеного відповідачем була складена вимога від 21.11.2018 року №Ф3196-51, згідно якої позивачу визначено борг зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 819,00 грн.

Складаючи зазначену вимогу відповідач виходив з того, що мінімальна заробітна плата у 2017 року дорівнювала 3200 грн.

Отже, 3200 грн. (мінімальна заробітна плата) * 22% = 704 грн./місяць, 2018 рік 3723 грн.*22% = 819,06 грн./місяць.

Згідно даних інформаційної системи контролюючого органу позивачу був нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік у сумі 8448 грн. (704 грн. * 12 місяців).

За 2018 рік був нарахований єдиний соціальний внесок за три квартали на загальну суму 7371,54 грн. (819,06 грн. * 9 місяців).

За 2017 рік нарахована сума єдиного внеску за рік складає - 8448 грн., граничний строк сплати 02.05.2018.

За 2018 рік загальна суму заборгованості складає 7371,54 грн.:

1 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018;

2 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018;

3 квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018.

Таким чином, станом на 31.10.2018 року у позивача загальна заборгованість складає 15 819,54 грн.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Пунктом 3 ч.8 ст. 9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

В той час п.4 ч.8 ст.9 Закону №2464 встановлює, що періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до п.3 р. VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Крім того, вищезазначеною Інструкцією зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Суд також не приймає доводів позивача про те, що з жовтня 2018 року він працює юристом на підприємстві і за нього внесок сплачується саме підприємством, так як оскаржувана вимога про сплату ЄСВ стосується 2017 року та 3 кварталів 2018 року.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога від 21.11.2018 року № Ф-3196-51 є обґрунтованою та законною, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

24 червня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник