Рішення

від 26.07.2019 по справі 200/5610/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 р. Справа№200/5610/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояновой О.В., за участю секретаря судового засідання Котові С.Ю.,

за участю сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача -1 - Тернинко С.М. за довіреністю

від відповідача - 2 - не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32 оф.110, код ЄДРПОУ 34400042) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ої Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028), Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносоваї, 125, код ЄДРПОУ 41760341) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області та Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо нарахування податкового боргу зі сплати земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн., ненадання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів, зобов`язання відповідачів скасувати податковий борг позивача зі сплати земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн. та надати позивачу довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, зобов`язання відповідачів вилучити з облікової картки платника земельного податку позивача зобов`язання по сплаті земельного податку у сумі 60 691,44 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача-1.

29 травня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.

20 червня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті.

В судове засідання позивач, представник позивача не з`явились, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів. 22.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області було надано відповідь, якою відмовлено у наданні довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів і вказано, що у позивача обліковується заборгованість по орендній платі зі сплати земельного податку з юридичних осіб у м. Харцизьк у сумі 60 691,44 грн за період з 14.04.2014 по 31.12.2014 року. Вважає дії відповідачів неправомірними, оскільки позивач в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції звільнений від сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю та земельного податку, з огляду на те, що провадить діяльність в місті, що знаходиться на території населених пунктів, на яких здійснювалась антитерористична операція. У відповіді на відзив позивач зазначив,що відповідно до ч.102.4 ст.102 ПК України податковий борг повинен бути скасований. Звернув увагу на п.38.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014р. по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/ або операції ООС, плата за землю та ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні.

Відповідач - 1 в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в письмовому відзиві.

Відповідач-1, у встановлений судом строк, надав суду відзив на адміністративний позов, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову. Зазначив,що ТОВ Макелектросервіс знаходиться на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області та є платником орендної плати з юридичних осіб. Позивачем самостійно задекларовано зобов`язання з орендної плати за землю 20.02.2014 у ДПІ у м. Харцизьку ГУ Міндоходів у Донецькій області, декларація за 2014 рік зареєстрована за № 1400002967, з щомісячним платежем 8 672,98 грн. Звернув увагу, що відповідно п.56.11 ст.56 ПК України, оскарженню не підлягає грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.(ар.с.16-17).

Відповідач - 2 в судове засіданні не з`явився, відзиву, заперечень, заяв або клопотання суду не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс зареєстроване в якості юридичної особи та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 34400042, дата реєстрації 05.05.2006 року за № 1 273 102 0000 003852, що доведено підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35).

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій iнспекцiї у Солом`янському районі головного Управління ДФС у м. Києвi з 10.05.2006 року, про що зазначено у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Знаходився на обліку, як платник окремого виду податку у ДПІ м. Харцизьку ГУ Міндоходів у Донецькій області.

20.02.2014 року позивачем подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік з визначенням загального річного зобов`язання в розмірі 104075,80 грн., та, відповідно щомісячного по 8672,98.( ар.с. 24-27).

09.11.2018 року ТОВ Макелектросервіс звернулось на адресу відовідача-1 із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, відповідно до вимог Порядку видачі про відсутність заборгованості з податків і зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів № 567 від 10.10.2013 р.) (а.с. 11).

22.11.2011 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано лист № 52930/10/09-99-43-22 Щодо розгляду заяви , відповідно до якого відмовило у видачі вищевказаної довідки, мотивуючи тим, що за позивачем обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (м. Харцизьк) в сумі 60691,44 грн. Крім того, зазначено, що заява подається платником до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника. (а.с. 12).

Відповідно до даних облікової картки платника податків, за позивачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.07.2014 р. по 30.01.2015 р., який виник в зв`язку з невиконанням платником податків своїх зобов`язань в 2014-2015р.р.(ар.с.19-23)

Відповідно до розрахунку боргу, платником самостійно визначено зобов`язання по терміну сплати 30.07.2014 в сумі 8653,52 грн.; 30.08.2014р.-8672,98 грн.; 30.09.2014р.-8672,98 грн.; 30.10.2014 -8672,99 грн.; 30.11.2014 -8672,99 грн.; 30.12.2014 -8672,99 грн.; 30.01.2015 -8672,99 грн. (ар.с.18)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно до приписів п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За вимогами п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п 16.1.4 п.16.1 ст.16 платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 2 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 8 червня 2016 року.

На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції: стаття 6: звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

Відповідно до статті 7 законодавцем визначено: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 4 зазначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Наведені переліки населених пунктів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 7 листопада 2014 року (зміни відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р).

Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у м. Харцизьк, Донецької області, розповсюджується на позивача на підставі норми Закону № 1669-VII в період з 14 квітня 2014 року.

Крім того, суд зазначає, що статті 6 та 7 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають обовязку додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, на підставі чого, суд не вбачає підстав для обовязкового засвідчення форс-мажорних, тобто, позивач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.

Суд зазначає, що позивач добросовісно сплачував самостійно визначені грошові зобовязання з земельного податку відповідно до податкової декларації за 2014 року до липня 2014 р., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зауважує, що норми ст. 7 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, крім того, застосування зазначеного закону не ставить у залежність від внесення змін до Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, оскільки орендована земельна ділянка знаходиться у м. Харцизьку - населеному пункті, на території якої здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 7 Закону № 1669, поширюються на позивача, як платника орендної плати.

Аналізуючи зазначене вище, суд зазначає про те, що Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пунктом 56.21 статті 56 цього кодексу.

Відповідно до п.п. 38.7 п 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи зазначені судом обставини,аналізуючи норми закону, позивач, в силу приписів Закону №1669, звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, починаючи з 14.04.2014 року, оскільки земельна ділянка знаходиться в м. Харцизьк Донецької області.

Але в той же час, в судовому засіданні встановлено,що податковим органом, податкові вимоги не приймались, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання не нараховувались. Податкове зобов`язання визначено позивачем самостійно і набуло статусу податкового боргу зі сплати земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн. в силу вимог податкового кодексу.

Отже, відповідач діяв у порядок та спосіб визначений Законом.

Суд звертає увагу позивача, що пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відсутність обов`язку сплати податкового зобов`язання виключає можливість утворення податкового боргу та, як наслідок цього, формування контролюючим органом податкових вимог та податкового-повідомлення рішення.

Як вставлено судом, позивачем не дотримано вимог податкового законодавства при визначенні (уточненні) податкових зобов`язань, що доводить правомірність дій відповідача при зазначених правовідносинах.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з нормами ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд не вбачає протиправності в діях відповідача, отже, вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 5-10, 72-80, 139, 246, 250, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс до Головного управління ДФС у Донецькій області, Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо нарахування податкового боргу зі сплати земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн., ненадання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів, зобов`язання відповідачів скасувати податковий борг позивача зі сплати земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн. та надати позивачу довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, зобов`язання відповідачів вилучити з облікової картки платника земельного податку позивача зобов`язання по сплаті земельного податку у сумі 60 691,44 грн. - відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 16 липня 2019 року. Повне судове рішення складено та підписано 26 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Троянова