Рішення

від 29.07.2019 по справі 360/3081/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3081/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши у у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, УСЗН Марківської РДА) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1-А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.04.2012 її чоловік, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої комісії по установленню зв`язків захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС від 27.08.2012 № 29121/25-8 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

17.12.2018 позивач звернулась до УСЗН Марківської РДА з заявою про нарахування та виплату одноразової компенсації як представнику сім`ї, що втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

13.02.2019 позивач отримала відповідь про відсутність права на отримання одноразової компенсації по втраті годувальника відповідно до статті 48 Закону.

Позивач вважає, що норма статті 48 Закону неправильно розтлумачена відповідачем.

Відповідно до довідки, виданої Марківською селищною радою 20.02.2019 № 657, позивач проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Лист - відповідь суперечить статтям 22, 46, 55 Конституції України та Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , оскільки виплата одноразової компенсації у передбачених частиною першою статті 48 Закону випадках є одним із способів відшкодування шкоди, завданої державою.

Стаття 48 Закону не передбачає, що особа, яка відноситься до сім`ї, яка втратила годувальника, має бути непрацездатною, як на тому наполягає відповідач.

Застосування аналогії Закону в частині визначення поняття годувальника в спірних правовідносинах є необґрунтованим, оскільки Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є спеціальний законом. Натомість Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на який посилається відповідач, регулює в тому числі порядок призначення пенсій у зв`язку з втратою годувальника, та визначає коло осіб, які мають право на отримання такої пенсії (як то - непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні), а правовідносини, пов`язані з призначенням та виплатою одноразової компенсації сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, не врегульовує.

З посиланням, зокрема, на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі № 417/4525/17, позивач просить суд:

- визнати дії УСЗН Марківської РДА щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову компенсацію як сім`ї, що втратила годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою згідно зі статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Ухвалою суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр. 1-2).

29.07.2019 за вх. № 40013/2019 відповідачем надано відзив (арк.спр. 29-30), в якому зазначено, що у відповідності до вимог статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пункту 7 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2016 № 760, які визначають умови та порядок отримання компенсації, позивач на момент смерті годувальника повинна була належати до осіб щ інвалідністю або досягнути пенсійного віку та перебувати на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 06.04.2012 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Документ про належність позивача до осіб з інвалідністю відповідачу не надано, відповідно до копії паспорту позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент смерті чоловіка не досягла пенсійного віку (було лише повних 53 роки). Досягнення позивачем пенсійного віку та отримання пенсії за віком підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 08.04.2014.

Таким чином, за твердженням відповідача, оскільки ОСОБА_1 на момент смерті свого чоловіка була працездатною особою та не знаходилась на його утриманні не існує правових підстав для виплати їй одноразової грошової компенсації сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, передбаченої статтею 48 Закону № 796.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Між позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 (арк.спр. 7,8) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 11.12.1976 укладено шлюб, про що відділом ЗАЦС Марківського району Ворошиловградської області у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 68, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (арк.спр. 9), відповідною відміткою в паспорті позивача (арк.спр. 8).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 06.04.2012 серії НОМЕР_1 (арк.спр. 10).

ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_6 від 16.12.2002, серії НОМЕР_7 від 20.12.1999 (арк.спр. 13).

Згідно із Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.08.2012 № 29121/25-8, захворювання ОСОБА_2 ,, що призвело до смерті, пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (арк.спр.11).

17.12.2018 позивач звернулася до УСЗН Марківської РДА з заявою, зареєстрованою за № 3391, в якій просила нарахувати та виплатити одноразову грошову компенсацію як представнику сім`ї, що втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно із статтею 48 Закону № 796 (арк.спр. 15).

До заяви була додана, зокрема, довідка про проживання від 20.02.2019 № 657, видана Марківською селищною радою, відповідно до якої померлий гр. ОСОБА_2 , 1952 року народження, дійсно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 з 1984 року по день смерті, що послідувала 04.04.2012. На момент смерті мав склад сім`ї - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерка (арк.спр. 16).

13.02.2019 відповідачем направлено ОСОБА_1 лист за № 414, в якому зазначено, що у відповідності до п. 7 Порядку № 760 одноразова компенсація у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті. Належність до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно зі статтею 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Отже, згідно із частиною першою п.2 статті 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку. У відповідності до пункту 3 статті 36 Закону № 1058 до членів сім`ї, які вважаться такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Аналогія норм закону щодо трактування термінів непрацездатні члени сім`ї та члени сім`ї, які вважаються утриманцями визначено також статтями 37, 38 Закону України Про пенсійне забезпечення , який є пріоритетним.

На підставі викладеного, відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що не існує правових підстав для виплати одноразової компенсації сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, передбаченої статтею 48 Закону № 796, оскільки заявник на момент смерті чоловіка була працездатною особою та не знаходилась на його утриманні (арк.спр. 14).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд враховує таке.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796), Порядком виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760 (далі - Порядок № 760).

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, частиною першою статті 48 Закону № 796 передбачено, що одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 796 компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Порядок № 760 затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 48 Закону № 796, тобто, зазначений підзаконний нормативно - правовий акт прийнято Кабінетом Міністрів України на підставі вимог Закону, і прийняття такого акта не суперечить ні нормам Конституції України, ні нормам законодавства про пенсійне забезпечення, станом на теперішній час не визнаний незаконним та нечинним, і підлягає застосуванню.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 760 цей Порядок регулює питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян.

Одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян (пункт 2 Порядку № 760).

Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області зареєстровано як юридична особа - орган державної влади 12.02.2001, 15.11.2005 за № 1 368 120 0000 000097, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.07.2019 за № 1005596555 (арк.спр. 36-38).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 760 виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 34, ст. 1584), поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 760 одноразова компенсація у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі:

свідоцтва про смерть;

документа, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, складення ядерних зарядів та здійснення на них регламентних робіт, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

свідоцтва про шлюб;

експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.

З системного аналізу положень частини першої статті 48 Закону № 796 та пункту 7 Порядку № 760 слідує, що законодавцем розмежовано умови виплати одноразової компенсації у зв`язку з втратою годувальника, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт: 1) дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, 2) сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Необхідність визначення належності до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, у відповідності до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обумовлена саме у разі вирішення питання про виплату одноразової компенсації сім`ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і не передбачена у разі вирішення питання про виплату одноразової компенсації дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге.

Форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 475/26920, та виданим відповідно до пункту 3 постанови КМУ від 17.08.2002 № 1146 Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги та постанови КМУ від 28.02.2015 № 106 Про удосконалення порядку надання житлових субсидій , з метою приведення нормативно - правового акта у відповідність до вимог чинного законодавства, передбачає підкреслення виду допомоги, компенсацій та пільг, які заявник просить призначити, і, зокрема, містить рядок в розділі 5 Компенсаційні виплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи під назвою одноразова компенсація сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою (арк.спр. 33-35).

Тобто, при вирішенні питання про виплату одноразової компенсації саме орган соціального захисту населення має надати оцінку чи є заявник дружиною (чоловіком), які не одружилися вдруге, чи членом сім`ї померлого годувальника з числа осіб, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, проте відповідачем при розгляді її заяви від 17.12.2018, зареєстрованої за № 3391, не надано оцінку цій обставини, не з`ясовано, чи не одружувалася позивач вдруге після смерті ОСОБА_2 , а зазначено виключно про відсутність права заявника на виплату одноразової компенсації у зв`язку з тим, що на момент смерті чоловіка позивач була працездатною особою та не знаходилась на його утриманні.

При цьому, як зазначено вище, при вирішенні питання про виплату одноразової компенсації дружині чи чоловікові ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС в разі, коли вони не одружилися вдруге, законодавцем не передбачено необхідність визначення належності таких дружини чи чоловіка до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, у відповідності до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на наведене, позовна вимога про визнання неправомірними дій УСЗН Марківської РДА щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з підстав, викладених у листі від 13.02.2019 № 414, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову компенсацію як сім`ї, що втратила годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою згідно зі статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , суд зазначає таке.

Абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може перебирати на себе повноваження органів державної влади, в даному випадку органів соціального захисту населення, оскільки питання щодо визначення наявності всіх умов для виплати заявнику одноразової компенсації у відповідності до статті 48 Закону № 796 є виключною компетенцією відповідача.

Крім того, в даному випадку відповідачем не надавалася оцінка дотриманню заявником форми заяви, строків звернення за призначенням грошової компенсації, не встановлено, чи одружувалася ОСОБА_1 вдруге, а відповідь на заяву надано виключно з посиланням на відсутність права позивача виплату грошової компенсації у зв`язку з тим, що вона на момент смерті чоловіка була працездатною особою і не знаходилась на його утриманні.

Тому у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2018 за № 3391 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ 03196966, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, пров. Південний, 2) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової компенсації відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з підстав, викладених у листі від 13 лютого 2019 року № 414.

Зобов`язати управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року за № 3391 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська