Рішення

від 29.07.2019 по справі 824/653/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/653/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області до приватного підприємства "Ірбіс +" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Чернівецькій області), звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Ірбіс +" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

10.06.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі №824/653/19-а.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.

Позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 19369,67 грн, який виник із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування адміністративних штрафів та санкцій, податку на прибуток приватних підприємств.

Ухвалою суду від 10.06.2019 р. відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною 2 та частиною 4 статті 162 КАС України.

Вказана ухвала направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду, оскільки адресат за зазначеною адресою не проживає.

Частиною 1 статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином, однак відзив ним не подано, за таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Приватне підприємство "Ірбіс +" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 30071793) за адресою: 58001, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Шевченка, будинок 44.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-BP (Закон - № 481/95-BP).

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-BP до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону №481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як видно з матеріалів справи, заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми "С" №0001741404 від 23.03.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на загальну суму 1,00 грн (а.с. 16);

- податкового повідомлення-рішення форми "С" №0001751404 від 23.03.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на загальну суму 9350,25 грн (а.с. 17);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0072195402 від 06.06.2018 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 18,42 грн (а.с. 23);

- рішення про застосування фінансових санкцій від 23.03.2018 р. №000038, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10000,00 грн (а.с. 18 - 19).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як видно з матеріалів справи,

- податкові повідомлення-рішення форми "С" №0001741404 та №0001751404 від 23.03.2018 р. рішення про застосування фінансових санкцій від 23.03.2018 р. №000038 отримані 23.03.2018 р. уповноваженою особою відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом;

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0072195402 від 06.06.2018 р., вручено відповідачу 11.06.2018 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи видно, що прийняті відповідачем рішення, відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 19369,67 грн, який складається із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 9351,25 грн, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 10000,00 грн та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 18,42 грн. Вказана обставина також підтверджується інтегрованою карткою відповідача.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №2315-54 від 05.04.2018 р. на суму 19351,25 грн (а.с. 11).

Вказана податкова вимога надіслана позивачем на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується матеріалами справи та отримана відповідачем 19.05.2018 р.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 194, 205, 241, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують приватне підприємство "Ірбіс +" в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 19369,67 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 39392513)

Відповідач - Приватне підприємство "Ірбіс +" (вул. Шевченка, буд. 44, м. Чернівці, 58001, Код ЄДРПОУ 30071793 )

Суддя Маренич І.В.