Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/685/19
Провадження №2/433/536/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2019 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов вищезазначений позов, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач купив, а відповідач продав будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Б - будівля магазину, В - навіс, Г - топочна, Д - убиральня, земельну ділянку площею 0,0169 га, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - здійснення підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 . Договір виконано частково - покупець виплатив продавцеві грошові кошти, продавець передав покупцеві будівлю магазину, ключі та документи. На даний час позивач не має можливості оформити вищевказаний правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідач фактично ухиляється від нотаріального посвідчення даного правочину. На підставі викладеного, позивач просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на вказане майно.
Позивач в судове засідання не з`явився, суду надав заяву, згідно якої просив справу розглянути без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач у судове засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином. Причина неявки суду не відома.
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 належить будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Б - будівля магазину, В - навіс, Г - топочна, Д - убиральня, що підтверджується копією технічного паспорту (а.с. 8-10) та земельна ділянка площею 0,0169 га, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - здійснення підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (а.с. 13).
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу вищезазначеної будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Б - будівля магазину, В - навіс, Г - топочна, Д - убиральня, земельної ділянки площею 0,0169 га, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - здійснення підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Згідно п. 5 Договору відповідач був зобов`язаний з`явитися до приватного нотаріуса Троїцького районного нотаріального округу Луганської області Гапочки Е.Г. для посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу 25 травня 2017 року о 10 годині. Однак з невідомих причин, до нотаріуса не з`явився.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно до частини 3 статті 640 ЦК України вбачається, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Суд звертає увагу на те, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів", яким частину третю статті 640 ЦК викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК виключено слова "та державної реєстрації". Таким чином, з цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше.
Аналогічна позиція викладена в пункті 2 листа ВССУ від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13
Суд враховує положення абз. 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ,яким передбачено, що у зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.
Так, згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Крім того, вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 06.09.2017 по справі № 6-1288цс17. Згідно вказаної постанови, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.
Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
У даному випадку між сторонами мають місце саме зазначені вище правовідносини.
З огляду на вищезазначене, оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов укладеного між ними правочину купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, фактично відбулося повне виконання правочину, даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується матеріалами справи, однак підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину відсутні з незалежних від позивача зазначених вище обставин. Вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку.
На підставі ст.ст. 328, 334, 638, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), про визнання права власностізадовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з іншої сторони, предметом продажу якого є будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Б - будівля магазину, В - навіс, Г - топочна, Д - убиральня та земельна ділянка площею 0,0169 га, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - здійснення підприємницької діяльності, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
-будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Б - будівля магазину, В - навіс, Г - топочна, Д - убиральня;
-земельну ділянку площею 0,0169 га, кадастровий № НОМЕР_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - здійснення підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя О.І. Суський
25.07.19
Суд | Троїцький районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2019 |
Оприлюднено | 30.07.2019 |
Номер документу | 83297526 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Троїцький районний суд Луганської області
Суський О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні