Рішення

від 29.07.2019 по справі 826/10752/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2019 року № 826/10752/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним і скасування наказу на проведення перевірки представники сторін:позивача - Москаленко О.В.; відповідача - Косіч Д.В., Козій А.М.,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати:

- наказ № 7475 від 23.04.2018 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД , виданий ГУ ДФС у м. Києві;

- податкові повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028551404 та № 0028561404.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що запит контролюючого органу № 9139/10/26-15-14-04-03-02 від 05.06.2018 не містить викладення фактів порушення позивачем податкового законодавства; приймаючи наказ на проведення перевірки відповідач не зазначив, ненадання яких документів або письмових пояснень стало підставою для призначення перевірки; перевірка позивача проводилась в період з 02.05.2018 по 07.05.2018, тоді як наказ на перевірку позивач отримав лише 10.05.2018, що є порушенням п. 79.2 ст. 79 ПК України та позбавляє фіскальний орган права на проведення перевірки, а позивача - можливості надання первинних документів, що пов`язані з предметом перевірки; зазначаючи про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ НПЛ Ком , відповідач посилається на податкову інформацію, відповідь на службову записку, процесуальні документи досудового розслідування тощо, які, в силу положень п. 86.6 ст. 86 ПК України, не можуть вважатись належним та допустимим доказом вчинення податкового правопорушення позивачем; правочини, укладені між позивачем та ТОВ НПЛ Ком , в судовому порядку недійсними не визнані та не відповідають ознакам нікчемних правочинів згідно із ст. 228 ЦК України; право позивача на включення сум до податкового кредиту встановлене ст. 198 ПК України; норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами; первинні документи позивача є належно оформленими та у сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

18.07.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10752/18 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 30.08.2018.

15.08.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що ним було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ НПЛ Ком за січень 2016 року; в ході перевірки встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ НПЛ Ком за січень 2016 року в сумі 432 078,00 грн.; згідно з даним єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ НПЛ Ком в січні 2016 року не зареєстровано податкові накладні з номенклатурою: капітальний ремонт трамвайного переїзду на пл. Перемоги відповідно до договору № 21/09 від 21.09.2015; з узагальненої податкової інформації щодо ТОВ НПЛ Ком , складеної Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, вбачається, що ТОВ НПЛ Ком має ознаки нереальності господарських операцій, зокрема, відсутній рух активів, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, незначний штат працюючих тощо; досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42015060000000009 від 30.01.2015 встановлено, що групою осіб надаються послуги по ухиленню від сплати податків реально діючими суб`єктами господарювання із використанням реквізитів транзитних суб`єктів господарювання, серед яких числиться й ТОВ НПЛ Ком ; інформація про незаконний характер діяльності ТОВ НПЛ Ком встановлювалась правоохоронними органами під час проведення досудового розслідування в рамках кримінальних проваджень: № 32015110200000040 від 25.11.2015, № 32017050000000003 від 25.01.2017, № 42017101060000244 від 22.11.2017, № 3201520000000111 від 22.10.2015; таким чином діяльність ТОВ НПЛ Ком здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські операції вказаного підприємства є фіктивними та не спричиняють реальний рух активів; документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції; позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод; платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента; несприятливі наслідки недостатньої обачності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат.

03.09.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що позивач не був завчасно сповіщений про проведення перевірки; запит № 9139/10/26-15-14-04-03-02 від 05.06.2018, на який відповідач посилається як на підставу проведення перевірки, був оформлений з порушенням вимог чинного законодавства; узагальнена податкова інформація не є доказом в розумінні п. 86.6 ст. 86 ПК України; зустрічні звірки або податкові перевірки ТОВ НПЛ Ком не проводились; видані ТОВ НПЛ Ком податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; наявність зареєстрованої податкової накладної звільняє отримувача цієї накладної (покупця за договором) від будь-якої відповідальності як платника ПДВ; у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, державний орган повинен застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

В судовому засіданні 04.10.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018.

В судовому засіданні 01.11.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували проти про розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до ТОВ Україна-Енергосервіс ЛТД із запитом (вих. № 9439/10/26-15-14-04-03-12 від 05.03.2018), в якому зазначило про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 432 078,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ НПЛ Ком за січень 2016 року, та просило надати копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ НПЛ Ком у січні 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності вищезазначених товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із ТОВ НПЛ Ком .

У відповідь на даний запит (лист ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД від 19.03.2018 вих. № 60/3) позивач вказав, що в запиті чітко не зазначено, в чому полягає фактично виявлена недостовірність даних, а отже правові підстави для надсилання запиту були відсутні.

На підставі наказу № 7475 від 23.04.2018 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД , повідомлення № 17163/26-15-14-04-03 від 23.04.2018, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Україна-Енергосервіс Лтд з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ НПЛ Ком за січень 2016 року.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД вимог п. п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в січні 2016 року на загальну суму 432 078,00 грн. За результатами перевірки складено Акт № 473/26-15-14-04-03/22944109 від 15.05.2018.

21.05.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві із запереченнями на Акт перевірки № 473/26-15-14-04-03/22944109 від 15.05.2018.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДФС у м. Києві висновки Акта перевірки № 473/26-15-14-04-03/22944109 від 15.05.2018 залишило без змін, а заперечення - без задоволення, про що повідомило позивача листом (вих. №24955/10/26-15-14-04-03-12 від 31.05.2018).

04.06.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0028551404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 432 078,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0028561404 про застосування до позивача адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись із наказом на проведення перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. п. 20.1.3 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Отже з наведеного вбачається, що виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, є достатньою підставою для звернення контролюючого органу із запитом про подання інформації. При цьому, такий запит повинен містити інформацію, яка підтверджує недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Як вбачається із тексту запиту (вих. № 9439/10/26-15-14-04-03-12 від 05.03.2018), підставою для його надсилання стала виявлена контролюючим органом недостовірність визначення ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД даних податкового кредиту в сумі 432 078,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ НПЛ Ком , що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2016 року.

При цьому контролюючий орган зазначив, що така недостовірність підтверджується, зокрема, наступним:

- аналізом показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період;

- податковою інформацією, отриманою і відпрацьованою відповідно до ст. ст. 72, 73, 74 ПК України;

- даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України у запиті (вих. № 9439/10/26-15-14-04-03-12 від 05.03.2018) зазначено перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а саме:

- копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ НПЛ Ком у січні 2016 року;

- копії документів щодо використання у власній господарській діяльності позивача товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із ТОВ НПЛ Ком ;

- договори, згідно із якими було придбано товари та додатки до них (у разі укладення правочину в усній формі - письмові пояснення);

- первинні документи щодо придбання товарів, рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, журнал реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ;

- податкові накладні, виписані контрагентом-постачальником - ТОВ НПЛ Ком ;

- розрахункові документи: платіжні доручення або інші документи, що свідчать про виконання грошових зобов`язань;

- первинні документи щодо транспортування продукції: договори, укладені з перевізниками, товарно-транспортні накладні (у разі їх відсутності - інформація щодо способу та засобу перевезення, реквізити перевізників, документи щодо розрахунків з перевізниками тощо);

- платіжні доручення, що підтверджують оплату транспортних послуг, акти виконаних робіт, що підтверджують факт надання транспортних послуг, документи, які підтверджують здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт;

- регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуванних первинних документів: картки балансових рахунків 10, 20, 26, 28 , 30, 31, 36, 37, 63, 68, 70, 80, 90 з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) із зазначенням сальдо станом на дату подання документів за весь період дії договору (в т.ч. за період, що перевіряється);

- відомості щодо формування витрат із контрагентом-постачальником - ТОВ НПЛ Ком (фінансова звітність, в показниках якої знайшли відображення документально оформлені господарські операції, регістри бухгалтерського обліку за період, в якому були відображені взаємовідносини з зазначеним контрагентом-постачальником);

- сертифікати відповідності товару, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТУ, ТУ, марки типу заводу виробника), відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих, тощо;

- інші документи, які безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із контрагентом-постачальником - ТОВ НПЛ Ком ;

- документи, що підтверджують подальшу реалізацію ТМЦ (договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, суму дебіторської/кредиторської заборгованості за відвантажений товар на дату надання інформації тощо).

Згідно із п.п. 16.1.5., 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Як вбачається із листа ТОВ Україна-Енергосервіс Лтд (вих. № 60/3 від 19.03.2018), позивач витребувані відповідачем документи не надав.

Підпунктом 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Оскільки позивач не надав витребувані відповідачем письмові пояснення та їх документальне підтвердження, 23.04.2018 Начальником Головного управління ДФС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України було прийнято наказ № 7475 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД .

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку позивачем не доведено, що наказ № 7475 від 23.04.2018 прийнятий відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

За вказаних обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 7475 від 23.04.2018 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД , виданого начальником ГУ ДФС у м. Києві.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028551404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 432 078,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, в розумінні ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ, згідно з визначенням, містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Іншими словами, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ НПЛ Ком .

Судом встановлено, що 23.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 23/2, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 до договору поставки продукції № 23/2 від 23.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну. Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - накладка стикова для трамвайних рейок Т62, кількість - 10 комплектів, загальна вартість - 18 000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 52 від 05.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 22 від 28.01.2016 на суму 18 000,00 грн та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 52 від 05.01.2016 на загальну суму 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 000,00 грн.

21.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 21/2, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 до договору поставки продукції № 21/2 від 21.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну. Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - стрілочний перевід Р50 1/9 правий, кількість - 1 комплект, загальна вартість - 153 000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 54 від 05.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 14 від 13.01.2016 на суму 153 000,00 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 54 від 05.01.2016 на загальну суму 153 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 500,00 грн.

21.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 21/1, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 до договору поставки продукції № 21/1 від 21.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну. Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - стрілочний перевід Р50 1/9 правий, кількість - 1 комплект, загальна вартість - 153 000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 55 від 05.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 99 від 16.05.2016 на суму 117 000,00 грн., платіжним дорученням № 102 від 18.05.2016 на суму 36 000,00 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 55 від 05.01.2016 на загальну суму 153 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 500,00 грн.

16.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 16/2, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікаціях № 1 та № 2 до договору поставки продукції № 16/1 від 16.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1:

найменування товару - підкладка костильного кріплення Д-65, кількість - 4 т;

найменування товару - болт клемний М22х75 з гайкою, кількість - 1 т;

найменування товару - гайка М22, кількість - 0,5 т;

найменування товару - шайба пружинна двовиткова д=25 мм, кількість - 0,5 т;

найменування товару - підкладка КД-65, кількість - 4,6 т;

найменування товару - болт для рейкових стиків М27х160 з гайкою, кількість - 0,5 т;

найменування товару - шайба пружинна одновиткова д=29 мм, кількість - 0,1 т;

найменування товару - шуруп колійний, кількість 2 т.

Загальна вартість товару, вказаного у специфікації № 1, становить 230 176,36 грн.

Відповідно до специфікації № 2:

найменування товару - клема колійна ПК, кількість товару - 1 т;

найменування товару - болт М24х150 з гайкою, кількість товару - 2 т.

Загальна вартість товару, вказаного у специфікації № 2, становить 75 392,40 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 56 від 06.01.2016,

видатковою накладною № 63 від 06.01.2016.

Факт оплати товару позивачем підтверджується платіжним дорученням № 24 від 28.01.2016 на суму 230 176,36 грн, платіжним дорученням № 25 від 29.01.2016 на суму 75 392,40 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаних господарських операцій, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 56 від 06.01.2016 на загальну суму 230 176,36 грн., в т.ч. ПДВ 38 362,73 грн., та податкову накладну № 63 від 06.01.2016 на загальну суму 75 392,40 грн., в т.ч. ПДВ 12 565,40 грн.

18.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 18/2, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 та № 2 до договору поставки продукції № 18/2 від 18.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - підкладка КБ50, кількість - 9 т, загальна вартість - 243 000,00 грн.

Відповідно до специфікації № 2 найменування товару - підкладка КБ50, кількість - 9 т, загальна вартість - 243 000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 59 від 06.01.2016 та видатковою накладною № 60 від 06.01.2016.

Факт оплати товару підтверджується платіжним дорученням № 68 від 01.04.2016 на суму 18 091,22 грн., платіжним дорученням № 69 від 04.04.2016 на суму 45 000,00 грн., платіжним дорученням № 75 від 13.04.2016 на суму 92 166,00 грн., платіжним дорученням № 70 від 07.04.2016 на суму 102 000,00 грн., платіжним дорученням № 71 від 08.04.2016 на суму 14 100,00 грн., платіжним дорученням № 76 від 14.04.2016 на суму 93 960,00 грн., платіжним дорученням № 84 від 26.04.2016 на суму 120 682,78 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 59 від 06.01.2016 на загальну суму 243 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 40 500,00 грн. та податкову накладну № 60 від 06.01.2016 на загальну суму 243 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 40 500,00 грн.

18.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 18/1, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 та № 2 до договору поставки продукції № 18/1 від 18.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - рейка Р50, кількість - 20 т, загальна вартість - 292 000,08 грн.

Відповідно до специфікації № 2 найменування товару - рейка Р50, кількість - 20 т, загальна вартість - 292 000,08 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 61 від 06.01.2016 та видатковою накладною № 62 від 06.01.2016.

Факт оплати товару підтверджується платіжним дорученням № 67 від 31.03.2016 на суму 83 000,00 грн., платіжним дорученням № 85 від 28.04.2016 на суму 120 000,00 грн., платіжним дорученням № 91 від 16.05.2016 на суму 261 000,16 грн., платіжним дорученням № 88 від 04.05.2016 на суму 120 000,00 грн.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 61 від 06.01.2016 на загальну суму 292 000,08 грн., в т.ч. ПДВ 48 666,68 грн. та податкову накладну № 62 від 06.01.2016 на загальну суму 292 000,08 грн., в т.ч. ПДВ 48 666,68 грн.

15.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 15/2, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 до договору поставки продукції № 15/2 від 15.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1:

- найменування товару - суміш бетонна БСГ В 55 Р4, кількість - 7,022 м. куб;

- найменування товару - бітум БН-90/10, кількість - 2,8408 т;

- найменування товару - кліпси з арматури, кількість - 0,408 тис шт.;

- найменування товару - шкура шліфувальна, кількість - 8 шт.;

- найменування товару - уайт-спірит, кількість - 0,23744 т;

- найменування товару - прокладка 180х40х18, кількість - 404 шт.;

- найменування товару - прокладка 180х40х2, кількість - 200 шт.;

- найменування товару - прокладка 180х40х1, кількість - 200 шт.;

- найменування товару - клинок дерев`яний, кількість - 408 шт.;

- найменування товару - плівка поліетиленова, кількість - 300 кв.м.;

- найменування товару - брус необрізаний довжина 4,0-6,5 м, товщина 125 мм, кількість - 0,170 куб.м.;

- найменування товару - дріт зварювальний діаметр 12 мм, кількість - 0,0784 т;

- найменування товару - електрод АНПН-15, кількість - 28 шт.;

- найменування товару - мастика бітумна покрівельна, кількість - 0,150 т;

- найменування товару - щебінь фр.10-20 мм, кількість - 9,600 куб.м.;

- найменування товару - щебінь фр.20-40 мм, кількість - 60,480 куб.м.;

- найменування товару - щебінь фр.40-70 мм, кількість - 36,288 куб.м.;

- найменування товару - суміш піщано-гравійна, кількість - 1,150 куб.м.

Загальна вартість товару, вказаного у специфікації № 1, становить 132 571,34 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 53 від 05.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 13 від 13.01.2016 на суму 132 571,34 грн.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 53 від 05.01.2016 на загальну суму 132 571,34 грн., в т.ч. ПДВ 22 095,22 грн.

25.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 25/12, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 до договору поставки продукції № 25/12 від 25.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1:

- найменування товару - шуруп колійний, кількість - 1,920 т;

- найменування товару - болт клемний М22х75 з гайкою, кількість - 0,500 т;

- найменування товару - болт для рейкових стиків М27х160 з гайкою, кількість - 0,500 т.

Загальна вартість товару, вказаного у специфікації № 1, становить 56 389,80 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 6 від 05.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 21 від 28.01.2016 на суму 56 389,80 грн.

По факту вказаної господарської операції, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 6 від 05.01.2016 на загальну суму 56 389,80 грн., в т.ч. ПДВ 9 398,30 грн.

23.12.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (постачальник) укладено договір поставки продукції № 23/1, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику товар згідно із специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору; найменування товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною договору.

У специфікації № 1 та № 2 до договору поставки продукції № 23/1 від 23.12.2015 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну.

Так, відповідно до специфікації № 1 найменування товару - рейка Р65, кількість - 10,000 т, загальна вартість - 150 000,00 грн.

Згідно із специфікацією № 2 найменування товару - рейка Р65, кількість - 10,000 т, загальна вартість - 150 000,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 57 від 06.01.2016 та видатковою накладною № 58 від 06.01.2016, а факт оплати - платіжним дорученням № 26 від 29.01.2016 на суму 150 000,00 грн., платіжним дорученням № 27 від 29.01.2016 на суму 150 000,00 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаних господарських операцій, ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 57 від 06.01.2016 на загальну суму 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн. та податкову накладну № 58 від 06.01.2016 на загальну суму 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.

21.09.2015 між ТОВ Україна-Енергосервіс ЛТД (замовник) та ТОВ НПЛ Ком (виконавець) укладено договір № 21/09, відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту трамвайного переїзду на площі Перемоги в м. Києві (блочна конструкція); загальна вартість робіт за договором становить 4 790 957,32 грн.; загальна вартість договору може бути змінена шляхом складання додаткової угоди до даного договору у разі внесення змін до складу, обсягів та вартості робіт, зазначених у проектно-кошторисній документації або появи нормативних актів, що впливають на вартість будівництва; оплата здійснюється замовником в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується, зокрема, Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року, Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року.

Позивач оплатив виконані ТОВ НПЛ Ком роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 18.02.2016 на суму 161 575,86 грн., платіжним дорученням № 60 від 18.03.2016 на суму 30 000,00 грн., платіжним дорученням № 66 від 30.03.2016 на суму 64 363,78 грн., платіжним дорученням № 103 від 18.05.2016 на суму 148 000,00 грн. та банківською випискою по рахунку позивача.

По факту вказаних господарських операцій ТОВ НПЛ Ком склало податкову накладну № 203 від 29.01.2016 на загальну суму 242 363,78 грн., в т.ч. ПДВ 40 393,96 грн., податкову накладну № 204 від 29.01.2016 на загальну суму 161 575,86 грн., в т.ч. ПДВ 26 929,31 грн.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивачем по взаємовідносинам з ТОВ НПЛ Ком було віднесено до податкового кредиту за січень 2016 року суму ПДВ в розмірі 432 078,00 грн.

Судом встановлено, що договори, укладені позивачем із ТОВ НПЛ Ком , містять істотні умови, передбачені чинним законодавством для відповідного виду господарських договорів, підписані директором ТОВ Україна-Енергосервіс ЛТД Гутирею О.М. з одного боку, та директором ТОВ НПЛ Ком Папу С.О. з іншого боку, скріплені печатками сторін та відповідають вимогам ст. ст. 203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України.

Також суд акцентує увагу, що позивачем надано усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами відповідних договорів, на підтвердження фактичного виконання сторонами їх умов. У висновках Акта перевірки не міститься будь-яких застережень щодо невідповідності документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку відповідача, діяльність його контрагента, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів/послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої господарської операції між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи спростовують доводи відповідача про те, що господарські операції не мали реального характеру. Враховуючи наведене, суд вважає, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ НПЛ Ком .

Суд також зазначає, що перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з ТОВ НПЛ Ком суперечать (є нетиповими) видам діяльності позивача або є збитковими.

Суд встановив, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача перебував на обліку в органах ДФС та був зареєстрований у встановленому законом порядку платником податку. Відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних обставин.

З огляду на викладене, в ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідного договору), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про придбання товару та замовлення робіт, підтвердив, що господарські операції з ТОВ НПЛ Ком обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки та відзиві на адміністративний позов, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивач не порушив вимоги податкового законодавства в межах спору.

Суд зазначає, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Водночас, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагента позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ним господарської діяльності.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, найманих працівників або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо поставки товарів, виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах найму за цивільними договорами, аутстафінгу персоналу тощо); до того ж податковим органом не доведено неможливості виконання контрагентом позивача наявними у нього силами та засобами умов договорів поставки та договору підряду.

Аналізуючи доводи сторін, суд приходить до висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов надання та змісту послуг, що надаються, номенклатури товарів, що придбаваються, тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Жодного належного доказу того, що договори поставки № 23/2 від 23.12.2015, № 21/2 від 21.12.2015, № 21/1 від 21.12.2015, № 16/1 від 16.12.2015, № 18/2 від 18.12.2015, № 18/1 від 18.12.2015, № 15/2 від 15.12.2015, № 25/12 від 25.12.2015 та договір на виконання робіт № 21/09 від 21.09.2015 були укладені сторонами без мети їх здійснення під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який відповідно до ст.77 КАС України повинен довести правомірність своїх рішень, не надано.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник товарів та/або виконавець робіт був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був зареєстрований платником податку на додану вартість, замовник (в даному випадку - позивач) не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником товарів та/або виконавцем робіт та/або його контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Стосовно посилання відповідача як в Акті перевірки, так і у відзиві на адміністративний позов, на чисельні ухвали Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема: ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01.06.2016 у справі № 295/7838/16-к, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22.07.2016 у справі № 295/9914/16-к, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2016 у справі № 369/7079/16-к, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.11.2017 у справі № 265/7928/17, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2018 у справі № 757/9518/18-к, ухвалу Соснівського районного суду Черкаської області від 30.06.2016 у справі № 12/7266/16-к, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2017 у справі № 751/706/17, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2016 у справі № 757/14323/16-к, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, ухвали слідчих суддів, винесені на етапі досудового розслідування по справі, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Жодних доказів наявності обвинувального вироку суду щодо посадових осіб ТОВ НПЛ Ком відповідачем не надано.

До того ж суд акцентує увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірних господарських операцій та не доведено зворотнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До того ж суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується подальше використання у власній господарській діяльності товару, придбаного позивачем у ТОВ НПЛ Ком .

Так, зокрема, 21.01.2016 між позивачем (постачальник) та ТОВ Оптінструкт (замовник) було укладено договір купівлі-продажу № 3, в рамках співробітництва за яким позивач поставив, а ТОВ Оптінструкт прийняв товар за номенклатурою: стрілочний перевід Р50 1/9 лівий, стрілочний перевід Р50 1/ правий, на загальну суму 308 400,00 грн.

21.03.2016 між позивачем (постачальник) та ТОВ Оптінструкт (замовник) було укладено договір купівлі-продажу № 21/03, в рамках співробітництва за яким позивач поставив, а ТОВ Оптінструкт прийняв товар за номенклатурою: рейки Р50, підкладка КБ50, котушка шунтова ПАСП 147.0.11.0.00-01, на загальну суму 428 460,00 грн.

25.07.2016 позивач поставив, а ТОВ Будівельна компанія Строй.ка прийняло товар за номенклатурою: стрілочний перевід Р50 правий, хрестовина Р65 1/9, рейки Р50, рейка рамна пряма з вістряком кривим тип Р65 марка 1/9, на загальну суму 301 635,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 29 від 25.07.2016.

18.03.2016 між позивачем (виконавець) та ТОВ Омелянівський кар`єр (замовник) було укладено договір № 18/3, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з приведення до технічних норм та існуючих будівельних правил під`їзної колії довжиною 262 м за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, с. Горщик, вул. Центральна, 71.

З підписаних сторонами вказаного договору первинних документів, а саме: Договірної ціни на приведення до технічних норм та існуючих будівельних правил під`їзної колії (додаток № 1 до договору № 18/3 від 18.03.2016); Локального кошторису на будівельні роботи (додаток № 2 до договору № 18/3 від 18.03.2016); Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт за червень 2016 року (форма КБ-2в); Підсумкової відомості ресурсів вбачається, що позивачем при виконанні робіт використовувались, в тому числі, матеріали, придбані у ТОВ НПЛ Ком .

За вказаних обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028551404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 432 078,00 грн. є таким, що прийнято відповідачем без належного аналізу обставин справи, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028561404 про застосування до позивача на підставі абз. 2 п. 121.1 ст. 121 ПК України адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

В Акті перевірки № 473/26-15-14-04-03/22944109 від 15.05.2018 відповідач вказує, що в порушення п. п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України позивачем не надано первинних документів, що належать або пов`язані із предметом перевірки, про що контролюючим органом складено Акт від 07.05.2018 за № 743/26-15-14-04-03/22944109.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить із наступного.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно із п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Україна-Енергосервіс ЛТД проводилась ГУ ДФС у м. Києві в період з 02.05.2018 по 07.05.2018.

При цьому, вказана перевірка проводилась на підставі наказу № 7475 від 23.04.2018 та повідомлення № 17163/26-15-14-04-03 від 23.04.2018.

23.04.2018 копія наказу та повідомлення були надіслані позивачу рекомендованим листом на адресу: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту із штампом відділення поштового зв`язку.

Позивач стверджує, що наказ на проведення перевірки та повідомлення були отримані ним лише 10.05.2018, тобто після закінчення перевірки, що унеможливило подання документів позивачем.

Разом з тим ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Іншими словами, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Таким чином, стверджуючи про отримання копії наказу на проведення перевірки та направлення вже після проведення перевірки, позивач має належними, допустимими та достатніми доказами підтвердити вказаний факт.

Натомість в порушення вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивач не надав суду жодних достатніх доказів отримання поштового відправлення саме 10.05.2018, тобто вже після проведення перевірки.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

За вказаних обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028561404 про застосування до позивача адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн.

Таким чином виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.06.2018 № 0028551404.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД (код ЄДРПОУ: 22944109, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 17 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко