Рішення

від 29.07.2019 по справі 640/4516/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2019 року № 640/4516/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, треті особи: Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ (далі - позивач, ТОВ ФРІ-СІСТЕМ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, треті особи: Державна фіскальна служба України, Державна казначейська служба України, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у м. Києві від 20.12.2018 №0958851213 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 228 937 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючим органом оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2018 № 0958851213 нараховано позивачу штрафні санкції за порушення строків грошового зобов`язання, яке є неузгодженим, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на адміністративний позов від 19.04.2019 зазначив, що позивачем в порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено податкове зобов`язання, визначене в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року та податковому повідомленні-рішенні від 20 грудня 2018 року № 0958851213.

Пояснення від третіх осіб - Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України не надходили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

29.11.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в порядку статі 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ , за результатом якої складений акт від 29.11.2018 № 2827/26-15-12-13-20 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ФРІ-СІСТЕМ граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: грошове зобов`язання на суму 2 289 370 грн., граничний термін сплати 30.09.2018, дата оплати зобов`язання 05.10.2018, кількість днів затримки - 5 днів.

У висновку акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення товариством граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

20.12.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0958851213, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за затримку на 5 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 2289379 грн. визначено штраф у розмірі 10% у сумі 228937,00 грн.

Незгода позивача із вказаними податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2018 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 цієї статті).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 цієї статті).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Як убачається із матеріалів справи позивачу контролюючим органом оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, зокрема за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2018 року.

Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить податок на додану вартість.

Частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 45 цього Кодексу податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням рахунків врегульований Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку 569 рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку 569).

У пункті 20 Порядку 569 зазначено, що для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Стосовно порушень позивачем термінів сплати податкового зобов`язання, самостійно визначеного на підставі податкової декларації з ПДВ, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2018 подана позивачем 17.09.2018. Сума грошового зобов`язання, визначена у даній податковій декларації, становить 2 289 370,00 грн., яка підлягає сплаті 30.09.2018.

Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 262 від 27.09.2018 позивачем сплачено суму 2 290 000,00 грн., яким підтверджується повнота та своєчасність сплати визначеного позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2018 року у розмірі 2 289 370,00 грн. та, як наслідок, безпідставність доводів податкового органу про порушення ним строків сплати податкового зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати податкового зобов`язання, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення № 0958851213 від 20.12.2018 є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Натомість, позивачем вказані твердження податкового органу спростовані доказами, що наявні в матеріалах справи.

З урахуванням положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, згідно з яким при зверненні платника податку до суду з позовом щодо визнання протиправним та /або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, нарахування штрафних санкцій на неузгоджене зобов`язання не відповідає вимогам чинного законодавства.

Як убачається із розрахунку штрафної санкції до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0958851213, - штрафна санкція застосована до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за податковою декларацією за серпень 2018 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0958851213 - скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, офіс А, код ЄДРПОУ 41747399) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 33/19), треті особи: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.12.2018 № 0958851213.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІ-СІСТЕМ (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, офіс А) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3434,06 грн. (три тисячі чотириста тридцять чотири гривні шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко