Рішення

від 29.07.2019 по справі 826/14372/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2019 року № 826/14372/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Росток доГоловного управління ДФС у Київській області про представники сторін:визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення позивача - Гарагуц В.С . ; відповідача - Рудюк Л.О .,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Росток (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.01.2018, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 № 0004054005 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 32 827,74 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки про порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, наведені в акті від 25.07.2017 №117/10-36-40-05/38183420 про результати камеральної перевірки даних, здекларованих у декларації акцизного податку щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, мотивуються не об`єктивними обставинами господарської діяльності, що здійснювалася позивачем, а суб`єктивними оціночними припущеннями посадової особи контролюючого органу, що проводила перевірку, що свідчить про неправильне встановлення обставин реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

13.11.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі №826/16448/17, витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2018.

29.01.2018 у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву та посвідчені копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Так відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що перевіркою встановлено, що позивач зареєстрував акцизні накладні в ЄРАН з порушенням законодавчо встановлених строків, тобто, з порушенням терміну реєстрації від 1 до 46 днів, які в акті про результати камеральної перевірки зафіксовані під №№1-43. Відповідно до п. 120 2 .1 ст. 120 2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до результатів проведеної перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0004054005 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 33 786,78 грн. за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

29.01.2019 від позивача ухвалою суду витребувано належним чином завірені копії акцизної накладної №4236 від 14.04.2017, докази її направлення, копії квитанцій №1 та №2, розрахунку коригування №4244 від 26.04.2017 та докази його направлення.

Витребувані судом документи надійшли поштовим відправленням №0311326918585 та були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.07.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування акцизного податку Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Поляковою Оленою Миколаївною на підставі п. 20.1.4 ст. 20 ПК України та в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Росток (ЄДРПОУ 38183420), за результатом якої складено акт від 25.07.2017 №117/10-36-40-05/38183420, в якому зроблено висновок про порушення позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а саме: встановлено, що позивачем зареєстровано акцизні накладні в ЄРАН з порушенням законодавчо встановлених строків, тобто, з порушенням терміну реєстрації від 1 до 46 днів, які в акті про результати камеральної перевірки зафіксовані під №№1-43.

03.08.2017 позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт від 25.07.2017 №117/10-36-40-05/38183420, де зазначив, що він не згоден з висновками акту камеральної перевірки та виявив бажання бути присутнім при їх розгляді. Листом ГУ ДФС у Київській області від 08.08.2017 №5020/10/10-36-40-05 посадові особи позивача запрошувалися на розгляд заперечення 11.08.2017 о 10 год. 00 хв. Оскільки платник податків або його законні представники 11.08.2017 не з`явилися у встановлений час, заперечення розглянуто без його участі.

Відповідно до заперечень позивача від 03.08.2017 вих. №69 на акт перевірки від 25.07.2017 №117/10-36-40-05/3818320, ним несвоєчасно зареєстровано акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН в зв`язку з помилками при складанні акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних №1130 від 04.05.2016, №1074 від 31.05.2016, №1131 від 04.05.2016, №1129 від 02.06.2016, №2184 від 09.08.2016, №2318 від 17.08.2016, №1615 від 11.07.2016, №2315 від 17.08.2016, №2317 від 17.08.2016, №2316 від 17.08.2016, №2310 від 17.08.2016, №2897 від 04.10.2016, №3703 від 03.02.2017, №3704 від 03.02.2017, а також несвоєчасно зареєстровано акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних №287 від 08.04.2016, №1102 від 03.06.2016, №1159 від 08.06.2016, №1160 від 08.06.2016, №2853 від 30.09.2016, №3738 від 12.02.2017, №3497 від 24.12.2016, №4236 від 14.04.2017 в ЄРАН контрагентами позивача.

11.08.2017 за результатами розгляду заперечення від 03.08.2017 вих. №69 висновки акту перевірки від 25.07.2017 №117/10-36-40-05/3818320 залишено без змін. Про зазначене рішення позивача було повідомлено листом №5173/10/10-36-40-05 за підписом заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Кучеренка О.Є.

11.08.2017 заступником начальника ГУ ДФС у Київській області Кучеренком О.Є. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004054005 за платежем: Пальне 14021900 , яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 33 786,78 грн., за порушення абз. 1 п. 231.6 ст. 231 ПК України.

23.08.2017, скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргою №23/08 до Державної фіскальної служби України (вх. №28761/6 від 31.08.2017), яка рішенням про результати розгляду скарги від 25.10.2017 №24135/6/99-99-11-03-01-25 залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Не погодившись із зазначеним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються ПК України, Порядком ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114 (далі - Порядок №114).

Відповідно до пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України, акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України, платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до пп. 212.3.1 1 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до п. 231.3 ст. 231 ПК України, акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України, право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 ПК України, при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального або спирту етилового/особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до п. 120 2 .1 ст. 120 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2-х відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40-ка відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Позивач вказує, що ним визнаються правомірними висновки акту перевірки і нарахування штрафу по наступним акцизним накладним/розрахункам коригування (вказаним в Акті перевірки): №2318 від 17.08.2016 (сума штрафу 29,31 грн.), №1615 від 11.07.2016 (сума штрафу 47,27 грн.), №2315 від 17.08.2016 (сума штрафу 2,09 грн.), №2317 від 17.08.2016 (сума штрафу 3,76 грн.), №2316 від 17.08.2016 (сума штрафу 56,73 грн.), №2310 від 17.08.2016 (сума штрафу 47,27 грн.), №2853 від 30.09.2016 (сума штрафу 10,63 грн.), №2897 від 04.10.2016 (сума штрафу 278,15 грн.), №3703 від 03.02.2017 (сума штрафу 199,63 грн.), №3704 від 03.02.2017 (сума штрафу 284,2 грн.). Загальна сума штрафу, яку позивач вважає правомірною, 959,04 грн. Отже, в цій частині податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0004054005 позивачем не оскаржується і судом не досліджується.

Натомість, за твердженням позивача, акцизні накладні №4352, №4354, №4345, №4350, №4336, №4338, №4339, №4340, №4346, №4351, №4343, №4342, №4347, №4353, №4337, №4344, №4348, №4349, №4341, №4335 та №4355 від 03.05.2017 були відправлені для реєстрації в ЄРАН 18.05.2017, однак ДФС було порушено вимоги п. 231.6 ст. 231 ПК України та п. 2 Порядку №114: саме з вини ДФС реєстрація не відбувалася протягом операційного дня, у який такі документи надсилалися.

Пунктом 2 Порядку №114 передбачено, що для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Реєстрі триває щодня з 8 до 19 години.

Відповідно до наданих позивачем копій повідомлень про отримання звітності, акцизні накладні №4352, №4354, №4345, №4350, №4336, №4338, №4339, №4340, №4346, №4351, №4343, №4342, №4347, №4353, №4337, №4344, №4348, №4349, №4341, №4335 та №4355 від 03.05.2017 були відправлені для реєстрації в ЄРАН та доставлені в поштову скриньку ДФС протягом операційного дня 18.05.2017 (в період час з 16 год. 54 хв. до 17 год. 10 хв.) і саме в цей день вони мали бути зареєстровані або позивачу мало бути повідомлено про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Доказів порушення позивачем вимог, передбачених пунктом 231.1 ПК України, та надсилання позивачу відповідного повідомлення протягом операційного дня 18.05.2017 відповідачем не надано. Відтак зазначені акцизні накладні вважаються, з урахуванням положення п. 231.6 ст. 231 ПК України, зареєстрованими в ЄРАН саме 18.05.2017.

Аналогічно зазначеному вище 22.04.2016 о 21 год. 21 хв. позивачем було направлено покупцю ТОВ Вальмасервіс (код 36776909) розрахунок коригування №287 від 08.04.2016 до акцизної накладної №283 від 17.03.2016. Указаний розрахунок був направлений ТОВ Вальмасервіс (код 36776909) 25.04.2016 о 09 год. 13 хв. до ДФС, де був збережений та прийнятий. З огляду на викладене суд не вбачає в діях позивача порушення граничного терміну реєстрації (направлення контрагенту для проведення такої) розрахунку коригування №287 від 08.04.2016.

Так само 18.06.2016 о 16 год. 53 хв. позивачем було направлено покупцю ТОВ Технологічна паливна компанія (код 39102316) розрахунок коригування №1084 від 03.06.2016 до акцизної накладної №1084 від 01.06.2016, який 21.06.2016 об 11 год. 31 хв. був направлений останнім до ДФС, де був збережений та прийнятий. З огляду на викладене суд не вбачає в діях позивача порушення граничного терміну реєстрації (направлення контрагенту для проведення такої) розрахунку коригування №1102 від 02.06.2016.

Також 24.08.2016 об 11 год. 59 хв. позивачем було направлено покупцю ПРАТ Лебединський насіннєвий завод (код 00388932) акцизну накладну №2184 від 09.08.2016, яка 25.08.2016 о 10 год. 09 хв. була направлена останнім до ДФС, де була збережена та прийнята. З огляду на викладене суд не вбачає в діях позивача порушення граничного терміну реєстрації (направлення контрагенту для проведення такої) акцизної накладної №2184 від 09.08.2016.

Окрім того 06.01.2017 о 15 год. 33 хв. позивачем було направлено покупцю ПРАТ Лебединський насіннєвий завод (код 00388932) розрахунок коригування №3497 від 24.12.2016 до акцизної накладної №3498 від 24.12.2016, який 10.01.2017 був направлений покупцем до ДФС, а зареєстрований в ЄРАН 12.01.2017. З огляду на викладене суд не вбачає в діях позивача порушення граничного терміну реєстрації (направлення контрагенту для проведення такої) розрахунку коригування №3497 від 24.12.2016.

Порядок коригування акцизної накладної передбачений розділом ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535 (далі - Порядок №218). Однак Порядок №214 встановлює порядок дій платника податків у випадку необхідності коригування реквізитів отримувача або коду товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД та не передбачає послідовність його дій у випадку необхідності коригування акцизної накладної на операцію, яка не відбулась (у т. ч. невірно вказано дату складання, порядковий номер або зареєстровано двічі одну операцію). Більш того пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 218 встановлено, що на розрахунку коригування вказуються номер та дата акцизної накладної, показники якої коригуються. Не допускається виправлення даних щодо дати складання акцизної накладної, показники якої коригуються, та її порядкового номера.

ДФС в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.13.03) було розміщено (запитання-відповідь переведено до не чинних з 01.07.2019 у зв`язку із набранням чинності Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів ) наступну інформацію: якщо особою, що реалізує пальне, в ЄРАН зареєстрована помилкова акцизна накладна (складена двічі на одну операцію), або якщо в акцизній накладній невірно вказані дата складання чи порядковий номер, то потрібно скласти розрахунок коригування акцизної накладної на зменшення всього обсягу пального, що був зазначений в такій акцизній накладній. У разі коригування акцизної накладної, яка була надана отримувачу пального, особа, що реалізує пальне, направляє такий розрахунок коригування отримувачу пального для реєстрації його в ЄРАН .

Так 05.05.2017 позивачем було зареєстровано в ЄРАН акцизну накладну №4236 із зазначенням дати її складання 14.04.2017 . Після виявлення допущеної помилки в даті складення акцизної накладної №4236 позивачем було сформовано розрахунок коригування №4244 від 26.04.2017 для анулювання акцизної накладної №4236 від 14.04.2017. Такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРАН у той самий день, що і акцизна накладна №4236 від 14.04.2017, а саме 05.05.2017. Надалі позивачем було складено акцизну накладну щодо пального, реалізованого згідно видаткової накладної №1009 від 26.04.2017, а саме акцизну накладну №4243 від 26.04.2017, яку було зареєстровано в ЄРАН з дотриманням граничних строків 05.05.2017. Отже, оскільки фактично господарська операція, за якою в ЄРАН було помилково зареєстровано акцизну накладну №4236, відбулася 26.04.2017 і акцизна накладна із вірним зазначенням дати за нею була зареєстрована 05.05.2017, суд погоджується з доводами позивача щодо дотримання граничного строку реєстрації, передбаченого ст. 231 ПК України, та відсутністю підстав для застосування передбаченого п. 120 2 .1 ст. 120 ПК України штрафу.

Окрім того 01.06.2016 позивач склав акцизну накладну №1074 із зазначенням дати 31.05.2016 , яку зареєстрував в ЄРАН 16.06.2016 о 16 год. 55 хв. Одразу після цього, о 17 год. 17 хв., позивач зареєстрував в ЄРАН акцизну накладну №1076 із зазначенням дати її виписки 01.06.2016 . 21.06.2016 о 14 год. 13 хв. позивачем в ЄРАН було зареєстровано розрахунок коригування №1075 від 06.06.2016 до акцизної накладної №1074 від 31.05.2016. З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача щодо дотримання граничного строку реєстрації, передбаченого ст. 231 ПК України, та відсутністю підстав для застосування передбаченого п. 120 2 .1 ст. 120 ПК України штрафу.

Що ж до розрахунків коригування №1130 та №1131 від 04.05.2016 до акцизної накладної №654 від 04.05.2016 суд зазначає наступне.

Акцизна накладна №654 від 04.05.2016 була надіслана на реєстрацію своєчасно (18.05.2016 о 17 год. 25 хв.), але з помилкою - як на неплатника акцизного податку. Помилку була відкоригована розрахунками №1130 та №1131 від 04.05.2016, які були надіслані на реєстрацію 22.06.2016. Зазначена обставина не заперечується позивачем та підтверджується поданими ним копіями квитанцій. З огляду на це суд вважає, що позивачем був порушений граничний строк на реєстрацію в ЄРАН розрахунків коригування №1130 та 1131 (останній день - 19.05.2016), однак оскільки фактично розрахунками №1130 та №1131 коригувалися дані однієї і тієї самої акцизної накладної (№654 від 04.05.2016) застосування фактично подвійного штрафу (по 6242,8 грн.) за одне порушення суд вважає неправомірним (з огляду на пропуск позивачем граничного строку реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування до акцизної накладної №654 від 04.05.2016 штраф у сумі 6242,8 грн. є обґрунтованим).

Також позивачем не доведено дотримання строку реєстрації в ЄРАН розрахунку коригування №1129 від 02.06.2016 до акцизної накладної №1066 від 02.06.2016 за аналогічних обставин (реєстрація як на неплатника акцизного податку). З поданих суду доказів вбачається, що зазначений розрахунок був позивачем направлений 21.06.2016. Отже, в цій частині рішення відповідача про застосування штрафу у розмірі 614,42 грн. є правомірним та обґрунтованим, а позовна вимога - недоведеною.

Щодо розрахунків коригування №1159 та №1160 від 08.06.2016 до акцизних накладних №1157 та №1144 від 08.06.2016 відповідно суд зазначає наступне. Так позивач зазначив, що вказані розрахунки були направлені покупцю ТОВ Автологістикатехсервіс (код 34750848) 23.06.2018, однак доказів такого направлення суду подано не було. Натомість з наявних в матеріалах справи копій повідомлень вбачається, що саме 24.06.2016 ДФС були отримані вказані розрахунки коригування. Отже, в цій частині рішення відповідача про застосування штрафу у розмірі 310,47 грн. та 137,23 грн. відповідно є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги - недоведеними.

Також позивачем не доведено дотримання строку реєстрації в ЄРАН розрахунку коригування №3738 від 12.02.2017 до акцизної накладної №3700 від 03.02.2017. Так позивач зазначив, що вказаний розрахунок був направлений ТОВ Вальмасервіс (код 36776909) (дату направлення позивач, однак, не вказав, як не надав і доказів на підтвердження цього), яке його зареєструвало в ЄРАН 14.04.2017. Отже, в цій частині рішення відповідача про застосування штрафу у розмірі 2354,8 грн. є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги - недоведеними.

За п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та скасування податкового-повідомлення рішення відповідача від 11.08.2017 №0004054005 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 23 168,02 грн. (з урахуванням наведених вище мотивів).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач натомість про розподіл судових витрат не просив.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Росток - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11.08.2017 № 0004054005 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 23 168,02 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко