ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18531/17
провадження № 2/753/3227/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Пасько І.В.,
учасники справи:
від прокуратури - Ткаченко Ю.С., Яланський М.С.,
позивач - Київська міська рада,
представники позивача - Власенко І.І., Ільчик М.О.,
відповідачі 1. Обслуговуючий кооператив Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків , 2. ОСОБА_2 ,
представник відповідача 1. - ОСОБА_3 ,
розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
У жовтні 2017 р. Київська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків (далі по тексту - ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків , відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2) про визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки від 15.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяною Миколаївною (далі - приватний нотаріус КМНО Дем`яненко Т.М.), зареєстрованого у реєстрі за № 1294.
Позов обґрунтований такими обставинами.
Під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100020000125 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України, було встановлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме: земельної ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 набув право власності на вищевказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.04.2014. 28.07.2014
ОСОБА_4 продав земельну ділянку ОСОБА_5 , яка, в свою чергу, 15.09.2016 продала її ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків . Згодом ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків виступив майновим поручителем ОСОБА_6 за укладеним нею з ОСОБА_2 договором позики грошових коштів від 28.01.2011 та за договором іпотеки від 15.12.2016 передав останньому в іпотеку земельну ділянку.
Водночас прокуратурою встановлено, що рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 Київською міською радою не приймалося, документи, що посвідчують право власності на неї в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.
Відтак спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Києва, а тому розпоряджатися нею має право лише Київська міська рада. ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків не був законним власником земельної ділянки, а тому не мав права передавати її в іпотеку ОСОБА_2 .
Отже зміст оспорюваного договору суперечить вимогам ст. 5 Закону України Про іпотеку , що відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
Київська міська рада заявлений в її інтересах позов підтримала, просила його задовольнити.
ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків позов не визнав пославшись на його безпідставність. Відповідач зазначив, що набув право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу. Після укладення договору та його нотаріального посвідчення державним реєстратором було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кооперативом. В момент укладення оспорюваного договору іпотеки нотаріусом належним чином перевірено та встановлено правомочність іпотекодавця на передачу земельної ділянки в іпотеку, відсутність будь-яких заборон чи судових спорів щодо неї, а відтак договір відповідає усім ознакам правомірності правочину. За міркуванням відповідача прокурор не надав належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів Київської міської ради вказуючи, що станом на момент укладення оспорюваного договору власником земельної ділянки був кооператив, а відтак він мав право розпоряджатися нею на власний розсуд. На спростування доводів прокурора щодо відсутності рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 послався на норми статей 330, 388 ЦК України, що забороняють витребовувати майно у добросовісного набувача та на правову позицію, викладену у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 № 5. Зазначив також, що оскільки рішенням господарського суду прокурору було відмовлено у витребуванні спірного майна, таке майно вважається набутим правомірно.
ВідповідачОСОБА_2 , місце проживання якого зареєстроване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, викликався до суду в порядку, встановленому частиною 11 статті 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте в судове засідання він не з`явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав.
В судове засідання 03.06.2019 учасники справи не з`явилися: прокурор та представник позивача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а від відповідачів жодних клопотань чи заяв не надійшло.
Нез`явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
ІІ. Процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.
? 18.10.2017 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду на 22.01.2018.
? 22.01.2018 від приватного нотаріуса КМНО Дем`яненко Т.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
? 22.01.2018 постановлено ухвалу (протокольну) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінено засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням, встановлено строки для подання заяв по суті справи тав підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.03.2018.
? 30.01.2018 від відповідача 1. надійшов відзив на позов.
? 28.02.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.
? 05.03.2018 від відповідача 1. надійшли заперечення.
? 07.03.2018 підготовче засідання перенесено на 07.06.2018.
? 12.03.2018 від приватного нотаріуса КМНО Дем`яненко Т.М. надійшла повторна заява про розгляд справи за її відсутності.
? 02.04.2018 від приватного нотаріуса КМНО Дем`яненко Т.М. надійшли пояснення щодо позову та клопотання щодо виключення її з числа учасників справи.
? 07.06.2018 підготовче засідання перенесено на 08.08.2018.
? 06.08.2018 від приватного нотаріуса КМНО Дем`яненко Т.М. повторно надійшли пояснення щодо позову та клопотання щодо виключення її з числа учасників справи.
? 08.08.2018 протокольними ухвалами суд виключив приватного нотаріуса КМНО Дем`яненко Т.М. з числа учасників справи. закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07.11.2018.
? 07.11.2018 Київська місцева прокуратура № 2 подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3518/17.
? 07.11.2018 постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі.
? 22.01.2019 Київська місцева прокуратура № 2 подала клопотання про поновлення провадження у справі з підстав набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3518/17.
? 22.01.2019 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 03.06.2019.
? 08.04.2019 позивачем подано письмові пояснення
? 03.06.2019 прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та копію постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 910/3518/17.
? 03.06.2019 представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9-14) вбачається, що 22.04.2014 державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко М.М .зареєструвала за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Право власності ОСОБА_4 посвідчувалось свідоцтвом про право власності з індексним номером НОМЕР_3 (а.с. 8).
Підставою реєстрації права власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку послужило рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 444/1500 Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинку, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва з Додатком до нього - Переліком земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність (а.с. 18-20).
Водночас рішенням Господарського суду м. Києва від 04.10.2018 у справі № 910/3518/17 за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків встановлено, що Київською міською радою земельна ділянка у власність ОСОБА_4 не передавалась.
Вищевказаним рішенням, яке набрало законної сили, спірну земельну ділянку витребувано в ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків на користь власника - територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. (зареєстровано в реєстрі за № 674), ОСОБА_4 продав вищевказану земельну ділянку ОСОБА_5 .
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. (зареєстровано в реєстрі за № 905), ОСОБА_5 продала земельну ділянку ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків .
15.12.2016 між ОСОБА_2 (іпотекодержателем) в особі представника ОСОБА_8 та ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки (а.с. 41-48).
За умовами договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_6 за договором позики грошових коштів № 1 від 28.01.2011 передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.за реєстраційним № 1295.
15.12.2016 нотаріус вніс до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про іпотеку та обтяження земельної ділянки.
V. Оцінка суду.
За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов`язання.
Законом України Про іпотеку встановлено такий вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном як іпотека. Особливість іпотеки полягає в тому, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, але іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 3 цього Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Частина 1 статті 5 Закону України Про іпотеку визначає, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право передачі майна в іпотеку, крім випадків виникнення іпотеки на підставі закону або рішення суду, належить його власникові.
Рішенням Господарського суду м. Києва встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею, що і стало підставою для її витребування у спосіб, передбачений статтею 387 ЦК України.
До того ж суд, посилаючись на придбання спірної земельної ділянки за ціною втричі меншою від ціни, за якою вона була набута продавцем ( ОСОБА_5 ), констатував, що ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків не є її добросовісним набувачем.
Рішення суду про витребування земельної ділянки набрало законної сили, воно ніким не скасоване і є чинним.
За нормою частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності (правової певності), який передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про добросовісність набуття ним права власності на земельну ділянку.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).
Відповідно до статті 316 ЦК України під поняттям права власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України)
Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже з огляду на зміст рішення Господарського суду м. Києва, яке має преюдиційне значення у цій справі, суд дійшов висновку, що у ОК Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків не було права на передання земельної ділянки в іпотеку, а відтак оспорюваний договір суперечить статті 5 Закону України Про іпотеку та нормам статей 316, 317, 319, 321 ЦК України.
За наведених обставин суд вбачає підстави для визнання договору іпотеки земельної ділянки недійсним.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат розгляду справи, суд покладає на відповідачів в рівних частках сплачений прокуратурою м. Києва судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений 15 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1294.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Служба гідротехнічних споруд кар`єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків (04209, вул. Героїв Дніпра, 12, кв. 59; ідентифікаційний код 40750903) на користь прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (
АДРЕСА_2 ; серія та номер паспорта: НОМЕР_2 ) на користь прокуратури м. Києва судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя:
Повне судове рішення складене 13.06.2019.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2019 |
Оприлюднено | 30.07.2019 |
Номер документу | 83304916 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Трусова Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні