Постанова

від 12.07.2019 по справі 760/2819/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №3/760/3709/19

Справа №760/2819/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 12.01.2017 по 20.02.2018 керівника ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 53/80, оф.2, код ЄДРПОУ 41078691), паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2019 року, після проведення додаткової перевірки, до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , за порушення митних правил.

З протоколу №0035/10000/19 про порушення митних правил від 10.01.2019 року вбачається, що 25.08.2017 через митний кордон України, міжнародний пункт пропуску Ягодин-Дорогуск Волинської митниці ДФС, у вантажному автомобілі з р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , з Польщі на митну територію України ввезено товари покриття для підлоги, плитка керамічна, фанера, посуд столовий, кухонний , вагою брутто 14 396, 59 кг, нетто - 14 140, 27 кг.

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 24.08.2017 № UA100000/2017/857266 на підставі товаросупровідних документів: книжки МДП № PX.77755096, CMR від 24.08.2017 б/н, інвойсу від 23.08.2017 № PL17133.

Відповідно до зазначених вище документів відправником товарів виступала компанія Pol-Cel Sp Z O.O. (Польща), одержувачем - ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ (Україна).

28.08.2017, після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС, зазначені товари, були заявлені до митного оформлення декларантом ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ ОСОБА_1 (гр. 14, 54) на митному посту Столичний за електронною митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UA100120/2017/184397.

Разом із вказаними митним деклараціями та товаросупровідними документами до митниці були надані контракт купівлі-продажу від 21.02.2017 № 21-2/2017, укладений між компанією-продавцем JUST BUSINESS SP. Z O.O. (Boznicza 15-6, 61-751, Poznan, Poland) та компанією-покупцем ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 53/80, оф. 2) в особі директора ОСОБА_1 , а також інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, документи, які зазначені в гр. 44 ЕМД.

Згідно з інвойсом від 23.08.2017 № PL17133, виставленим компанією JUST BUSINESS SP. Z O.O. (Польща) для ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ (Україна) вартість переміщених через митний кордон України товарів становить - 8 318, 24 доларів США.

17.09.2018, листом за вих. № 16686/5/99-99-19-02-02-16, з метою перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення товарів широкого вжитку, в тому числі за МД від 28.08.2017 № UA100120/2017/184397, що надійшли на адресу ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ , Державною фіскальною службою України направлено відповідний запит до митних органів Республіки Польща.

12.11.2018, листом Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України від 12.11.2018 № 35005/7/99-99-19-06-02-17 до Київської міської митниці ДФС надійшла відповідь митних органів Республіки Польща на зазначений запит з доданою копією витягу із митної системи транзиту NCTS за TIR Сarnet № PX77755096.

Вказаний витяг стосується переміщення вантажу за експортними митними деклараціями № 17PL302040E0075894, № 17PL302040E0075900 та № 17АТ230000EVTPQPU1, оформленими в Польщі та Австрії. При цьому, інформація, зазначена у вказаному витязі щодо загального найменування товарів, їх ваги та одержувача, відповідає інформації, що міститься в документах митного оформлення за МД № UA100120/2017/184397.

Одночасно з цим, митні органи Польщі повідомили, що за результатами проведених контрольних заходів в палаті фіскальної адміністрації в Познані, не виявлено фактів вивезення компанією JUST BUSINESS SP. Z O.O. з митної території Республіки Польща товарів на підставі інвойсів, доданих до запиту Державною фіскальною службою України.

Компанія JUST BUSINESS SP. Z O. O. не займається зовнішньоекономічною діяльністю, а адреса: Boznicza 15-6, 61-751, Poznan, Poland, є віртуальною.

Таким чином, в результаті вивчення всіх вищевказаних документів митним органом встановлено, що товари покриття для підлоги, плитка керамічна, фанера, посуд столовий, кухонний , вагою брутто 14 396, 59 кг та загальною вартістю 8 318, 24 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (25.08.2017) (1 USD - 25,451704) складає 211 713, 38 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки (інвойс від 23.08.2017 № PL17133).

Згідно інформації, наявної в базі даних Податковий блок Міністерства доходів і зборів України , з 12.01.2017 по 20.02.2018 на посаді керівника ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 53/80, оф.2, код ЄДРПОУ 41078691) перебувала гр. ОСОБА_1 .

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідала за фінансово-господарську діяльність підприємства і була зобов`язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Отже, в діях громадянки України ОСОБА_1 , на думку митного органу, наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що гр. України ОСОБА_1 порушила митні правила, у зв`язку з чим щодо неї складено протокол про порушення митних правил №0035/10000/19 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні просила закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 при митному оформленні товару подано усі документи, передбачені як обов`язкові, які оформлено у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Інвойс № PL17133 від 23.08.2017 одержано у встановленому законом порядку - від компанії продавця JUST BUSINESS SP. Z O.O. згідно умов контракту купівлі-продажу № 21-2/2017 від 21.02.2017, укладеного з покупцем - ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ .

Жодних ознак підробки вказаного інвойсу не встановлено та не доведено.

Усі дані, зазначені в інвойсі, в тому числі, щодо вартості товару, щодо відправника та одержувача товару відповідають дійсності.

ТОВ Постач Холдинг в повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару за вказаним контрактом та інвойсом, що підтверджується документами, долученими до даних пояснень.

У відповідь на запит, компанія-продавець JUST BUSINESS SP. Z O.O. повідомила, що дійсно здійснювала продаж товарів ТОВ Постач Холдинг відповідно до ряду інвойсів, в тому числі, і по інвойсу № PL17112 від 19.06.2017.

Компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. підтвердила, що грошові кошти за товар отримала в повному обсязі та те, що дійсно займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Також, підтверджено, що компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. здійснює продаж товарів різним компаніями, в тому числі, іноземним таким, як ТОВ Постач Холдинг (Україна). Тобто, займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Адреса Boznicza 15-6, 61-751, Poznan, Poland, вказана в контракті, відповідає дійсній поштовій адресі компанії.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши отримані матеріали, вбачається наступне.

Встановлено, що 10.01.2019 року старшим державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії КММ ДФС відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил №0035/10000/19 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Підставою для складання вказаного протоколу стало, на думку митного органу, вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів покриття для підлоги, плитка керамічна, фанера, посуд столовий, кухонний , вагою брутто 14 396, 59 кг та загальною вартістю 8 318, 24 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (25.08.2017) (1 USD - 25,451704) складає 211 713, 38 грн., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки (інвойс від 23.08.2017 № PL17133).

Однак, обставини викладені у протоколі про порушення ОСОБА_1 митних правил є необґрунтованими та такими, що не відповідають диспозиції норми МК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Диспозиція цієї статті містить перелік дій, за вчинення яких настає відповідальність.

Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Така ж правова позиція висвітлена у постанові Київського апеляційного суду від 20.05.2019 року по справі № 760/3509/19.

У даному випадку об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, за яке до відповідальності притягується ОСОБА_1 , визначено - подання останньою митним органам документів, отриманих незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки.

Тобто, для доведення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення необхідно встановити, що ОСОБА_1 подано документи, які вона отримала незаконним шляхом або ж встановити факт їх підробки.

Водночас, митним органом жодним чином не доведено даних обставин.

ОСОБА_1 при митному оформленні товару подано усі документи, передбачені як обов`язкові, які оформлено у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Інвойс № PL17133 від 23.08.2017 одержано у встановленому законом порядку - від компанії продавця JUST BUSINESS SP. Z O.O. згідно умов контракту купівлі-продажу № 21-2/2017 від 21.02.2017, укладеного з покупцем - ТОВ ПОСТАЧ ХОЛДИНГ .

Жодних ознак підробки вказаного інвойсу в судовому засіданні не встановлено та не доведено митним органом.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03.06.2005 року №8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Усі дані, зазначені в інвойсі, в тому числі, щодо вартості товару, щодо відправника та одержувача товару відповідають дійсності.

ТОВ Постач Холдинг в повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару за вказаним контрактом та інвойсом, що підтверджується документами, долученими до даних пояснень.

У відповідь на запит, компанія-продавець JUST BUSINESS SP. Z O.O. повідомила, що дійсно здійснювала продаж товарів ТОВ Постач Холдинг відповідно до ряду інвойсів, в тому числі, і по інвойсу № PL17112 від 19.06.2017.

Компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. підтвердила, що грошові кошти за товар отримала в повному обсязі та те, що дійсно займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Також, підтверджено, що компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. здійснює продаж товарів різним компаніями, в тому числі, іноземним таким, як ТОВ Постач Холдинг (Україна). Тобто, займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Адреса Boznicza 15-6, 61-751, Poznan, Poland, вказана в контракті, відповідає дійсній поштовій адресі компанії.

Звертаю увагу суду на тому, що у протоколі ПМП міститься категоричний висновок про те, що компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. не займається зовнішньо-економічною діяльністю.

Водночас, митними органами Республіка Польща повідомлено про те, що згідно даних доступних систем не встановлено фактів здійснення зовнішньо-економічної діяльності.

Які саме системи здійснювали моніторинг не зрозуміло та чи відображають вони усі дійсні дані не встановлено.

На території Республіки Польща існує таке поняття, як віртуальна адреса компанії. Та господарюючий суб`єкт може орендувати як офісне приміщення, так і віртуальний офіс, якщо категорія його діяльності не потребує наявності офісного приміщення.

Тому, посилання на те, що адреса компанії JUST BUSINESS SP. Z O.O. є віртуальною, як на підтвердження факту неможливості укладення останнім контракту, не є належним доказом.

У протоколі містяться суперечливі дані про те, що не виявлено фактів саме вивезення компанією JUST BUSINESS SP. Z O.O. товарів з території Польща на підставі інвойсів.

Водночас, у цьому ж протоколі встановлено, що відправником товарів виступила компанія Pol-Cel Sp Z O.O. . Тобто, вивезення товару здійснювала компанія-перевізник Pol-Cel Sp Z O.O. .

Компанія JUST BUSINESS SP. Z O.O. - продавець товарів, ТОВ Постач Холдинг - покупець товарів.

У протоколі міститься посилання на отриману інформацію з митних органів Республіки Польща про те, що товари були оформлені у польському митному органі за експортними деклараціями.

Однак, не зрозуміло яке відношення такі експортні декларації мають до товарів та документів, поданих на митне оформлення ОСОБА_1 та до сторін контракту.

Митним органом не доведено також суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме: прямий умисел ОСОБА_1 , який виразився в поданні останньою митним органам документів, отриманих незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки.

Дії ОСОБА_1 не містять прямого умислу на подання митному органу документів, отриманих незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки. Адже, інвойс ОСОБА_1 отримано від компанії-постачальника товару, в рамках укладеного контракту. Товар за інвойсом отримано ТОВ Постач Холдинг та повністю оплачено.

Більш того, відповідно до положень ст. ст. 54, 55 МК України у митниці були повноваження для коригування митної вартості заявленої декларантом. Однак, рішення про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів не приймалося, витребування додаткових матеріалів для її підтвердження у порядку чч. 3, 4 ст. 53 МКУ не здійснювалось.

Крім того, в наявних у справі про порушення митних правил матеріалах не відображено обставин, які характеризують інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення - місця, способу та інших особливостей його вчинення.

Таким чином, митним органом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо було б стверджувати про подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, який було переміщено через митний кордон України.

Виходячи з фактично наявних в матеріалах справи доказів, доводи органу доходів і зборів про те, товари за митними деклараціями переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, які містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів, - ґрунтується на припущенні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , що за ст. 247 КУпАП є підставою до закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд враховує і наявність підстав для закриття провадження по справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП (закінчення строків для притягнення до адміністративної відповідальності).

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно із вимогами ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи передбачених законом строків накладення адміністративних стягнень.

Згідно протоколу ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України не є триваючим, адже характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

Дане правопорушення не є триваючим, оскільки воно вважається закінченим з моменту подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 9 квітня 2012 року у справі №21-260а11, відповідно до якої порушення митних правил, яке полягає в зазначені у вантажній митній декларації неправдивих відомостей, не можна вважати триваючим.

Міністерством юстиції України у листі від 17 липня 2007 року № 22-14-493 вказано, що триваючими визнаються ті правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю, або неналежним чином.

Згідно протоколу адміністративне правопорушення вчинено 28.08.2017 (дата заявлення товару до митного оформлення).

Адміністративне правопорушення виявлено 12.11.2018 року шляхом отримання Київською міською митницею ДФС листа митних органів Республіки Польща.

Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України (в редакції Закону №5288-VІ від 18.09.2012, чинного на момент скоєння правопорушення), якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень.

Законом України № 2612-VІІІ від 08.11.2018 року Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України , внесено зміни до ст. 467 МК України, відповідно до яких, строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Вказані зміни набрали чинності 25.11.2018 року.

Згідно вимог ч. 3 ст. 3 МК України норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Положення ч.1 ст. 467 МК України в редакції Закону № 2612-VІІІ від 08.11.2018 щодо зупинення строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил на час розгляду таких справ судом застосовані бути не можуть, оскільки даний Закон на момент вчинення правопорушень не діяв і зворотної сили як такий, що погіршує становище особи, не має.

Таким чином, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув 12.05.2019 року, а застосування ч. 1 ст. 467 МК України у редакції Закону № 2612-VІІІ прямо суперечить ст. 58 Конституції України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини уп.137 рішення від 11 грудня 2012 року за заявою № 21722/11 справі Олександр Волков проти України вказав на те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказував на те, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Таким чином, встановлення національним законодавством строку давності притягнення до адміністративної відповідальності відповідає вимогам верховенства права та забезпечує реалізацію принципу юридичної визначеності, оскільки вказані строки не застосовуються тільки до осіб, які вчинили злочини проти людяності та воєнні злочини.

Початковим моментом перебігу строку давності повинен бути саме день вчинення особою правопорушення, а не день його виявлення, оскільки тривалість строку давності притягнення до відповідальності не може мати необмежний характер та залежати від ефективності та дієвості органів, які повинні виявляти певні порушення.

Враховуючи все вищенаведене, строки давності для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності також сплинули.

Висновки суду узгоджуються з судовою практикою викладеною у постанові Київського апеляційного суду від 26.04.2019 року у справі №33/824/1734/19, постанові Київського апеляційного суду від 04.03.2019 року у справі №760/26247/18, постанові Львівського апеляційного суду у справі №461/7066/18, постанові Івано-Франківського апеляційного суду у справі №344/5502/18, постанові Запорізького апеляційного суду у справі №33/807/314/19.

Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 366, 374, 458, 483, 489 МК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя