Ухвала

від 11.07.2019 по справі 760/17178/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/9142/19

Справа № 760/17178/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Бігсан», слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Приватного підприємства «Бігсан», на бездіяльність слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 32019460000000052 від 25.04.2019, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшла скарга захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ПП «Бігсан», на бездіяльність слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 32019460000000052 від 25.04.2019.

Скарга обґрунтовується тим, що 23 травня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі № 760/6338/19-к, співробітниками СУ ФР ГУ ДФС у Київській області в рамках кримінального провадження № 32019460000000052 від 25.04.2019 року було проведено обшук у цеху виробництва ювелірних виробів ПП «Бігсан» (код ЄДРПОУ 19369433) за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1.

Скаржник зазначає, що за результатами проведення обшуку, який відбувався 23 травня 2019 року, на його думку, незаконно була вилучена сировина та заготовки із срібла, які знаходились в приміщенні ПП «Бігсан», та які на праві приватної власності належать відповідному приватному підприємству.

Зазначає, що вказаний обшук було проведено слідчим незаконно, оскільки останнім днем терміну дії ухвали слідчого судді є 21.05.2019.

В скарзі також вказано, що 22 квітня 2019 року слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 32018110130000026 від 02.07.2018 року, однак, відповідна слідча дія фактично була проведена в рамках кримінального провадження № 32019460000000052 від 25.04.2019 року.

Вказано, що вилучене майно в приміщенні ПП «Бігсан» не було вказано в ухвалі слідчого судді від 22.04.2019, а тому вказане майно має процесуальний статус тимчасово вилученого. Однак, згідно відповіді на адвокатський запит Солом`янським районним судом міста Києва повідомлено про те, що сторона обвинувачення не зверталась до суду з відповідним клопотанням про накладення арешту на майно вилученого під час проведення обшуку 23 травня 2019 року.

Таким чином, скаржник вважає, що на даний час порушуються права ПП «Бігсан» на володіння своїм майном, а тому має бути повернуто тимчасово вилученого майна за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1, ПП «Бігсан».

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , підтримала скаргу, просила її задовольнити із вказаних в ній підстав.

Слідчий з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Київській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що обшук проводився в рамках кримінального провадження № 32019460000000052, оскільки постановою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 від 24.04.2019 виділені матеріали кримінального провадження № 32019460000000052 з кримінального провадження № 32018110130000026 за фактом здійснення невстановленими особами на території м. Києва та Київської області реалізації ювелірних виробів, незаконно ввезених на митну територію України через мережу магазинів під брендом «Столична ювелірна фабрика», а також службовими особами ПП «Бігсан» без наявності документів щодо їх походження та без відображення у податковій звітності, чим ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.

Крім того, слідчий зазначив, що вилучене майно не підлягає поверненню, оскільки дозвіл на його вилучення примо надано ухвалою слідчого судді від 22.04.2019, а постановою від 23.05.2019 визнано речовим доказом.

Заслухавши пояснення адвоката та слідчого, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно зі ст.19Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.2 ст.8Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.

Наведене положення ст.19 Основного Закону є закріпленням такої вимоги принципу правової визначеності, а, відповідно, і верховенства права, як спеціально-дозвільний тип правового регулювання діяльності органів державної влади. При цьому, вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно статті 2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені лише кримінальнимпроцесуальним законодавствомУкраїни і, з урахуванням принципу верховенства права та відповідної практики Європейського суду з прав людини, не підлягають розширеному тлумаченню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як передбачено абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2019 в рамках кримінального провадження №32018110130000026 від 02.07.2018 надано дозвіл слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Київській області на проведення обшуку за адресою розташування цеху з переробки незаконно ввезених на митну територію України ювелірних виробів ПП «Бігсан», а саме за адресою: Київська область, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1.

Постановою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 від 24.04.2019 виділені матеріали кримінального провадження № 32019460000000052 з кримінального провадження № 32018110130000026 за фактом здійснення невстановленими особами на території м. Києва та Київської області реалізації ювелірних виробів, незаконно ввезених на митну територію України через мережу магазинів під брендом « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також службовими особами ПП «Бігсан» без наявності документів щодо їх походження та без відображення у податковій звітності, чим ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.

Згідно протоколу обшуку від 22.05.2019 слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, в рамках кримінального провадження № 32019460000000052, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 ., в результаті якого вилучено ювелірні вироби зі срібла.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 235 КПК України Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим проведені обшуки в рамках кримінального провадження № 32019460000000052, яке здійснюється за фактом здійснення невстановленими особами на території м. Києва та Київської області реалізації ювелірних виробів, незаконно ввезених на митну територію України через мережу магазинів під брендом « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також службовими особами ПП «Бігсан» без наявності документів щодо їх походження та без відображення у податковій звітності, чим ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах, та за цим же фактом ухвалою слідчого судді від 22.04.2019 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях ПП «Бігсан».

При цьому, слід зазначити, що в ухвалі від 22.04.2019 зазначений строк її дії один місяць, а обшук, відповідно до протоколу обшуку, розпочато слідчим 22.05.2019, що свідчить про його законність, оскільки слідчим дотримано вимоги ст. 115 КПК України.

Разом з тим, ч.7 ст.236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Отже, вилучені речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не є тимчасово вилученим майном.

Аналогічну позицію закріплено й в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», в якому, серед іншого зазначено, що результати аналізу судової практики свідчать про те, що володільці вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках обґрунтовано відмовляють у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст.171 КПК.

Слідчим суддею встановлено, що зі змісту ухвали слідчого судді від 24.04.2019 вбачається про надання дозволу на проведення обшуку за вказаною адресою з метою відшукання та вилучення, серед іншого, продукція (ювелірні вироби, прикраси, годинники, ікони) походження яких невідоме та не підтверджується документально. А отже, слідчим суддею було надано дозвіл на вилучення продукції, яка перебуває у володінні ПП «Бігсан», без зазначення її конкретних ознак, оскільки ця інформація об`єктивно не могла бути відомою слідчому при зверненні з клопотанням про обшук та слідчому судді під час постановлення ухвали.

Разом з цим, постановою начальника 2-го ВР КП СУ ФР ДФС у Київській області ОСОБА_7 від 23.05.2019 визнано речовими доказами, вилучені під час проведення 22.05.2019-23.05.2019 в цеху ПП «Бігсан», ювелірні вироби, походження яких невідоме та не підтверджується документально.

Частиною першою ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ухвалою слідчого судді від 24.05.2019 прямо надано дозвіл на вилучення вказаних ювелірних виробів, що містять сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для його розкриття, слідчий суддя вважає, що, всупереч твердженню адвоката ОСОБА_3 , дане майно не є тимчасово вилученим та не підлягає накладенню арешту в порядку ч. 5 ст.171 КПК.

Слід також зазначити, що у судовому засіданні скаржником не було доведено законність походження ювелірних виробів, вилучених слідчим під час обшуків в період з 22.05.2019 по 23.05.2019.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню та з`ясуванню під час досудового розслідування, що мають істотне значення для кримінального провадження, ухвалою слідчого судді від 29.05.2019 задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ДФС у Київській області та призначено судово-економічну експертизу виробів, вилучених під час обшуків за адресами здійснення реалізації ювелірних виробів та в цеху ПП «Бігсан».

Слідчий у судовому засіданні зазначив, що вказана експертиза на даний час ще проводиться експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно з ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно доч.1ст.307КПК України зарезультатами розглядускарг нарішення,дії чибездіяльність слідчогочи прокурорапостановляється ухвалазгідно зправилами цьогоКодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

З матеріалів скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ПП «Бігсан», в скарзі просить повернути сировину та заготовки зі срібла, які були вилучені відповідно до протоколу обшуку, при цьому в протоколі обшуку від 22.05.2019 відсутні відомості щодо вилучення саме сировини та заготовок зі срібла.

Слідчим суддею не приймається до уваги позиція представників ПП «Бігсан» щодо того, що під час обшуку були вилучені не ювелірні вироби, а сировина та заготівки зі срібла, оскільки переглянутим в судовому засіданні відеозаписом обшуку приміщень, даних обставин не встановлено, а посилання на те, що ювелірні вироби не мають ідентифікаційний ознак, а тому, з його точки зори, не є готовим ювелірним виробом, не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, вбачається, що вилучалися вироби, що мають певні ознаки.

При цьому, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 не змогла пояснити, що саме відповідає критеріям «сировина та заготовки зі срібла», а слідчий позбавлений можливості визначити це на свій розсуд.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ПП «Бігсан», оскільки слідчий суддя не має повноважень, наданих йому нормами КПК України, виходити за межі питань, визначених скаржником.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 41 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 9, 22, 25, 26, 167,169, 171, 236, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Приватного підприємства «Бігсан», на бездіяльність слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 32019460000000052 від 25.04.2019.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1