Рішення

від 30.07.2019 по справі 910/6535/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2019Справа № 910/6535/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а)

до Житлово-будівельного кооперативу "Звезда" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд.15)

про стягнення 77 820,30 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Звезда" про стягнення 77 820,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 05166/4-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі від 28.10.2004, а саме в частині своєчасної та повної оплати наданих йому послуг за загальний період з 01.09.2017 по 28.02.2019, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості у розмірі 61 959,40 грн. Крім того, за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань позивачем нараховано пеню у розмірі 6 451,76 грн, штраф у розмірі 3 097,97 грн, 3% річних у розмірі 1 545,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 765,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6535/19 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка станом на момент відкриття провадження у справі була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 15), направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2019.

Станом на 09.07.2019 вищевказана ухвала була повернута до суду із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

07.06.2019 на виконання п. 6 ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2019, відповідно до якого витребовувалася у Комунального підприємства "Київтеплоенерго" довідка, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої КП "Київтеплоенерго" у період з 01.08.2018 по 28.02.2019 споживачу (-ам) до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, буд . 15 (ЖБК "Звезда", ідентифікаційний код 22933086), КП "Київтеплоенерго" було надано лист, у якому останній повідомив, що нарахування здійснювалось тільки за спожиту теплову енергію, що обчислюється в ГКал, постачання гарячої води в період з 01.08.2018 по 28.02.2019 до вказаного будинку не здійснювалось.

04.07.2019 до канцелярії суду надійшов супровідний лист позивача, відповідно до якого останній повідомляє, що листом №61 від 21.05.2019 відповідач підтвердив існування у нього заборгованості, яка утворилась станом на 01.05.2019, у розмірі 78 429,38 грн. У даному листі відповідач просив провести реструктуризацію заборгованості на 6 місяців, проте, зважаючи на те, що вказаний лист надійшов до позивача після звернення останнього з позовом до суду, договір про реструктуризацію заборгованості між сторонами не укладався.

Відповідно до ч. 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 жовтня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Звезда" (надалі - відповідач, абонент) було укладено договір № 05166/4-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008, у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.4 договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Зняття показань водолічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг (2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.5 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по сплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.1. цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюється даним договором.

Договір може бути розірвано лише за згодою сторін або у судовому порядку (п. 7.2. договору).

Як вбачається із наявних у матеріалах справи актів про зняття показань з приладу обліку та розшифровок рахунків абонента, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за кодом 9-194 на суму 177 149,35 грн (в період з 01.09.2017 по 28.02.2019) та за кодом 8-50194 на суму 12 669,25 грн (за період 01.08.2018 по 28.02.2019), які за твердженням позивача, в силу положенням п. 2.1.6 та п. 2.2.5 договору, були прийнятті відповідачем без жодних зауважень (незгоди) щодо їх кількості та вартості.

Натомість відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, а саме не здійснив повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, що стало підставою для звернення ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до суду про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Звезда" основного боргу за договором у розмірі 61 959,40 грн, який згідно з наданого розгорнутого розрахунку позовних вимог складається з заборгованості за кодом 9-194 у розмірі 54 612,97 грн, за кодом 8-50194 у розмірі 7 346,43 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 765,75 грн, 3 % річних у розмірі 1 545,42 грн, пені у розмірі 6 451,76 грн та штрафу у розмірі 3 097,97 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що внаслідок укладення договору на поставку питної води та приймання від нього стічних вод через приєднані мережі №05166/4-09 від 28.10.2004 року між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судом встановлено, що у спірний період правовідносини між сторона регулювалися також Законом України Про питну воду, питне водопостачання , Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27,06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37.

Так, статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Пунктом 1.1 передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно пунктом 2.2 Правил № 190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 Правил встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 Правил).

Відповідно до п. 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 1.4 Правил № 37 передбачено, що: абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до пункту 2.4 Правил № 37 підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №05166/4-09 від 28.10.2004 відповідачу в період з 01.09.2017 по 28.02.2019 було надано послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за кодом 9-194 на суму 177 149,35 грн та в період 01.08.2018 по 28.02.2019 за кодом 8-50194 на суму 12 669,25 грн, що підтверджується актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними уповноваженими представниками сторін, розшифровками рахунків абонента, в яких зафіксовані об`єми спожитих відповідачем послуг та тарифи, застосовані при нарахуванні послуг, а також довідкою АТ Банк Кредит Дніпро №55/3-1331 від 26.03.2019 з додатками №1 та №2, що є реєстрами дебетових повідомлень, які підтверджують направлення до банківської установи відповідача платіжних документів.

Проте, відповідач всупереч взятих на себе зобов`язань за договором, які стосуються своєчасної та повної оплати наданих послуг, яка передбачена п. п. 2.2.2. та 2.2.4. договору, здійснив лише часткову оплату, а саме: за кодом 9-194 у розмірі 122 536,38 грн та за кодом 8-50194 у розмірі 12 669,25 грн, що підтверджується відомостями розщеплення оплат КП ГІОЦ , витягами з реєстрів наданих пільг та субсидій та реєстром надходження грошових коштів ЖБК Звезда .

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору №05166/4-09 від 28.10.2004 позивач надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а відповідач в свою чергу без жодних заперечень та зауважень щодо кількості та вартості прийняв надані послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та здійснив їх часткову оплату, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 61 959,40 грн.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів письмового повідомлення про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг від постачальника, як і не надано належного виконання зобов`язання щодо їх оплати у розмірі 61 959,40 грн, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у вищевказаному розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем також заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 6 451,76 грн, що нарахована за загальний період прострочення з 06.04.2018 по 28.02.2019, та штраф у розмірі 3 097,97 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов`язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по сплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також сторони передбачили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився оплатити (4.6 договору).

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги щодо стягнення пені та штрафу підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Що стосується нарахованих позивачем 3 % річних у розмірі 1 545,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 765,75 грн, за загальний період прострочення з 06.10.2017 по 28.02.2019, суд зазначає наступне.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині 3 % річних та інфляційних втрат встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Звезда" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд.15, ідентифікаційний код 22933086) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, ідентифікаційний код 03327664) основну суму боргу у розмірі 61 959 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 40 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн 75 коп., 3 % річних у розмірі 1 545 (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять) грн 42 коп., пеню у розмірі 6 451 (шість тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 76 коп., штраф у розмірі 3 097 (три тисячі дев`яносто сім) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2019

Суддя Л. Г. Пукшин