Рішення
від 30.07.2019 по справі 910/5582/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019Справа №910/5582/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/5582/19

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву

(01032, м.Київ, бульв.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз

(03037, м.Київ, просп.Лобановського, 5, кв.17, код ЄДРПОУ 40289643)

про стягнення 98 431,81 грн,-

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву 26 квітня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз про стягнення 72 672,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз неналежно виконало умови Договору оренди №7719 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.01.2017, в частині внесення орендної плати, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз суму основної заборгованості у розмірі 63 398,84 грн, пеню у розмірі 5 854,41 грн, штраф у розмірі 1 901,97 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 516,97 грн.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 06.05.2019, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

24.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5582/19, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

24.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз суму основної заборгованості у розмірі 84 536,75 грн, пеню у розмірі 8 728,07 грн, штраф у розмірі 2 536,10 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 630,89 грн.

27.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз заборгованості у розмірі 5 000,00 грн.

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог у справі 910/5582/19, сума у розмірі 5 000,00 грн, сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз 24.04.2019 врахована у розрахунку, поданому до заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 прийнято заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву про збільшення позовних вимог у справі №910/5582/19 до розгляду, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з урахуванням заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву про збільшення позовних вимог у справі №910/5582/19.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз (Орендар) було укладено договір оренди №7719 державного нерухомого майна що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 240,1 кв.м., за адресою: м.Київ, проспект Перемоги,50 , що перебуває на балансі Державного видавництва Преса України (надалі - Балансоутримувач).

Згідно із пунктом 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (сервісний центр по ремонту кавового обладнання).

Відповідно до п. 1.3. договору, стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

У відповідності до п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п.3.1. договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2016 року 14413,63 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2017 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2017 року.

Згідно з п.3.2. договору оренди нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6. договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу установлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору оренди визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 5.3. договору оренди, орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1. договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 19 січня 2017 року до 19 грудня 2019 року включно.

19.01.2017 згідно з актом приймання-передавання державного нерухомого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 240,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги,50 , що перебуває на балансі Державного видавництва Преса України (надалі - Балансоутримувач).

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз неналежно виконало умови Договору оренди №7719 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.01.2017, в частині внесення орендної плати, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз суму основної заборгованості (орендної плати) у розмірі 84 536,75 грн, пеню у розмірі 8 728,07 грн, штраф у розмірі 2 536,10 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 630,89 грн (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що з 19.01.2017 відповідач користується державним нерухомим майном - нежитловим приміщенням площею 240,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 50 , що перебуває на балансі Державного видавництва Преса України , переданим в оренду за договором №7719 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.01.2017.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати у період з вересня 2018 року по травень 2019 року становить 84 536,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 84 536,75 грн.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі у сумі 84 536,75 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача також пеня у сумі 8 728,07 грн, штраф у сумі 2 536,10 грн., інфляційні втрати у сумі 2 630,89 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За змістом з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена п. 3.7. договору оренди та вираховується за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено розмір пені. Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає до стягненню з відповідача становить 8 696,43 грн., у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Пунктом 3.8. договору оренди сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Розрахунок штрафу у сумі 2 536,10 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за допомогою Системи Ліга, суд визнає його арифметично вірним, а отже позовні вимоги щодо стягнення 2630,89 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю в сумі 84 536,75 грн. - орендної плати, 8 696,43 грн. - пені, інфляційних збитків у розмірі 2 630,89 грн. та штрафу у сумі 2 536,10 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодекс України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз (03037, м.Київ, просп.Лобановського, 5, кв.17, код ЄДРПОУ 40289643) на користь Державного бюджету України (одержувач УК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача- Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31117094026011, КЕКД 22080300, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна) орендну плату в сумі 84 536 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 75 коп., пеню у сумі 8 696 (вісім тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 43 коп., інфляційні збитки у розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн 89 коп та штраф у сумі 2 536 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 10 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкофі-Машинз (03037, м.Київ, просп.Лобановського, 5, кв.17, код ЄДРПОУ 40289643) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву (01032, м.Київ, бульв.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825, (одержувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву, банк одержувача - ДКСУ, м.Київ, р/р 35215045014093, код банку одержувача - 820172) судовий збір у розмірі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 38 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.07.2019
Оприлюднено30.07.2019
Номер документу83310527
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/5582/19

Рішення від 30.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Блажівська О.Є.

Ухвала від 27.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Блажівська О.Є.

Ухвала від 29.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Блажівська О.Є.

Ухвала від 11.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Блажівська О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні