Рішення

від 29.07.2019 по справі 904/2332/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2332/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Фізичної особи-підприємця Томачук Віктора Якимовича, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ІНТЕР-ТРАНС", м. Дніпро

про стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 24 684,82 грн. за замовленням № 377/25/03 від 25.03.2019 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Томачук Віктор Якимович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ІНТЕР-ТРАНС" борг та штрафні санкції у розмірі 27 124,82 грн. за замовленням № 377/25/03 від 25.03.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за замовленням № 377/25/03 від 25.03.2019 року, а саме в частині оплати вартості доставки вантажу.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (24 684,82 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 08.07.2019 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 01.07.2019 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

В зазначені строки сторони не подали витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкладено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 10.06.2019 направлена на адресу відповідача повернулась до суду з приміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 99 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення. Неврученні з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною-особою підприємцем Томачук Віктором Якимовичем (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК ІНТЕР-ТРАНС" (далі - відповідач, замовник) укладено замовлення № 377/25/03 від 25.03.2019.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно вищезазначеного замовлення позивач зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений вантаж (кран баштовий) з м. Заславль (Білорусія) у м. Київ (Україна), а відповідач зобов`язувався оплатити послуги позивача в сумі 900 доларів США по курсу НБУ на момент розвантаження на розрахунковий рахунок після отримання скан. копій документів 5-7 днів.

На виконання умов замовлення позивач доставив вантаж від вантажовідправника - ТОВ „ЛатБелСтройсервис» до вантажоодержувача -ТОВ „Крансервіс Україна» .

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 509 від 29.03.2019 на суму 24 282,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов замовлення № 377/25/03 від 25.03.2019 не перерахував на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти.

Позивач направив відповідачу претензію, в якій просив перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість у розмірі 24 282,00 грн.

Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, вимоги залишив без задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги з перевезення вантажів становить 24 282,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за перевезення у сумі 24 282,00 грн.

За приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 08.04.2019 по 28.05.2019 у розмірі 100,00 грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2019 по травень 2019 у розмір 242,82 грн.

Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних в сумах визначених позивачем.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 2 500,00 грн.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем не надано документального підтвердження понесення витрат (як-от платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг) з оплати послуг з надання правничої допомоги.

За таких обставин, в задоволенні вимог позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 2 500,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕК ІНТЕР-ТРАНС» (49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 118, кв. 84, код ЄДРПОУ 38676014) на користь Фізичної особи-підприємця Томачук Віктора Якимовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 24 282,00 грн. - основного боргу, 100,00 грн. - 3% річних, 242,82 грн. - інфляційних втрат та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2019

Суддя В.Г. Бєлік