Рішення

від 23.07.2019 по справі 499/373/19

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/373/19

Провадження № 2/499/293/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" липня 2019 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до СТОВ Зоря , Центру надання адміністративних послуг при Іванівській РДА Одеської області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.04.2017 року СТОВ Зоря зареєструвало у державного реєстратора договір оренди земельної ділянки від 10.08.2016 року, земельна ділянка площею 6,3178 га, що розташована на ділянці № НОМЕР_1 , масив НОМЕР_2 на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_3 , власником якої була її мати ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка на даний час знаходиться у користуванні СТОВ Зоря .

Мати позивача, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому згідно п.4 ст.25 ЦК України не може бути орендодавцем. Тому позивач вважає, що державна реєстрацію договору оренди була здійснена з порушенням вимог законодавства, оскільки оформлена на мертву душу . На думку позивача, з настанням смерті її матері ОСОБА_2 припиняються всі договірні відносини та перестає діяти укладений договір, на підставі чого просила суд визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі та стягнути на її користь сплачений нею судовий збір.

Також, зазначила, що наразі згідно з свідоцтва про права на спадщину за законом від 12.12.2017 року вона, тобто ОСОБА_1 є спадкоємцем даної земельної ділянки її власником.

У судовому засіданні позивач на задоволені позову наполягала, зазначила, що договір є недійсним та його реєстрація підлягає скасуванню, оскільки він зареєстрований після смерті її матері, також зазначила, що наразі вона є власником земельної ділянки, проте орендодавець не сплачує її оренду плату, також зазначила, що вона зверталася до орендодавця про сплату їй орендної плати, однак її запит залишився без виконання. При цьому доказів звернення до СТОВ Зоря не надала. Зазначила, що всі необхідні документи наявні в матеріалах справи. Також вказала, що при укладені спірного договору оренди земельної ділянки між її матір`ю та СТОВ Зоря вона була присутня, сторони досягли всіх істотних умов договору. Також зазначила, що після смерті матері вона отримала від відповідача матеріальну допомогу.

Представник відповідача - Центру надання адміністративних послуг при Іванівській РДА Одеської області, у судове засідання не з`явився, проте надав на адресу суду клопотання про слухання справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник відповідача СТОВ Зоря у судове засідання не з`явився, проте надав заяву про проведення судового засідання у його відсутність. Раніше, 29.05.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у позові відмовити в повному обсязі, оскільки між СТОВ Зоря та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.08.2016 року, досягнуто всіх істотних умов договору, при цьому реєстрація даного договору відбулася з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, жодних зауважень зі сторони орендодавця не надходило. При цьому на момент державної реєстрації договору СТОВ Зоря не було відомо про смерть ОСОБА_2 , оскільки жодних повідомлень про її смерть від родичів померлої не надходило. Ними було здійснено численні дзвінки на номер телефону ОСОБА_2 з метою повідомлення про необхідність отримати орендну плату, при цьому номер телефону не відповідав, і лише восени 2017 року позивач звернулася до них з проханням надання матеріальної допомоги та повідомила що її мати померла. Після того, як позивачу була надана матеріальна допомога та роз`яснено її право на отримання орендної плати після пред`явлення правовстановлюючого документу, позивачка жодного разу до СТОВ Зоря не зверталася. При цьому у відзиві також зазначено, що відповідач жодним чином не ухиляється від сплати орендної плати за 2017-2018 роки законному спадкоємцю ОСОБА_2 та готово сплати орендну плату у розмірі визначеному у договорі від 10.08.2016 року №117.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 10.08.2016 року між ОСОБА_2 та СТОВ Зоря в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки, об`єкт оренди: земельна ділянка площею 6,32 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. Строк дії договору 10 років. Договір підписаний сторонами, що підтверджується копією договору.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і т.д. державна реєстрація вищевказаного договору від 10.08.2016 року було проведено 13.04.2017 року державним реєстратором Забутненко В.В.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після її смерті за законом земельної ділянки площею 6,3178 га, кадастровий номер НОМЕР_3 є позивач, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.12.2017 року.

Наразі право приватної власності на спірну земельну ділянку площею 6,3178 га, кадастровий номер НОМЕР_3 зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Застосовуючи норми матеріального права, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта статті 25 ЦК України).

Зміст правоздатності фізичної особи визначається як здатність мати цивільні права та обов`язки ( стаття 26 ЦК України) і у зв`язку зі смертю фізичної особи така здатність припиняється.

На реалізацію своїх прав та обов`язків фізична особа може вчиняти правочини, тобто дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( частина перша статті 102 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини друга, третя, п`ята статті 203 ЦК України).

За загальними нормами цивільного законодавства, правочини можуть бути вчинені в усній, письмовий та нотаріальній форми, як різновиду письмової форми. Деякі правочини підлягають державній реєстрації.

За положеннями частини першої статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом статі 16 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Так, згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Пунктом 3.1 Договору оренди землі від 10.08.2016 року сторони визначили, що він є укладеним з моменту його державної реєстрації та діє упродовж 10 років, згідно з п.6.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання договору сторонами.

При цьому, як вказано у судовому засіданні позивачем, вона особисто була присутня під час укладання спірного договору, при його укладанні зауважень щодо істотних умов договору від неї та її матері не надходило, при цьому на виконання п.8.4.3 договору оренди землі вона особисто отримала матеріальну допомогу у зв`язку зі смертю матері, тобто орендодавця, тому на підставі ч.1 ст.638 ЦК України, даний договір слід вважати укладеним з моменту його підписання сторонами та досягненням всіх істотних умов договору.

Таким чином, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після його підписання сторонами, тобто з 10.08.2016 року, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Отже, з моменту підписання договору оренди 10.08.2016 року у його сторін виникли відповідні права та обов`язки за даним договором, тобто він набув чинності за життя спадкодавця ОСОБА_2 .

Так, встановивши, що на момент укладення спірного договору його сторони не допустили таких порушень правових норм, які б давали підстави для визнання договору недійсним, а волевиявлення власника земельної ділянки на передачу її в оренду СТОВ Зоря відповідало внутрішній волі ОСОБА_2 , що було підтверджено позивачем у судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки реєстрація договору здійснена після смерті ОСОБА_2 , не впливає на недійсність договору.

Така позиція суду повністю узгоджується з позицією наведеною у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справ №390/34/17, № 692/330/17.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди СТОВ Зоря вказаної земельної ділянки, проведеної державним реєстратором 13.04.2017 року, є похідною від позовної вимоги про визнання договору оренди не дійсним, суд вважає, що в її задоволенні також слід відмовити.

Застосовуючи норми процесуального права, суд зазначає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати вважаються понесеними за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) до СТОВ Зоря (код ЄДРПОУ 01053257, с. Прохорове Іванівського району Одеської області), Центру надання адміністративних послуг при Іванівській РДА Одеської області (вул. Центральна 42А, смт. Іванівка Іванівського району Одеської області) про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2018 року.

СуддяІ. В. Погорєлов