Рішення

від 16.07.2019 по справі 200/4972/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 р. Справа№200/4972/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Пустовіт Ю.С.

за участю

представника позивача Ярошевич І.С. ,

представника відповідача Пономарьова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "КДЗ" (ЄДРПОУ 00191738, 85301, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, буд. 3) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101414, № 0000111414 від 04.01.2019 року, суд -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "КДЗ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101414, № 0000111414 від 04.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС , ТОВ ЛОПІНГ , ТОВ ППР АМПРОКС , ТОВ ДНІПРОРЕГІОНПОСТАЧ , ТОВ КОМПАНІЯ КЕРОЛ , ТОВ ФІНТЕК ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ ТЕХНОПРОМ ГРУП , ТОВ СТІКАР , ТОВ САФІНА ЛТД , ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП , ТОВ РІСТЕК ГРУП , ТОВ ВВП ХОЛДИНГ , ТОВ ЗЕЛМЕРА , ТОВ ТАІСТАТ , оскільки у позивача наявні всі документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 0000101414 та № 0000111414 від 04.01.2019.

Представник позивача під час судового засідання на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав відзив на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення винесено податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Вказав на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, факт формування податкового кредиту по операціях, що мають нереальних характер між позивачем та контрагентами ТОВ МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС , ТОВ ЛОПІНГ , ТОВ ППР АМПРОКС , ТОВ ДНІПРОРЕГІОНПОСТАЧ , ТОВ КОМПАНІЯ КЕРОЛ , ТОВ ФІНТЕК ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ ТЕХНОПРОМ ГРУП , ТОВ СТІКАР , ТОВ САФІНА ЛТД , ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП , ТОВ РІСТЕК ГРУП , ТОВ ВВП ХОЛДИНГ , ТОВ ЗЕЛМЕРА , ТОВ ТАІСТАТ . Зазначає, що позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу.

Враховуючи викладене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з`ясував наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "КДЗ" зареєстровано в якості юридичної особи та внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом ЄДРПОУ 00191738, перебуває на обліку як платник податків в Покровський об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

19.12.2018 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ КДЗ податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.06.2012 по 30.06.2018 складено акт № 1494/05-99-14-14/00191738.

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ КДЗ :

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, розділу V П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за 336/22868;

- п. 5 П(С)БО № 9 Запаси , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за 751/4044, п. 5 П(С)БО № 11 Зобов`язання , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за 85/4306;

- п. 6 П(С)БО № 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248 (зі змінами), зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України до даних стандартів;

- п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018;

- ч. 2 ст. З, ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X.IV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ,

- п. 1.2, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 занижено податок на прибуток всього у сумі 9 715 809 грн. в т.ч.: 2015 р. у сумі 125217 грн., 1 кв.2016 р. у сумі 8823 грн., 3 квартали 2016 р. у сумі 10561 грн., 2016р. у сумі 441316 грн., 1 кв.2017 р. у сумі 480575 грн., півріччя 2017 р. у сумі 570575 грн., 2017 р. у сумі 570575 грн., 1 кв.2018 р. у сумі 457768 грн., півріччя 2018 р. у сумі 8578701 грн.

- пп. 14.1.36 п.14.1. ст. 14, пп. 14.1.191 п.14.1. ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст.198, п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.200.2 ст. 200, п.200.4 ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 занижено податок на додану вартість всього у сумі 8 261 087 грн., у т.ч.: березень 2016 р. у сумі 13328 грн. (за рахунок завищення суми від`ємного значення листопада 2015 р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: грудня 2015 р., січня 2016 р., лютого 2016 р., березня 2016р. - у розмірі 13328 грн.), березень 2018 р. у сумі 198 460 грн., квітень 2018 р. у сумі 3 273 894 грн., травень 2018 р. у сумі 2 530 856 грн., червень 2018 р. у сумі 2 244 549 грн.

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, чинного в момент скоєння правопорушення, в частині заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, обчислених з виплати (нарахування) доходу в загальній сумі 23600,00 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження якої є тимчасово окупована територія, на загальну суму 4248,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за березень 2017 року в сумі 360,00 грн., терміном сплати 24.03.2017 року; за квітень 2017 року в загальній сумі 3447,00 грн., в тому числі: в сумі 1440,00 грн., терміном сплати 11.04.2017 року, в сумі 477,00 грн., терміном сплати 24.04.2017 року, в сумі 1530,00 грн., терміном сплати 04.05.2017 року; за червень 2017 року в сумі 441,00 грн., терміном сплати 20.06.2017.

На підставі акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000111414, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 12391630,50 грн. та № 0000101414, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 14511105,00 грн.

Відповідно до п.п.56.1, 56.2, 56.3. ст.56 І ІК України, зазначені ППР було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - Державної фіскальної служби України.

Рішенням №1 1026/6/99-99-1 1-04-01-25 від 07.03.2019 ДФС України, скаргу підприємства було залишено без задоволення, а оскаржувані ППР - без змін.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначених податкових повідомлень - рішень.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи на виконання правовідносин із ТОВ МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС (код ЄДРПОУ 37546280), позивачем надано: договір №07/15-1/09/99/2015 від 15.07.2015 та специфікація №3 від 19.11.2015; видаткові накладні від 21.01.2016 № 10, від 18.02.2016 № 10; податкові накладні від 21.01.2016 № 10, від 18.02.2016 № 10; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні; сертифікат якості; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання;виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар (попередня оплата): платіжні доручення №598 від 21.01.2016, № 1036 від 18.02.2016.

Щодо правовідносин із ТОВ ЛОПІНГ (код ЄДРПОУ 41015474) позивачем надано: договір №09/3/2017 від 05.01.2017, специфікація №1 від 11.01.2017; видаткові накладні від 17.01.2017 №19, від 18.01.2017 № 20, від 24.01.2017 №21, від 26.01.2017 №41; податкові накладні від 18.01.2017 № 20, від 24.01.2017 №21; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №19 від 17.01.2017, №20 від 18.01.2017, №21 від 24.01.2017, №41 від 26.01.2017; сертифікат якості, рахунок на оплату; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акт списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар, договір відступлення права вимоги №33/102/2017 від 20.04.2017.

Щодо правовідносин із ТОВ ППР АМПРОКС позивачем надано: договір №09/2/2017 від 02.01.2017, специфікація №2 від 01.02.2017; видаткові накладні від 01.02.2017 № 27, від 02.02.2017 № 28, від 07.02.2017 №29; податкові накладні від 01.02.2017№ 27, від 02.02.2017№ 28, від 07.02.2017 №29; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні від 01.02.2017 № 27, від 02.02.2017 № 28, від 07.02.2017 №29; сертифікат якості від 01.02.2017, рахунок на оплату №2 від 01.02.2017; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію; акт списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар, договори відступлення права вимоги №33/81/2017 від 28.03.2017, №33/88/2017 від 10.04.2017, №33/90/2017 від 17.04.2017, №33/212/2017 від 04.10.2017, №33/214/2017 від 05.10.2017.

Щодо правовідносин із ТОВ ДНІПРОРЕГІОНПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41331821 позивачем надано: договір № 09/163/2017 від 03.07.2017, специфікація № 9 від 01.03.2018; видаткові накладні №22 від 19.03.2018, №15 від 20.03.2018, №№17,18 від 21.03.2018, №26 від 23.03.2018; податкові накладні №22 від 19.03.20)8, №15 від 20.03.2018, №№17,18 від 21.03.2018, №26 від 23.03.2018; довіреність на отримання товару, сертифікат якості №22 від 01.03.2018, рахунок №18 від 15.03.2018; товарно-транспортні накладні №22 від 19.03.2018, №15 від 20.03.2018, №№17, 18 від 21.03.2018, №26 від 23.03.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжне доручення №989 від 16.03.2018, договори відступлення права вимоги від 09.04.2018 №33/87/2018, від 08.05.2018 №33/112/2018, від 21.05.2018 №33/128/2018.

Щодо правовідносин із ТОВ КОМПАНІЯ КЕРОЛ (код ЄДРПОУ 41453742) позивачем надано: договір №09/232/2017 від 25.10.2017, специфікація № 6 від 01.03.2018; видаткові накладні №8 від 16.03.2018, №9 від 19.03.2018, №10 від 20.03.2018, податкові накладні №8 від 16.03.2018, №9 від 19.03.2018, №10 від 20.03.2018; довіреність на отримання товару, сертифікат якості №17 від 16.03.2018, рахунок №12 від 16.03.2018; товарно-транспортні накладні №8 від 16.03.2018, №9 від 19.03.2018, №10 від 20.03.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №1359 від 10.04.2018, №1973 від 23.05.2018, №2599 від 04.07.2018, договір відступлення права вимоги №33/126/2018 від 17.05.2018.

Щодо правовідносин із ТОВ ФШТЕК ШВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41789994) позивачем надано: договір №09/85/2018 від 02.04.2018, специфікації № 1 від 02.04.2018, №2 від 16.04.2018, №3 від 02.05.2018; видаткові накладні №№20,21 від 02.04.2018, №№22,26 від 03.04.2018, №№23,24 від 04.04.2018, №27 від №40 від 06.04.2018, № №48,49 від 16.04.2018, №№44,50,51 від 17.04.2018, №№52,53,61 від 18.04.2018, №67 від 19.04.2018, №66 від 20.04.2018, №№54,64 від 21.04.2018, №55 від 22.04.2018, №56 від 23.04.2018, №57 від №№45,58 від 25.04.2018, №№41,42 від 16.05.2018, №44 від 21.05.2018, №45 від 24.05.2018, №№46,47 від 28.05.2018; податкові накладні №№20,21 від 02.04.2018, №№22,26 від 03.04.2018, №№23,24 від 04.04.2018, №27 від №40 від 06.04.2018, №№48,49 від 16.04.2018, №№44,50,51 від 17.04.2018, №№52,53,61 від 18.04.2018, №67 від 19.04.2018, №66 від 20.04.2018, №№54,65 від 21.04.2018, №55 від 22.04.2018, №56 від 23.04.2018, №57 від №№45,58 від 25.04.2018, №№41,42 від 16.05.2018, №44 від 21.05.2018, №45 від 24.05.2018, №№46,47 від 28.05.2018; довіреності на отримання товару; товарно-транспортні накладні №20 від 02.04.2018, №22 від 03.04.2018, №24 від 04.04.2018, №27 від №40 від 06.04.2018, №48 від 16.04.2018, №51 від 17.04.2018, №61 від 18.04.2018, №67 від 19.04.2018, №66 від 20.04.2018, №64 від 21.04.2018, №55 від 22.04.2018, №56 від 23.04.2018, №57 від 24.04.2018, №58, №41 від 16.05.2018, №44 від 22.05.2018, №45 від 24.05.2018, №46 від 28.05.2018; сертифікати якості №4 від 02.04.2018 року, №26 від 16.04.2018 та №6 від 02.05.2018; рахунки №4 від 02.04.2018, №26 від 16.04.2018, №41 від 16.05.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №1657 від 27.04 2018, №1675 від 02.05.2018, №1686 від 03.05.2018, №1780 від 08.05.2018, №1794 від 10.05.2018, №1874 від 15.05.2018, №1877 від 16.05.2018, договори відступлення права вимоги від 04.05.2018 №33/109/2018, від 23.05.2018 №33/131/2018, від 04.06.2018 №33/146/2018, від 04.06.2018 №33/148/2018, від 01.08.2018 №33/215/2018 від №33/305/2018.

Щодо правовідносин із ТОВ ТЕХПРОМ ГРУП (код ЄДРПОУ 41798024) позивачем надано: договір №09/84/2018 від 02.04.2018, специфікації № 1 від 02.04.2018, №2 від 10.04.2018, №3 від 14.05.2018; видаткові накладні №№6,7 від 02.04.2018, №№3,8 від 03.04.2018, №№1,9 від 04.04.2018, №№10,11 від №№2,4,5 від 06.04.2018, №№16,17,30 від 16.04.2018, №№12,18,19,31 від 17.04.2018, №№20,21,22,32 від №27 від 20.04.2018, №№24,25 від 21.04.2018, №26 від 22.04.2018, №13 від 23.04.2018, №14 від №№24,25 від 17.05.2018, №28 від 22.05.2018, №№29,30 від 28.05.2018; податкові накладні №№6,7 від 02.04.2018, №№3,8 від 03.04.2018, №№1,9 від 04.04.2018, № №10,11, №№2,4,5 від 06.04.2018, №№16,17,30 від 16.04.2018, №№12,18,19,31 від 17.04.2018, №№20,21,22,32, №27 від 20.04.2018, №№24,25 від 21.04.2018, №26 від 22.04.2018, №13 від 23.04.2018, №14 від №№24,25 від 17.05.2018, №28 від 22.05.2018, №№29,30 від 28.05.2018; довіреності на отримання товару; товарно-транспортні накладні №6 від 02.04.2018, №9 від 03.04.2018, №11 від 04.04.2018, №12 від 05.04.2018, №15 від 06.04.2018, №17 від 16.04.2018, №18 від 17.04.2018, №21 від 18.04.2018, №27 від 20.04.2018, №25 від №28 від 22.04.2018, №30 від 23.04.2018, №34 від 24.04.2018, №24 від 17.05.2018, №28 від 22.05.2018, №30 від 28.05.2018; сертифікати якості №2 від 02.04.2018 року, №17 від 10.04.2018 та №21 від 14.05.2018; рахунки на оплату №2 від 02.04.2018, № 17 від 10.04.2018, №21 від 14.05.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №1656 від 27.04.2018, №1676 від 02.05.2018, №1685 від 03.05.2018, №1781 від 08.05.2018, №1793 від 10.05.2018, №1845 від 14.05.2018, №1857 від 15.05.2018, №1876 від 16.05.2018, договори відступлення права вимоги від 25.04.2018 №33/97/2018, від №33/143/2018, від 04.07.2018 №33/178/2018.

Щодо правовідносин із ТОВ СТТКАР (код ЄДРПОУ 41848986) позивачем надано: договір №09/88/2018 від 30.03.2018, специфікація № 1 від 30.03.2018; видаткові накладні №№1-4 від 02.04.2018, №№5-8 від 04.04.2018, №№9,10 від 05.04.2018, №№11-14 від №№15,16 від 10.04.2018, №№17-19 від 11.04.2018, №№20,21 від 12.04.2018; податкові накладні №№9,16,63,64 від 02.04.2018, №№10,11,61,62 від 04.04.2018, №№12,13 від 05.04.2018, №№17,18,59,60 від 06.04.2018, №№57,58 від 10.04.2018, №№54-56 від 11.04.2018, №№14,15 від 12.04.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №Р23 від 02.04.2018, №Р27 від 04.04.2018, №Р31 від 05.04.2018, №Р37 від №Р46 від 10.04.2018, №Р49 від 11.04.2018, №Р53 від 12.04.2018; документи щодо надання транспортних послуг: договір транспортно-експедиційного обслуговування №02\04-18 від 02.04.2018, від 02.04.2018, укладений із ФОП Лещенко В.Ю., акт приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг) за квітень 2018 №9 від 30.04.2018 року на загальну суму 277021,00 грн., у тому числі за перевезеннями, за якими вантажовідправником був TOB СТ1КАР , на суму 138760,00 грн. (7 ходок); сертифікат якості №1 від 02.04.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №1958 від 23.05.2018, №2007 від 25.05.2018, №2043 від 29.05.2018, №2067 від 30.05.2018, №2086 від 31.05.2018, договори відступлення права вимоги №33/239/2018 від 10.08.2018, №33/242/2018 від 14.08.2018, №33/245/2018 від 16.08.2018, №33/275/2018 від 21.09.2018, №33/301 /2018 від 17.10.2018.

Щодо правовідносин із ТОВ САФІНА ЛТД (код ЄДРПОУ 41521508) позивачем надано: договір №09/103/2018 від 02.05.2018, специфікація № 1 від 02.05.2018; видаткові накладні №32 від 03.05.2018, №33 від 07.05.2018, №34 від 08.05.2018; податкові накладні №32 від 03.05.2018, №33 від 07.05.2018, №34 від 08.05.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №32 від 03.05.2018, №33 від 07.05.2018, №34 від 08.05.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжне доручення №1930 від 22.05.2018, договір відступлення права вимоги №33/294/2018 від 12.10.2018.

Щодо правовідносин із ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП (код ЄДРПОУ 41924375) позивачем надано: договір №09/110/2018 від 02.05.2018, специфікація № 1 від 02.05.2018; видаткові накладні №40 від 10.05.2018, №42 від 14.05.2018, №44 від 15.05.2018, податкові накладні №40 від 10.05.2018, №42 від 14.05.2018, №44 від 15.05.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №40 від 10.05.2018, №42 від 14.05.2018, №44 від 15.05.2018; документи щодо надання транспортних послуг: договір транспортно-експедиційного обслуговування №02/04-18 від 02.04.2018, від 02.04.2018, укладений із ФОП ОСОБА_3., акт приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг) за травень 2018 №4 від 31.05.2018 року на загальну суму 82399,00 грн., у тому числі за перевезеннями, за якими вантажовідправником якого був ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП , на суму 42945,00грн. (З ходки); сертифікат якості №38 від 10.05.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; сертифікат якості №38 від 10.05.2018; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжне доручення №2071 від 30.05.2018, договори відступлення права вимоги №33/161/2018 від 21.06.2018, №33/168/2018 від 02.07.2018, №33/296/2018 від 15.10.2018.

Щодо правовідносин із TOB РІСТЕК ГРУП (код ЄДРПОУ 41632595) позивачем надано: договір №09/115/2018 від 07.05.2018, специфікації № 1 від 07.05.2018, №2 від 11.06.2018, №3 від 11.06.2018; видаткові накладні №11 від 07.05.2018, №12 від 14.05.2018, №№100,101 від 16.06.2018, №№102,106,107,113 від 18.06.2018, № 114 від 19.06.2018, №№108,109 від 20.06.2018, №№110,116 від 21.06.2018, №117 від 22.06.2018, податкові накладні №11 від 07.05.2018, №12 від 14.05.2018, №№100,101 від 16.06.2018, №№102,106,107,113 від 18.06.2018, № 114 від 19.06.2018, №№ 108,109 від 20.06.2018, №№ 110,116 від 21.06.2018, № 117 від 22.06.2018; довіреності на отримання товару; товарно-транспортні накладні №11 від 07.05.2018, №12 від 14.05.2018, №100 від 16.06.2018, №102, №114 від 19.06.2018, №108 від 20.06.2018, №110 від 21.06.2018, №116 від 21.06.2018, №117 від 22.06.2018; документи щодо надання транспортних послуг: договір транспортно-експедиційного обслуговування №02/04-18 від 02.04.2018, укладений із ФОП ОСОБА_3., акт приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг) за травень 2018 №4 від 31.05.2018 року на загальну суму 82399,00 грн., у тому числі за перевезеннями, за якими вантажовідправником був ТОВ РІСТЕК ГРУП , на суму 39614,00 грн. (2 ходки); договір транспортно - експедиційного обслуговування №09/104/2018 від 04.05.2018, укладений з ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ , замовлення на перевезення на травень 2018 року, акт приймання - здачі виконаних робіт; сертифікати якості №22 від 07.05.2018 року, №30 від 11.06.2018 року та №31 від 11.06.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №2070 від 30.05.2018, №2775 від 13.07.2018, №2796 від 17.07.2018, №2841 від 19.07.2018, №3422 від 29.08.2018, договори відступлення права вимоги від 26.06.2018 №33/164/2018, від 13.07.2018 №33/187/2018, від 09.08.2018 №33/236/2018.

Щодо правовідносин із ТОВ ВВП ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41339841) позивачем надано: договір №09/102/2018 від 02.05.2018, специфікація № 1 від 02.05.2018; видаткові накладні №114 від 03.05.2018, №115 від 04.05.2018, №116 від 11.05.2018, №117 від 14.05.2018; податкові накладні №114 від 03.05.2018, №115 від 04.05.2018, №116 від 11.05.2018, №117 від 14.05.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №114 від 03.05.2018, №115 від 04.05.2018, №116 від 11.05.2018, №117 від 14.05.2018; сертифікат якості №2 від 02.05.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжне доручення №1929 від 22.05.2018, договір відступлення права вимоги від 03.07.2018 №33/175/2018.

Щодо правовідносин із ТОВ ЗЕЛМЕРА (код ЄДРПОУ 41953846) позивачем надано: договір №09/135/2018 від 29.05.2018, специфікація № 1 від 01.06.2018; видаткові накладні №№231,232 від 16.06.2018, №№233-235 від 18.06.2018; податкові накладні №№231,232 від 16.06.2018, №№233-235 від 18.06.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №231 від 16.06.2018, №233 від 18.06.2018; сертифікат якості №3 від 01.06.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжне доручення №2625 від 06.07.2018, договір відступлення права вимоги від 24.09.2018 №33/276/2018.

Щодо правовідносин із TOB ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334) позивачем надано: договір №09/138/2018 від 30.05.2018, специфікація № 1 від 01.06.2018; видаткові накладні №№250-252 від 19.06.2018;

податкові накладні №№250-252 від 19.06.2018; довіреність на отримання товару; товарно-транспортні накладні №250 від 19.06.2018; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери; картки складського обліку; дефектні акти, вимоги (на отримання запчастин), акти вводу в експлуатацію, акти списання; виписка по рахунку 631 (по взаємовідносинам із контрагентом); документи щодо розрахунку за отриманий за договором товар: платіжні доручення №2626 від 06.07.2018, №2677 від 10.07.2018, №3619 від 10.09.2018, №3655 від 11.09.2018, договір відступлення права вимоги від №33/280/2018.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит - це елемент розрахунку суми податку на додану вартість, яку має сплатити платник до бюджету. Це по суті розмір податку на додану вартість, що був оплачений платником податку на додану вартість на користь своїх контрагентів-інших платників податку на додану вартість, з приводу якої в останніх вже виник обов`язок щодо сплати відповідної суми податку до бюджету.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагентів, у позивача виникло право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов`язані з рухом активів, виконанням зобов`язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за досліджуваними господарськими операціями.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 0000101414 суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявне Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року, яке набуло законної сили відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року встановлено, що первинні документи (договори, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні та податкові накладні, прибуткові ордери та інші первинні документи), надані ПрАТ КДЗ на підтвердження здійснення витрат на придбання (виготовлення) товарів (послуг) та для визначення суми податкового кредиту звітних (податкових) періодів, відповідають вимогам Закону № 996-XIV.

За таких обставин рішенням Донецького окружного адміністративного суду вирішено: Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "Р" №0001731414 про збільшення Приватному акціонерному товариству "КДЗ" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1706640 (один мільйон сімсот шість тисяч шістсот сорок тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1137760 (один мільйон сто тридцять сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, за штрафними санкціями 568880 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, прийняте 12 березня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області; Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "В4" від №0001751414 про зменшення Приватному акціонерному товариству "КДЗ" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 610046 (шістсот десять тисяч сорок шість) гривень 00 копійок, прийняте 12 березня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Також суд зазначає, що сума податку на прибуток зазначені в податкових повідомленнях - рішеннях № 0001731414 та № 0001751414, нарахована за той же період та з тих саме контрагентів, а саме: TOB ТАІСТАС , ТОВ ЗЕЛМЕРА , ТОВ ВВП ХОЛДИНГ , TOB РІСТЕК ГРУП , ТОВ АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП , ТОВ САФІНА ЛТД , ТОВ СТТКАР , ТОВ ТЕХПРОМ ГРУП , ТОВ ФШТЕК ШВЕСТ ГРУП , ТОВ КОМПАНІЯ КЕРОЛ , ТОВ ДНІПРОРЕГІОНПОСТАЧ , ТОВ ППР АМПРОКС , ТОВ ЛОПІНГ , ТОВ МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС , увійшла до податкового повідомлення - рішення № 0000101414.

Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій з контрагентами позивача лише на підставі податкової інформації та аналізу бази даних АІС щодо контрагентів позивача.

Суд зазначає, що вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності кожного контрагента позивача окремо за період, в якому виникли спірні правовідносини. Контролюючим органом не перевірялась і не оцінювалась діяльність контрагентів позивача в періоди, які передували укладенню спірних правочинів, у зв`язку з чим суд вважає, що висновки відповідача про безтоварність укладених позивачем договорів з вищезазначеними контрагентами є безпідставними і зроблені в результаті припущень, що виключає можливість покладення їх в основу спірних рішень.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

На недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказав Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 18.03.2010 року по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії".

Таким чином, Європейський суд з прав людини та чинне законодавство України чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. "б" 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов`язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд не бере до уваги розбіжності, виявлені у даних контрагентів позивача при їх співставленні, оскільки в даному випадку будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Позивач не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

На підтвердження обґрунтованості спірних рішень відповідач посилається на неподання позивачем окремих документів, що підтверджують дані податкових декларацій, під час здійснення перевірки.

У зв`язку з цим суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16.

Посилання податкового органу на кримінальні провадження щодо контрагентів ПрАТ КДЗ : ТОВ РІСТЕК ГРУП , ТОВ ППР АМПРОКС , ТОВ СТІКАР не є належним та допустимим доказом, оскільки на час складання акту перевірки та розгляду адміністративної справи відсутнє рішення суду за результатами вказаного кримінального провадження.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст.74 КАС України.

Суд зауважує, що сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, про наявність кримінальних справ, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача, ні щодо його контрагентів надано не було. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів з контрагентами, суд дійшов висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та контрагентами-постачальниками з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нереальності здійснених контрагентом позивача господарських операцій.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд присуджує стягнути судові витрати позивача у розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Керуючись ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "КДЗ" (ЄДРПОУ 00191738, 85301, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, буд. 3) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101414, № 0000111414 від 04.01.2019 року - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000101414 та № 0000111414 від 04.01.2019, складені Головним управління ДФС у Донецькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Приватного акціонерного товариства "КДЗ" судові витрати у сумі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16 липня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 25 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Галатіна