Ухвала

від 29.07.2019 по справі 260/1068/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1068/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору дій, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПУО 34888449), Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПУО 34888449), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Занковецької, 10, код ЄДРПУО 35045459), Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПУО 35326253), в якому просить: Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міснік Н.В. винесену 27 березня 2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 102 992,40 (сто дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 коп. у виконавчому провадженні № 52530831 із ОСОБА_1 .

При цьому, позивачем разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи дану заяву, позивач зазначила, що про наявність спірної постанови дізналася лише 10.06.2019 року від нового власника домоволодіння, яка знайшла листа в поштовій скриньці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Враховуючи відсутність об`єктивної інформації 13.06.2019 року позивачем в приміщенні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зареєстровано заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 11.06.2019 року, а 18.06.2019 року позивачу надано дозвіл та фактично матеріалами справи виконавчого провадження № 52530831 з якими вона ознайомилася. Таким чином, строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 27.03.2019 року у ВП № 52530831 пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача.

Крім того, як вбачається з КП Діловодство спеціалізованого суду 19 червня 2019 року позивач зверталася до Закарпатського окружного адміністративного суду з цим самим позовом, однак ухвалою суду ( суддею Рейті С.І.) від 20 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 21 липня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків у встановленні терміни.

Так, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено в статті 287 КАС України.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В контексті наведеного, суд зауважує, що предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є саме скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міснік Н.В. від 27.03.2019 року за № ВП 52530831, в частині стягнення виконавчого збору в сумі 102992,40 грн. Тобто, саме з часу отримання відповідної постанови починається відлік десятиденного строку звернення до суду з вимогами щодо її скасування, як то повністю, або в частині.

Водночас будь-яких доказів, які б підтверджували ту обставину, що спірну постанову про стягнення виконавчого збору було отримано позивачем саме 10.06.2019 року - не додано.

В даному випадку істотне значення має дата отримання оскарженої постанови, а також причини, які зумовили пропуск строку звернення до суду з даним позовом.

Отже, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, а доводи вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не підтверджені належними та допустимими доказами, відтак, не можуть бути визнані судом поважними та обґрунтованими.

Суд звертає увагу позивача, що дотримання строків розгляду адміністративних справ є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ("Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з цим, суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини, а також ту обставину, що позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, що спірну постанову від 27.03.2019 року було отримано позивачем 10.06.2019 року, суду не надається за можливе встановити, чи подано позов у строк, установлений законом.

Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами визначеними ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку .

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що звернена позивачем до суду вимога є майновою.

У відповідності до ч. 1 ст. 4Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду позовної позови майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн. 00 коп.

Одночасно суддя, вважає за необхідне вказати, що певна категорія рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI, розмір ставки судового збору за вимогу майнового характеру, що підлягає сплаті позивачем, становить 1029,93 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відтак йому необхідно доплати судовий збір у розмірі 261,53 грн. та надати суду оригінал доказу сплати судового збору у вказаному розмірі.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 261,53 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом та оригінал доказу доплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 261,53 грн..

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору дій, визнання протиправними постанов, зобов`язання вчинити дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Я.М. Калинич