Рішення

від 11.06.2019 по справі 280/5586/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2019 року 11:51Справа № 280/5586/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників:

позивача Семенова М.В.

відповідача Дяченко Ю.Т.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства ДЕКОТ

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ДЕКОТ (далі - позивач або ПП ДЕКОТ ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.09.2018 №0014881406, №0014891406, №0014901406.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на хибних висновках акту перевірки про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С .

Позивач не погоджується із такими висновками контролюючого органу та зазначає, що відповідачем зроблено висновки щодо порушень податкового законодавства ПП ДЕКОТ на підставі наявності таких порушень з боку його контрагентів, проте формування суб`єктом господарювання податкового кредиту, витрат та доходу не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Вказує, що відсутність у контрагентів умов та можливостей для виконання господарських операцій не може свідчити про безтоварність операцій, оскільки податковим органом не досліджено можливість залучення ресурсів на договірній основі. Щодо товарно-транспортних накладних зазначає, що товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції. Стосовно наявності вироків по контрагентам позивача посилається на те, що у них не міститься відомостей про конкретні господарські операції між позивачем та ТОВ ТК ГАМА , ТОВ Лібра-С , а тому такі судові рішення не можуть вважатися належними доказами на підтвердження порушень позивачем вимог податкового законодавства. Також вказує, що у нього наявні всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку по операціям із вказаними підприємствами, придбані товари використані в господарській діяльності позивача. Враховуючи викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав з підстав того, що вироками Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к та від 21.03.2017 по справі №335/14/17 встановлено, що посадові особи контрагентів позивача - ТОВ ТК ГАМА , ТОВ Лібра-С , які підписували документи первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинам із позивачем, фінансово-господарської діяльності не вели, жодних господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписували. Також встановлено, що ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С використано з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки. За таких обставин просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 28.12.2018 відкрито провадження у справі №280/5586/18 та призначено підготовче засідання на 16.01.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2019 відкладено підготовче засідання до 26.02.2019.

Ухвалами суду від 26.02.2019 та від 18.04.2019, за клопотанням представників сторін, провадження у справі зупинено до 18.04.2019 та 11.06.2019 відповідно для надання їм часу для примирення.

Ухвалами суду від 18.04.2019 та від 11.06.2019 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 11.06.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ДЕКОТ (код ЄДРПОУ 35842830) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя).

На підставі направлення від 23.07.2018 №1636, виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.07.2018 №2437 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ДЕКОТ з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Лібра-С (код ЄДРПОУ 39931137), ТОВ ТК ГАМА (код ЄДРПОУ 39521493) за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Лібра-С (код ЄДРПОУ 39931137) за період лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року та ТОВ ТК ГАМА (код ЄДРПОУ 39521493) за період червень, липень 2016 року, за результатами якої складено акт від 15.08.2018 №480/08-01-14-09/35842830.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1) пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.5 ст. 135, з врахуванням п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що перевірявся, на загальну суму 118 274 грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік на загальну суму 118 274 грн.;

2) п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ПК України, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р. 18.1 декларації) у загальній сумі 130 040 грн., в т.ч. по періодах: за лютий 2016 року - 13 874 грн., за березень 2016 року - 22 014 грн., за квітень 2016 року - 5 077 грн., за травень 2016 року - 5 197 грн., за червень 2016 року - 43 157 грн., за липень 2016 року - 40 721 грн.;

завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації) всього у сумі 1 375 грн., у т.ч. по періодах: за березень 2016 року на суму 635 грн., за квітень 2016 року на суму 740 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки (вих. від 07.09.2018 №07/01), які листом відповідача від 18.09.2018 №30346/10/08-01-14-06-11 залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

-форми Р від 21.09.2018 №0014881406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 147 842 грн. 50 коп. (118 274 грн. - за податковим зобов`язанням, 29 568 грн. 50 коп. - за штрафними санкціями);

-форми Р від 21.09.2018 №0014891406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 162 550 грн. (130 040 грн. - за податковим зобов`язанням, 32 510 грн. - за штрафними санкціями);

-форми В4 від 21.09.2018 №0014901406, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за березень, квітень 2016 року на 1 375 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання товарів у ТОВ Лібра-С та ТОВ ТК ГАМА та безпідставно включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій не підтверджена з урахуванням наявності вироків Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к та від 21.03.2017 по справі №335/14/17, якими встановлено, що посадові особи вказаних підприємств, які підписували документи первинного бухгалтерського обліку по взаємовідносинам із позивачем, фінансово-господарської діяльності не вели, жодних господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписували. Також вироками встановлено, що ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С використано з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

Крім того, на користь документального оформлення операцій при їх фактичному невиконанні свідчить відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагентів позивача, а також те, що придбані контрагентами товари по ланцюгу постачання не відповідають номенклатурі товарів, що реалізовано ПП ДЕКОТ

Викладена інформація, на думку відповідача, свідчить про фактичну неможливість виконання поставок саме задекларованими контрагентами та отримання позивачем активів у вигляді товару невідомого походження.

Не погоджуючись із висновками податкового органу та правомірністю вищевказаних податкових повідомлень-рішень, ПП ДЕКОТ звернулось до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача суд виходить з наступного.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ПП ДЕКОТ з його контрагентами - ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С ; мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача; встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів:

1) Договір поставки від 02.06.2016 №02062016, за умовами якого постачальник (ТОВ ТК ГАМА в особі директора ОСОБА_1 ) зобов`язується передати в обумовлені строки покупцю (ПП ДЕКОТ ) товар згідно рахунку-фактури загальною вартістю 1 000 000,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього певну грошову суму;

- видаткові накладні від 07.06.2016 №0607-1, від 09.06.2016 №0609-3, від 10.06.2016 №0610-5, від 14.06.2016 №0614-9, від 23.06.2016 №0623-8, від 01.07.2016 №0701-3, від 11.07.2016 №0711-4, від 14.07.2016 №0714-6, від 15.07.2016 №0715-8, від 18.07.2016 №0718-5, від 20.07.2016 №0720-3;

- платіжні доручення від 18.07.2016 №898 на суму 85 000,00 грн.; від 25.07.2016 №899 на суму 38 000,00 грн., від 28.07.2016 №902 на суму 10 000,00 грн., від 11.08.2016 №908 на суму 14 000,00 грн., якими вказані кошти перераховано на рахунок ТОВ ТК ГАМА ;

- податкові накладні від 07.06.2016 №25, від 09.06.2016 №31, від 10.06.2016 №31, від 14.06.2016 №48, від 23.06.2016 №86, від 01.07.2016 №2, від 11.07.2016 №22, від 20.07.2016 №50, від 18.07.2016 №58, від 14.07.2016 №62, від 15.07.2106 №65 із доказами направлення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- журнал-ордер по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за липень 2016 року;

- Договір відступлення права вимоги від 23.08.2016 №23/08-2018, за умовами якого первісний кредитор (ТОВ ТК ГАМА ) відступає новому кредитору (ТОВ БЕСТ ВЕЙ КОМПАНІ ) право вимоги від боржника (ПП ДЕКОТ ) виконання основного зобов`язання у розмірі 355 140,00 грн.;

- платіжні доручення від 02.11.2016 №949 на суму 6 250.00 грн., від 21.10.2016 №944 на суму 40 000,00 грн., від 04.10.2016 №931 на суму 10 000,00 грн., від 15.09.2016 №921 на суму 20 000,00 грн., від 07.09.2016 №919 на суму 15 000,00 грн., від 25.08.2016 №916 на суму 165 000,00 грн., якими вказані кошти перераховано на рахунок ТОВ БЕСТ ВЕЙ КОМПАНІ .

2) Договір поставки від 03.02.2016, за умовами якого постачальник (ТОВ Лібра-С в особі директора ОСОБА_2 ) зобов`язується передати в обумовлені строки покупцю (ПП ДЕКОТ ) товар згідно рахунку-фактури загальною вартістю 1 000 000,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього певну грошову суму;

- видаткові накладні від 09.02.2016 №0209-02, від 15.02.2016 №0215-02, від 16.02.2016 №0216-02, від 22.02.2016 №0222-01, від 01.03.2016 №0301-4, від 11.03.2016 №0311-4, від 15.03.2016 №0315-4, від 18.03.2016 №0318-4, від 23.03.2016 №0323-3, від 29.03.2016 №0329-2, від 31.03.2016 №0331-5, від 04.04.2106 №0404-15, від 08.04.2016 №0408-17, від 18.04.2016 №0418-8, від 25.04.2016 №0425-5, від 04.05.2016 №0504-8, від 12.05.2016 №0512-7, від 18.05.2106 №0518-11, від 01.06.2016 №0601-7;

- платіжні доручення від 16.02.2016 №837 на суму 14 151,60 грн., від 23.02.2016 №841 на суму 14 575,20 грн., від 11.03.2016 №851 на суму 30 000,00 грн., від 18.03.2016 №854 на суму 13 675,20 грн., від 24.03.2016 №860 на суму 39 000,00 грн., від 28.03.2016 №861 на суму 9 000,00 грн., від 04.04.2016 №864 на суму 15 000,00 грн., від 07.04.2016 №866 на суму 37 000,00 грн., від 15.07.2016 №896 на суму 12 200,00 грн., від 18.07.2016 №897 на суму 77 232,00 грн.;

- податкові накладні від 09.02.2016 №6, від 15.02.2016 №12, від 16.02.2016 №17, від 22.02.2016 №28, від 01.03.2016 №1, від 11.03.2016 №16, від 15.03.2016 №25, від 18.03.2016 №35, від 23.03.2016 №43, від 29.03.2016 №54, від 31.03.2016 №68, від 04.04.2016 №6, від 08.04.2016 №21, від 18.04.2016 №30, розрахунок коригування від 18.04.2016 №2 до податкової накладної від 18.04.2016 №30, від 18.04.2016 №32, від 25.04.2016 №43, від 05.05.2016 №5, від 12.05.2016 №15, від 18.05.2016 №23, від 01.06.2016 №3 із доказами направлення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- журнал-ордер по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень 2016 року.

На підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С , позивачем надано до суду:

- Реєстри виданих та отриманих податкових накладних за лютий - липень 2016 року;

- видаткові накладні (одержувачі - ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод , ПАТ Мотор Січ , ТОВ НВФ Міда, ЛТД , ТОВ Модуль-Україна , ППП Полтавський ливарно-механічний завод , ТДВ Об`єднання Дніпроенергобудпром , ДП Гуляйпільський механічний завод ПАТ Мотор Січ , ТОВ Мелітопольський завод автотракторних запчастин , ДП Гуляйпільський машинобудівний завод ПАТ Мотор Січ , ТОВ Вільнянський машинобудівний завод , ПАТ Новокраматорський машинобудівний завод , ПАТ Завод агротехнічних машин , ТОВ Ріск , ОСОБА_3 , ПАТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш , ТОВ Запорізький сталеливарний завод , ПАТ Дніпроважмаш , ПАТ Кременчуцький колісний завод , ПАТ Український графіт , ТОВ НВП Ріст , ТОВ Рестоніка , ДП Іллічівський морський торговельний порт , ПАТ Армапром ;

- довіреності на отримання цінностей;

- товарно-транспортні накладні;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) перевізниками ТОВ Нова Пошта та ПП Нічний Експрес .

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 ПК України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як, зокрема, наголосив Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 №820/3546/18, наявність у платника окремих первинних документів є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відтак, первинні документи, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки товарів чи надання послуг за наявності у справі обставин, які виключають можливість виконання такого роду дій між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи містять копії вироків Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к та від 21.03.2017 по справі №335/14/17, якими встановлено такі обставини.

Так, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі №335/12032/16-к, який набрав законної сили 26.12.2016, затверджено угоду про визнання винуватості від 31.10.2016, укладену між прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком Костянтином Володимировичем та ОСОБА_5. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України. Затверджено угоду про визнання винуватості від 31.10.2016, укладену між прокурором відділу прокуратури Запорізької області Федорченком Костянтином Володимировичем та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України. Згідно вказаного вироку, на початку січня 2015 року ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , яка мала досвід бухгалтерської діяльності, у невстановлений досудовим слідством час та місці, свідомо не бажаючи здійснювати реальну ініціативну, системну, на власний ризик господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, яка полягала в укладені нікчемних угод та документальному оформленні псевдо фінансово-господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб`єктів підприємницької діяльності, для відведення від себе підозри у вчиненні злочину, залучили ОСОБА_1 , якому за грошову винагороду запропонували стати засновником, директором та бухгалтером ТОВ ТК Гамма , без мети її реального проведення господарської діяльності, при цьому у свої злочинні наміри остатнього не повідомили. ОСОБА_1 фінансово-господарську діяльність ТОВ ТК Гама не вів, ніяких господарських, бухгалтерських та податкових документів не підписував. Податкову звітність підприємства він не складав та до контролюючих органів не надавав. Банківськими рахунками підприємства не керував, операції по перерахуванню грошових коштів не здійснював. Зокрема, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 у період з 04.02.2015 по 30.09.2016 забезпечив прикриття незаконної діяльності у червні 2016 року ПП ДЕКОТ щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ ТК Гама первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

Також, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 по справі №335/14/17, який набрав законної сили 21.04.2017, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28-ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27- ч. 2 ст.212 КК України. Затверджено угоду про визнання винуватості від 20 грудня 2016 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Запорізької області Федорченко К.В., якому на підставі ст.ст.36, 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні 32016080000000062 та ОСОБА_7 . Зокрема, вироком встановлено, що у період з січня 2014 року по 31 серпня 2016 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи умисно на території м. Запоріжжя, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, зареєстрованим на території Запорізької області та інших областей України, з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту та фактичних обсягів операцій діяльності підприємств та прикриття незаконної діяльності, створили та придбали суб`єкти господарської діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ Лібра-С (код ЄДРПОУ 39931137). Реалізуючи злочинний план по збільшенню прибутків від зайняття фіктивним підприємством, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з метою розширення мережі фіктивних підприємств, з числа мешканців м. Запоріжжя підшукав ОСОБА_8 якому запропонував стати засновником суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ Лібра-С . Загалом, за період часу з 21.08.2015 по 30.09.2016 ТОВ Лібра-С здійснювало фінансові операції, якими прикривали незаконну діяльність з конвертації грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, з метою ухилення від сплати податків, наступних суб`єктів підприємницької діяльності - контрагентів: лютий, березень, квітень 2016 року - ПП ДЕКОТ .

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Зібрані у справі докази підтверджують, що господарські операції ПП ДЕКОТ з контрагентами ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі, оскільки фіктивність контрагентів встановлена у судовому порядку. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач неправомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С .

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С , суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С товарів (послуг) не мало реального характеру.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач неправомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ ТК ГАМА та ТОВ Лібра-С , тому висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є вірними, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість правомірним.

Таким чином, у задоволенні позову ПП ДЕКОТ слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства ДЕКОТ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 29.07.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко