Рішення

від 29.07.2019 по справі 420/6755/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6755/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Лета М. А. (за ордером),

представника відповідача Бугаєнко Т.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧКО до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0178471212 від 28.08.2018 року.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

10.01.2019 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧКО до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати в частині суми штрафу у розмірі 120706,11 грн. податкове повідомлення-рішення відповідача №0178471212 від 28.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття спірного рішення, зазначає, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 відбулось не з вини ТОВ МОЛОЧКО , а через неправомірні дії ДФС України, оскільки позивач починаючи з 07.06.2018 року, з метою виконання своїх зобов`язань із реєстрації податкових накладних направляв їх для реєстрації у межах встановленого законодавством строку за допомогою Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів . Однак, у відповідь за кожну з вищевказаних накладних отримував квитанцію про те, що документ не може бути прийнятим через відсутність з платником податків ТОВ МОЛОЧКО договору приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу, рекомендовано надіслати заяву про приєднання до договору . Як зазначає позивач, його уповноваженою особою було оформлено заяву №1 від 08.06.2018 року про приєднання до договору про визнання електронних документів №1552003 від 20.12.2017 року, яку направлено через Єдине вікно подання електронних документів . Однак, ТОВ МОЛОЧКО отримано квитанцію з інформацією що договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 04.04.2017 року №040420171 . Вказане, як стверджує позивач, є свідченням того, що здійснення реєстрації податкових накладних ТОВ МОЛОЧКО є неможливим через незалежні від позивача обставини.

Зважаючи на вищевикладене, позивач зазначає, що у ТОВ МОЛОЧКО відсутня вина у здійсненні реєстрації вищевказаних податкових накладних із порушення граничних строків, оскільки неможливість вчасної реєстрації виникла у зв`язку із неправомірними діями ДФС України, в ТОВ МОЛОЧКО , в свою чергу, було вчинено всі можливі дії для відновлення прийняття таких документів.

Разом з цим, позивач визнає, що ним допущено порушення строків реєстрації податкових накладних від 11.08.2017 року №96, від 30.09.2017 року №21, від 10.04.2018 року №69, від 06.04.2018 року №№15,119, від 03.04.2018 року №33, від 31.05.2018 року №№145, 141, 118, 132, 65, 100, 108, 99, від 29.05.2019 року №276, від 13.06.2018 року №№200, 205.

Ухвалою від 23.01.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.02.2019 року (вх. №4882/19) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач, з посиланням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки позивача за результатами якої складено спірне податкове повідомлення-рішення та положення ст.42, п.120-1.1 ст.120-1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.4.1 Тимчасового порядку надходження та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 року №672, п.9 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 р. за № 959/30827, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ МОЛОЧКО .

15.02.2019 року (вх. № 5522/19) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ГУ ДФС в Одеській області не надано жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підставі позову з якими відповідач не погоджується, а також не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Разом з тим, до суду не надходили заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 08.04.2019 року.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.07.2019 року.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2019 року.

У судовому засіданні 17.07.2019 року під час вступного слова представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи під час вступного слова позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю МОЛОЧКО (ідентифікаційний код 32642566) зареєстровано як юридична особа 14.11.2003 року, з 20.11.2003 року взято на податковий облік та зареєстровано як платник податку на додану вартість (т.1 а.с.17-22).

Судом встановлено, що 04.04.2017 року між органом державної фіскальної служби - Державною податковою інспекцією Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області та платником податків - ТОВ МОЛОЧКО (ідентифікаційний код 32642566) укладено договір про визнання електронних документів №04020171 (т.1 а.с.40-42), згідно з п.1 розд.1 якого, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Підпунктом 3.1 пункту 3 розділу 3 цього Договору встановлено, що орган зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп`ютерну обробку.

Згідно квитанції від 04.04.2017 року №2, вказаний Договір про визнання електронних документів прийнято органом ДФС за реєстраційним номером: 9054963701 (т.1 а.с.43).

Судом встановлено, що ТОВ МОЛОЧКО надіслано до контролюючого органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкові накладні у кількості 17 накладних, а саме: від 11.08.2017 року №96, від 30.09.2017 року №21, від 10.04.2018 року №69, від 06.04.2018 року №№15,119, від 03.04.2018 року №33, від 31.05.2018 року №№145, 141, 118, 132, 65, 100, 108, 99, від 29.05.2019 року №276, від 13.06.2018 року №№200, 205 на загальну суму ПДВ 464490,44 грн.

При цьому позивач зазначає, що реєстрацію вказаних податкових накладних здійснена з порушенням граничних строків.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем на підставі договору про визнання електронних документів №04020171 від 04.04.2017 надіслано до контролюючого органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, наступні податкові накладні у кількості 66 накладних, а саме: від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 на загальну суму 120703,61 грн., які доставлено до центрального рівня 08.06.2018 року, 11.06.2018 року, 12.06.2018 року, 13.06.2018 року, 14.06.2018 року, 15.06.2018 року, але не прийнято, що підтверджується відповідними квитанціями (т.1 а.с.55-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-87);

Таким чином, податкові накладні №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 на загальну суму 120703,61 грн., які складені позивачем 31.05.2018 року, та які були надіслані позивачем у встановлені строки для їх реєстрації, не були прийняті до реєстрації, що підтверджується відповідними квитанціями до них.

При цьому, в усіх вказаних квитанціях зазначено, що при необхідності платник має виправити документ та відправити його знову. В якості виявлених помилок, у зв`язку із якими податкові накладні не прийняті, в квитанціях зазначено: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 32642566 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

Судом встановлено, що 08.06.2018 року ТОВ МОЛОЧКО подало до Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області заяву про приєднання від 08.06.2018 року №1 до договору про визнання електронних документів від 20.12.2017 року №1552003, в якій зазначається, зокрема, що з моменту направлення цієї заяви автором (ТОВ МОЛОЧКО ) та прийняття її контролюючим органом, сторони набувають прав та обов`язків, визначених договором (т.1 а.с.44).

Однак, згідно квитанції від 08.06.2018 року №1, вказану заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів доставлено ДФС України 08.06.2018 року, однак не прийнято із зазначенням причин Діючий договір присутній: від 04.04.2017 року №040420171 (т.1 а.с.45).

Як зазначає позивач, не заперечується відповідачем та встановлено судом, 08.06.2018 року ТОВ МОЛОЧКО надіслано до Начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області лист №08/06, в якому позивач просив відновити дію договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 року №04040171 (а.с.27-зворотні бік).

Таким чином, як вбачається з викладеного, податкові накладні №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 складені позивачем 31.05.2018 року, не були прийняті до реєстрації у ті строки, в які позивач їх своєчасно направляв для реєстрації до ЄДРП, що підтверджується відповідними квитанціями до них.

Судом встановлено, що податкові накладні №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 зареєстровані контролюючим органом 20.06.2019 року, що підтверджується відповідними квитанціями №2, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДФС в Одеській області 10.08.2018 року проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ МОЛОЧКО , дата виписки яких припадає на період серпень 2017року, вересень 2017 року та квітень - червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 10.08.2018 року №24799/15-32-12-10/32642566, яким встановлено порушення товариством граничних термінів реєстрації накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, у зв`язку із чим порушено вимоги статті 201 Податкового кодексу України (т.1 а.с.29-33).

У вказаному акті перевірки наведено перелік вищевказаних судом податкових накладних (у кількості 83 накладних), які складені ТОВ МОЛОЧКО , зокрема, податкових накладних №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, які складені позивачем 31.05.2018 року та реєстрацію яких здійснено 20.06.017 року.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 10.08.2018 року 24799/15-32-12-10/32642566, Головним управлінням ДФС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року №0178471212 (т.1 а.с.28), яким до позивача згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України:

- за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1671354,07 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 167135,42 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 168,98 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 50,69 грн.

Загальна сума штрафу за вказаним податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2018 року №0178471212 складає 167186,11 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки щодо порушення строків реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2018 року №0216091210 в частині суми штрафу у розмірі 120706,11 грн., позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень абз.2,5,9 пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Також, вказаним пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 13, 14 зазначеного Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п.15 вказаного Порядку у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Таким чином, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

- невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- недотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявність помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- відсутність суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- наявність факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- недотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Отже, визначений пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

В свою чергу, суд зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до ст.14 якого електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Вказаний наказ набув чинності 15.11.2017 року, та ним, зокрема, установлено, що договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Пунктом 2 розділу І Порядку №557 визначено, що договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

Тобто, договір не є двостороннім, а має форму публічної оферти - договору приєднання, та укладається шляхом приєднання до нього заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

В свою чергу, 17.11.2017 року на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України прилюдно повідомлення про те, що у зв`язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет", відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 "Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018 року.

Таким чином, можливість подання заяви про приєднання до Договору виникала лише з 01.01.2018 року.

Додатком 1 до вказаного Порядку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 3 розділу 6 якого, договір припиняється:

- у разі подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору;

- наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причини у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора.

Згідно п.4 даного розділу, у разі припинення дії цього Договору надісланий Автором електронний документ не приймається.

Отже, чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.08.2018 року по справі №П/811/841/17.

Як вже встановлено судом, наведені в акті перевірки та досліджені судом податкові накладні від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, які були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах граничних строків для їх реєстрації (до 15.06.2018 року), не були прийняті ДФС при їх першому поданні у встановлені законодавством строки, що підтверджується відповідними квитанціями до них, в яких зазначено, що такі накладні не прийнято у зв`язку з виявленими помилками: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 32642566 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

В подальшому, усі вказані податкові накладні прийняті та зареєстровані відповідачем 20.06.2018 року.

В свою чергу, згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 розділу 3 договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 № 04042011 встановлено, що орган зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп`ютерну обробку.

Відповідно до пунктів 1,3 розділу 6 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посиленні сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Згідно з п.4, п.5 розділу 6 Договору, орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення його дії, надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

В той же час, судом встановлено, що 08.06.2018 року ТОВ МОЛОЧКО подало до Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області заяву про приєднання від 08.06.2018 року №1 до договору про визнання електронних документів від 0.12.2017 року №1552003, в якій зазначається, зокрема, що з моменту направлення цієї заяви автором (ТОВ МОЛОЧКО ) та прийняття її контролюючим органом, сторони набувають прав та обов`язків, визначених договором (т.1 а.с.44).

Однак, згідно квитанції від 08.06.2018 року №1, вказану заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів доставлено ДФС України 08.06.2018 року, однак не прийнято із зазначенням причин Діючий договір присутній: від 04.04.2017 року №040420171 (т.1 а.с.45).

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалось під час розгляду справи представниками учасників справи, що станом на момент подачі податкових накладних від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, порушення строку реєстрації яких встановлено актом перевірки від 10.08.2018 року №24799/15-32-12-12/32642566 (які первинно подавались позивачем у червні 2018 року в межах граничних строків їх подання), договір про визнання електронних документів від 04.04.2017 № 04042011 не був розірваний сторонами.

Разом з цим, квитанцією від 08.06.2018 року №1 підтверджено, що договір 04.04.2017 року №040420171 є діючим.

Отже, як вбачається з викладеного, (під час дії договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 04042011) та станом на 08.06.2018 року, 11.06.2018 року, 12.06.2018 року, 13.06.2018 року, 14.06.2018 року, 15.06.2018 року у контролюючого органу об`єктивно не існувало обставин, які б дозволили не виконувати умови договору про визнання електронних документів від 04.04.2017 року № 04042011 та, відповідно, не здійснювати реєстрацію податкових накладених від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 з підстав зазначених у вищевказаних квитанціях №1.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене у сукупності, та враховуючи відсутність посилання відповідача на будь-які інші підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, останні мали бути зареєстровані контролюючим органом у день їх первинного подання позивачем (в межах встановленого граничного терміну їх подання), оскільки такі не були прийняті податковим органом з незалежних від позивача причин.

При цьому, спірне податкове повідомлення-рішення базується, зокрема, на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого до позивача застосовано штраф.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (в редакції чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Отже, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України та наведеними вище приписами Порядку №1246, зокрема, визначено обов`язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій.

Відповідачем в акті перевірки від 10.08.2018 року №24799/15-32-12-12/32642566 встановлено порушення позивачем граничного строку подання податкових накладних:

- до 15 календарних днів по податковим накладним від 11.08.2017 року №96, від 30.09.2017 року №21, від 10.04.2018 року №69, від 06.04.2018 року №№15,119, від 03.04.2018 року №33, від 31.05.2018 року №№145, 141, 118, 132, 65, 100, 108, 99, від 13.06.2018 року №№200, 205, від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 ;

- від 31 до 60 календарних днів по податковій накладній від 29.05.2019 року №276, (39 днів затримки).

В свою чергу, суд зазначає, що з урахуванням дати складання податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, по яким встановлені порушення в акті перевірки від 10.08.2018 року, з якими не погоджується позивач, граничним строком їх реєстрації було 15.06.2018 року.

Як вже встановлено судом, в межах граничного строку реєстрації податкових накладних позивачем надіслані до ЄРПН вищевказані податкові накладні від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, що підтверджується відповідними квитанціями до них.

Однак, усі вищевказані податкові накладні не були прийняті до реєстрації в ЄРПН із зазначенням причини (виявлених помилок): Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 32642566 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

Суд зазначає, що належним доказом реєстрації позивачем податкової накладної (наміру її реєстрації), в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності.

Вказані висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.04.2018 року по справі №808/2289/17.

Водночас, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що позивачем здійснювалась реєстрація податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, у межах граничних строків, визначених Податковим кодексом України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що під час розгляду справи знайшли своє документальне підтвердження доводи позивача про наявність об`єктивних причин, які перешкоджали позивачу здійснити реєстрацію вищевказаних податкових накладних від 31.05.2018 року №№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 на загальну суму ПДВ 1207032,61 грн. у межах граничних термінів для їх подання, з незалежних від ТОВ МОЛОЧКО підстав та обставин.

Тобто, як вбачається з викладеного, ТОВ МОЛОЧКО вчасно та у встановлені законодавством терміни неодноразово намагалось подати до податкового органу та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, по яким актом від 10.08.2018 року встановлено порушення термінів їх подання, проте вказані податкові накладні не були прийняті до реєстрації із незалежних від позивача причин, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями щодо неприйняття цих податкових накладних та обставинами, які встановлені судом в частині щодо їх неприйняття контролюючим органом.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного, надаючи оцінку правомірності застосування до позивача штрафних санкцій згідно ст.120-1 Податкового кодексу України, суд виходить з наступного.

Згідно з п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.2. статті 109 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час винесення контролюючим органом спірного рішення) вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В межах спірних правовідносин судом встановлено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 відбулось саме з вини контролюючого органу, а не з вини платника податків - позивача, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Отже, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення щодо строку реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76 на загальну суму ПДВ 1207032,61 грн., обумовлює відповідно, протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% на суму 120703,27 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.

Вказані висновки суду узгоджуються із висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №808/2127/17, від 03.05.2018 року у справі №810/1952/17, в яких Верховний Суд в частині надання оцінки діям позивача щодо вчинення заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначив, зокрема, що: "…що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням…".

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10% на суму 120703,27 грн. за порушення строку реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, визначених в акті камеральної перевірки від 10.08.2018 року №24799/15-32-12-10/32642566, а отже податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року №0178471212 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧКО штрафу на суму 120703,27 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, судом встановлено, що за порушення строку реєстрації податкових накладних від 31.05.2018 року№№83, 201, 147, 75, 203, 74, 140, 143, 111, 109, 121, 209, 146, 81, 133, 142, 205, 144, 92, 106, 204, 124, 122, 96, 129, 70, 148, 98, 110, 150, 130, 71, 260, 101, 64, 114, 107, 115, 62, 135, 113, 136, 85, 93, 61, 73, 67, 104, 94, 207, 206, 131, 202, 128, 119, 69, 72, 63, 89, 97, 208, 68, 66, 149, 84, 76, відповідачем застосовано до позивача суму штрафу у розмірі 120703,27 грн., а не як зазначає ТОВ МОЛОКО - 120706,11 грн.

При прийнятті рішення суду по суті заявлених позовних вимог судом враховані висновки Верховного суду щодо застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки:

- відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права;

- відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ МОЛОЧКО .

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень ст.139 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ціна позовну у даній справі, оскільки позов містить 2 вимоги майнового характеру, складає 120706,11 (загальна сума, яка визначена в спірних постановах).

Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті за вказані позовні вимоги майнового характеру складає 1810,59 грн. (120706,11 *1,5% але не менше 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Згідно платіжного доручення №2022 від 01.11.2018 року. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 2507,79 грн. (т.1 а.с.4).

При цьому суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.08.2018 року №0178471212 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" штрафу на суму 120703,27 грн..

Таким чином, у відсотковому співвідношення (із заокругленням) судом задоволено 99% розміру позовних вимог ГУ ПФУ в Одеській області (120703,27 (сума задоволених вимог) х 100% : 120706,11 (загальна ціна (сума) позову).

З урахуванням часткового задоволення позовної заяви майнового характеру позивача у розмірі, що становить 99 % від суми заявлених позовних вимог (із заокругленням), суд доходить висновку, що розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, становить 1901,79 грн. (1921,00 грн. (загальна сума судового збору) х 99%), пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧКО до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.08.2018 року №0178471212 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" штрафу на суму 120703,27 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" судовий збір у розмірі 1901,79 грн. (одна тисяча дев`ятсот одна гривня 79 копійок) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано судде 29.07.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧКО" (вул.Березова, буд.41, м.Одеса, 65098, код ЄДРПОУ 32642566).

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 3938646);

Третя особа: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197).

Суддя Корой С.М.

.