Рішення

від 30.07.2019 по справі 420/3568/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3568/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН (вул. Заводська,34, м. Болград, Одеська область, 68702) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН (далі ТОВ АЛКОЛАЙН ) з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 29.05.2019 року №0024631405 форми В4 , яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 286071,6 грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі Акту від 02.05.2019 №807/15-32-14-05/39012783, складеного за результатами перевірки, яка була призначена на підставі наказу №2866 від 16.04.2019 року про проведення позапланової виїзної перевірки з питань правильності висновків Акту перевірки від 19.03.2019 року та висновку за результатами розгляду заперечень на Акті від 19.03.2019 року.

Згідно з висновком Акту перевірки від 02.05.2019 №807/15-32-14-05/39012783 ТОВ АЛКОЛАЙН допущено порушення допущено порушення п. 44.1 ст.44, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 21 Декларації) у жовтні 2018 року в сумі 286071,60 грн. по взаємовідносинам ТОВ Транс- ВГ , ТОВ Оптімус Пром та ТОВ Пост перевозка .

На думку перевіряючих вказані контрагенти, які надавали ТОВ АЛКОЛАЙН транспортно - експедиторські послуги фактично їх не здійснювали, оскільки згідно бази ЕРПН вони не здійснювали придбання послуг з перевезення вантажів, танспортно-експедиторських послуг у третіх осіб, завдяки яким могли бути здійснюватись доставка вантажу, у зв`язку з чим ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром та Пост перевозка не могли здійснювати господарські операції з надання транспортних послуг.

Позивач вважає, що таки висновки ґрунтуються на припущеннях та не відповідають фактичним обставинам.

Проте у нього наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій.

ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром та ТОВ Пост перевозка відповідно до укладених договорів транспортного експедирування надавали ТОВ АЛКОЛАЙН послуги з перевезення алкогольних напоїв на адресу покупців ТОВ АЛКОЛАЙН та всеукраїнських торгівельних мереж, підписи та печатки яких проставлені у ТТН.

Таким чином твердження відповідача ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром та Пост перевозка не могли здійснювати господарські операції з надання транспортних послуг спростовується тим фактом, що фактично перевезення товарів відбувалося, і близько сорока покупців ТОВ АЛКОЛАЙН на всій території України своїми підписами та печатками підтвердили поставку та прийняття алкогольних напоїв, які були доставлені вказаними перевізниками.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, товариством надавались до перевірки - договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні з відмітками про отримання алкогольних напоїв покупцями.

Вищезазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, є юридично належними, допустимими та достатніми доказами для підтвердження факту зміни стану майна, зобов`язань і фінансових результатів, відповідно, реальності проведення господарської операції.

Також відповідно до абз.2 п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та відповідно не потребує будь- якого іншого додаткового підтвердження, тобто сам факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних, за якими ТОВ АЛКОЛАЙН було сформовано спірний податковий кредит, є достатнім доказом законності та реальності господарських операцій ТОВ АЛКОЛАЙН та нарахованого податкового кредиту.

Таким чином, висновок перевіряючх про відсутність факту здійснення транспортно- експедиторських послуг на підставі того, що згідно бази ЄРПН його контрагентами не здійснювалось придбання послуг з перевезення вантажів, і матеріалів незавершеного кримінального провадження - є надуманим та спростовується переліченими фактами.

Відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно - правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу. Верховний Суд виклав таку позицію у справі №804/4787/16 від 11.09.2018 року.

Таким чином відповідач ніколи і не зможе побачити в базі ЄРПН придбання послуг Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром та ТОВ Пост перевозка від наймодавців (орендодавців) - власників транспортних засобів, які не платниками ПДВ, та відповідно не виписують та не реєструють податкові накладні в ЕРПН, що спростовує твердження відповідача що первинні документи, надані до перевірки не відображають реального здійснення операції із придбання робіт/послуг від ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром ТОВ Пост перевозка.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що посилання відповідача щодо реєстрації в ЄРДР кримінальних проваджень за фактом створення ряду суб`єктів господарської діяльності, які задіяні у незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, не можуть братися до уваги, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених ТОВ АЛКОЛАЙН та його контрагентами.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри - порушення податкового законодавства.

Таки висновки містяться в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №816/809/17. У постанові від 12.06.2018 року по справі №822/2198/17 від 12.06.2018року Касаційний адміністративний суд звернув увагу на те, що наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів Товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. Якщо контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як на доказ, то він повинен надати підтвердження причетності Товариства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що навіть сам факт наявності вироків не надає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та комплексно досліджувати всі складові господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набули законної сили (зокрема, постанови Верховного Суду по справам № 808/2858/16, № 826/15028/17, № 809/2438/15).

Також позивач зауважив, що інформація про фіктивний характер діяльності контрагенті, одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід та підстави для перевірки такої інформації, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності розглядувані фінансово-господарські операції не відбулись.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи індивідуальний характер, тобто кожна особа відповідає лише за вчинене особисто нею порушення. А отже, ТОВ АЛКОЛАЙН не може нести відповідальності за можливі протиправні дії юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу. Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових відносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. Фактично така позиція викладена у рішеннях Європейського суду з прав людини по справах Інтерсплав України та Булвес АД проти Болгарії .

Також позивач вважає, що відповідачем порушений порядок здійснення перевірки, оскільки відповідач без направлення запиту про виявлену недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податку, протиправно прийняв наказ №1587 від 05.03.2019 року проведення документальної позапланової перевірки.

Представник ГУ ДФС подав до суду відзив на позовну заяву (т.6 а.с.164-169), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту позапланової документальної виїзної перевірки, проведеної за результатами розгляду заперечень на акт від 19.03.2019 №448/15-32-14-05/39012783.

Представник відповідача зазначив, що ТОВ АЛКОЛАЙН у період з 01.04.2017 по 31.10.2018 мало господарські відносини з ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка .

Так, ТОВ АЛКОЛАЙН заключило договір про транспортне експедирування від 01.12.2016 року №01/12-16 з ТОВ Транс-ВГ , на якого ТОВ Транс-ВГ виписано податкові накладні. Суми ПДВ по цим податковим накладним включено ТОВ АЛКОЛАЙН : до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 72603,85грн.

Проте згідно даних АІС Податковий Блок по ТОВ Транс-ВГ : - остання звітність з податку на додану вартість подана за лютий 2018 року; - відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва основні засоби на підприємстві складають 1,5 тис. грн.; - фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік відсутній; - згідно Бази даних: АІС Податковий блок додатки AM амортизація 03 до декларації з податку на прибуток за 2017-2018 рік відсутні.

Щодо наявності трудових ресурсів в відповідних періодах по звітам про нарахування ЄСВ - прізвища осіб, що зазначені як виконавці робіт за договорами цивільно-правового характеру не співпадають з прізвищами осіб зазначених у ТТН виписаних ТОВ ТРАНС-ВГ .ТОВ Транс-ВГ згідно бази даних ЄРПН за період з 01.04.2017 по 31.10.2018 не здійснювалось придбання послуг з перевезення вантажів, транспортно-експедиторських послуг у третіх осіб, завдяки яким могла бути здійснюватись доставка вантажу.

Представник відповідача вважає, що характер відтворюваних ТОВ " Транс-ВГ " операцій купівлі-продажу товарів мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту.

Також ТОВ АЛКОЛАЙН заключило договір про транспортне експедитування від 28.11.2017 року №28/11-17 з ТОВ Оптімус Пром , на виконання якого ТОВ Оптімус Пром виписано податкові накладні на загальну суму 52400 грн. в тому числі ПДВ - 8733 грн. ТОВ АЛКОЛАЙН включило до складу податкового кредиту з ПДВ 7699,99грн.

Проте згідно бази даних АІС Податковий блок остання звітність з податку на додану вартість подана контрагентом позивача за липень 2018 року. Відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2017 року, основні засоби на підприємстві складають 1,0 тис грн. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік відсутній. В базі даних звіти про нарахування єдиного внеску за квітень 2017-жовтень 2018 рік відсутні.

ТОВ Оптімус Пром згідно бази даних ЄРПН за період з 01.04.2017 по 31.10.2018 не здійснювалось придбання послуг з перевезення вантажів, транспортно-експедиторських послуг у третіх осіб, завдяки яким могла бути здійснюватись доставка вантажу.

Вказане на думку представника відповідача свідчить про те, що характер відтворюваних ТОВ " Оптімус Пром " операцій купівлі-продажу товарів мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту.

Аналогічні дані в базі даних наявні відносно контрагента позивача ТОВ Пост перевозка , з яким позивач заключив договір про транспортне експедирування від від 20.07.2017 року №20-07/17 , та сформував податковий кредит з ПДВ 205767 грн, тобто сформував його неправомірно.

Представник відповідача зазначив, що згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постановах від 06.02.2018 по справі №826/6986/14, від 10.04.2018р. по справі №815/24/17, питання, пов`язані з обчисленням податку на прибуток та на додану вартість, обчислення об`єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 138, 139, 198 ПК України, в редакції, чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов`язань.

Господарські операції між ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, з урахуванням відсутності власного чи орендованого майна (виробничих/ складських приміщень, обладнання, транспортних засобів, тощо), які економічно необхідні для здійснення діяльності підприємства, та свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, на порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ платником завищено податковий кредит на загальну суму 286071,6грн.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ АЛКОЛАЙН зареєстровано 09.12.2013 року, код ЄДРОПУ 39012783. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23.03.20168 року, є платником ПДВ (т.1 а.с.117-120).

ТОВ АЛКОЛАЙН має ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, на право здійснення імпорту алкогольних напоїв. Згідно договорів суборенди використовує складські приміщення у м. Одесі та м. Львів.

На адресу позивача ГУ ДФС направило лист від 28.01.2019 року Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо правовідносин з контрагентами - 6 суб`єктами господарювання (т.1 а.с.20-22).

Позивач листом від 06.02.2019 року повідомив ГУ ДФС, що запит не відповідає вимогам встановленим законодавством и тому не можу бути задоволений (т.1 а.с.23-25).

05.03.2019 року ГУ ДФС видало наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АЛКОЛАЙН , код ЄДРОПУ 39012783 .

З 05.03.2019 по 12.03.2019 року проведена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 19.03.2019 року №448/15-32-14-05/39012783 (т.1 а.с.28-67).

Позивач подав заперечення на Акт перевірки (т.1 а.с. 68-73).

За результатами розгляду заперечень прийнято рішення про проведення повторної перевірки, про що виданий наказ (т.1 а.с.74-78).

З 16.04.2019 по 22.03.2019 року проведена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 02.05.2019 року №807/15-32-14-05/39012783 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB АЛКОЛАЙН , код ЄДРПОУ 39012783, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ Транс-ВГ код ЄДРПОУ 39987279, ТОВ Оптімус Пром код ЄДРПОУ40860405, ТОВ Пост перевозка код ЄДРГІОУ 41363633 за період з 01.04.2017 по 31.10.2018 (т.1 а.с.78-113).

На підставі Акту перевірки від 02.05.2019 №807/15-32-14-05/39012783 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 року №0024631405 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 286071,60грн за звітний податковий період жовтень 2018 року за декларацією №9256186819 від 19.11.2018 року (т.1 а.с.114).

Дослідивши заяви по суті справи та надані докази, суд вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

У висновках Акту перевірки від 02.05.2019 №807/15-32-14-05/39012783 щодо підстав прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у жовтні 2018 року у сумі 286071,60грн.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Дослідженням Акту перевірки встановлено, що при перевірки були використані декларації з ПДВ, бази даних АІС Податковий блок , Архіву електронної звітності ЄРПН , первинні документи по господарським відносинам з ТОВ Транс-ВГ код ЄДРПОУ 39987279, ТОВ Оптімус Пром код ЄДРПОУ40860405, ТОВ Пост перевозка код ЄДРГІОУ 41363633 (т.1 а.с.83).

Таким чином, перевіряючим були надані всі первинні документи - договори, акти, податкові накладні, ТТН та інші документи на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами. Вказані документи надані до суду.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, сума ПДВ за податковою накладною включена позивачем до податкового кредиту з ПДВ у Декларації з ПДВ, господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача відповідними проводками бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивачем виконані вимоги ст.44,198 ПКУ.

Проте перевіряючи використовуючи інформацію відносно контрагентів позивача щодо ненадання ними звітності, відсутності трудових ресурсів, основних засобів зазначають в Акті перевірки, що вказані обставини дають змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання задекларованого виду діяльності. Господарські операції між ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, з урахуванням відсутності власного чи орендованого майна (виробничих/складських приміщень, обладнання, транспортних засобів тощо), які економічно необхідні для здійснення діяльності підприємства, та свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Також в Акті перевірки у якості додаткової інформації зазначено, що ГУ ДФС у Луганській області здійснюється розслідування у кримінальному провадженні №32017130000000029 від 28.08.2018 року за фактом створення ряду суб`єктів господарської діяльності за ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка , які в подальшому використовуються в ухиленні від сплати податків суб`єктами господарської діяльності реального сектору економіки. Вказане свідчить про надання ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка податкової вигоди ТОВ АЛКОЛАЙН для мінімізації податкових зобов`язань.

Перевіряючі в Акті перевірки на підставі вказаних даних зазначають, що первинні документи, надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської діяльності (здійснення перевезень), та не відображають реального здійснення операцій із придбання послуг по перевезенню ТМЦ від ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка .

Таким чином, згідно з Актом перевірки в основу його висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій позивачем покладені дані інформаційних баз про стан контрагентів позивача та інформація про наявність кримінального провадження.

При цьому перевіряючи не мали жодних зауважень до первинних документів складених за результатами вказаних господарських операцій та наданих до перевірки, а також до бухгалтерського та податкового обліку позивача щодо відображення вказаних операцій.

Суд вважає таку позицію перевіряючих та відповідно позицію відповідача викладену у відзиву на позов, який ґрунтується на змісті Акту перевірки та його висновків, не спроможною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Твердження контролюючого органу в Акті перевірки та у відзиві на позов на не можливість підтвердити факт придбання послуг з перевезення ТМЦ свідчить лише про припущення контролюючого органу. Проте контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень повинен довести належними доказами, що таки послуги не були придбані позивачем, але таки доказі не наведені в акті перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727) наявність порушень повинно бути відображено з посиланням на належні первинні документи.

Відповідно до статті 1,8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарська операція не відбулась, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення.

В Акті перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам з ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка не дотримано вимог Порядку №727, згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагента позивача щодо подання ним звітності, наявності трудових та матеріальних ресурсів.

Проте суд вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому на вказану інформацію, оскільки без дослідження виконання договорів контрагентом позивача, дослідженням та перевіркою самого контрагента, його первинних бухгалтерських документів, умов виконання договору, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань позивачу.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб`єкта господарювання, який перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб`єкта господарювання.

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованими доводи позивача, який також посилається на не доведеність будь-яких порушень зі сторони контрагентів по господарським операціям з ним.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховним Судом в постанові від 19.06.2018 року по справі №806/4988/13-а викладений висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що не може бути підставою для визнання нереальними господарських операцій посилання в Акті перевірки як на додаткову інформацію наявності кримінального провадження відносно контрагентів без визначення конкретних фактів та наявності приговора, з урахуванням не обізнаності його у вказаних фактах, оскільки контрагенти були зареєстрованими в ЄДР, зареєстрували податкові накладні в ЄРПН, що є достатнім для формування податкового кредиту, господарські операції були виконані, що підтверджується первинними документами.

Господарською діяльністю відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням викладеного Верховний Суд у постановах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень суб`єктами господарювання по відносинам з контрагентами, які зареєстровані в ЄДРЮО, ФОПтаГО та керівники яких були визнані вироками судів винними у скоєнні кримінального правопорушення за ст.ст.27,205 КК України, виклав висновок, відповідно до якого сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили (постанови по справам №826/3498/15, 826/18952/14, 826/3498).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновками Верховного Суду при вирішенні даної справи дослідженню та оцінці підлягають усі складові господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Проте перевіряючи в акті перевірки та відповідач у відзиві посилаються лише на наявність кримінального провадження.

Суд дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Транс-ВГ , ТОВ Оптімус Пром , ТОВ Пост перевозка вважає, що вони підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача. Вказані обставини щодо наявності первинних документів та відображення здійснення господарських операцій в бухгалтерській та податковій звітності позивача не заперечується і в Акті перевірки.

Так, ТОВ АЛКОЛАЙН заключило договір про транспортне експедирування від 01.12.2016 року №01/12-16 з ТОВ Транс-ВГ (т.1 а.с.123-124).

В контрактах заявках на перевозку автотранспортом зазначались місто навантаження та розвантаження, складались відповідно ТТН, а також додаток до них з відомостями товару, який перевозився на адресу отримувача товару. Копіями платіжних доручень підтверджується відповідна оплата наданих послуг, складені акти прийому-передачі виконаних робіт (т.1 а.с.125-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-89).

ТОВ АЛКОЛАЙН також заключило договір про транспортне експедирування від 28.11.2017 року №28/11-17 з ТОВ Оптімус Пром (т.3 а.с.90-91).

Виконання умов договору та здійснення господарських операцій підтверджується актами здачі -прийомки виконаних робіт (послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (т.3 а.с.92-111).

20.07.2017 року позивачем укладений договір про транспортне експедирування від №20-07/17 з ТОВ Пост перевозка (т.3 а.с.112-113). Виконання умов договору та здійснення господарських операцій (надання послуг) також підтверджується актами здачі -прийомки виконаних робіт (послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, актами звірок (т.3 а.с.114-250, т.4 а.с.1-249, т.5 а.с.1-254,т.6 а.с.1-153).

Товар перевозився та отриманий покупцями цього товару, які зазначені у ТТН та отримання тору підтверджуєтеся підписами уповноважених осіб - ТОВ Астерс Груп , TOB АШАН України ГІПЕРМАРКЕТ , ТОВ Алмі Трейд , ТОВ АЛКОГРУПА , ТОВ Ашер , ТОВ Білла Україна , ПП Віола , ТОВ Група Рітейл України , ТОВ Експансія та інші.

При цьому суд враховує, що статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, жодного доказу щодо недостовірності цих обставин.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 4291,07грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН (вул. Заводська,34, м. Болград, Одеська область, 68702, код ЄДРПОУ 39012783) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРОПУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від29.05.2019 року №0024631405 форми В4 , яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 286071,6 грн.

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН судовий збір у розмірі 4291,07грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.