СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2019 р. Справа № 480/1474/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - Дерези М .Е. ,
представника відповідача - Савченко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1474/19
за позовом Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ-2012"
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство "ВІКТОРІЯ-2012" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 № 0000891404, яким зменшено суму податку на додану вартість на загальну суму 87 582, 00 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 12.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки, якими встановлено завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, внаслідок проведення нереальних господарських операцій з ТОВ "Укрбудопт". Позивач зазначає, що висновок податкового органу про нереальність зазначених операцій ґрунтується на тому, що товарно-транспортна накладна складена із порушеннями, а також на відомостях з протоколів допитів осіб, які займали посаду директора ТОВ "Укрбудопт", проведених в межах кримінального провадження стосовно фіктивного підприємництва ТОВ "Укрбудопт". Не погоджуючись із такими висновками відповідача, позивач зауважує, що товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, на думку позивача, незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, не роблять їх недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської операції тощо. Також позивач зауважив, що встановлення факту фіктивного підприємництва Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та витрат. Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. До того ж, встановлення факту взаємовідносин контрагента позивача з фіктивним суб`єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ Укрбудопт .
Позивач стверджує, що господарська операція з ТОВ Укрбудопт є реальною, що належним чином підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а тому податкове повідомлення рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що всупереч нормам частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 надана на перевірку товарно-транспортна накладна № 54 від 14 квітня 2017 року складена з порушеннями, згідно яких неможливо підтвердити реальність здійсненої операції з транспортування продукції. Так, в ТТН не вказані марка та модель автомобіля, причепа, ПІБ та посада відповідальної особи вантажовідправника, відсутня інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій тощо. Також, в ТТН вказано автомобільний перевізник - ТОВ Суми Транс , проте в результаті проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН в квітні 2017 року встановлено, що ТОВ Суми Транс не реєструвало в ЄРПН в квітні 2017 року податкові накладні на транспортні послуги з перевезення вантажу на адресу ТОВ Укрбудопт та ФГ Вікторія - 2012 .
Крім того, відповідач зауважив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018200000000016 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2018 за фактом реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема і ТОВ "Укрбудопт", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Згідно складених в межах даного кримінального провадження протоколів допитів свідка ОСОБА_3 (директора ТОВ Укрбудопт код 39166872) та підозрюваного ОСОБА_4 (директора ТОВ Укрбудопт код 39166872) допитані особи пояснили, що реальних намірів проводити господарську діяльність вони не мали, а ТОВ Укрбудопт використовувалось для незаконної діяльності щодо створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків. Вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 205 КК України визнано і у судовому порядку ухвалою Сумського районного суду від 06.11.2018.
На переконання відповідача, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Крім того, первинні документи, виписані від імені осіб, які заперечують здійснення господарської діяльності, а також заперечують підписання будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, а також формування витрат на підставі таких документів є безпідставним.
Крім того, перевіркою встановлено відсутність документів, які підтверджують якість придбаного дизельного палива, що свідчить про не виконання пункту 1.3 Договору, яким передбачено, що якість Товару повинна відповідати технологічним регламентам заводу - виробника, технічним умовам та ДСТУ. В разі вимоги обов`язкової сертифікації в Україні Товару, при поставці повинен додаватися сертифікат відповідності, або його копія, завірена в установленому порядку, чи свідоцтво про визнання іноземного сертифікату, виданого у встановленому порядку або його копія.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ Вікторія - 2012 , код ЄДПРОУ 37352730, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Укрбудопт (код ЄДРПОУ 39166872) за квітень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2019 №183/18-28-14-04-20/37352730/24 (а.с. 15-30).
За результатами перевірки встановлено порушення ФГ Вікторія - 2012 вимог пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду за квітень 2017 року у сумі 87582 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 № 0000891404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 87582 грн. (а.с. 14).
Також, судом встановлено, що між ФГ Вікторія-2012 та ТОВ Укрбудопт , код ЄДРПОУ 39166872, укладено договір поставки нафтопродуктів № 17/04/13 від 13.04.2017 (а.с. 36-39). На виконання умов договору виписано видаткову накладну від 14.04.2017 № 23 (а.с. 40), рахунок на оплату від 14.04.2017 № 54 (а.с. 41), податкову накладну від 14.04.2017 №10 (а.с. 120).
Оплата за товар здійснена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.04.2017 № 1016 та від 12.05.2017 № 1086 (а.с. 42, 43).
На підтвердження транспортування товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 54 від 14 квітня 2017 на перевезення вантажу perfekt diesel код УКТ ЗЕД 2710194300 в кількості 22457,00 л на загальну суму з ПДВ 525493,80 грн. (а.с. 44).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень під час проведення перевірки не встановлено відсутності у позивача первинних документів.
Надані до перевірки оригінали первинних документів містять назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами господарювання.
Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне: забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридично/ сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Як встановлено з матеріалів справи, укладений між позивачем та ТОВ Укрбудопт договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту товару, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків у момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.
Викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на припущеннях щодо безтоварності угоди.
При цьому, мотивами, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відсутність реальності здійснення господарської операції, є наявність порушень при складанні товарно-транспортної накладної, відсутність сертифікатів якості товару, а також наявність кримінального провадження, в ході якого встановлено вину посадової особи ТОВ "Укрбудопт" у фіктивному підприємництві.
Суд не погоджується із висновком відповідача про нереальність господарських операцій з підстав дефекності товарно-транспортної накладної, оскільки Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, визначено лише права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку. При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Відсутність чи ненадання товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою відсутності реальності про ведених господарських операцій, оскільки сама по собі відсутність даних документів не може бути підставою для висновків про те, що господарські операції не відбулися, адже іншими перевіреними документами підтверджується, що відбулися і фактичні зміни у власному капіталі та зобов`язаннях як ТОВ Плодорозсадник , так і ТОВ Зоря А , відбувся фактичний рух активів.
Суд зазначає, що самі по собі порушення при складанні товарно-транспортної накладних не можуть бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.
Разом з цим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд зауважує, що сертифікати якості та документи про походження товару, відповідачем безпідставно віднесено до первинних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст га обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).
З урахуванням змісту наведених норм законодавства, сертифікати та документи про походження товару не є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, не підтверджують їх зміст та обсяг, одиницю виміру.
А відтак, посилання відповідача на відсутність вказаних документів є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створенім) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію У країни (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести: облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум додатків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Разом з тим, реальність спірної господарської операцій позивача з ТОВ Укрбудопт підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, наданими договором надання послуг і договором поставки, актами надання послуг, видатковими накладними та податковими накладними.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на протоколи допитів свідка ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32018200000000016 (а.с. 71-75) та ухвалу Сумського районного суду від 06.11.2018, якою встановлено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 205 КК України (а.с. 76-77) з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на момент проведення спірної господарської операції керівником ТОВ "Укрбудопт" була інша особа - ОСОБА_5 , що підтверджується заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.01.2017, протоколом загальних зборів учасників (засновників) ТОВ Укрбудопт від 19.01.2017, заявою ОСОБА_3 від 19.01.2017, договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 19.01.2017, заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.12.2017 (а.с. 98-112).
Отже, на момент вчинення спірної господарської операції саме у ОСОБА_5 були повноваження на укладення правочинів та підписання первинних документів від імені ТОВ "Укрбудопт".
Судом встановлено, що договір поставки нафтопродуктів № 17/04/13 від 13.04.2017, видаткову накладну від 14.04.2017 № 23, рахунок на оплату від 14.04.2017 № 54, податкову накладну від 14.04.2017 №10 від імені ТОВ "Укрбудопт" підписано ОСОБА_5 .
При цьому, жодних доказів, які б свідчили про встановлені факти вини ОСОБА_5 у фіктивному підприємництві відповідачем суду надано не було.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, ані у судовому засіданні конкретних доказів того, що господарська операція між ФГ "Вікторія-2012" та ТОВ "Укрбудопт" у перевіреному періоді реально не відбувалася, мала ознаки фіктивності.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 № 0000891404, яким зменшено суму податку на додану вартість на загальну суму 87 582, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області судовий збір у розмірі 1921, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ-2012" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 15.03.2019 № 0000891404, яким зменшено суму податку на додану вартість на загальну суму 87 582, 00 грн.
Стягнути на користь Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ-2012" (41715, Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул. Харківська, 1, ідентифікаційний код 37352730) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 39456414) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 29.07.2019.
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2019 |
Оприлюднено | 31.07.2019 |
Номер документу | 83318356 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
Є.Д. Кравченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні