Рішення

від 30.07.2019 по справі 420/3373/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3373/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (а.с.104-115) фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1 ) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС), в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС №1005832/2475310471 від 29.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №75 від 12.11.2019 року.

Позивач зазначив, що 12.11.2018 року ним було виписано податкову накладну №75 на загальну суму 14881,68 по взаємовідносинах з ТОВ Універсал (код ЄДРПОУ 31137577) та 20.11.2018 року направлено до ДФС України для реєстрації.

20.11.2018 року отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №75 в ЄРПН, оскільки вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", та пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У відповідь на зазначену квитанцію ним направлено документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, однак контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та 29.11.2018 року Комісією ГУ ДФС прийнято оскаржуване рішення № 1005832/2475310471 про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 12.11.2018 року.

Позивач вважає, що вказане рішення порушує його права, оскільки відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, яка виписана 12.11.2018 року у зв`язку зі здійсненням господарської операції з ТОВ Універсал відповідно до укладеного договору від 01.01.2014 року, який був продовжений угодою від 10.03.2016 року. Ним поставлений товар ТОВ Універсал . 27.11.2018 року покупець оплатив товар.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що походження товару, який ним поставлений контрагенту ТОВ Універсал підтверджується первинними документами щодо його придбання у інших контрагентів відповідно до укладених договорів.

Також позивач зазначив, що зміст отриманої ним квитанції не відповідає вимогам законодавства, оскільки контролюючий орган обмежився лише зазначенням того, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника, при цьому, не вказані конкретні підстави та не зазначивши із всього переліку даного підпункту конкретні ознаки ризиковості платника податків.

Також позивач звертає увагу на те, що вказані Критерії ризиковості платника податків, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкової накладної, викладені у листі ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року.

Але Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) вказав про неправомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі вказаних критеріїв, оскільки вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Крім того, на виконання вимог закону, позивачем були направлені первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Однак, незважаючи на документи, Комісією було відмовлено у реєстрації податкових накладних.

В рішенні Комісії зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій первинних документів. Однак, в рішенні комісії не було вказано, які саме документи не було надано. Водночас, ним були надані контролюючому органу необхідні документи, на договір поставки, видаткову накладну, які були підписані обома сторонами.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом та те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Позивач просив задовольнити позов, а також16.07.2019 року представником позивача поданий розрахунок судових витрат, які складаються зі сплати судового збору - 1971,00грн. та витрат на правничу правову допомогу - 2500грн.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року залишено адміністративний позов без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.97-100).

Ухвалою суду від 24.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Представником відповідачів ДФС України та ГУ ДФС 11.07.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.229-230), в якому представник просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів є повністю правомірним.

В обґрунтування відзиву представник зазначив, що позивачем, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, направлено засобами електронного зв`язку Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній.

Рішення комісії ГУ ДФС № 1005832/2475310471 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 75 від від 12.11.2018 прийнято з підстав не надання платником копій документів. Вищезазначений висновок комісії також підтверджуються скріншотом бази Аналітична система, на якому чітко можна побачити, які документи Позивачем були надані, а які ні.

Отже, як встановлено, Позивачем укладений договір поставки № 127 від 01.01.2014 між ним - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ УНІВЕРСАЛ .

Представник відповідачів зауважує, що положенням ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки властиві ознаки, що відокремлюють його серед інших договорів і дають підстави розглядати його як договір, якому властиві особливе правове регулювання: - до обсягу прав і обов`язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляється, а і його доставка. На підтвердження проведення доставки Товару, Позивач не надав ТТН, які належать до первинної транспортної документації, застосування якої всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим. Не надано довіреність осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій.

Крім того, договорами оренди майна № 3, №4 від 01.11.14 передбачена наявність Акту приймання - передачі майна в оренди - відсутні.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, показники, визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 статті З Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку гуртуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Таким чином, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної - є повністю обґрунтованим.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2005 року, за номером 2 556 017 0000 012743 (а.с.87-90,216-217).

До видів діяльності ФОП ОСОБА_1 , згідно кодів КВЕД відносяться: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

01.01.2014 року між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ Універсал (Покупець) укладено договір поставки №127, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар. На кожну партію товару оформлюється накладна, в якій вказується кількість, ціна, номенклатура. Додатковою угодою від 10.03.2016 року дія договору №127 продовжена (а.с.21-23).

Відповідно до видаткової накладної №2302 від 12.11.2018 року ФОП ОСОБА_1 передав покупцю ТОВ Універсал товар (сіль, серветки, свічки, сірники, папір туалетний, оцет та ін.) (а.с.24). Покупець оплатив товар (а.с.25).

12.11.2018 року позивачем за фактом настання першої події - поставки товару виписана податкова накладна № 75 (а.с.17) та направлена засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак реєстрація податкової накладної з реквізитами №75 від 12.11.2018 року з обсягом постачання 12401,40 грн, сумою ПДВ 2480,28грн зупинена контролюючим органом з підстав її невідповідності критеріям ризиковості платника податків (а.с.19-20).

У квитанції від 20.11.2018 позивача повідомлено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК №75 від 12.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК не відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19).

Комісією ГУ ДФС в Одеській області 29.11.2018 року прийняте рішення №1005832/2475310471 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №75 від 12.11.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів: - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) (а.с.26-27).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним звернувся до суду з позовом. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 75 від 12.11.2018 року та надіслано її до ЄРПН, проте реєстрація цієї податкової накладної була зупинена.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 року постановою КМУ №117, яка набрала чинності 22.03.2018 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 визначено за якими ознаками перевіряються ПН/РК, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення їх моніторингу.

За правилами пунктів 5, 10 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процедура визначення критеріїв ризиковості полягає в тому, що ці критерії визначаються ДФС України та погоджуються Мінфіном.

Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, тобто вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрація податкової накладної може бути зупинена. На це прямо вказує зміст підпункту 3 п. 13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Зважаючи на те, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків платників ПДВ, документ, який визначає подібні критерії як норми права, підлягає реєстрації в Мінюсті України.

За відсутності належним чином встановлених критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податків (пункт 6 Порядку №117).

За правилами пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складання ПН/РК; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

Пунктом 15 Порядку №117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. При цьому згідно із п. 15 зазначеного Порядку №117, такі письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію ПН/РК в Реєстрі; відмову у реєстрації ПН/РК Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд встановив, що реєстрація податкової накладної №75 від 12.11.2018 в ЄРПН зупинена з посиланням на те, що ця ПН не відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Нормою п.201.16 ст.201 ПКУ компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Однак постановою КМУ №, жодних критеріїв ризиковості не встановлено.

При цьому суд враховує, що до 25.03.2018 аналогічні критерії ризиковості були визначені нормативно-правовим актом, а саме наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621.

Однак на момент зупинення реєстрації податкової накладної №75 від 12.11.2018 у позивача був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Лист ДФС не може вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.

За таких умов посилання фіскального органу в оскаржуваному рішенні на Критерії ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС, не ґрунтується на положеннях законодавства.

Крім того, у квитанції від 20.11.2018 про зупинення реєстрації ПН №75 від 12.11.2018 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

Змістом квитанції свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень не дотримано вимоги пункту 13 Порядку №117 та не вказано чіткого критерію(їв) ризиковості платника податку та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Таким чином, зупинення податкової накладної №75 від 12.11.2018 не відповідає умовам критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на критерії ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

У пункті 14 Порядку №117 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд вважає, що зміст цього переліку свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

Судом встановлено ПН №75 від 12.11.2018, сформована позивачем на суму ПДВ, сплаченого покупцем в рамках оплати за товар, що повністю узгоджується з умовами Договору та видатковою накладною та підтверджується первинними документами.

Посилання фіскального органу в оскаржуваному Рішенні №1062131/40114932 від 29.01.2019 на те, що позивач не надав всі необхідні документи, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

У квитанції від 20.11.2019 року про зупинення реєстрації ПН №75 не вказано конкретних строків подання позивачем пояснень та/або документів та не визначений їх чіткий перелік.

Суд вважає не доведеним належним чином твердження представника відповідачів у відзиві про направлення позивачем 22.01.2019 тільки копії установчих документів з наданням такого доказу як копії знімків з екрану комп`ютера із зображенням сторінок аналітичної системи ДФС Журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК, а також з врахуванням не визначення суб`єктом владних повноважень чіткого критерію ризиковості, якому на його думку не відповідає позивач, а також відсутності переліку необхідних йому для прийняття рішення документів. Також всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представник відповідачів не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про направлення повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності господарської операції з копіями всіх первинних документів.

При цьому суд виходить з того, що формальне ненадання позивачем всіх необхідних, на думку відповідача, документів за умов відсутності у позивача інформації щодо чітких критеріїв, яким не відповідає ПН та переліку таких необхідних документів, не впливає на обґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки відповідач не був позбавлений можливості додатково звернутися до позивача і витребувати документи, які були йому необхідні для прийняття об`єктивного та правомірного рішення про реєстрацію ПН. Згідно із приписами п. 15 Порядку №117 позивач мав право подати такі документи ще протягом 365 днів з дати виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній №75.

Оскаржуване позивачем рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Така невмотивованість рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналіз договору поставки, необхідність надання ТТН, та актів прийому передачі по договорам оренди, про що зазначається у відзиві на позов, суд не приймає до уваги, оскільки саме в повідомленні та оскаржуваному рішенні про ці документи не зазначено.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відзиві не наведено підстав неможливості покласти в основу оскаржуваного рішення доводів викладених у відзиві на позов. Крім того, суд вважає, що всі обставини були відомі суб`єкту владних повноважень.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд вважає, що документи, які були надані у відповідь на повідомлення та які надані також до суду і досліджені, підтверджують здійснення господарської операції з постачання ним товарів на адресу ТОВ Універсал .

Позивач надав всі документи, які підтверджують придбання ним товарів у подальшому проданих ТОВ Універсал та зазначених у видатковій та податковій накладних. Вказані товари ним придбались за договорами у ТОВ Щедро , ПП С.О.Л . О. , ПП Аргумент , ТОВ Агрос Плюс , ТОВ Українська сірникова фабрика . ТОВ Східна торгівельна компанія , ТОВ "Промислово-фінансова група Нафтахім ТОВ Руссоль-Україна (а.с.28-86,132-207). Також позивачем надані копії договорів оренди майна (складів) та актів прийому - передачі до них (а.с.208-215).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС №1005832/2475310471 від 29.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової №75 в ЄРПН є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №75 від 12.11.2018 датою подання для реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 п.201.1 ст.201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України провести реєстрацію ПН №75 в ЄРПН у день її подання платником податків.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1971,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00грн . - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1005832/2475310471 від 29.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання для реєстрації, податкову накладну №75 від 12.11.2018 року, яка складена фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та 20.11.2018 року направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1971,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.