Ухвала

від 30.07.2019 по справі 754/6599/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 липня 2019 року м. Київ№ 754/6599/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) питання щодо закриття провадження у справі

за позовомОСОБА_1 до Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до Служби у справах дітей Деснянської районної у місті Києві адміністрації (далі також - відповідач 1, Служба у справах дітей) та Київського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Київської міської державної адміністрації (далі також - відповідач 2), у якій просить:

- визнати бездіяльність Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації щодо не взяття на облік ОСОБА_1 як кандидата в усиновлювачі відповідно до поданої заяви від 26.01.2018 року протиправною;

- зобов`язати Службу у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації взяти на облік ОСОБА_1 як кандидата в усиновлювачі та надати висновок про можливість бути усиновлювачем відповідно до поданої заяви від 26.01.2018 року;

- визнати протиправною надану Київським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Рекомендацію № 10/1051 від 07.05.2018 року, якою не рекомендовано включити ОСОБА_1 до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2018 року справу передано на розгляд Окружному адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Через канцелярію суду 13.08.2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.

Через канцелярію суду 15.08.2018 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.

Через канцелярію суду 27.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив та заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації щодо не взяття позивача на облік як кандидата в усиновлювачі відповідно до поданої заяви від 26.01.2018 року;

- зобов`язати Службу у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації взяти позивача на облік як кандидата в усиновлювачі та надати висновок про можливість бути усиновлювачем відповідно до поданої заяви від 26.01.2018 року;

- визнати протиправною надану Київським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді рекомендацію від 07.05.2018 року №10/1051, якою не рекомендовано включити ОСОБА_1 до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім`ї потенціальних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів;

- визнати протиправною та скасувати письмову відмову Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації у постановці ОСОБА_1 на облік кандидатів в усиновлювачі від 04.06.2018 року за №01-04-1662.

Через канцелярію суду 17.09.2018 року відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 18.10.2018 року позивачем подано пояснення.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 22.05.2019 року №620, у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа №754/6599/18, для подальшого розгляду справу №754/6599/18 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №754/6599/18 передано на розгляд судді Маруліної Л.О. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року суддею Маруліною Л.О. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.01.2018 року позивачем до Служби у справах дітей подано заяву про намір стати усиновлювачем дитини до 4-х років та проханням поставити її на облік кандидатів в усиновлювачі, надати висновок про можливість бути усиновлювачем, до якої долучено відповідний пакет документів.

Остання вважає, що подані нею документи відповідають положенням Сімейного кодексу України та Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №905, з огляду на що, вважає, що обґрунтованих та законних підстав для відмови у взятті на облік позивача як кандидата в усиновлювачі та не надання висновку про можливість бути усиновлювачем у відповідача 1 не має.

Водночас, на момент подання цього позову до адміністративного суду, позивача на облік не взято, висновку про можливість бути усиновлювачем не складено, обґрунтованої відповіді на заяву позивача від 26.01.2018 року не надано.

Таким чином, позивач вважає, що не взяття її на облік Службою у справах дітей Деснянської у м. Києві РДА як кандидата в усиновлювачі порушує право ОСОБА_1 на усиновлення дитини за процедурою, що передбачена законодавством України з питань усиновлення, оскільки не надання їй статусу кандидата в усиновлювачі позбавляє її можливості отримати висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, що є необхідним при здійсненні судового розгляду справи про усиновлення.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, (далі також - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ, Суд) від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява №7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом , зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 2, пункту 1 частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом розгляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу,, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №802/1792/17-а.

Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини стосуються передбаченого статтею 211 Сімейного кодексу України бути усиновлювачем дитини, чому передує встановена законодавством України процедура.

Так, порядок розгляду справ про усиновлення встановлено статтями 310-314 глави 5 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 311 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, визначено вимоги до заяви про усиновлення дитини та порядок підготовки справи до розгляду, що включає, зокрема, подання органом опіки та піклування висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Враховуючи викладене, оцінка поданої заяви позивача від 26.01.2018 року про намір усиновити дитину, подана до Служби у справах дітей, з метою вирішення позовної вимоги позивача про визнання бездіяльності Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві адміністрації щодо не взяття на облік ОСОБА_1 як кандидата в усиновлювачі відповідно до поданої заяви від 26.01.2018 року протиправною, має бути здійсненою у порядку цивільного судочинства у відповідності до положень цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на предмет позову, вимоги позивача зобов`язального характеру до Служби у справах дітей та встановлення протиправності дій Київського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді є похідними від першої позовної вимоги.

Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відтак, спір у даній справі не обмежується оскарженням дій Служби у справах дітей та Київського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, оскільки в його основі наявний спір про право, який, з урахуванням особливості справи, не може бути вирішено в адміністративному суді, який обмежено вимогами процесуального закону. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

З огляду на викладене, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад цього спору, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відтак справа №754/6599/18 за позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 2-9, 19, пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №754/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Деснянської районної у місті Києві адміністрації та Київського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

3. Попередити позивача, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу може бути оскаржено у порядку, встановленому статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну ухвалу складено 30.07.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна