Ухвала

від 30.07.2019 по справі 425/2583/19

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.07.2019 року Провадження №2/425/622/19

Справа №425/2583/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Москаленко В.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області про скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

25 липня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області про скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивач просить скасувати постанову Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області від 26.02.2019 вихідний № 71/02-31, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину; визнати за ним право власності на спадок за заповітом ОСОБА_2 , а саме: на грошові кошти, що знаходяться на зберіганні на рахунку у ПАТ Державний ощадний банк України та суми недоотриманої пенсії, право на яку належало на підставі Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування Чуварову ОСОБА_3 .

Даний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, а саме:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача; офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти сторін.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Проте, позивачем в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою:

- позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 гривень);

- позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 гривень.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Згідно наданої до суду квитанції ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768,40 гривень, тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Отже, позивачу слід зазначити ціну позову, оскільки відповідно до вимог ЦПК України, це є обов`язковою умовою, а крім того сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір та надати суду відповідні документи, підтверджуючи оплату або зазначити підстави звільнення позивача від сплати судового збору, що передбачено ч. 4 ст. 175 ЦПК України.

Також, з позовної заяви вбачається, що позивач визначив відповідачем у даній справі Рубіжанську державну нотаріальну контору Луганської області, тоді як за змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем у спорах про визнання права власності є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема грошові кошти, що знаходяться на зберіганні на рахунку у ПАТ Державний ощадний банк України та суми недоотриманої пенсії. У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатися нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Оскільки визначення відповідача є виключним правом позивача, суд роз`яснює, що на даний час позов в частині визнання права власності в порядку спадкування пред`явлений до неналежного відповідача, що за загальним правилом, навіть при підтвердженні заявлених ними вимог, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, тому позивачу слід чітко визначитися із відповідачем по даній справі.

Також, позивачу слід уточнити свої позовні вимоги зазначивши, розмір грошових коштів, що знаходяться на зберіганні на рахунку у ПАТ Державний ощадний банк України та розмір недоотриманої пенсії, право на яку належало на підставі Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування ОСОБА_2 .

Крім того, суду є незрозумілою вимога позивача про скасування постанови Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області від 26.02.2019 вихідний № 71/02-31 де позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, у зв`язку з ненаданням спадкоємцем відомостей (інформації) і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії та вчинення нотаріальної дії, яка суперечить законодавству України, зокрема видача свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом без встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину - постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та без з`ясування наявності спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тому, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, а саме: чи він хоче визнати право власності на спадкове майно, чи скасувати постанову нотаріуса, якою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, та продовжити оформлення своїх спадкових справ у нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 84, 175-177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області про скасування постанови про відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу семиденний строк для виправлення вказаних недоліків, який відраховується з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В.В. Москаленко