Рішення

від 29.07.2019 по справі 910/7065/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2019Справа № 910/7065/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" м. Київ

про стягнення 86 511,26 грн.

Представники:

від позивача: Смітюх І.І.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 86 511,26 грн., а саме: 55 614,38 грн. - пені та 30 896,88 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної поставки товару відповідно до умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №1808000386 від 23.08.2018 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, але із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.06.2019 р.

У судове засідання 24.06.2019 р. з`явився представник позивача, який підтримав позов у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено на 29.07.2019 р.

У судове засідання 29.07.2019 р. з`явився представник позивача, який просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 р. між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" (далі - постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №1808000386, відповідно до якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (запасні частини до трансмісії) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (надалі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума цього договору становить 370 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 61 666,67 грн.

Згідно п.п. 5.1., 5.8. договору, постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

- видаткової накладної;

- паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару при наявності;

- рахунок-фактури;

- товарно-транспортної накладної.

За змістом п. 5.13. договору, приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 31.12.2018 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору, сторони також домовились, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та /або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

В додатку №1 до договору № 1808000386 від 23.08.2018 р. про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), між сторонами також погоджено та підписано специфікацію предмета закупівлі, відповідно до умов якої, строк поставки встановлено - протягом 90 днів з дати укладання договору.

У жовтні 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" здійснило поставку товарів Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на загальну суму 61 031,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЕЛЕ08/10-1 від 08.10.2018 р. на суму 12 153,60 грн., №ЕЛЕ08/10-2 від 08.10.2018р. на суму 6 402,00 грн., №ЕЛЕ08/10-3 від 08.10.2018 р. на суму 8 240,40 грн., №ЕЛЕ08/10-4 від 08.10.2018 р. на суму 9 373,20 грн., №ЕЛЕ08/10-5 від 08.10.2018 р. на суму 8 304,40 грн., №ЕЛЕ08/10-6 від 08.10.2018 р. на суму 12 643,20 грн., №ЕЛЕ08/10-7 від 08.10.2018 р. на суму 3 914,40 грн.

Водночас, решту товарів на суму 308 968,80 грн. відповідачем поставлено не було.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити штрафні санкції, нараховані внаслідок порушення строків поставки товару.

Проте, вимога позивача залишена відповідачем без задоволення, товар недопоставлено, штрафні санкції не сплачено.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України , покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 662 ЦК України , продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №1808000386 від 23.08.2018 р., відповідно до якого позивач повинен був поставити товар на загальну суму 370 000,00 грн. протягом 90 днів з дати укладення договору. Проте, відповідачем поставлено товар лише частково на суму 61 031,20 грн., у зв`язку з чим, недопоставлені залишились товари вартістю 308 968,80 грн.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов вказаного договору відповідач у визначений термін (90 днів) поставку товарів у повному обсязі не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов`язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 55 614,38 грн. - пені за період з 22.11.2018 р. по 20.05.2019 р. та штраф (10 %) у розмірі 30 896,88 грн.

Так, відповідно до п. 7.4. договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та /або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, враховуючи викладене, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановлено, що нарахування відповідають вимогам законодавства та договору.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо своєчасної поставки товарів за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №1808000386 від 23.08.2018 р. у повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" було порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення штрафних санкції у розмірі 86 511,26 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 38195923) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, місто Київ, Солом`янський район, проспект Космонавта Комарова, будинок 44; ідентифікаційний код 23517243) 55 614,38 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 38 копійок) - пені, 30 896,88 грн. (тридцять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 88 копійок) - штрафу та 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 30.07.2019.

Суддя В.В. Бондарчук