Рішення

від 29.07.2019 по справі 920/641/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.2019 Справа № 920/641/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс» ,

про стягнення 4750 грн 14 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 21.06.2019 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 4273 грн 63 коп. заборгованості, 355 грн 40 коп. пені, 29 грн 43 коп. 3% річних, 91 грн 68 коп. інфляційних нарахувань за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.12.2012 договору № 3634 на водопостачання та прийом стічних вод. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем були перевищені гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що є порушенням умов укладеного між сторонами договору від 01.12.2012. Вищезазначені порушення, на думку позивача, є підставою для виставлення ним відповідачу рахунку на оплату боргу та штрафних санкцій.

Позивачем 23.07.2019 до суду була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що оскільки відповідачем сплачено 4273 грн 63 коп. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 622 від 21.06.2019, то позивач просить суд стягнути з відповідача лише пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Згідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Суд приймає заяву позивача до розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2019 було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу без проведення судового засідання. Ухвала була направлена на адресу сторін. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Тому, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами було укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод від 01.12.2012 № 3634 (надалі - Договір) (а.с.14-15). Відповідно до п. 1.1. Договору позивач взяв на себе обов`язки забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до п.8.1 Договору він укладається з 01.12.2012 по 01.12.2015 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання Договору. Сторонами не спростовується, що однією із сторін Договору іншій не направлялась заява про розірвання Договору, а тому строк дії Договору на момент розгляду справи не закінчився.

Згідно з п. 5.1. Договору відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. Перелік гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин (надалі - ГДК) встановлено пунктом 5.1 Договору , а саме: реакція середовища рН-6,5-9 мг/л; БСК 3 - 256 мг/дм 3 ; завислі речовини - 280 мг/дм 3 ; нафти і нафтопродукти - 0,73 мг/дм 3 ; жири - 8 мг/дм 3 ; азот амонійний - 25 мг/дм 3 ; нітрити -0; нітрати - 0,64 мг/дм 3 ; фосфати - 6,5 мг/дм 3 ; сульфати - 77 мг/дм 3 ; хлориди - 80,4 мг/дм 3 ; СПАР 0,25; залізо - 1 мг/дм 3 ; мідь -0,012 мг/дм 3 ; нікель -0,12 мг/дм 3 ; цинк - 0,084 мг/дм 3 ; хром +3 - 0,5 мг/дм 3 ; свинець - 0,12 мг/дм 3 . Змін до вищезазначеного пункту Договору, стосовно розміру ГДК, сторонами не вносилось.

Позивачем було виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими Договором. 25.09.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску на виході з колодязя, за адресою: АДРЕСА_1 . Ковпака, АДРЕСА_2 /4, м. Суми. За результатами перевірки був складений акт по відбору проб та протокол дослідження якості стічних вод, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного акту та протоколу (а.с.27-28). Представником відповідача акт про відбір стічних вод був підписаний без жодних зауважень.

Отже, судом встановлено наявність факту скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з нормами, встановленими у Договорі (п.5.1).

Позивач для розрахунку плати використовував дані лабораторії позивача. Хімічна лабораторія контролю промстоків відповідача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується свідоцтвами про атестацію (а.с.36-37).

Позивач зазначає, що до даних правовідносин застосовуються правила та порядок, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила № 316, Порядок № 316), який набрав чинності 02.02.2018.

Оскільки на час відібрання вже набув чинності Наказ № 316, а місцевих правил, які б були прийняті на підставі та з урахуванням вимог зазначеного Наказу № 316, розроблено та прийнято уповноваженим органом місцевого самоврядування м. Сум ще не було, то до відносин сторін, пов`язаних з відбором проб, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.

Згідно з п. 1 Порядку № 316 цей Порядок встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Відповідно до п. 6 розділу 3 Порядку № 316 у разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника над зазначеною в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку, але замість встановлених ДК для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод.

Позивачем здійснено розрахунок величин плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у систему централізованого водовідведення на підставі чинного Порядку № 316. Для розрахунку позивачем було взято коефіцієнт кратності 10. Тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 04.09.2018 № 957 та наказу позивача від 11.09.2018 № 331 складає - 7,38 грн/куб.м (а.с.34-37). Об`єм скинутих поданднормативно забруднених стічних вод склав за вересень 2018 року 61 куб.м, що підтверджується копією витягу з електронного журналу зняття показників лічильників по об`єкту відповідача (а.с.34).

Таким чином, за перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за вересень 2018 року - 4273 грн 63 коп. Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 170, який був отриманий відповідачем (а.с.22). Крім того, відповідачу направлявся лист-повідомлення (а.с.24-26). Також, позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості (а.с.38-40). Однак, оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок сум заборгованості та штрафних санкцій (а.с.17, 19-21).

Позивачем 23.07.2019 до суду була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем було сплачено 4273 грн 63 коп. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 622 від 21.06.2019. Суд прийняв заяву позивача до розгляду. Враховуючи вищезазначене, предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 29 грн 43 коп. 3% річних та 91 грн 68 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 07.12.2018 по 28.02.2019).

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи був наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Позивач зазначив, що рахунок за вересень 2018 року відповідач отримав 25.10.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На думку суду, оскільки Договором строк оплати не встановлений, а ст. 530 ЦК України передбачено 7 днів для виконання обов`язку, однак позивач розаховує річні та інфляційні збитки, фактично встановлюючи відповідачу 30 денний строк для оплати, що не заборонено ЦК України, то суд погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування, однак з урахуванням ст. 530 ЦК України.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат і дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 29 грн 43 коп. 3% річних та 91 грн 68 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 07.12.2018 по 28.02.2019) є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 355 грн 40 коп. пені за (загальний період з 07.12.2018 по 28.02.2019).

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.5.3 Договору у разі несвоєчасного перерахування коштів відповідачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Суд здійснив перерахунок пені та дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 355 грн 40 коп. (загальний період з 07.12.2018 по 28.02.2019) підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищезазначене, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1921 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс» (вул. Окружна, буд. 53/1, с. Сад, 42343, код 38075994) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код 03352455) 355 грн 40 коп. пені, 29 грн 43 коп. 3 % річних, 91 грн 68 коп. інфляційних втрат, 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Комунальному підприємству «Міськводоканал» Сумської міської ради наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 30.07.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко