Рішення

від 30.07.2019 по справі 911/1369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1369/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проплюс»

про стягнення 77654,78грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес» (далі - ТОВ ТММ Експрес ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проплюс» (далі - ТОВ Проплюс ) про стягнення 77654,78грн у т.ч.:

- 61960,00грн - основна заборгованість;

- 11121,72грн - пеня за період з 25.10.2018 по 24.04.2019; з 02.11.2018 по 02.05.2019;

- 1103,30грн - 3% річних за період з 25.10.2018 по 29.05.2019; 02.11.2018 по 29.05.2019.

- 3469,76грн - збитків від інфляції за період листопад 2018 року по квітень 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення та надання інших послуг №ТК4067/18 від 26.09.2018 в частині оплати за надані послуги.

Відповідачем - ТОВ Проплюс документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надано.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Відповідна ухвала суду була направлена сторонам у справі, яка отримана позивачем - 11.06.2019, що підтверджується поштовими рекомендованими повідомленнями, відповідні докази містяться в матеріалах справи. Від відповідача поштове відправлення повернуте із зазначенням причини за закінченням терміну зберігання .

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2018 між Товариства з обмеженою відповідальністю ТММ Експрес (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Проплюс (клієнт) укладено договір перевезення та надання інших послуг №ТК4067/18 (далі - договір).

За умовами якого, виконавець зобов`язується надати послуги з доставки відправлень клієнта до пункту призначення за адресою, що вказана в транспортній накладній та у відповідності з Генеральними умовами перевезень та надання інших послуг (Додаток №1), а клієнт зобов`язується сплачувати за перевезення відправлень плату у відповідності з тарифами, розміщеними на сайті виконавця (www.tmm-express.com), та передбаченими цим договором надбавками. Надання інших послуг здійснюється виконавцем у відповідності та на умовах визначених цим договором (п.п.1.1-1.2 договору).

Згідно з п.3.1.1 договору, виконавець зобов`язується належним чином організовувати та виконувати експрес-перевезення, або надавати послуги спеціального сервісу, або надавати послуги зі зберігання імпортних відправлень у відповідності до чинного законодавства України, генеральних умов перевезень та надання інших послуг та положень цього договору.

Клієнт зобов`язується оплачувати послуги виконавця на умовах, передбачених договором; заздалегідь інформувати вантажовідправника (одержувача) про умови перевезення (пакування, маркування та ін.), строки доставки, а також граничні строки отримання відправлення, що прибуло до пункту призначення (п.3.3.8 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, клієнт зобов`язується здійснювати оплату послуг впродовж 7 (семи) банківських днів з дати виставлення рахунків і актів про надання послуг та повернути підписаний примірник акту про надання послуг виконавцю до 10 числа місяця, наступного за місяцем виконання послуг. У разі неповернення у вказаний строк підписаного акту та ненадання вмотивованої відмови від підписання, послуги вважаються прийнятими клієнтом у повному обсязі та без зауважень.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що клієнт зобов`язується здійснювати оплату послуг на підставі тарифів виконавця, розміщених на сайті виконавця (www.tmm-express.com), чинних на момент прийняття відправлення до перевезення. Надання клієнтом відправлення до перевезення, та/або прийняття відправлення від виконавця є свідченням того, що клієнт ознайомився та погоджується з тарифами виконавця.

У випадку нездійснення клієнтом оплати у строки, зазначені у п.4.1, клієнт сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день з моменту прострочення оплати (п.4.5 договору).

Згідно з п.10.1 договір набирає чинності з моменту підписання представниками сторін і скріплення печатками, і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного й належного їх виконання. Дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір за місяць до кінцевої дати дії договору.

На виконання умов договору позивачем надано послуги; з доставки імпортного відправлення за маршрутом Туреччина-Україна на суму 56570,00грн, що підтверджується актом надання послуг №РАС-06554 від 12.10.2018, який підписаний сторонами; з організації перевезення зазначеного відправлення на суму 2650,00грн, що підтверджується актом про надання послуг №РАС-06800/ua від 12.10.2018; зі складання та митного оформлення МД (до 10 позицій в інвойсі), послуги зі складання та митного оформлення документів контролю за переміщенням товарів (при декларуванні однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД в МД та за кожні наступні три товарні позиції згідно УКТ ЗЕД в МД), проведено фізичний огляд товарів (до 10 позицій в інвойсі) - на суму 2740,00грн, що підтверджується актом про надання послуг №РАС-06554/ua від 23.10.2018, який підписано стороанми. Копії вказаних актів містяться в матеріалах справи.

Щодо акту надання послуг №РАС-06554/ ua від 12.10.2018 на суму 2650,00грн, позивач зазначає, що відповідний акт неодноразово надсилався відповідачу 12.10.2018 на електронну адресу та простим листом, 05.03.2019 - цінним листом з описом вкладення, однак відповідачем не було повернуто позивачу підписаний примірник вказаного акту та не надано мотивованої відмови від його підписання.

Позивачем виставлено рахунки №РАС-06554 від 12.10.2018 на суму 59220,00грн та №РАС-06800 від 23.10.2018 на суму 2740,00грн.

Позивач зазначає, що на електронну адресу відповідача надсилався лист щодо наявності заборгованості за договором, відповідачем у відповідь надіслано лист позивачу №01/11 від 23.11.2018, яким гарантує здійснити оплату по рахунках №РАС-06554 від 12.10.2018 на суму 59220,00грн та №РАС-06800 від 23.10.2018 на суму 2740,00грн до 31.12.2018.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 08.01.2019, відповідно до якої пропонував, сплатити заборгованість у розмірі 67 569,79грн, однак відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість щодо сплати за надані послуги не сплатив.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 61960,00грн.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обовязку щодо оплати наданих позивачем послуг, а також застосування до відповідача відповідальності встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобовязання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення, зокрема, вантажу, здійснюється за договором перевезення.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За перевезення, зокрема, вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 917 ЦК України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не оплачені надані позивачем послуги з перевезення, він є таким, що прострочив виконання зобовязань.

Так, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем заперечень щодо позовних вимог позивача та/або доказів сплати заборгованості не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 61960,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1103,30грн за період з 25.10.2018 по 29.05.2019; 02.11.2018 по 29.05.2019та збитки від інфляції у розмірі 3469,76грн за період листопад 2018 року по квітень 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

За розрахунком суду збитки від інфляції складають 3550,34грн, проте відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому приймає до уваги розрахунок позивача у розмірі 3469,73грн, який підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 11121,72грн за період з 25.10.2018 по 24.04.2019; з 02.11.2018 по 02.05.2019.

Згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.4.5 договору, у випадку нездійснення клієнтом оплати у строки, зазначені у п.4.1, клієнт сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день з моменту прострочення оплати.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені позивачем, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1921,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проплюс (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, кв. 33; ідентифікаційний код 33995436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТММ Експрес (04073, м. Київ, просп. С. Бандери, 9; ідентифікаційний код 35712122) 61960,00грн основної заборгованості, 11121,72грн пені, 1103,30грн 3% річних, 3469,76грн збитки від інфляції, а також 1921,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.07.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова