Постанова

від 23.07.2019 по справі 599/247/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/247/19Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 22-ц/817/648/19 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Ткач З. Є., Ткач О. І.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - представника позивача Рак Я.С. адвоката

Колодовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін 2013" на рішення Зборівського районного суду від 16 квітня 2019 року (головуючий суддя Снігурський В.В., дата виготовлення рішення не вказана) у цивільній справі № 599/247/19 за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін 2013", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Сільськогосподарський кооператив „Дніпро" звернувся в суд з позовом до ТОВ „Рубін 2013 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, площею 2,5994 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ „Рубін 2013"; про поновлення договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області за кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 2,5994 га, який 11 жовтня 2010 року уклали між собою СГК Дніпро та ОСОБА_2 , шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 від 11 жовтня 2010 року в редакції, долученої до позовної заяви.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 порушила переважне право Сільськогосподарського кооперативу "Дніпро" на поновлення договору оренди землі, встановлене ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , уклавши договір оренди землі з відповідачем ТОВ Рубін 2013 . Порушення полягає в тому, що незважаючи на те, що позивач належно виконував обов`язки за умовами договору оренди землі, вчасно з направленням додаткової угоди повідомив ОСОБА_2 про поновлення договору оренди на новий строк, з врахуванням поданих ОСОБА_2 заперечень, щодо запропонованої орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки збільшив її розмір до 10%, остання уклала договір із ТОВ "Рубін 2013" також на умовах орендної плати 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Зборівського районного суду від 16 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, площею 2,5994 га, кадастровий номер НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ „Рубін 2013" 02 грудня 2018 року, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 грудня 2018 року, номер запису про інше речове право 29761512.

Поновлено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області за кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 2,5994 га, який 11 жовтня 2010 року уклали між собою СГК Дніпро та ОСОБА_2 , шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1від 11 жовтня 2010 року в редакції, долученій до позовної заяви.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубін 2013" (ідентифікаційний код 38512954) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), в рівних частинах, в користь Сільськогосподарського кооперативу „Дніпро 3842 грн. судових витрат (судового збору).

В апеляційній скарзі ТОВ „Рубін 2013" просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в позові СК "Дніпро" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано недосягнення домовленості між сторонами договору щодо орендної плати та інших істотних умов договору та того, що позивач отримав відмову від орендодавця, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Суд, ухвалюючи рішення, безпідставно не надав належної оцінки тому факту, що власник земельної ділянки належним чином повідомила СК Дніпро про небажання поновлювати договір оренди на новий строк, повідомивши Позивача про своє рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу СК "Дніпро" просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що СГК Дніпро після отримання земельної ділянки в оренду використовувало її за цільовим призначенням (для товарного сільськогосподарського виробництва) та належним чином виконувало всі взяті на себе договірні зобов`язання, вчасно виплачувало орендну плату та всіляко підтримувало територіальну громаду на території, якої орендується земля, в рамках соціальних програм Кооперативу. Як наслідок та за таких обставин, жодних претензій, зауважень чи інших непорозумінь за весь час існування договірних відносин у сторін Договору не виникало. Таким чином, СГК Дніпро , є сумлінним орендарем, діючи добросовісно по відношенню до Орендодавця та очікуючи такої ж взаємної поведінки від останнього, після закінчення строку оренди, мало намір скористатися своїм гарантованим Договором та Законом переважним правом перед іншими особами та з цих підстав поновити договір оренди землі. З цією метою було у строк направлено Орендодавцю Лист-повідомлення про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення Договору на новий строк, долучено до такого листа проект додаткової угоди; враховано заперечення щодо поновлення договору оренди на новий строк та встановлено розмір орендної плати - 10 (десять) % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Дана пропозиція отримана Орендодавцем 14.11.2018 року та залишена останнім без будь якої відповіді та реагування.

У судовому засіданні представники СК "Дніпро" заперечили відносно апеляційної скарги та пояснили, що рішення суду є законним, обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Представник ТОВ „Рубін 2013" та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлені про розгляд справи у судове засідання не з`явилися, що згідно ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2010 року між СКГ Дніпро (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, площею 2,5994 га, кадастровий номер кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 7 (сім) років.

Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему в Зборівському районі 02 грудня 2011 року.

Згідно п.8 даного договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

29 вересня 2018 року СКГ Дніпро направив ОСОБА_2 із проектом додаткової угоди лист-повідомлення №105 від 26 вересня 2018 року про бажання продовжити договір оренди землі на новий строк терміном на 7 років із зазначенням розміру орендної плати 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, що ОСОБА_2 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримала 01 жовтня 2018 року.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_2 направила в адресу СКГ Дніпро лист-відповідь, згідно якого не бажає поновлювати договір оренди на новий строк. Зазначила, що ознайомившись і з текстом листа-повідомлення та проектом додаткової угоди, має наступні заперечення щодо поновлення договору оренди землі:

в проекті додаткової угоди передбачено, що нормативна грошова оцінка землі складає 81001,00 грн., але не надано жодного підтверджуючого документа, який би встановлював розмір нормативного грошової оцінки її земельної ділянки. Зазначила, що відповідно до ст. 20 ЗУ "Про оцінку землі" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а тому має побоювання, що вказана в проекті додаткової угоди нормативна грошова оцінка її земельної ділянки не відповідає дійсності;

її не влаштовує запропонований розмір орендної плати, так як інші підприємства пропонують не менше 7 (семи) відсотків від нормативно грошової оцінки землі.

Даний лист-відповідь СКГ Дніпро отримав 30 жовтня 2018 року та у відповідь на нього 05 листопада 2018 року за № 136 направив ОСОБА_2 лист-повідомлення №2 від 05 листопада 2018 року про бажання продовжити договір оренди землі на новий термін 7 (сім) років та із врахуванням бажання ОСОБА_2 отримати орендну плату не менше 7% від нормативно грошової оцінки землі встановило орендну плату 10 % від нормативно грошової оцінки землі. Також у листі зазначило, що Закон України "Про оцінку земель" не зобов`язує землекористувача земель приватної власності замовляти виготовлення нормативно грошової оцінки землі. Така оцінка земельних ділянок може проводитись на підставі договору, який укладається зацікавленими особами в порядку встановленого законом. Просило при отримані інших пропозицій орендної плати від других підприємств повідомити про це СКГ "Дніпро" письмово. Додатком до листа була додаткова угода.

Лист-повідомлення №2 від 05 листопада 2018 року та проект додаткової угоди, у якій зазначено розмір орендної плати в розмірі 10 % від нормативної оцінки землі та зазначена нормативна оцінка земельної ділянки -8100 грн., ОСОБА_2 , згідно її відзиву на позов (а.с. 19-23), отримала 14 листопада 2018 року.

Згідно наявного у справі договору оренди землі (фотокопія) (а.с. 66-68) 02 грудня 2018 року ОСОБА_2 уклала договір договір оренди земельної ділянки із ТОВ "Рубін 2013".

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27 грудня 2018 року здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 2,5994 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Малашовецької сільської ради Зборівського району, укладено між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ Рубін 2013 строком на сім років.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що укладенням відповідачами між собою оспорюваного договору оренди земельної ділянки було порушено переважне право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ч.1-ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Верховний Суд при розгляді цивільної справи N 594/376/17-ц у постанові від 10.04.2018 р. зробив висновок, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Тобто для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: 1)орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 2)орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 3)орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач мав переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, яке ОСОБА_2 та ТОВ Рубін 2013 порушило.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи в апеляційній скарзі про те, що незгода відповідача з нормативною оцінкою землі є підставою для втрати переважного права на укладення договору, оскільки вони не грунтуються на вимогах ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Окрім цього в оспорюваному договорі оренди між ОСОБА_2 та ТОВ Рубін 2013 від 02 грудня 2018 року визначена менша нормативна оцінка землі 75010,82 грн. від оцінки, що пропонувалася позивачем.

За положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вище зазначено, що згідно п.8 договору від 11 жовтня 2010 року ОСОБА_2 погодилася, що після закінчення строку дії договору СКГ Дніпро , за наявності належного використання землі, має переважне право на поновлення його на новий строк, за дотримання певних процедур.

Аналіз положень ст. 627 ЦК України ч.1 - 5 Закону України "Про оренду землі", дає підстави для висновку, що орендодавець має право вибирати контрагента з врахуванням її обов`язку дотримуватись п.8 укладеного договору.

Частина 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" зобов`язує орендодавця узгоджувати із орендарем істотні умови договору, якими згідно ч. 3 цієї статті є орендна плата та інші істотні умови договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 свого обов`язку щодо узгодження з орендарем СКГ Дніпро істотних умов договору не виконала, відповіді на Лист-повідомлення №2 від 05 листопада 2018 року та проект додаткової угоди, у якій зазначено розмір орендної плати в розмірі 10 % від нормативної оцінки землі та зазначена нормативна оцінка земельної ділянки -8100 грн. не надала, уклала договір із ТОВ "Рубін 2013" на менш вигідних для себе умовах ніж їй пропонувались СКГ Дніпро , а від так порушила переважне право позивача на укладення договору оренди землі.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін 2013" залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 липня 2019 року.

Головуючий -

Судді -