Постанова

від 25.07.2019 по справі 676/4860/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/4860/18

Провадження № 22-ц/4820/759/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар - Дубова М.В.,

за участю представника апелянта,

позивача та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кам`янець-Подільський комбікормовий завод на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року, суддя Шевцова Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кам`янець-Подільський комбікормовий завод , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод .

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 17.08.2011 року працював на посаді слюсаря-ремонтника, а в подальшому був переведений на посаду електрогазозварника в ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод .

Під час виконання трудових обов`язків 25.11.2014 року з ним стався нещасний випадок, виробнича травма, в зв`язку з чим він був направлений на лікування до Кам`янець-Подільської міської лікарні (травматологічне відділення) з діагнозом: рвана рана правої кисті, відкриті багатоуламкові переломи, з ушкодженням сухожилків розгиначів. Однак по факту нещасного випадку не проводилось розслідування, оскільки не було проведено реєстрації нещасного випадку у відповідності з п. 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 24.01.2018 року було задоволено його позов і зобов`язано ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод провести розслідування нещасного випадку. Однак постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 25.04.2018 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, оскільки він не звернувся до суду з заявою про скасування акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.12.2014 року.

На його думку, обставини, викладені в акті про нещасний випадок невиробничого характеру, не відповідають дійсності, оскільки травму він отримав на під час виконання трудових обов`язків.

Просив суд скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов`язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку на виробництві, який мав місце 25.11.2014 року.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року позов було задоволено. Скасовано акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.12.2014 року, затверджений директором ТОВ Кам`янець -Подільський комбікормовий завод ОСОБА_2 . Зобов`язано ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.11.2014 року на підприємстві з ОСОБА_1 , за встановленою законодавством формою. Стягнуто з ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод судовий збір на користь держави в розмірі 1409,60 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод просило скасувати рішення та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що отримана ОСОБА_1 25.11.2014 року травма є побутовою, не містить ознак невиробничого характеру, а тому розслідування нещасного випадку не проводилось за правилами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві від 30 листопада 2011 р. № 1232.

Висновки щодо невиробничого характеру отриманої травми були зроблені на підставі листків непрацездатності, виписного епікризу, витягу з медичної карти у відповідності до вимог п. 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру від 22.03.2001 р. № 270.

На думку апелянта, оскільки допитані в суді першої інстанції свідки не були безпосередніми очевидцями події, тому їх свідчення про те, що травма було отримана під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків повинні бути оцінені судом критично та не братися до уваги.

Крім того, у відповідності до норм трудового законодавства ОСОБА_1 міг оскаржити акт про нещасний випадок невиробничого характеру протягом трьох місяців з дня, коли він міг дізнатися про його складання, а тому строк для звернення до суду з вказаним позовом було пропущено.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, підтримали висновки суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм об`єктивна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.08.2011 року прийнятий на роботу в ТОВ Кам`янець-Подільський комбікормовий завод на посаду слюсаря-ремонтника. На підставі наказу №88-к від 10.09.2013 року ОСОБА_1 був переведений на посаду електрогазозварника.

З пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлено, що 25.11.2014 року під час виконання трудових обов`язків, а саме проведенням ремонту шнека, інший працівник товариства помилково включив його внаслідок чого з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, він отримав травми, які пов`язані з виробництвом.

У зв`язку із травмою ОСОБА_1 проходив курс лікування у Кам`янець-Подільській міської лікарні (травматологічне відділення) з діагнозом: рвана рана правої кисті, відкриті багато уламкові переломи 3,4,5 п`ястки кісток з ушкодженням сухожилків розгиначів 3,4,5 на цьому рівні, що підтверджується витягом з виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1/6544 та №1/201, довідкою Кам`янець-Подільської ЛКК Центральної районної лікарні №150 від 06.02.2015 року; виписним епікризом №03380 Хмельницької міської лікарні (травматологічне відділення).

За результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.11.2014 року, було складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, який затверджений директором товариства (а.с. 22).

Зазначений нещасний випадок зареєстрований у журналі реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру (а.с. 24-25).

Задовольняючи позовну заяву суд дійшов висновку, що акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.12.2014 року було складено зі слів ОСОБА_1 , який на той час не міг в повній мірі усвідомлювати наслідки того, що сталося. В дійсності стався нещасний випадок на виробництві під час виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків. Позивач в день отримання травми 25.11.2014 року перебував на робочому місці, здійснював ремонтні роботи механізму, який потребував проведення газозварювальних робіт, з місця роботи його було доставлено до лікарні.

По факту нещасного випадку не проводилось розслідування, оскільки не було проведено реєстрації нещасного випадку, як це передбачено пунктом восьмим Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232.

Такий висновок суду є обґрунтованим з огляду на наступне.

На підставі ст. 22 Закону України Про охорону праці у редакції, чинній на час настання нещасного випадку, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Пунктом п`ятим частини першої статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до п. 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою КМУ від 22 березня 2001 р. № 270 (далі - Порядок щодо нещасних випадків невиробничого характеру № 270) у редакції, чинній на час настання нещасного випадку,під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов`язані з виконанням трудових обов`язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час: 1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації; 2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів; 3) виконання громадських обов`язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов`язків); 4) виконання донорських функцій; 5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо); 6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях; 7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов`язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; 8) використання газу у побуті; 9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна; 10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами; 11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки; 12) стихійного лиха; 13) перебування в громадських місцях, на об`єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах; 14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих; 15) споживання (використання) нехарчової продукції.

Порядок щодо нещасних випадків невиробничого характеру № 270 визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України (п. 1).

В той же час відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, (далі - Порядок щодо нещасних випадків на виробництві №1232), у редакції, чинній на час настання нещасного випадку,розслідування проводиться в разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми (п. 7).

Вичерпний перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 визначені у пункті 15 Порядку щодо нещасних випадків на виробництві №1232. Зокрема, такими обставинами є 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу тощо.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції матеріали справи не містять даних щодо того, що ОСОБА_1 перебував в день настання нещасного випадку поза робочим місцем, що також підтверджує доводи позивача про тримання ним травми правої кисті під час виконання трудових обов`язків.

З огляду на вказані обставини колегія суддів приходить до висновку, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 25.11.2014 року, носить характер виробничого, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Аргумент апелянта про те, що допитані в суді першої інстанції свідки не були безпосередніми очевидцями події, тому їх свідчення не слід було брати до уваги безпідставний.

Допитані в суді свідки ОСОБА_3 (інженер), ОСОБА_4 (майстер зміни) пояснили, що травма відбулася на території товариства під час виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства. При цьому ОСОБА_3 підтвердив, що ремонт шнеку входив до трудових обов`язків електрогазозварника (шнек, що вийшов з ладу, необхідно було зварити).

ОСОБА_5 (інженер з охорони праці) безпосереднім очевидцем травмування ОСОБА_1 не був, оскільки перебував у відрядженні. В той же час при встановленні обставин нещасного випадку він переконався, що травму позивач отримав на виробництві, під час викання трудових обов`язків. Однак оформлення нещасного випадку було проведено як травми, отриманої в побуті, відповідно до медичної документації, за погодженням з потерпілим.

Доводи апелянта щодо спливу позовної давності відповідно до норм трудового законодавства не знаходять свого підтвердження у зв`язку з тим, що даний спір не відноситься до категорії трудових.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року трудовими спорами є поновлення на роботі незалежно від підстави припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причин звільнення, оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, про виключення з членів кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, іншої громадської організації, крім цього і спори з питань переведення на іншу роботу і накладення дисциплінарних стягнень.

Предмет даної справи не стосується захисту порушених трудових прав ОСОБА_1 , оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства.

Таким чином обґрунтованим є висновок суд першої інстанції про те, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 у момент виконання ним службових обов`язків, тілесні ушкодження були отримані ним при здійсненні дій виробничого характеру, що підтверджуються встановленими вище обставинами.

Питання розподілу судових витрат було вирішено судом з дотриманням вимог ст. 141 ЦПК України.

Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кам`янець-Подільський комбікормовий завод залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 29.07.2019 року.

Судді Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова