Постанова

від 24.07.2019 по справі 504/1487/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 504/1487/16-ц

провадження № 61-30316 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б .І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 ,

третя особа - садівниче товариство Пограничник ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області у складі судді Доброва П. В. від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Калараша А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., від 14 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 , третя особа - садівниче товариство Пограничник (далі - СТ Пограничник ), про визнання незаконними і скасування розпорядження районної державної адміністрації та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що вона з 23 червня 2008 року є членом СТ Пограничник та в її користування знаходиться земельна ділянка АДРЕСА_1

У квітні 2016 року вона дізналася, що розпорядженням районної державної адміністрації від 21 вересня 2012 року № 1750\А-2012 було надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території сільської ради та у подальшому ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку, координати якої співпадають з координатами земельної ділянки, яка знаходиться у її користуванні.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 21 вересня 2012 року № 1750/А-2012 Про надання громадянці ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради незаконним та скасувати його. Визнати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 липня 2015 року № 15-330/214-15-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області незаконним та скасувати його. Визнати свідоцтво про право власності видане 01 вересня 2015 року реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,06 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за указаною адресою недійсним. Встановити порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: указане рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на указану земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 21 вересня 2012 року № 1750/А-2012 Про надання громадянці ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області незаконним та скасовано.

Визнано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 липня 2015 року №15-330/214-15-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області незаконним та скасовано.

Визнано свідоцтво про право власності видане 01 вересня 2015 року реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,06 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, недійсним.

Встановлено порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: дане рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,06 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, свідоцтво про право власності видане 01 вересня 2015 року реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час звернення ОСОБА_2 до районної державної адміністрації з клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель запасу державної власності за межами населеного пункту для ведення садівництва, земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 , перебувала у користуванні позивача та не була вільною.

Під час розгляду районною державною адміністрацією клопотання ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки для садівництва безоплатно у власність із земель запасу державної власності, не було перевірено факт перебування вказаної земельної ділянки у користуванні інших осіб, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 , що підлягають поновленню шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №1750/А-2012 від 21 вересня 2012 року Про надання громадянці ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради .

Оскільки наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 липня 2015 року №15-330/214-15-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення садівництва та свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_2 видане 01 вересня 2015 року реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, кадастровий номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 714389351227 є похідними та залежать від законності розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації №1750/А-2012 від 21 вересня 2012 року, їх визнано незаконним та скасовано.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , залишено без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 червня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що право користування земельною ділянкою площею 13,7 га у СТ Пограничник виникло у 1992 році та не припинялося з 2002 року у зв`язку з введенням в дію ЗК України від 25 жовтня 2001 року, а тому питання про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в межах ділянки площею 13,7 га, повинні були вирішуватися з врахуванням інтересів СП Пограничник та його членів. Право ОСОБА_1 користуватися земельною ділянкою як члена товариства є похідними від прав товариства на земельну ділянку, а тому вони підлягають захисту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано цивільну справу з Комінтернівського районного суду Одеської області. Зупинено виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 червня 2017 року.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

11 червня 2019 року системою автоматизованого розподілу визначено суддю-доповідача у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 , третя особа - СТ Пограничник про визнання незаконними і скасування розпорядження районної державної адміністрації та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянкунедійсним призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили, що СТ Пограничник не було оформлено право користування (не проведено державної реєстрації) земельною ділянкою площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Аджаликського лиману (у тому числі, спірна земельна ділянка).

Комінтернівською районною держаною адміністрацією Одеської області рішення про передачу у власність чи користування СТ Пограничник чи його членам земельних ділянок не приймалось, на час прийняття оскаржуваного розпорядження будь-які відомості щодо прав інших осіб на земельну ділянку, розташовану на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, були відсутні, а тому районна державна адміністрація правомірно у межах безоплатної приватизації надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 .

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є членом садівничого товариства Пограничник , код ЄДРПОУ 35845741 (згідно членської книжки НОМЕР_3 ) (а.с. 9-10).

Садівниче товариство Пограничник , код ЄДРПОУ 35845741, зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 17 грудня 1992 року (а.с. 42).

17 грудня 1992 року рішенням виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 108 Про виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва дачного будівництва виділено земельні ділянки по 600 кв. м під садівництво та дачне будівництво, на місцевості із виступаючими на поверхню твердими породами в районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північного боку села Вапнярки Лиманського району Одеської області (а.с. 20-23).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 листопада 2008 року у справі № 12/21-08-4343 позов СТ Пограничник до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки, задоволено частково. Визнано за СТ Пограничник право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману (а.с. 24-25).

02 квітня 2009 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області видано розпорядження № 560/А-2009 Про надання дозволу на розробку містобудівного обґрунтування розміщення СТ Пограничник на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району , яким дозволено СТ Пограничник розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства на площі орієнтовно 13,70 га за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради в Комінтернівському районі Одеської області (а.с. 45).

Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 28 серпня 2009 року визнано таким, що втратило чинність розпорядження №560/А-2009 від 02 квітня 2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року в справі № 2-а-13338/09/1570 адміністративний позов СТ Пограничник задоволено. Розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 918/А-2009 від 28 серпня 2009 року Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02 квітня 2009 року № 560/А-2009 (що набрало законної сили 09 лютого 2010 року) скасовано (а.с.26-28).

20 липня 2010 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області видано розпорядження № 2066/А-2010 Про скасування розпорядження районної державної адміністрації від 28 серпня 2009 року № 918/А-2009 , яким скасовано розпорядження районної державної адміністрації № 918/А-2009 від 28 серпня 2009 року Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02 квітня 2009 року №560/А-2009 (а.с.46).

21 вересня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 прийнято розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від №1750/А-2012 Про надання громадянці ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради , відповідно до п. 1 якого ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області (а.с. 14).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 липня 2015 року №15-330/214-15-СГ було затверджено документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

01 вересня 2015 року реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області на ім`я ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,06 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована по АДРЕСА_1

Згідно Довідки № 777 від 11 квітня 2013 року, виданої головою СТ Пограничник , відповідно до рішення загальних зборів СТ Пограничник від 23 червня 2008 року (протокол №3) ОСОБА_6 , ОСОБА_1 одержано в користування земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.11).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Статтею 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Згідно з частиною третьою статті 122 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною другою статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною третьою статті 126 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернулася до районної держаної адміністрації з клопотанням про отримання земельної ділянки в межах безоплатної приватизації у порядку та на підставі частини шостої статті 118 ЗК України у редакції на час виникнення правовідносин. При цьому, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у відповідача не було.

СТ Пограничник не було оформлено право користування (не проведено державної реєстрації) земельною ділянкою площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману (у тому числі, спірна земельна ділянка).

Враховуючи те, що Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області рішення про передачу у власність чи користування СТ Пограничник чи його членам земельних ділянок не приймалось, на час прийняття оскаржуваного розпорядження будь-які відомості щодо прав інших осіб на земельну ділянку, розташовану на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, були відсутні, тому спірне розпорядження прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, спірна земельна ділянка на час прийняття оскаржуваного рішення районної державної адмінстанції не знаходилась у власності чи користуванні будь-яких осіб, а тому відповідачем правомірно, в межах норм безоплатної приватизації, надано дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах: від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (провадження № К/9901/3734/17); від 31 серпня 2018 року у справі № 815/6951/14 (провадження № К/9901/12782/18).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 2 425,28 грн та касаційної скарги у розмірі 2 645,75 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416,418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 , третя особа - садівниче товариство Пограничник , про визнання незаконними і скасування розпорядження районної державної адміністрації та наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 5 071,04 грн (п`ять тисяч сімдесят одна гривня чотири копійки).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець