Рішення
від 22.07.2019 по справі 703/1650/17
СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1650/17

2/703/59/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, Державна казначейська служба України, треті особи: ДП Приладобудівний завод Райдуга та арбітражний керуючий ДП Приладобудівний завод Райдуга ОСОБА_2 , про відшкодування завданих збитків,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, в якому просить стягнути з державного бюджету через Державну казначейську службу України кошти в сумі 101849 грн.50 коп. в якості відшкодування сплачених коштів за придбане майно, 6286 грн. 77 коп. в якості 3 % річних за період з 12 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, 52408 грн. 35 коп. в якості інфляційних втрат за період з 12 березня 2017 року по 28 лютого 2017 року, 5000 грн. в якості моральної шкоди, а всього 165544 грн. 62 коп..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 грудня 2014 року відбулись публічні електронні торги з реалізації лота № 19180 - частини нежитлових приміщень корпусу № 71, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу № 22824 від 15 грудня 2014 року він визнаний переможцем електронних торгів та ним відповідно на рахунок Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області сплачено кошти за нерухоме майно в сумі 101849 грн. 50 коп.. та на рахунок ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України - гарантійний внесок за участь у торгах в сумі 3550 грн. та додаткову винагороду - 1810 грн. 50 коп..

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року визнано недійсними результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, що відбулись 15 грудня 2014 року та зобов`язаного ОСОБА_1 повернути у ліквідаційну масу ДП Приладобудівний завод Райдуга нерухоме майно - нежитлове приміщення корпусу в„– 71 по АДРЕСА_1 .

Оскільки майно, яке було придбане ним на електронних торгах не було передано йому у власність, а кошти за нього були сплачені на рахунки відповідачів, дії Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області вважає не законними в зв`язку з чим і просить суд стягнути з відповідача - Державної казначейської служби України і ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України сплачені ним кошти для участі у електронних торгах та безпосередньо за лот на них.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача, Гнатюк Г.І. в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Вказала, що оскільки незаконними діями Смілянського МВ ДВС ОСОБА_1 було завдано матеріальних збитків на суму 101849 грн. 50 коп. (сплачені кошти за придбане майно) то відповідно і виконавча служба має сплатити позивачу 6286 грн. 77 коп. в якості 3% річних за період з 12 березня 2015 року по 31 березня 2017 року (інфляційні витрати) та моральну шкоду в сумі 5000 грн. Просить стягнути з державного бюджету на користь позивача через Державну казначейську службу України кошти в сумі 165544 грн. 62 коп.

Представник позивача, Гнатюк А .І . в судових засіданнях позовні вимоги також підтримала та пояснила, що 15 грудня 2014 року відбулись публічні електронні торги з реалізації частини нежитлових приміщень корпусу № 71 загальною площею 596,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 22824 від цієї ж дати з реалізації вище вказаного приміщення, ОСОБА_1 визнаний переможцем електронних торгів, оскільки ним було запропоновано найвищу цінову пропозицію в сумі 107210 грн.

12 березня 2015 року в.о. начальника Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області затверджено акт головного державного виконавця Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про проведення електронних торгів, відповідно до якого, ОСОБА_1 придбано частину нежитлових приміщень корпусу № 71 загальною площею 596,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 107210,00 грн.

На виконання вимог аукціону ОСОБА_1 сплатив на рахунок Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області - 101849,50 грн. та на рахунок ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України - гарантійний внесок за участь у торгах - 3550 грн. та додаткову винагороду в сумі 1810,50 грн. Тобто позивачем повністю виконано свої обов`язки як покупця майна та сплачено всі належні кошти. Однак продавцем не було знято арешт з проданого майна та не передано його ОСОБА_1 . Натомість ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року у справі № 10-18/5218, задоволено повністю заяву ліквідатора ДП Приладобудівний завод Райдуга про визнання недійсними результатів проведення електронних торгів. Визнано недійсними результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, що відбулися 15 грудня 2014 року. Крім того, зобов`язано ОСОБА_1 повернути у ліквідаційну масу ДП Приладобудівний завод Райдуга нежитлове приміщення корпусу № 71 загальною площею 596,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, відповідачі зобов`язані були повернути ОСОБА_1 отримані від нього кошти в добровільному порядку. Таких дій здійснено не було, а тому, позивач вимушений захищати свої права та інтереси шляхом подання даного позову до суду.

Просить суд стягнути з Смілянського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області 101849 грн. 50 коп. в якості відшкодування сплачених коштів за придбане майно, 6286 грн. 77 коп. в якості 3 % річних і 52408 грн. 35 коп. в якості інфляційних втрат і 5000 грн. моральної шкоди. З ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України просить стягнути на користь позивача кошти в сумі 5360 грн. 50 коп. сплачених в якості гарантійного внеску та додаткової винагороди за придбане майно, 330 грн. 88 коп. в якості 3 % річних та 2758 грн. 33 коп. в якості інфляційних втрат.

Окрім того позивач просить суд стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 1739 грн. 94 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, але надав до суду заперечення на позовну заяву. З письмових заперечень вбачається, що Державна казначейська служба України позов не визнає та вказує наступне. Казначейство згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь - якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених Положенням про Державну казначейську службу України. Згідно з вказаним положенням, Казначейство забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та не несе відповідальності за дії державних органів. Відповідно до ст. 2 ЦК України Казначейство та Держава України є окремими учасниками цивільних відносин. Юридичні особи створені державою не відповідають за зобов`язаннями держави (ст. 176 ЦК України).

Оскільки Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, то відповідно до Законодавства України не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів, а тому просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди з Державної казначейської служби України та провести розгляд справи у відсутність їх представника.

Представник відповідача Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яшник М.С. в судових засіданнях позов не визнала та пояснила, що при реалізації майна у виконавчому провадженні державна виконавча служба не є продавцем чи власником майна, а діє від імені власника майна - боржника, тобто має місце представництво на підставі закону, а тому такі правочини є правочином боржника. Отже, сторонами правовідносин під час реалізації майна у виконавчому провадженні є власник майна ДП Приладобудівний завод Райдуга (продавець), інтереси якого відповідно до закону представляв Смілянський відділ ДВС та покупець ОСОБА_1 . Кошти, сплачені ОСОБА_1 перераховано кредиторам власника майна. Так як відчуження майна боржника у виконавчому провадженні було здійснено з метою погашення заборгованості боржника ДП Приладобудівний завод Райдуга , одночасно спростуванню у порядку ст. 20 Закону України Про банкрутство підлягає і майнова дія щодо погашення вимог стягувачів у виконавчому провадженні. Метою таких дій (визнання недійсним правочину та спростування майнової дії) є повернення як відчуженого майна ОСОБА_1 , так і грошових коштів перерахованих в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі у ліквідаційну масу у справі про банкрутство ДП Приладобудівний завод Райдуга . В зв`язку з цим вважає, що ВДВС не є стороною у даній справі та не може відповідати за зобов`язаннями ДП Приладобудівний завод Райдуга , а відповідно і кошти отримані від продажу майна підприємства банкрута повинні бути відшкодовані не виконавчою службою.

Представник відповідача Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб - сайті Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Відзиву на позовну заяву до суду не надіслали.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДП Приладобудівний завод Райдуга та арбітражного керуючого ДП Приладобудівний завод Райдуга ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду справи були повідомленні належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик вказаних вище осіб в судове засідання на офіційному веб - сайті суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи то фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалось.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 грудня 2014 року відбулись публічні електронні торги з реалізації лота № 19180, а саме - частини нежитлових приміщень корпусу № 71 загальною площею 596,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 22824 проведення електронних торгів від 15 грудня 2014 року (а.с.16-17 Т. 1) з реалізації лота № 19180, ОСОБА_1 визнаний переможцем електронних торгів з реалізації частини нежитлових приміщень корпусу № 71 загальною площею 596,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна продажу склала - 107210 грн.

12 березня 2015 року в.о. начальника Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Денщиковою В.М. затверджено акт головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гребенюка О.В. про проведення електронних торгів (предмета нерухомості), відповідно до якого, ОСОБА_1 придбано частину нежитлових приміщень корпусу № 71 загальною площею 596,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 107210,00 грн. (а.с.21-22 Т. 1).

ОСОБА_1 на виконання умов електронних торгів на рахунок Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перераховано - 101849 грн. 50 коп. та на рахунок Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України - гарантійний внесок за участь у торгах - 3550,00 грн. та додаткову винагороду в сумі 1810 грн. 50 коп., що підтверджується копіями платіжного доручення від 25 грудня 2014 року (а.с.18 Т. 1) та від 11 грудня 2014 року (а.с.19 Т.1).

Отже ОСОБА_1 повністю виконано свої обов`язки як покупця майна та сплачено всі належні кошти, що підтверджено матеріалами справи.

Натомість, відповідачем Смілянським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за результатами видачі акту про проведені торги - не знято арешт з придбаного майна та не передано у власність позивачу ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року у справі № 10-18/5218 (а.с.23-26Т.1), задоволено повністю заяву ліквідатора державного підприємства Приладобудівний завод Райдуга - арбітражного керуючого Новосельцева В.П. про визнання недійсними результатів проведення електронних торгів. Визнано недійсними результати проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, що відбулися 15 грудня 2014 року та оформлені протоколом № 22824 про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна та актом державного виконавця про проведення електронних торгів (предмет нерухомості) від 12 березня 2015 року, згідно з якими нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення корпусу № 71 загальною площею 596,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відчужено з власності державного підприємства Приладобудівний завод Райдуга у власність громадянина ОСОБА_1 за ціною 107210 грн. Крім того, зобов`язано ОСОБА_1 повернути у ліквідаційну масу державного підприємства Приладобудівний завод Райдуга вище вказане нерухоме майно.

На момент розгляду справи кошти позивачу сплачені ним за придбання нежитлового приміщення корпусу № 71 загальною площею 596,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не повернуті, хоча після визнання недійсними електронних торгів вони мали бути повернуті покупцю. Даний факт сторонами не оспорюється та не спростовується.

Щодо тверджень представника відповідача - Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області стосовно того, що вони є не належними відповідачами у даній справі та не повинні відшкодовувати кошти, оскільки вони не є продавцями вказаного нежитлового приміщення, окрім того в їх кошторисі не закладено коштів на повернення ОСОБА_1 сплаченої ним суми суд зазначає наступне.

З протоколу проведення електронних торгів (а.с.16 Т.1) вбачається, що ОСОБА_1 придбав частину нежитлових приміщень з електронних торгів.

Ч.1 ст. 62 Закону України Про виконавче провадження вказує на те, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч.8 ст.57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з п.3.1 Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (який діяв на момент проведення електронних торгів), визначено процедуру проведення електронних торгів.

Згідно п. 1 розділу 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі.

Гарантійний внесок - грошовий завдаток, зарахований на рахунок Організатора, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа - учасник електронних торгів, розмір якого визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та дорівнює сумі винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Згідно п. 1,2 розділу 9 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок органу державної виконавчої служби; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора, у разі якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу.

П. 4 розділу 9 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, вказує на те, що після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Не пізніше наступного робочого дня з дня затвердження акта про проведені електронні торги державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного органами державної виконавчої служби (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

В п. 8 розділу 9 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, зазначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

З викладеного вище вбачається, що Організатором торгів було Державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України, а продавцем - Смілянський МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, підтвердженням цього є перераховані ОСОБА_1 кошти в сумі 1810 грн. 50 коп. - розмір додаткової винагороди організатору торгів та 3550 грн. - гарантійного внеску та 101849 грн. 50 коп. - органу державної виконавчої служби (а.с.17).

Відповідно до вказаного вище Тимчасового порядку відбулась взаємодія між відповідачами Смілянським МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області та ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України з приводу реалізації частини нежитлових приміщень корпусу в„– 71 по АДРЕСА_1 .

Отже посилання представника відповідача - Смілянського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області на те, що вони не були реалізаторами (продавцями) майна придбаного ОСОБА_1 на електронних торгах в судовому засіданні жодними доказами не підтвердженні та навпаки спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що на прилюдних торгах, проведених 15 грудня 2014 року, які визнано недійсними, сторонами договору були Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (як продавець), який доручив проведення торгів Державному підприємству Інформаційний центр Міністерства юстиції України (як організатору торгів) та покупець ОСОБА_1 .

На підставі укладеного спеціалізованою організацією (ДП Інформаційний центр ) з Смілянським МВДВС ГТУЮ у Черкаській області договору ця організація під час укладення на торгах договору виступала представником виконавчої служби, тому стороною такого договору, а відтак і продавцем, був Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області.

Електронні торги з реалізації арештованого майна, що відбулись 15 грудня 2014 року ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року визнано недійсними.

Частинами 1-3 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 22 ЦК України вказано, що збитками є як реальні збитки, так і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов договору, що укладається між Державною виконавчою службою (далі - ДВС) та спеціалізованою організацією.

Встановлено, що відповідно до договору, укладеного між Смілянським МВДВС ГТУЮ у Черкаській області та організатором прилюдних торгів (ДП Інформаційний центр Міністретсва юстиції України) спеціалізована організація лише надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а ВДВС Смілянського МУЮ самостійно виступає від свого імені на прилюдних торгах як продавець.

У випадку, якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом ДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу ДВС, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є ДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом ДВС договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Згідно з висновком Європейського суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила . Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Отже на підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку саме з Смілянського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області як з продавця арештованого майна, реалізованого на прилюдних торгах 15 грудня 2014 року, на користь покупця ОСОБА_1 слід стягнути 101849 грн. 50 коп. в порядку застосування реституції. З Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на користь позивача слід стягнути кошти в сумі 5360 грн. 50 коп. сплачені в якості гарантійного внеску та додаткової винагороди за придбане майно.

Окрім того позивач просить суд стягнути з Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 6286 грн. 77 коп. в якості 3% річних за період з 12 березня 2015 року по 31 березня 2017 року та 52408 грн. 35 коп. в якості інфляційних втрат за період з 12 березня 2017 року по 28 лютого 2017 року.

З Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України - 330, грн. 88 коп. в якості 3% річних за період з 12 березня 2015 року по 31 березня 2017 року та 2758 грн. 33 коп. в якості інфляційних втрат за період з 12 березня 2015 року по 28 лютого 2017 року.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, нараховані як відповідальність за неналежне виконання зобов`язань щодо повернення безпідставно збережених коштів (договірних зобов`язань у заявлений період між сторонами не існувало).

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Ч. 2 ст. 265 ЦК України вказує на те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

З ухвали Господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року вбачається, що електронні торги з продажу нежитлового приміщення корпусу в„– 71 АДРЕСА_1 визнано недійсними та зобов`язано ОСОБА_1 повернути у ліквідаційну масу ДП Приладобудівний завод Райдуга , нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення корпусу № 71 загальною площею 589,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Тобто вказаною ухвалою суду встановлено зобов`язання лише ОСОБА_1 перед ДП Приладобувний завод Райдуга щодо повернення у ліквідаційну масу підприємства нежитлового приміщення. Жодних зобов`язань виконавчої служби а чи ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України перед ОСОБА_1 зі змісту резолютивної частини вказаної вище ухвали суд не вбачає.

Відтак суд вважає, що відповідачі на момент звернення ОСОБА_1 із даним позовом до суду не мали грошового зобов`язання перед позивачем, тому і прострочити виконання грошового зобов`язання не могли.

З огляду на те, що відповідачі не порушили грошового зобов`язання перед позивачем, відповідно у ОСОБА_1 не виникло права на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 3 % річних та інфляційних втрат до задоволення не підлягають.

Окрім того позивач просив стягнути з Смілянського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що його як покупця державною виконавчою службою було введено в оману щодо свого права на продаж майна. За останні два роки він відчував багато моральних страждань, оскільки представниками державної виконавчої служби за весь час судових засідань не було повідомлено суду про те, що йому не було передано у власність майно, яке він придбав 15 грудня 2014 року на електронних торгах. Однак його ухвалою Господарського суду Черкаської області було зобов`язано повернути придбане ним майно. Вказані факти на його думку вказують на те, що Смілянським відділом державної виконавчої служби йому було заподіяно моральних страждань.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями) судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Абзацом другим пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено якими саме винними діями відповідача Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області йому спричинено моральну шкоду, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні, тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів судового збору та витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до вимог вказаної статті у разі задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з відповідачів слід було б стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тобто по 869 грн. 97 коп. з кожного (1739,50/2).

Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорцйно до задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином з відповідача Смілянського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь позивача слід стягнути сплачений ОСОБА_1 при подачі позову до суду судовий збір в сумі 535 грн. 23 коп. (101849,50х869,97/165544,62).

З відповідача ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України на користь позивача слід стягнути сплачений ОСОБА_1 при подачі позову до суду судовий збір в сумі 551 грн. 90 коп. (5360,50х869,97/8449,71).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Позивач просив суд стягнути з Смілянського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області та ДП Інформаційний центр Міністерства юстиції України понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Ч. 3 ст. 137 ЦПК України вказує, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданого адвокатом акту витраченого часу адвокатом вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн., які і підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволеної частини позовних. У разі задоволення позовних вимог у повному обсязі з відповідачів підлягали б до стягнення витрати на правову допомогу в сумі по 3000 грн. з кожного.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до вимог Законодавства витрати на правову допомогу слід стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Тобто з відповідача Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь позивача слід стягнути 1845 грн. 71 коп. витрат на правову допомогу (101849,50х3000/165544,62).

З відповідача Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1903 грн. 20 коп. (5360,50х3000/8449,71).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11,311,317,319,321,386,391 ЦК України, ЗУ "Про виконавче провадження", Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (який діяв на момент проведення електронних торгів), ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, Державна казначейська служба України, треті особи: ДП Приладобудівний завод Райдуга та арбітражний керуючий ДП Приладобудівний завод Райдуга ОСОБА_2 , про відшкодування завданих збитків- задовільнити частково.

Стягнути з Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (вул. Житомирська, 6 м. Сміла, Черкаської області, ЄДРПОУ 36091333) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 101849 грн. 50 коп. відшкодування сплачених коштів за придбане майно, 535 грн. 23 коп. судового збору та 1845 грн. 71 коп. витрат на правову допомогу, а всього 104203 грн. 44 коп. шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків з Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області, а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягнути з Державного підприємства Інформаційний центр Міністрерства юстиції України (вул. Артема, 73 м. Київ, ЄДРПОУ 25287988) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 5360 грн. 50 коп. сплаченого гарантійного внеску та додаткової винагороди за придбане майно, 551 грн. 90 коп. коп. судового збору та 1903 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу, а всього 7815 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2019 року

Головуючий: В. О. Прилуцький

Дата ухвалення рішення22.07.2019
Оприлюднено01.08.2019

Судовий реєстр по справі —703/1650/17

Ухвала від 11.08.2023

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Ухвала від 01.11.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Прилуцький В. О.

Ухвала від 01.11.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Прилуцький В. О.

Ухвала від 12.10.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Прилуцький В. О.

Постанова від 29.09.2022

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Постанова від 29.09.2022

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Ухвала від 05.09.2022

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Ухвала від 04.09.2022

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Ухвала від 09.08.2022

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Новіков О. М.

Ухвала від 20.07.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Прилуцький В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні