Рішення

від 29.07.2019 по справі 755/5655/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5655/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Гончарук В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМФОРТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором прокату,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ ДОМФОРТ - Юзвяк В.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості задоговором прокату мотивуючи вимоги тим, що договором приєднання від 13 травня 2017 року № 170513/1-3 до публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року ОСОБА_1 надала згоду на приєднання до умов Публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі, що розміщений на веб-сайті ТОВ ДОМФОРТ . Вказані договори приєднання були укладені строком на п`ять місяців.

Відповідно до п. 1.2 договору приєднання до публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі позивач 13 травня 2017 року передав відповідачу холодильник ERGO MRF -156(сер. № Е16122200027) вартістю 8760 грн. новий, комплектний в робочому стані, без пошкоджень.

Відповідач ОСОБА_1 прийняла вказану річ в прокат та взяла на себе зобов`язання сплачувати щомісячну орендну плату за користування у розмірі 1460 грн.

У зв`язку з тим, що при підписанні договору приєднання відповідачем були виконані умови п. 1.4 договору ОСОБА_1 було надано знижку з плати за прокат в сумі 730 грн.

Згідно з умовами договору приєднання відповідач повинна була повернути холодильник ERGO MRF -156(сер. № Е16122200027) 14.10.2017 року. Відповідач річ не повернула та в усній формі повідомила про поновлення договорів на строк, на які раніше вони були укладені.

Оскільки відповідач вчасно вносила плату за прокат речі, заборгованість за користування була відсутня, тому позивач відповідно до п. 4.5 договору про надання послуг з прокату рухомої речі поновлював оренду на відповідні строки.

Так, згідно з п. 1.4 договору приєднання від 13 травня 2017 року №170513/1-3 строк оренди холодильника було визначено у п`ять місяців та він продовжувався на такі періоди: з 15 жовтня 2017 року по 14 листопада 2017 року; з 15 листопада 2017 року по 14 грудня 2017 року; з 15 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року; з 15 січня 2018 року по 14 лютого 2018 року.

З січня 2018 року відповідач порушує умови договору прокату, оплату за користування отриманої речі не здійснює, річ не повертає.

У зв`язку з зазначеними порушеннями позичальник ОСОБА_1

станом на 04.04.2019 року має заборгованість у сумі 43534,59 грн. з яких : 8760 грн. - кошти в рахунок відшкодування збитків, не повернення речі; 9970 грн. - заборгованість за договором приєднання; 19940 грн. - неустойка в розмірі подвійної плати за користування холодильником за час прострочення за договором приєднання; 437,50 грн. - інфляційні збитки; 181,64 грн. - 3% річних; 2055,45 грн. - пеня від простроченої суми за договором приєднання; 2190 грн. - штраф за договором приєднання.

21.02.2019 року відповідачу було надіслано лист - претензію щодо оплати заборгованості за отриманої в прокат речі. Однак 27.10.2019 року лист було повернуто в зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу суду від 05 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження та позовну заяву з додатками не отримала про що свідчить повернутий конверт за закінченням терміну зберігання.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін .

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків .

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав згідно вказаної статті є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом встановлено, що 13 травня 2017 року № 170513/1-3 до публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року відповідач ОСОБА_1 надала згоду на приєднання до умов Публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі, що розміщений на веб-сайті ТОВ ДОМФОРТ . Вказані договори приєднання були укладені строком на п`ять місяців.

Відповідно до п. 1.2 договору приєднання до публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі позивач 13 травня 2017 року передав відповідачу холодильник ERGO MRF -156(сер. № Е16122200027) вартістю 8760 грн. новий, комплектний в робочому стані, без пошкоджень, що підтверджується замовленням-зобов`язанням № 170513/1-3 підписаним відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 прийняла вказану річ в прокат та взяла на себе зобов`язання сплачувати щомісячну орендну плату за користування у розмірі 1460 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору ОСОБА_1 було надано знижку з плати за прокат в сумі 730 грн.

Згідно з умовами договору приєднання відповідач повинна була повернути холодильник ERGO MRF -156(сер. № Е16122200027) 14.10.2017 року. Відповідач річ не повернула.

Відповідно до п. 4.5 договору про надання послуг з прокату рухомої речі позивач поновив оренду на відповідні строки. Так, згідно з п. 1.4 договору приєднання від 13 травня 2017 року №170513/1-3 строк оренди холодильника було визначено у п`ять місяців та він продовжувався на такі періоди: з 15 жовтня 2017 року по 14 листопада 2017 року; з 15 листопада 2017 року по 14 грудня 2017 року; з 15 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року; з 15 січня 2018 року по 14 лютого 2018 року.

З січня 2018 року відповідач порушує умови договору прокату, оплату за користування отриманої речі не здійснює, річ не повертає.

У зв`язку з зазначеними порушеннями позичальник ОСОБА_1

станом на 04.04.2019 року має заборгованість у сумі 43534,59 грн. з яких : 8760 грн. - кошти в рахунок відшкодування збитків, не повернення речі; 9970 грн. - заборгованість за договором приєднання; 19940 грн. - неустойка в розмірі подвійної плати за користування холодильником за час прострочення за договором приєднання; 437,50 грн. - інфляційні збитки; 181,64 грн. - 3% річних; 2055,45 грн. - пеня від простроченої суми за договором приєднання; 2190 грн. - штраф за договором приєднання.

21.02.2019 року відповідачу було надіслано лист - претензію щодо оплати заборгованості за отриманої в прокат речі. Однак 27.10.2019 року лист було повернуто в зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Аналізуючи все в сукупності, суд розглянувши справу за наявними у справі матеріалами приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ДОМФОРТ підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які порушують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 789 ЦК України плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

П. 8.4 публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі встановлено, що у разі знищення, загибелі, зникнення речі під час прокату, або такого пошкодження, при якому відновлення не є можливим або доцільним, наймач відшкодовує вартість такої речі на користь наймодавця у розмірі вартості речі, вказаної в замовленні-зобов`язанні.

Згідно з п. 1.2 договору приєднання та замовлень-зобов`язань оціночна вартість отриманого відповідачем холодильника ERGO MRF -156 складає відповідно 8760 грн.

Відтак, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором прокату та договором приєднання суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 8760 грн. в якості відшкодування збитків за неповернення речі, а також заборгованість з плати за прокат за договором приєднання в сумі 9970 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

П. 8.3 публічного договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року встановлено, що у разі порушення строку повернення речі, наймач буде зобов`язаний сплатити наймодавцеві неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за порушення строку повернення речі за договором приєднання від 13 травня 2017 року складає 19940 грн.

П. 8.2 договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року передбачено, що у разі порушення п. 5.4. цього договору наймодавець має право нарахувати наймачу додатково штраф у розмірі 25% від загальної вартості речі. Наймач зобов`язаний оплатити вказані штрафні санкції на умовах п. 5.10 договору.

ТОВ "ДОМФОРТ" нараховано та заявлено до стягнення штраф за порушення наймачем строків зі сплати орендної плати за договором приєднання від 13 травня 2017 року у розмірі 2190 грн.

Здійснений позивачем розрахунок неустойки за порушення строку повернення речі за договорами приєднання та розрахунок штрафу за порушення наймачем строків зі сплати орендної плати за вказаними договорами є арифметично правильними та підлягають стягненню з відповідача.

Крім цього, ТОВ "ДОМФОРТ", керуючись п. 8.1 договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року, заявлено до стягнення пені у сумі 2055,45 грн.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року, а саме п. 8.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором; наймодавець має право нарахувати, а наймач зобов`язаний сплатити наймодавцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, не обмежуючись шістьма місяцями.

Заявлена до стягнення пеня передбачає цивільно-правову відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, за порушення якого уже було нараховано неустойку, а відтак, ураховуючи положення, закріплені у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ТОВ ДОМФОР у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, передбаченої п. 8.1. договору про надання послуг з прокату рухомої речі від 03 березня 2015 року (така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правові наслідки порушення фізичними і юридичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, нормами ст. ст. 549-552, 611, 625 ЦК України.

Так, за положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати позивача від інфляції за договором приєднання від 13 травня 2017 року становлять 539,04 грн, та підлягають стягненню з відповідача.

Три проценти річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором приєднання від 13 травня 2017 року складають 181,64 грн,

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене те, що відповідачемОСОБА_1 не було виконано своїх зобов`язань згідно договору № 170513/1-36 приєднання до Публічного договору прокату від 13.05.2017 року та заборгованість не погашено, суд дослідивши матеріали справи, надані стороною позивача докази приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 41580,68 грн.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

По даній справі відповідач має сплатити позивачу судовий збір в розмірі - 1921 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 787,634,629,526,789,610,612,772,629,611,610,549,550,625 ЦК України , ст. ст. 81,141 274-279 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМФОРТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором прокату - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМФОРТ заборгованість за договором № 170513/1-36 приєднання до Публічного договору прокату від 13.05.2017 року у сумі 41580,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМФОРТ судовий збір у справі в сумі 1921 гривень.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМФОРТ (місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 67; ЄДРПОУ -39573929, р/р НОМЕР_1 у філії Розрахунковий центр ПАТ КБ Приватбанк , МФО 320649, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач -ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: