Рішення

від 30.07.2019 по справі 745/496/19

СОСНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 745/496/19

Провадження № 2/745/159/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., за участі секретаря судового засідання Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загребельської сільської ради Чернігівської області, третьої особи приватного нотаріуса Сосницького нотаріального округу Чернігівської області Куць М.І. про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просить суд в порядку спадкування визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; що належав покійній матері ОСОБА_2 . Позов мотивований тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок та інше майно, що належало покійній.

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину із-за відсутності правовстановлюючих документів. Позивач ОСОБА_1 всудове засідання не з`явилася, подавши до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги вона підтримує підтримує та просить їх задовольнити. Представник відповідача Загребельської сільської ради в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги він визнає і не заперечує проти їх задоволення.

Третя особа в судове засідання надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, з якої вбачається, що заперечень проти задоволкення позовних вимог немає. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити в зв'язку з визнанням відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, відповідно до ст. 200 ЦПК України, в порядку, визначеному ст. 206 ЦПК України. В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.07.2018року, (а.с. 5). Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.11.1968 року вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір`ю є ОСОБА_2 , (а.с. 6). Із копій витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що 13.09.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб за актовим записом №03, 13.02.2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб за актовим записом №63, (а.с. 7-8).

З довідки Сосницької селищної ради за №16-10/215 від 17.05.2019 року вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , згідно з записом в погосподарській книзі №3, № обєкта 02-0131-1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , (а.с. 18). З довідки КП "Зодчий" БТІ Сосницької районної ради, виданій ОСОБА_1 , вбачається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, В-1 сарай, Г-1 сарай, Д-1 літня кухня, п/г погріб), рік забудови 1961, за адресою; АДРЕСА_1 ; становить 52831 грн., (а.с. 19). Із матеріалів спадкової справи №219/2018, заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , вбачається, що все своє майно вона заповіла ОСОБА_7 , 1967 року народження. Згідно з заявою ОСОБА_7 від 30.07.2018 року, він відмовився від належної йому частки спадщини, а ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , (а.с. 33-47). Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що будівництво будинку було завершено (1961 рік) до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому, враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1963 року. Ст. 100 ЦК УРСР 1963 року визначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року не передбачали обов`язкову державну реєстрацію нерухомого майна. До введення в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, так як будувалися і реєструвалися згідно з діючим на той час законодавством. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 року за №157/6445. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності. Із копії постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 17.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у зв`язку з неподанням документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, (а.с. 9). Отже. позивач може захистити свої права тільки шляхом звернення до суду. За такихобставин, суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; за спадкоємцем ОСОБА_1 . Керуючись ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 328, 1216-1218, 1235, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 року за №157/6445, ст. 100 ЦК УРСР 1963 року, та ст.ст. 12, 13, 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, В-1 сарай, Г-1 сарай, Д-1 літня кухня, п/г погріб), рік забудови 1961, за адресою: АДРЕСА_1 ; вартість яких становить 52831 грн. Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . Відповідач: Загребельська сільська рада Чернігівської області, місце знаходження: вул. Лісова, 24, в с.Загребелля Сосницького району Чернігівської області; код ЕДРПОУ 04416298. Третя особа: приватний нотаріус Сосницькоого районного нотаріального округу Куць Марина Іванівна, місце знаходження: смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 19, оф. 15, Чернігівської області , код ЕДРПОУ 3016611127.

Суддя О.М.Даньков