Постанова

від 23.07.2019 по справі 211/1343/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7030/19 Справа № 211/1343/19 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/1343/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання: Голуб О.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович та відповідача Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2019 року, яке постановлено суддею Ніколенко Д.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 червня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду з позовом до Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (надалі КЗШ № 65 КМР ДО) про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, посилаючись на отримання ним виробничої травми, що потягло за собою втрату професійної працездатності. Висновком МСЕК у 2012 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50% з 09.10.2012 року та визнано людиною з інвалідністю третьої групи безстроково.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 208 650,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом 55 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутого на користь позивача, просить збільшити його розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Внаслідок втрати професійної працездатності, позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач, внаслідок отриманої травми ока, постійно відчуває дискомфорт, оскільки у нього порушена функція зору, в зв`язку з чим позивач відчуває постійні моральні страждання. При цьому, наводить в апеляційній скарзі, як приклад, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 275 000 гривень, за умови що позивачем втрачено 100 % професійної працездатності. Також, посилається на постанову Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року по справі № 6-65цс11, якою визнано розумним та справедливим розмір грошової компенсації на відшкодування батькам моральної шкоди, завданої вбивством їх сина в 1 мільйон гривень.

В апеляційні скарзі представник відповідача - адвокат Губар А.Л. ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не об`єктивне з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи. Вважає, що позивач зобов`язаний дбати про особисту безпеку та здоров`я, виконувати вимоги законодавства про охорону праці, працювати повинен виключно у окулярах, проте позивач не дотримався вищевказаного, що і стало причиною настання травми, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. Зазначає, що вина підприємства відсутня. В матеріалах справи відсутні письмові докази стану здоров`я позивача за період з жовтня 2012 року по дату ухвалення рішення. Зазначає, що судом визначено розмір моральної шкоди без врахування конкретних обставин справи, а саме: відсотку втрати профпрацездатності позивача, ступінь тяжкості ушкодження здоров`я та пов`язаних з цим моральних страждань, істотності вимушених змін в житті позивача, відсутності погіршення стану його здоров`я, а також ступеня вини відповідача та стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі без врахування засад розумності, виваженості й справедливості.

Крім того повідомляє про заявлення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, орієнтовний розмір яких складе 10 000 грн., докази будуть подані суду у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., представник відповідача - адвокат Губар А.Л., просить апеляційну скаргу, як необґрунтовану, залишити без задоволення, а рішення суду скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області будучи завчасно належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у порядку ч.5 ст. 130 ЦПК України, через свого представника - адвоката Губара А.Л., в судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва І.Г., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційних скарг, та відзиву на апеляційну скаргу представника позивача, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва І.Г. підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга представника відповідача КЗШ № 65 КМР ДО - адвоката Губара А.Л. підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 працював робітником по обслуговуванню приміщень КЗШ № 65 КМР ДО. 26.04.2012 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, внаслідок якого він отримав виробничу травму, а саме: ліве око- проникне рогівкове поранення, травматична катаракта, внутріочне стороннє тіло. VIS - OS - рух руки біля обличчя. Травма відноситься до категорії тяжкої згідно з довідкою від 30.04.2012 року № 88/998-6 КЗ Криворізька міська лікарня № 4 ДОР .

Обставини, за яких стався нещасний випадок встановлені та досліджені комісією, викладені в Розділі 6 Акту № 1 за формою Н-1 від 04.05.2012 року про нещасний випадок. Під час виконання позивачем своїх трудових обов`язків, а саме під час підготовки батареї системи опалювання до заміни труб, де під час спроби зрушити гайку з місця за допомогою молотків, встановив звужений кінець одного молотка на гайку перпендикулярно, а другим молотком рівним бійком почав по ньому стукати. Стукнувши молотком по молотку, відлетів шматочок металу та потрапив позивачу у ліве око, від чого ОСОБА_1 отримав вищевказані тяжкі травми. (а.с. 10-13).

Пунктом 10 цього Акту особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці, визнано позивача - ОСОБА_1 робітника по обслуговуванню приміщень Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65 та завідуючу господарством ОСОБА_3 , яка порушила п. 3.8. посадової інструкції завідуючої господарством, затверджену директором школи 01.04.2011 року (а.с.10-13).

04.05.2012 року було складено Акт про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 26 квітня 2012 року о 14 годині 04 хвилин в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, форми Н-5, згідно до встановлених причин нещасного випадку: технічні причини - відсутні. Організаційні причини - незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності), порушено п. 2.5. Інструкції з охорони праці робітника по обслуговуванню приміщень під час виконання слюсарних робіт, затвердженої директором 02.07.2007 року; невиконання посадових обов`язків, порушено п. 3.8. посадової інструкції завідуючої господарством, затвердженої директором школи 01.04.2011 року. Психофізичні причини - особиста необережність потерпілого, порушено вимоги статті 14 Закону України Про охорону праці (а.с.14-17).

Висновком МСЕК (довідка Серії 10 ААА № 083080) від 17.10.2012 року ОСОБА_1 первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності з 09.10.2012 року у зв`язку з трудовим каліцтвом 26.04.2012 року та визнано людиною з інвалідністю третьої групи, безстроково. (а.с.9).

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки травму отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків і пов`язано з виробництвом, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Доводи відповідача про те, що травмування позивача відбулося саме внаслідок його дій та щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов`язків, а ст. 13 Закону України Про охорону праці передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з виробничою травмою, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки відчуває незручності в зв`язку з сполученою травмою. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров`ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, що містяться в матеріалах справи, в яких зафіксований стійкий дистабілізаційний стан його здоров`я, внаслідок чого переносить моральні страждання.

У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з травмою на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, втратив професійну працездатність у розмірі 50% безстроково та його визнано людиною з інвалідністю третьої групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з отриманою травмою він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану, відновлення його стану здоров`я неможливе.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманої травми на виробництві, що потягла втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності безстроково, що свідчить про незворотність такого стану здоров`я, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 55 000,00 грн. до 80 00,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір .

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь держави, пропорційно задоволених вимог, судовий збір у розмірі 800 грн. за подання позову та судовий збір у розмірі 1189,00 грн. за подання апеляційної скарги позивачем.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року змінити, збільшивширозмір моральної шкоди, стягнутого з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 з 55 000,00 гривень до 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2019 року змінити, збільшивши розмір стягнутого з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь держави судового збору з 768 гривень 40 копійок до 800 (вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 56 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь держави, пропорційно задоволених вимог, судовий збір за подачу апеляційної скарги позивача у розмірі 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 29 липня 2019 року.

Головуючий:

Судді: