Рішення

від 30.07.2019 по справі 332/654/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/654/19

Провадження №: 2/332/785/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Яцуна О.С.,

за участю секретаря Фурсової О.І.,

представника позивача Красних О.О. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Міністерство освіти і науки України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року керівник Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Міністерство освіти і науки України звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначено, що Заводським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області 13.09.2018 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2018 у справі №332/371/18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього директора Запорізького професійного металургійного ліцею (наразі - ДНЗ Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти ) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що сума збитків заподіяних державі становить 659 207,53 грн. Зазначену суму просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із тим, що прокуратура пропустила строк на звернення до суду, посилаючись на п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , відповідно до якого судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди, слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Міністерство освіти та науки України були обізнані про існування додаткової угоди № 1 до інвестиційного договору від 02.05.2007 року щонайменше з листопада 2008 року, а прокуратура щонайменше з грудня 2010 року, а до суду звернулися через майже 10 років, тобто з пропуском зазначеного строку. Крім того, у якості аргументів проти задоволення позовної заяви зазначено те, що у прокуратури відсутні підстави для представництва Міністерства освіти і науки України.

У відповіді на відзив прокурор Красних О.О., посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та керуючись ст. 1166 ЦК України, позов підтримав у повному обсязі та просив стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 659207,53 грн.

У судовому засіданні представник позивача - прокурор Красних О.О., позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач та його представник - адвокат Тульчевська Н.В., позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відповіді на відзив.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2018 у справі №332/371/18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, колишнього директора Запорізького професійного металургійного ліцею (наразі - ДНЗ Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти ) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.364 КК України у зв`язку із закінченням строків давності (а.с. 9-14).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, судом, під час розгляду кримінального провадження (справа №332/371/18) встановлено, що відповідно до наказу № 39-К по комітету з професійно-технічної освіти Управління освіти і науки Запорізької державної обласної адміністрації від 14.09.2007 достроково припинено дії контракту з директором Запорізького металургійного ліцею ОСОБА_4 у зв`язку з його смертю, та призначено виконуючим обов`язки директора цього навчального закладу ОСОБА_2 та діє за попереднім контрактом директора Запорізького професійного металургійного ліцею, укладеним між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_4 .

Відповідно до контракту директора Запорізького професійного металургійного ліцею:

п. 1.1. Здійснює керівництво Запорізьким професійним металургійним ліцеєм на підставі єдиноначальності та умовах, викладених у контракті, відповідно до чинного законодавства України, рішень Уряду, Міністерства освіти і науки, Статуту ліцею.

п. 1.3 Директор, який уклав контракт, є повноваженим представником ліцею при реалізації повноважень (прав, обов`язків, функцій), передбачених Статутом закладу освіти, актами законодавства стосовно ліцею, іншими обов`язковими для нього документами.

п.2.1 Директор ліцею самостійно вирішує усі питання керівництва діяльністю ліцею за винятком тих, які законодавством віднесені до компетенції Міністерства, управління освіти і науки, загальних зборів колективу.

п.2.2 Діє від імені ліцею без доручення, представляє його у всієї органах, організаціях, підприємствах держави та за її межами.

п.2.3. Розпоряджатися майном ліцею в межах делегованих повноважень відповідно до Статуту.

п.2.5 Укладає господарські та інші угоди, видає довіреності.

п.2.6 Має право розпоряджатися коштами ліцею у межах асигнувань та прибутків ліцею.

п.3.9 Зобов`язаний ефективно використовувати державне майно та його збереження згідно з законодавством.

Відповідно до Статуту Запорізького професійного металургійного ліцею, зареєстрованого розпорядженням голови Заводської райадміністрації Запорізької міської ради за №1042 від 13.10.2003 та затвердженого Міністерством освіти і науки України 29.09.2003,

п. 5.3. директор Ліцею:

б) діє від імені ліцею, представляє його в усіх установах, організаціях і підприємствах, відкриває в банках рахунки;

в) в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності ліцею, ефективність використання і збереження закріпленого за ліцеєм майна;

п.6.10 Об`єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України.

п.6.11 Ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Таким чином, згідно з приміткою до ст.364 КК України, директор Ліцею є особою, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в державній установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, тобто службовою особою.

Так, ОСОБА_2 в 2007 році до призначення, на посаду директора ліцею, достовірно знав, що попередній директор ліцею ОСОБА_4 , всупереч діючому законодавству України, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, незаконно 03.05.2007 уклав між Запорізьким професійним металургійним ліцеєм (замовник) в особі директора ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеніт-3" (інвестор) в особі директора ОСОБА_6 . інвестиційний договір, за умовами якого замовник прийняв інвестора в пайову участь у проведенні капітального ремонту навчального комплексу ліцею по вул. Фінальна, 1 з метою покращення технічного стану внутрішніх приміщень. Розділом 5 договору визначені умови розподілу площ після завершення капітального ремонту, а саме: у власність інвестора переходить будівля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, у власності Замовника залишаються площі навчального корпусу, в якому проведено ремонт на суму не менше незалежної експертної оцінки будівлі гуртожитку ліцею по АДРЕСА_1.

Після цього, будучи призначеним, на посаду виконуючого обов`язки директора Запорізького професійного металургійного ліцею, ОСОБА_2 , діючи умисно зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог діючого законодавства, знаходячись за місцем знаходження Запорізького професійного металургійного ліцею, розташованого по вул. Фінальна, 1 м. Запоріжжя, 23.03.2008 року у денний час, уклав з ТОВ Зеніт-3 в особі директора ОСОБА_6 додаткову угоду № 1 до інвестиційного договору від 02.05.2007 р., якою узгоджено, що замість проведення капітального ремонту навчального комплексу ліцею, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна. 1, забезпечення реєстрації, експертизи і погодження у відповідних інстанціях проектно-кошторисної документації, необхідної для капітального ремонту об`єкту, ведення бухгалтерського, статистичного обліку у відповідності з діючими нормативними документами об`єкта інвестор зобов`язався перерахувати на розрахунковий рахунок Замовника суму не менше незалежної експертної оцінки будівлі гуртожитку ліцею за адресою: АДРЕСА_2 , виконану ТОВ Експертно-аналітичний центр , а саме 412 200 грн., а Замовник зобов`язався передати у власність Інвестору будівлю гуртожитку ліцею за адресою: АДРЕСА_1 інв. № 10320013, загальною площею 4198,85 кв.м. протягом п`яти днів з моменту отримання всієї грошової суми на свій розрахунковий рахунок шляхом підписання акту приймання-передачі.

Того ж дня, ТОВ Зеніт-3 було перераховано на рахунок Запорізького професійного металургійного ліцею грошові кошти у сумі 412 200 гривень, відповідно до додаткової угоди №1 до інвестиційного договору від 02.05.2007 року.

При цьому встановлено, що відповідно до висновку експерта № 2405 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість будівлі гуртожитку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визначена станом на березень 2008 року, могла становити 1071 407,53 гривні, що перевищує на 659 207,53 гривні суму перерахованих грошових коштів на рахунок ліцею, тобто у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вищезазначена додаткова угода не погоджувалась ні Міністерством освіти і науки України, ні Фондом державного майна України. Відповідно до діючого законодавства має укладати угоди про відчуження державного майна лише Міністерство освіти і науки України, яке є власником цього майна.

В подальшому рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №8/102/09 від 10.03.2009. на підставі поданих документів ТОВ Зеніт-3 , в тому числі незаконно укладеної додаткової угоди № 1 до інвестиційного договору від 02.05.2007, зобов`язано Запорізький професійний металургійний ліцей (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна. 1„ ЄДРГІОУ 02549173) передати за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Зеніт-3" (м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5/104, ЄДРПОУ 34718212) будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебувала у власності Держави в особі Міністерства освіти і науки України, та визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеніт- 3" (м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5/104, ЄДРПОУ 34718212) на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Своїми діями виконуючий обов`язки директора Запорізького професійного металургійного ліцею ОСОБА_2 допустив порушення вимог наступних нормативно правових актів: Закону України Про освіту від 23.05.1991 року, Закону України Про професійну технічну освіту від 10.02.1998 року, Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21.09.2006 року, Закону України Про приватизацію .

В результаті допущених ОСОБА_2 порушень вимог вищевикладених нормативно-правових актів з приватизації об`єкту державної власності встановлено, що укладений інвестиційний договір від 03.05.2007 року та додаткова угода №1 до договору, не відповідають вимогам діючого законодавства, насамперед не були визначені об`єми необхідних робіт з капітального ремонту учбового корпусу та не проведено на час укладання договору незалежну експертну оцінку будівлі гуртожитку, по якій повинна бути рецензія Фонду держмайна України, крім того, роботи з ремонту учбового корпусу взагалі не проводились, а на підставі додаткової угоди, яка була підписана лише директором ліцею та директором ТОВ Зеніт-3 , безпосередньо не укладені з Міністерством освіти та науки, в результаті було прийнято незаконне рішення про перерахування грошових коштів за заниженою ціною та передачу будівлі гуртожитку ТОВ Зеніт-3 .

Таким чином, виконуючий обов`язки директора Запорізького професійного металургійного ліцею ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, та діючи в інтересах юридичної особи ТОВ Зеніт-3 , з метою отримання останнім неправомірної вигоди, зловживаючи службовим становищем, 23.03.2008 року незаконно уклав додаткову угоду №1 до інвестиційного договору від 03.05.2007, внаслідок чого ТОВ Зеніт- 3 незаконно отримало у власність державне майно, а саме будівлю гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 , тим самим спричинивши тяжкі наслідки, охоронюваним законом інтересам держави в особі Міністерства освіти і науки України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України, ознаками якого є зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, яким спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що сума збитків заподіяних державі становить 659 207,53 грн.

Позивач просив стягнути зазначену суму, керуючись ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Передбачені зазначеною статтею підстави відповідальності особи за завдану майнову шкоду є загальними та застосовуються в разі виникнення між сторонами спору в деліктних зобов`язаннях.

Разом з тим, підстави, умови, порядок межі й розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, встановлені главою ІХ КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами регулює законодавство про працю.

Як було зазначено, з 12.09.2007 року ОСОБА_2 був призначений виконуючим обов`язки директора, а 25.11.2008 року ОСОБА_2 було призначено на посаду директора Запорізького професійного металургійного ліцею Запорізької області на умовах контракту та як обраного за конкурсом.

Частиною 3 ст. 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору.

Матеріальна шкода державі в особі Міністерства освіти і науки України в сумі 659207,53 грн. була спричинена протиправними діями ОСОБА_2 під час його перебування на посаді виконуючого обов`язків директора Запорізького професійного металургійного ліцею, а отже порядок та умови відшкодування такої шкоди мають регулюватися саме трудовим законодавством.

За ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Разом з тим, частиною 3 статті 233 КЗпП України передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора (в редакції Закону, що діяла на час звернення до суду з позовом). Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Як зазначалося вище, додаткова угода № 1 до інвестиційного договору ОСОБА_2 була підписана 02.05.2007 року, а з позовом прокурор звернувся лише 15.02.2019 року, тобто з пропуском установленого статтею 233 КЗпП річного строку, жодних поважних причин пропуску строку позивач не зазначає, поновити строк звернення не просить.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що прокурор пропустив строк для звернення із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Міністерство освіти і науки України звернулися до суду до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а тому у позовних вимогах слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 130,134, 233 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.07.2019 року.

Суддя: О.С. Яцун