Постанова

від 23.07.2019 по справі 912/191/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2019 року Справа № 912/191/18

м.Дніпро, пр. Д.Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Подобєда І.М., Широбокової Л.П.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2018 у справі № 912/191/18 (суддя Кабакова В.Г., повне рішення складено 16.04.2018)

за позовом фермерського господарства Сироти Олександра Федоровича, с.Деріївка, Онуфріївський район, Кіровоградська область

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про поновлення договору, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

-рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2018 у справі №912/191/18 позов фермерського господарства ОСОБА_1 (далі - ФГ ОСОБА_1 ) задоволено частково, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 21,5905 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, укладений 05.03.2012 та зареєстрований у відділі Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2012 за № 352460004001716, на той самий строк та на тих самих умовах, а також визнано укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди земельної ділянки в редакції, викладеній в резолютивній частині цього рішення, в решті в позові відмовлено;

- задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з обставин щодо відсутності належних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача у встановлені ст.33 Закону України Про оренду землі строки про заперечення відповідача стосовно поновлення спірного договору оренди землі, з того, що лист Головного управління (далі-ГУ) Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.11.2017 №27-11-0.63-10545/2-17 не є рішенням про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, оскільки не відповідає належній формі рішення такого органу і взагалі отриманий позивачем після спливу одного місяця після закінчення строку договору, а також з того, що додаткова угода повинна бути укладена у місячний строк, але відповідач зволікає в її укладенні, тому позовна вимога про визнання додаткової угоди укладеною є такою, що підлягає задоволенню;

- при відмові в задоволенні позову господарський суд послався на те, що договір діяв до 22 листопада 2017 року, у зв`язку з чим, в п. 1 додаткової угоди в частині строку поновлення договору слід зазначати "до 22 листопада 2022", а також з того, що з тексту п.3 додаткової угоди підлягають виключенню слова Підписана сторонами ... та ...(підписання) , оскільки у даному випадку додаткова угода не підписується внаслідок ухилення від такого підписання відповідачем, а визнається укладеною в судовому порядку;

- не погодившись з рішенням суду, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про передчасне звернення позивача з листом-повідомленням від 01.08.2017 про поновлення договору, у зв`язку з чим, будь-яких пропозицій щодо погодження істотних умов договору відповідачем не було запропоновано, про направлення позивачу листа від 28.11.2017 щодо заперечення в поновленні договору 04.12.2017, тобто протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, що свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , про відсутність в матеріалах справи доказів виконання позивачем умов договору в частині щомісячної сплати орендних платежів, про те, що вчинення позивачем дій, спрямованих на поновлення договору в рамках процедури, передбаченої ч.5 ст.33 Закону виключає у подальшому можливість поновлення договору оренди на підставі ч.6 цієї статті, оскільки в разі недосягнення згоди за вже розпочатою процедурою відповідно до ч.5 зазначеної статті переважне право орендаря на укладення договору припиняється, а також про те, що будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку управління відсутні;

- представник скаржника у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012 між Онуфріївською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ФГ Сироти О ОСОБА_2 . (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на землях резервного фонду на території Деріївської сільскої ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Відповідно до п.2 договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 21,5905га, у тому числі, ріллі - 21,5905га. Кадастровий номер НОМЕР_1 .

В п.5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 359387грн. 17коп..

Згідно з п.8 договір укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

В п.п. 9, 10 договору сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 процента від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 14375грн.49коп.. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами в строк до 30 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно з п.43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано в відділі Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області 22.11.2012 за №352460004001716.

Таким чином, строк дії договору - до 22.11.2017.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 01.08.2017 ФГ ОСОБА_1 звернулося до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про намір продовжити дію договору оренди землі від 05.03.2012 на той самий строк та на тих самих умовах. В листі також зазначено, що орендар не буде заперечувати проти зміни умов договору в частині суми орендної плати та строку договору за умови надіслання Управлінням відповідної додаткової угоди про продовження строку дії договору на умовах останнього до закінчення місячного строку після спливу такої дії. До зазначеного листа позивачем надано відповідний проект додаткової угоди.

Листом від 15.08.2017 №Ф-15854/0-11002/0/6/17 відповідачем запропоновано позивачу звернутися до Управління у визначений договором строк та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, оскільки договір оренди землі дійсний до 22.11.2017.

Листом від 28.11.2017 № 27-11-0.63-10545/2-17 відповідач повідомив про прийняття рішення щодо заперечення в поновленні договору та направив позивачу акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання (а.с. 72). Як вбачається з опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку, зазначений лист направлено відповідачем позивачу 04.12.2017 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73).

22.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому повідомив про намір продовжити дію договору на той же строк і на тих же умовах з посиланням на неотримання відповіді на лист - повідомлення від 01.08.2017 та підписаної додаткової угоди, а також повідомлення про припинення договору, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" розпорядник землі зобов`язаний підписати додаткову угоду про продовження дії договору на той самий строк та на тих самих умовах.

За наслідками розгляду вказаного листа відповідач направив позивачу лист від 18.01.2018 №Ф-2446/0-124/0/17-18 про те, що внаслідок направлення заперечення у поновленні договору землі від 05.03.2012 останній вважається таким, що припинив дію і це виключає підстави для укладення додаткової угоди в порядку ч.ч.6-8 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Обставини стосовно непідписання відповідачем додаткової угоди слугували визначальними для звернення ФГ Сироти О ОСОБА_3 з позовом до господарського суду по даній справі.

В обгрунтування позову покладені також обставини щодо продовження користування земельною ділянкою, належного виконання господарством обов`язків за договором, зокрема, сплати орендних платежів.

Як правові підстави для звернення з позовом господарством визначені положення ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11).

Таким чином, стаття 33 цього Закону фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

При цьому у першому випадку, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що вбачається із приписів частин 1-4 вказаної статті.

У другому ж випадку не встановлюється обов`язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону, не пов`язані одна з іншою.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч. 5 ст.33 Закону обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

У даному випадку, господарським судом встановлено, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу листа від 15.08.2017 №Ф-15854/0-11002/0/6-17, а також, що відповідач ухилився від розгляду заяви позивача від 01.08.2017.

За встановлених судом обставин щодо належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Разом з цим, позов заявлено за правовою конструкцією ч. 6 ст. 33 названого Закону.

Ч. 6 ст. 33 Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не вимагається.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

З підстав, передбачених ч. 6 ст.33 Закону договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Позивач протягом строку дії договору та після його закінчення продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї, що підтверджується довідкою Деріївської сільської ради від 18.01.2018 р. № 127, довідкою Онуфріївського відділення Олександрійської об`єднаної Державної податкової інспекції про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (а.с. 43-44).

На підтвердження належного виконання взятих на себе за договором зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивачем також надано до суду копію податкової декларації з плати за землю та копії платіжних доручень за період з лютого 2017 року по січень 2018 року (а.с. 98-102).

Одночасно слід зазначити, що у листі позивача від 01.08.2017 про поновлення договору оренди землі від 05.03.2012 на той самий строк та на тих самих умовах в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач повідомив відповідача про своє місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 Онуфріївського району Кіровоградської АДРЕСА_3 та просив надати відповідь щодо поновлення договору оренди за цією адресою.

Водночас відповідно до наявного в матеріалах справи опису вкладення до цінного листа (т.1 а.с. 73) лист-заперечення від 28.11.2017 № 27-11-0.63-10545/2-17, який відповідач надіслав позивачу протягом одного місяця після закінчення строку спірного договору оренди землі, був надісланий відповідачем на іншу адресу: АДРЕСА_1 , а не за адресою місцезнаходження позивача.

Лист від 28.11.2017 № 27-11-0.63-10545/2-17 отримано позивачем лише 24.01.2018, що підтверджується витягом про відстеження поштових відправлень з сайту Укрпошта за №2503002569328 (а.с.73, 159-160). З даного витягу також видно, що на адресу відповідача вказаний лист не повертався, а перенаправлявся між відділеннями зв`язку.

Між тим, лист відповідача від 18.01.2018 № Ф-24446/0-124/0/17-18, який містив лише відсилання до попереднього листа від 28.11.2017 № 27-11-0.63-10545/2-17 було надіслано за належною адресою позивача: АДРЕСА_4 , однак поза межами місячного строку, визначеного ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, відповідач не надав доказів належного надіслання позивачу листа-повідомлення від 28.11.2017 про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Вищезазначені фактичні обставини справи свідчать про неправомірність та недобросовісність дій відповідача під час процедури поновлення спірного договору.

До спірних правовідносин, що склалися між позивачем і відповідачем, варто застосувати концепцію "правомірних очікувань", що відображена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії".

Правомірні очікування полягають у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей. З урахуванням цієї концепції, суди, в контексті вирішення спорів щодо поновлення договорів оренди землі, вказують, що "по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку".

У справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства" суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом ОСОБА_4 за орендним договором (пункт 35).

Отже, ФГ ОСОБА_1 мало принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.

З огляду на викладене заявлені позивачем вимоги про визнання договору поновленим відповідають правовій конструкції ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , у зв`язку з чим, підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

Поряд з цим, сторонами, зокрема, відповідачем, не надано доказів укладення такої додаткової угоди.

Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, яка має бути укладена в обов`язковому порядку у місячний строк, то позовна вимога ФГ Сироти О.Ф. щодо визнання такої додаткової угоди укладеною є обґрунтованою.

При цьому є необхідним виключення з додаткової угоди дати укладання додаткової угоди - "22 грудня 2017 року", оскільки договір є поновленим з наступного дня після дати закінчення строку дії договору, а згідно з ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на заяву позивача від 23.03.2018 про виправлення описки в прохальній частині позову та підтвердження відповідачем, що договір діяв до 22 листопада 2017 року, є необхідним зазначити в п. 1 додаткової угоди "до 22 листопада 2022".

Також підлягають виключенню з тексту п. 3 додаткової угоди, визнання укладеною якої є предметом спору, слова Підписана сторонами ... , а також ...(підписання) , оскільки у даному випадку додаткова угода не підписується сторонами у зв`язку із ухиленням від такого підписання відповідачем, а визнається укладеною в судовому порядку.

Як наслідок, п. 3 додаткової угоди слід викласти в наступній редакції: "3. додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки №352460004001716 зареєстрованого 22.11.2012 року, підписаного 05 березня 2012 року і підлягає виконанню сторонами з моменту її укладення".

Отже, позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди правильно визнані господарським судом такими, що підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини стосовно адреси місцезнаходження позивача, за якою відповідачем було направлено лист від 28.11.2017 про заперечення у поновленні договору оренди землі не були предметом дослідження під час розгляду справи господарським судом.

Але неповне дослідження господарським судом обставин, які мають значення для справи не призвело до неправильних висновків по суті вирішення спору.

У цьому зв`язку підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2019 у справі №912/191/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 31.07.2019

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд