Постанова

від 30.07.2019 по справі 904/5687/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 року м. Дніпро Справа № 904/5687/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА +"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 р.

( суддя Манько Г.В., м.Дніпро, повне рішення складено 15.04.2019 р. ) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА +"

до Дніпровської міської ради

третя особа без самостійних позовних вимог на боці відповідача

ОСОБА_1

про визнання Договору оренди земельної ділянки від 16.11.2004 р. № 5852 припиненим

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА +" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання Договору оренди земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ( кадастровий номер НОМЕР_3 ) від 16.11.2004 р. № 5852, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА+" та Дніпровською міською радою припиненим з моменту укладення Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.08.2010 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА +" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом НОМЕР_3 від 16.11.2004 р . № 5252 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АКВА+ та Дніпровською міською радою припиненим з моменту укладення Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.08.2010 р.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області не з`ясовано повністю обставини справи, рішення ґрунтується на невірно застосованих нормах матеріального та процесуального права, викладені висновки в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи .

Водночас, на думку Скаржника, суд помилково вважає, що вказані правовідносини регулюються ст . 654 ЦК України, адже вказана стаття регулює саме порядок розірвання, а не припинення договору.

При цьому Скаржник зазначає, що у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно від ТОВ АКВА+ до ОСОБА_1 , а також з огляду на те, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює новий власник, і Позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою та звертався з відповідною заявою до органів місцевого самоврядування, право Позивача на оренду земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, припинилося.

Скаржник наголошує на тому, що на сьогоднішній день не відбулася державна реєстрація земельної ділянки ( кадастровий номер НОМЕР_3 ) за Дніпровською міською, а установлений порядок розірвання договорів оренди земельної ділянки передбачає укладання договору про розірвання тільки після державної реєстрації цієї земельної ділянки за територіальною громадою.

Крім того, Скаржник зазначає, що Позивач при поданні позовної заяви звертав увагу суду на те, що ТОВ АКВА+ просить саме підтвердити факт припинення дію договору оренди землі з 05.08.2010 р., тобто з моменту підписання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, так як Дніпровська міська рада так і не виконала рішення № 254/11, та визнає припинення дії договору тільки в судовому порядку.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2019 р. залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА +" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 р. у справі № 904/5687/18 без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 643,00 грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Відповідача та Третьої особи ( Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 ).

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 23.07.2019 р.

Від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Дніпровська міська рада не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, а задоволення апеляційної скарги призведе до порушення майнових прав територіальної громади, як власника орендованої землі, щодо одержання орендної плати.

Зокрема, Дніпровська міська рада посилається на те, що в порушення ст. 654 ЦК України Позивачем до теперішнього часу не було ініційовано складання письмового єдиного документа, підписаного сторонами щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки. На переконання Відповідача, сам факт звернення до суду зі вказаною позовною заявою свідчить про визнання Позивачем тієї обставини, що зазначений вище Договір оренди земельної ділянки є діючим станом на теперішній час.

Крім того, у відзиві міська рада вказує на те, що питання щодо припинення Договору оренди землі вже виникало з ініціативи Позивача, при цьому припинення Договору вже було погоджено Відповідачем, тобто відзначене питання вирішувалося за взаємною згодою сторін. Одночасно Відповідач акцентує увагу на тому, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування будь-яких перешкод для вжиття ним заходів з метою укладення договору щодо розірвання Договору оренди землі. Більш того, Позивач у своїй позовній заяві просив визнати Договір оренди землі припиненим з моменту укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.08.2010 р., однак звернувся до суду з позовною заявою лише 14.12.2018 р., тобто пізніше ніж через вісім років.

Також, міська рада зазначає про те, що оскільки умови Договору оренди землі не суперечать актам цивільного законодавства та відповідають загальним засадам цивільного законодавства, то ці умови, зокрема, закріплені в п. 12.5., стосовно порядку припинення дії Договору за взаємною згодою сторін шляхом розірвання цього Договору, мають юридичну силу, підлягають застосуванню, обов`язкові для виконання сторонами та повинні бути взяті до уваги при вирішенні даного судового спору. Отже вимога Позивача щодо визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, є такою що суперечить приписам ст. ст. 120, 141 ЗК України.

Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.

По справі оголошувалася перерва з 23.07.2019 р. по 30.07.2019 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.09.2001 р. між Дніпровською міською радою ( Орендодавець ) та ТОВ "АКВА+"( Орендар ) було укладено Договір оренди земельної ділянки терміном дії до 16.08.2004 р., відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1292 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 для фактичного розміщення будинку, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 69033003.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 16.08.2001 р. № 1860.

На підставі рішення міської ради від 14.07.2014 р. № 86/18 - 05.10.2004 р. між Дніпровською міською радою ( Орендодавець ) та ТОВ "АКВА+" ( Орендар ) укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1292 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 3.1. договору, Договір укладено на 15 років.

Розділом 12 договору регламентовано зміну умов договору і припинення його дії.

12.1. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

12.2. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

12.3. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

12.4. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

12.5. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

12.6. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

12.7. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

12.8. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендаря є підставою для. зміни. умов або розірвання договору.

05.08.2010 р. між ТОВ "АКВА+" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Договір купівлі-продажу був засвідчений приватним нотаріусом Панченко О.В. Відповідно до договору купівлі-продажу ТОВ "АКВА+", в особі генерального директора ОСОБА_2 , продало ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 загальноюплощею 851,6 м 2 . Згідно договору купівлі-продажу відчужене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,1292 га за адресою: АДРЕСА_4 .

Після продажу нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, 18.08.2010 р., ТОВ "АКВА+" звернулося до Міського голови м. Дніпропетровська з заявою припинити дію договору оренди землі від 05.10.2004 р. ( номер державної реєстрації 5852 від 16.11.2004 р.) у зв`язку з продажем нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці.

18.05.2011 р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 254/11 Про припинення договору оренди землі , відповідно до п. 1 якого, рада вирішила у зв`язку зі зміною власника об`єкта нерухомості вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА+", код ЄДРПОУ 30424798, земельну ділянку, площею 0,1292 га, по АДРЕСА_4 ( кадастровий номер НОМЕР_3 ) і зарахувати її до земель міста.

П. 2. рішення, міська рада встановила, що Договір оренди землі від 05.10.2004 р. ( державна реєстрація від 16.11.2004 р. № 5852 ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 05.10.2004 р. за реєстровим номером 4448, припинити шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, уклавши договір щодо розірвання цього договору оренди землі.

У п. 3 рішення зазначено, що "пункти 1-5 рішення міської ради від 14.07.2004 р. № 86/18 "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_4 , в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВА+", код ЄДРПОУ 30424798, по фактичному розміщенню нежитлового будинку" визнати такими, що втратили чинність, а право ТОВ "АКВА+" на цю земельну ділянку таким, що припинилось".

Погодившись з доводами Позивача, що рішення Дніпропетровської міської ради від 18.05.2011 р. № 254/11 не містить порядку його виконання, місцевий господарський суд послався на те, що розірвання спірного договору оренди земельної ділянки повинно відбуватися з дотриманням приписів ст. 654 ЦК України та ст. ст. 181, 188 ГК України. Приписи ст. 31 Закону України "Про оренду землі" не позбавляють сторін необхідності дотримуватись приписів ст. 654 ЦК України та ст. ст. 181, 188 Господарського кодексу України при розірванні спірного договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, господарський суд погодився з доводами Відповідача, що сам факт звернення до суду зі вказаною позовною заявою свідчить про визнання Позивачем тієї обставини, що зазначений вище спірний Договір оренди земельної ділянки є діючим станом на теперішній час.

Місцевим господарським судом встановлено, що угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки сторони не укладали, а право власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виникло 13.08.2010 р., оскільки державна реєстрація права власності нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 05.08.2010 р. була здійснена саме 13.08.2010 р., що підтверджується витягом комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.

В основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволені позовних вимог покладено висновок місцевого господарського суду про те, що визнання Договору оренди земельної ділянки розташованої за адресою: м АДРЕСА_4 , (кадастровий номер НОМЕР_3 ) від 16.11.2004 р. № 5852 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА+" та Дніпровською міською радою припиненим з моменту укладення Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.08.2010 р. є таким, що суперечить приписам ст. ст. 120, 141 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно від ТОВ АКВА+ до ОСОБА_1 , а також з огляду на те, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює новий власник, і Позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою та звертався з відповідною заявою до органів місцевого самоврядування, право Позивача на оренду земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, припинилося. В обгрунтування своїх доводів Скаржник послався на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 913/661/17 від 27.02.2019 р. та у справі № 920/717/17 від 05.04.2018 р.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Ч. 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України ) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду ( відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови ), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 910/20774/17.

При цьому, як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 27.02.2019 р. у справі № 913/661/17, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "АКВА+" звернулося до Міського голови м. Дніпропетровська з заявою припинити дію Договору оренди землі від 05.10.2004 р. ( номер державної реєстрації 5852 від 16.11.2004 р.) у зв`язку з продажем нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці.

Однак, з огляду на приписи ст. 654 ЦК України, прийняте в подальшому рішення Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 254/11 від 18.05.2011 р. Про припинення договору оренди землі щодо припинення за згодою сторін договору оренди землі укладеного між сторонами шляхом його розірвання, є лише волевиявленням на надання згоди на розірвання договору оренди уповноваженого органу, яке не має юридичного наслідку розірвання договору, оскільки сторонами у справі не вчинено дій, спрямованих на реалізацію вказаного рішення, а саме не укладено письмової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією. Тобто, слід дійти висновку, що Договір оренди землі від 05.10.2004 р. не був припинений сторонами в установленому законом порядку, а тому є чинним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 р. у справі № 913/661/17.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 05.06.2018 р. у справі № 920/717/17 перехід права власності від Позивача до Третьої особи на будівлю, яка розташована на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди землі з Позивачем за рішенням суду, а є підставою для припинення в силу закону договору оренди землі в частині визначення орендаря.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА +" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 р. у справі № 904/5687/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 31.07.2019 року

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд