Рішення

від 29.07.2019 по справі 910/6179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019Справа № 910/6179/19

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Державного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва

до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Буд Компані

про стягнення 28 481, 49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (далі - Підприємство, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Буд Компані (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 28 481, 49 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови договору № 128-18 від 12.07.2018 р. в частині своєчасної сплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові Підприємство просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 24 000,00 грн., пеню у сумі 3 373, 15 грн., інфляційну складову боргу в сумі 826, 26 грн. та 3% річних в сумі 282, 08 грн., що разом складає 28 481, 49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, розглянувши завлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Установлено, що 12.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю БК Буд Компані (замовник) та Державним підприємством Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (виконавець) був укладений договір № 128-18 з виконання проекту підсилення існуючих стрічкових фундаментів адмінбудівлі по вул. Михайлівській, 18-В, в м. Києві шляхом застосування пальових ростверків (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, зобовязується прийняти та оплатити, а виконавець виконати у передбачений договором строк обумовлені сторонами роботи (п. 1.1).

Термін виконання робіт: початок - липень 2018р., закінчення - серпень 2018р. Обсяг та терміни виконання окремих етапів визначаються календарним планом, що є невідємною частиню договору (п.п. 1.2, 1.3).

У п. 2.1 договору сторони домовились, що вартість виконання робіт за цим договором визначена протоколом узгодження договірної ціни та складає 48 000, 00 грн. Виплата здійснюється одночасно за закінчену роботу з авансовим платежем 50%, що має бути перерахований не пізніше 5 робочих днів після підписання договору (п. 2.2).

Відповідно до п.п. 3.2 - 3.3 договору передача замовникові документації за окремими етапами договору та/або після його завершення у цілому здійснюється за документами виконавця (накладна, супровідний лист). Після завершення виконання роботи виконавець надає замовникові акт здачі-приймання роботи та звіт.

Після підписання акту здачі-приймання роботи замовник протягом 5 робочих днів сплачує виконавцеві вартість виконаних робіт за договірною ціною відповідно до п. п. 2.1 та 2.2 (п. 3.5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх договірних зобовязань (п. 10.1).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать, що Підприємство належним чином виконало умови договору, що підтверджується актом здачі - приймання від 17.12.2018р. за договором № 128-18, підписаним уповноваженими особами сторін без заперечень щодо якості та строків виконання робіт.

Проте, відповідач свої розрахункові зобов`язання виконав неналежним чином, а саме - вартість робіт оплатив частково, здійснив лише авансовий платіж за вказаним актом здачі-приймання робіт, про що свідчить наявна у справі копія банківської виписки за 31.07.2018р. на суму 24 000,00 грн.

Отже, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 24 000,00 грн., що також підтверджується гарантійним листом відповідача № 15/11 від 15.11.18р.

Також із матеріалів справи вбачається, що у грудні 2018 р. позивач звертався до Товариства з претензією щодо сплати заборгованості, однак, відповідач залишив вимоги позивача без відповіді та задоволення

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості виконаних робіт відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ БК Буд Компані заборгованості в сумі 24 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3 373, 15 грн., яку просив стягнути у судовому порядку.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 6.2 договору сторони погодили відповідальність замовника за порушення встановлених термінів сплати вартості виконаних робіт більш ніж на 5 робочих днів (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен робочий день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 3 373, 15 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 826, 26 грн. та 3% річних в сумі 282, 08 грн, нараховані за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 826, 26 грн., а також 3 % річних у сумі 282, 08 грн., тобто у заявлених позивачем сумах.

За таких обставин позов Державного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Буд Компані про стягнення 28 481, 49 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Буд Компані (01014, місто Київ, вул. Бастіонна, 13, офіс 2, ідентифікаційний код 41552583) на користь Державного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (03110, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 51, ідентифікаційний код 38283024) основний борг у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., пеню в сумі 3 373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 15 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 26 коп., 3 % річних у сумі 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 08 коп., судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 29 липня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.