Рішення

від 31.07.2019 по справі 910/5540/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2019Справа № 910/5540/19

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи" (м. Київ)

2. ОСОБА_1 (м. Київ)

про стягнення 208.333,34 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи", ОСОБА_1 про стягнення солідарно 208.333,34 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.10.18. та договором поруки № POR1540562911641 від 26.10.18., з підстав невиконання відповідачами умов вказаних договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.19. відкрито провадження у справі № 910/5540/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачами у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом враховано, що від відповідачів конверти з ухвалою суду від 23.05.19. було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання , адресат відсутній , адресат вибув .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання , адресат відсутній , адресат вибув вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 23.05.19. по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За вказаного в сукупності про розгляд справи № 910/5540/19 відповідачів повідомлено належним чином.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.10.18. відповідачем-1 було підписано анкету-заявку про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ". Згідно зазначеної вище заяви, відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" по послузі "Кредит Куб" (далі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із анкетою-заявкою складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.10.18. та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до п. 1.3 анкети-заяви, строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4 анкети-заяви).

Пунктом 1.5 анкети-заяви передбачений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п. 1.6. анкети-заяви).

Згідно договору банківського обслуговування № б/н від 29.10.18., на поточний рахунок відповідача-1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 250.000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.8.3.1. Умов, повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві. Для позичальників, які працюють в сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням банку. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з дев`яносто першого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк , sms повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором в термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (Включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Згідно з п.3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період, за який сплачується пеня за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п.п. 3.2.8.5.1, 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3, 3.2.8.5.5. Умов, клієнт зобов`язаний, використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1. Оплатити щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до п.3.2.8.3.2. Повернути кредит в терміни в сумах, як встановлено в п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. Сплатити Банку комісію згідно п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.

Згідно п. 3.2.8.6.2. Умов, при настанні будь-якого з наступних подій: неотримання від Клієнта згоди на зміну розміру процентів за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство Клієнта або про визнання недійсними установчих документів Клієнта, або про скасування державної реєстрації Клієнта; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Клієнта; смерть Клієнта; порушення кримінального провадження щодо клієнта; встановлення такими, що не відповідають дійсності відомостей, що містяться в п.3.2.8.5.11. цієї угоди; відсутність у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє Клієнта; наявність судових рішень, що вступили в силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку Клієнта, наявність арешту на поточних рахунках, що належать Клієнту, наявність платіжних вимог про примусове списання і інших обставин, які явно свідчать про тому, що наданий Клієнту кредит не буде повернутий вчасно.

Банк на свій розсуд, має право:

а) змінити умови видач та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому згідно ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичній термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання по кредиту.

або:

б) розірвати Договір в судовому порядку. Про цьому в останній день дій Договору Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

або:

в) відповідно до ст. 651 ЦКУ, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з направлення клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату Договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії Договору Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за Договором. Одностороння відмова цього Договору не звільняє Клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.10.1. Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати проценті за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.8.10.3. Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

26.10.18. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № POR1540562911641, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Ай Ті Сі Джи (код ЄДРПОУ 38704787) зобов`язань за угодами приєднання до п.1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредитний КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 1,8 % від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. угоди-1 - 4,0 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний у угоді-1. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п.1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою - 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 250.000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 208.333,34 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, у зв`язку з чим просить суд солідарно стягнути з відповідачів 208.333,34 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення кредитних коштів за договором банківського обслуговування № б/н від 29.10.18. в розмірі 208.333,34 грн.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 208.333,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи", ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" солідарно заборгованість за тілом кредиту у розмірі 208.333,34 грн.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, б. 20; ідентифікаційний код 38704787) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 208.333 (двісті вісім тисяч триста тридцять три) грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 3.125 (три тисячі сто двадцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко