ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.07.2019Справа № 910/5413/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішбур"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естрагон"
про стягнення 734 074,39 грн.
за участю представників:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рішбур" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТРАГОН" про стягнення 734 074,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №4 від 28.01.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішбур" залишено без руху.
11.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 прийнято позову заяву до розгляду, відкрити провадження у справі №910/5413/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.06.2019.
В судовому засіданні 11.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/5413/19 до судового розгляду по суті на 09.07.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у зв`язку із перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи №910/5413/19 по суті призначено на 24.07.2019.
09.07.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судове засідання 24.07.2019 не з`явився, проте представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання 24.07.2019 не з`явився, відзиву на позов не надав.
Про розгляд справи по суті відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.07.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.07.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на вибуття адресата.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 05.07.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рішбур" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Країна" (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу № 4 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність від продавця товари народного споживання (товар) та сплачує його вартість згідно умов та протягом терміну дії даного договору.
Згідно із п. 1.2. договору, продавець підтверджує, що на момент поставки та передачі товару у власність покупцю, товар є вільним від всіх і будь-яких зобов`язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи плату обов`язкових платежів, податків, мита).
Відповідно до п. 2.1. договору, продаж здійснюється за договірними цінами. Кількість і ціни вказуються в накладних на товар, в рахунках, специфікаціях, що є невід`ємною частиною діючого договору.
Загальна сума договору визначається сумою вартості товару, зазначеною у видаткових накладних (п. 2.2. договору).
Згідно із п. 2.3. договору, кожна партія товару, яка продається покупцю по діючому договору супроводжується наступними документами: рахунок, видаткова накладна та податкова накладна; сертифікатами та іншими дозвільними документами, якщо такі мають бути надані покупцеві згідно чинного законодавства України.
Відвантаження товару продавцем здійснюється згідно замовлення покупця. Продавець здійснює поставку товару покупцю протягом 3-х календарних днів з моментуотримання замовлення або інформує покупця про неможливість його виконання (п. 5.1. договору).
За змістом пункту 6.1. договору оплата товару по даному договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 14 банківських днів з моменту реалізації товару.
Підставою для оплати є видаткова та податкова накладна, які надаються продавцем покупцю (п. 6.4. договору).
Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.5. договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 28 грудня 2011 року. Якщо жодна із сторін за 14 календарних днів до закінчення терміну дії не зробить письмову заяву про припинення виконання обов`язків за цим договором, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 10.1, п. 10.2 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну 734 074,039 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: №847 від 04.09.2015, №863 від 08.09.2015, №884 від 10.09.2015, №888 від 11.09.2015, №950 від 23.09.2015, №963 від 25.09.2015, №987 від 01.10.2015, №1029 від 06.10.2015, №1072 від 13.10.2015, №1118 від 13.10.2015, №1140 від 23.10.2015, №1172 від 28.10.2015, №1179 від 29.10.2015, №1217 від 04.11.2015, №1233 від 06.11.2015, №1294 від 16.11.2015, №1276 від 11.11.20165, №1247 від 10.11.2015, №1303 від 17.11.2015, №1338 від 20.11.2015, №1371 від 26.11.2015, №1428 від 04.12.2015, №1437 від 04.12.2015, №1500 від 15.12.2015, №21550 від 18.12.2015, №1553 від 18.12.2015, №1635 від 31.12.2015, №36 від 05.01.2016, №25 від 15.01.2016, №46 від 19.01.2016, №44 від 19.01.2016, №86 від 26.01.2016, №120 від 02.02.2016, №213 від 12.02.2016, №203 від 12.02.2016, №261 від 19.02.2016, №289 від 24.02.2016, №398 від 01.03.2016, №347 від 04.03.2016, №360 від 09.03.2016, №389 від 11.03.2016, №407 від 15.03.2016, №546 від 07.04.2016, №824 від 16.05.2016, №858 від 01.06.2016, №916 від 08.06.2016, №964 від 14.06.2016, №963 від 04.06.2016, №962 від 14.06.2016, №961 від 14.06.2016, №1029 від 29.06.2016, №1060 від 05.07.2016, №1079 від 08.07.2016, №1093 від 08.07.2016, №1096 від 11.07.2016, №1227 від 04.08.2016, №1279 від 15.08.2016, №1305 від 19.08.2015, №1464 від 14.09.2016, №1532 від 26.09.2016, №1672 від 21.10.2016, №1689 від 24.10.2016, №1708 від 25.10.2016, №1729 від 28.10.2016, №1964 від 30.11.2016, №1759 від 02.11.2016, №1766 від 03.11.2016, №1774 від 04.11.2016, №1782 від 07.11.2016, №1833 від 14.11.2016, №1843 від 15.11.2016, №1885 від 18.11.2016, №1903 від 22.11.2016, №1952 від 29.11.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем оплату поставленого позивачем товару не здійснено, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 734 074,039 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач згідно із видатковими накладними №847 від 04.09.2015, №863 від 08.09.2015, №884 від 10.09.2015, №888 від 11.09.2015, №950 від 23.09.2015, №963 від 25.09.2015, №987 від 01.10.2015, №1029 від 06.10.2015, №1072 від 13.10.2015, №1118 від 13.10.2015, №1140 від 23.10.2015, №1172 від 28.10.2015, №1179 від 29.10.2015, №1217 від 04.11.2015, №1233 від 06.11.2015, №1294 від 16.11.2015, №1276 від 11.11.20165, №1247 від 10.11.2015, №1303 від 17.11.2015, №1338 від 20.11.2015, №1371 від 26.11.2015, №1428 від 04.12.2015, №1437 від 04.12.2015, №1500 від 15.12.2015, №21550 від 18.12.2015, №1553 від 18.12.2015, №1635 від 31.12.2015, №36 від 05.01.2016, №25 від 15.01.2016, №46 від 19.01.2016, №44 від 19.01.2016, №86 від 26.01.2016, №120 від 02.02.2016, №213 від 12.02.2016, №203 від 12.02.2016, №261 від 19.02.2016, №289 від 24.02.2016, №398 від 01.03.2016, №347 від 04.03.2016, №360 від 09.03.2016, №389 від 11.03.2016, №407 від 15.03.2016, №546 від 07.04.2016, №824 від 16.05.2016, №858 від 01.06.2016, №916 від 08.06.2016, №964 від 14.06.2016, №963 від 04.06.2016, №962 від 14.06.2016, №961 від 14.06.2016, №1029 від 29.06.2016, №1060 від 05.07.2016, №1079 від 08.07.2016, №1093 від 08.07.2016, №1096 від 11.07.2016, №1227 від 04.08.2016, №1279 від 15.08.2016, №1305 від 19.08.2015, №1464 від 14.09.2016, №1532 від 26.09.2016, №1672 від 21.10.2016, №1689 від 24.10.2016, №1708 від 25.10.2016, №1729 від 28.10.2016, №1964 від 30.11.2016, №1759 від 02.11.2016, №1766 від 03.11.2016, №1774 від 04.11.2016, №1782 від 07.11.2016, №1833 від 14.11.2016, №1843 від 15.11.2016, №1885 від 18.11.2016, №1903 від 22.11.2016, №1952 від 29.11.2016 поставив відповідачу товар на загальну суму 734074,39 грн.
Умовами договору (п. 6.1., п. 6.4. договору) сторони погодили, що оплата товару по даному договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 14 банківських днів з моменту реалізації товару. Підставою для оплати є видаткова та податкова накладна, які надаються позивачем відповідачу.
Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, зокрема укладають господарський договір, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Отже, строк (термін) виконання зобов`язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов`язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.
У договорі сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію - " з моменту реалізації товару", тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України - договір з відкладальною обставиною).
При цьому відкладальна обставина вважається такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно (ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України).
Таким чином, дослідивши умови договору поставки, судом встановлено, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки з відстроченням платежу (відкладальна умова).
В пункті 14.1.202 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Загальні умови виконання господарського зобов`язання з оплати товару встановлені статтею 692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Враховуючи предмет спору у цій справі та правило розподілу тягаря доказування між сторонами, відповідач, для звільнення себе від обов`язку оплатити вартість товару, має довести належними та допустимими доказами, що отриманий ним товар ще не реалізований. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №910/4846/17.
Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що поставлений згідно видаткових накладних товар є таким, що нереалізований.
В свою чергу, як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні підписані представниками обох сторін видаткові накладні, якими підтверджено факт поставки позивачем відповідачу товару, та які, у відповідності до умов договору, є підставою для оплати поставленого товару.
З огляду на вище наведене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження нереалізації спірного товару, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду даного спору відповідач взятих на себе зобов`язань за договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений договором строк не сплатив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу №4 від 28.01.2011 у сумі 734 074,39 грн.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 734 074,39 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач обставин наведених у позові не спростував, доказів оплати заборгованості по договору купівлі-продажу №4 від 28.01.2011 суду не надав.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 734 074,39 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 734 074,39 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішбур".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естрагон" (01025, м. Київ, вулиця ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 36529919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішбур" (04073, м. Київ, вулиця ВЕРБОВА, будинок 4-А, ідентифікаційний код 36698455) заборгованість у розмірі 734074,39 грн. та судовий збір у сумі 11011,12 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 31.07.2019 .
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2019 |
Оприлюднено | 01.08.2019 |
Номер документу | 83342869 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні