Рішення

від 30.07.2019 по справі 910/6463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019Справа № 910/6463/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Толочкевича Михайла Івановича

до Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Жовтень Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця

про стягнення 78071,57 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Толочкевич Михайло Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Жовтень Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про стягнення 78071,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати вартості виконаних позивачем за договором підряду № 96 від 14.11.2018 робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 78071,57 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/6463/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

14.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що робота за договором підряду № 96 від 14.11.2018 виконана позивачем не належним чином та з порушенням строку, визначеного договором.

24.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 між Дочірнім підприємством Клінічний санаторій Жовтень Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (замовник; відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Толочкевичем Михайлом Івановичем (підрядник; позивач) укладено договір підряду № 96 (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи у відповідності до умов договору. Замовник зобов`язується прийняти роботу і оплатити її. Предмет договору: ремонт корпусу № 1 кімната 502. Склад та обсяги робіт згідно з локальним кошторисом.

Вартість робіт відповідно до затвердженої договірної ціни та локального кошторису становить 78071,57 грн. У разі зменшення цін на матеріали, транспортні послуги та інше кошторисна вартість робіт коригується за згодою сторін (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

Пунктом 4 Договору встановлено, що після підписання договору замовник перераховує аванс у розмірі 50 % від суми; оплата робіт здійснюється за фактично виконані обсяги згідно з актом приймання виконаних робіт; замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 15 банківський днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту підписання договору. Підрядник зобов`язується виконати роботу протягом 1 місяця з моменту підписання договору (п. п. 5.1, 5.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку надання обґрунтованих вимог до якості робіт складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок.

За поручення строків виконання робіт, обумовлених п. 5.2 даного договору підрядник зобов`язаний за першою вимогою замовника сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення (п. 6.3 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання (п. 8.1 Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 96 від 14.11.2018, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року (що містить посилання на договір № 96 від 14.11.2018) вартість робіт становить 78071,57 грн. Зазначений документ 01.03.2019 підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати вартості виконаних позивачем за договором підряду № 96 від 14.11.2018 робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 78071,57 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 14.11.2018 між Дочірнім підприємством Клінічний санаторій Жовтень Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця та Фізичною особою-підприємцем Толочкевичем Михайлом Івановичем укладено договір № 96.

Предметом Договору відповідно до п. п. 1.1, 1.2 є виконання ремонтних робіт кімнати 502 корпусу № 1.

Як встановлено судом, вартість робіт відповідно до затвердженої договірної ціни та локального кошторису становить 78071,57 грн. У разі зменшення цін на матеріали, транспортні послуги та інше кошторисна вартість робіт коригується за згодою сторін (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

У випадку надання обґрунтованих вимог до якості робіт складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок (п. 6.1 Договору).

Після підписання договору замовник перераховує аванс у розмірі 50 % від суми; оплата робіт здійснюється за фактично виконані обсяги згідно з актом приймання виконаних робіт; замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 15 банківський днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 4 Договору).

Як встановлено судом, 01.03.2019 сторонами було підписано Акт виконаних будівельних робіт за березень 2019 року, відповідно до якого вартість робіт становить 78071,57 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, на виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті без будь-яких зауважень підрядні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 01.03.2019, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

За умовами пункту 4.3 Договору замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи протягом 15 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Так, враховуючи, що акт приймання виконаних робіт підписано 01.03.2019, останнім днем для здійснення оплати робіт є 25.03.2019. Однак, станом на день ухвалення рішення у даній справі доказів на підтвердження оплати за виконані роботи у розмірі 78071,57 грн. суду не надано.

Разом з тим, щодо висновку про вартість (витяг зі звіту про оцінку № 29 від 10.06.2019), який додано відповідачем до відзиву, суд зазначає, що такий висновок не спростовує обов`язку замовника щодо здійснення оплати за виконані підрядником та прийняті замовником роботи, що в тому числі випливає зі ст.ст. 853, 854 Цивільного кодексу.

Таким чином, посилання на зазначений доказ, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог є необгрунтованим.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строку виконання робіт, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права застосувати до позивача санкції, передбачені договором та чинним законодавством, однак, вказані доводи не звільняють відповідача від обов`язку оплати вартості виконаних робіт.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 78071,57 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Жовтень Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (03084, м. Київ, Конча-Заспа, Столичне Шосе, 27 км; ідентифікаційний код: 02583744) на користь Фізичної особи-підприємця Толочкевича Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 78071 (сімдесят вісім тисяч сімдесят одна) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева