Рішення

від 29.07.2019 по справі 910/7004/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2019Справа № 910/7004/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Птахофабрика Київська , Київська обл., с. Пухівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Комерц Груп , м. Дніпро

про стягнення 79 891,10 грн.,

Представники:

від позивача: Долгушина Т.Ю.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Птахофабрика Київська звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Комерц Груп про стягнення заборгованості у розмірі 79 891,10 грн., у тому числі: 66 064,00 грн. - основного боргу, 1 300,22 грн. - інфляційних втрат, 464,33 грн. - 3% річних від простроченої суми, 5 456,15 грн. - пені та 6 606,40 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати за поставлений товар відповідно до договору поставки №1202 від 12.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, але із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.06.2019 р.

У судове засідання 24.06.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позов у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено на 11.07.2019 р.

11.07.2019 р. до суду надійшло клопотання позивача про заміну у справі первісного відповідача ТзОВ Столичний кондитер (ідентифікаційний код 38833461) на належного відповідача ТзОВ Експерт Комерц Груп (ідентифікаційний код 38833461).

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Столичний кондитер (ідентифікаційний код 38833461) 25.06.2019 р., тобто після відкриття провадження у справі у Господарському суді міста Києва, змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Експерт Комерц Груп (ідентифікаційний код 38833461), а також змінило адресу місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

У судове засідання 11.07.2019 р. з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 11.07.2019 р. було оголошено перерву до 29.07.2019 р.

23.07.2019 р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71 957,33 грн., в тому числі: 61 064,00 грн. - основного боргу, 1 992,26 грн. - інфляційних втрат, 438,00 грн. - 3% річних, 2 356,67 грн. - пені та 6 106,40 грн. - штрафу.

У судове засідання 29.07.2019 р. представник позивача з`явився, заяву про уточнення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд відмовив у прийнятті вказаної заяви, оскільки вона подана до суду з пропуском строку, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, ураховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 29.07.2019 р. представник відповідача втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Птахофабрика Київська (далі - ТзОВ Торговий дім Птахофабрика Київська , постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Столичний кондитер , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Експерт Комерц Груп (далі - ТзОВ Експерт Комерц Груп , покупець/відповідач) був укладений договір поставки №1202, відповідно до якого постачальник зобов`язався протягом терміну дії цього договору на підставі заявок покупця поставляти, а покупець приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати яйце куряче свіже, в порядку і на умовах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. договору, постачальник передає товар покупцю на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює 100% оплати вартості товару не пізніше 14 календарних днів після дати поставки товару. Розрахунки за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення в касу постачальника.

Згідно п. 6.4. договору, за прострочення визначених у п. 2.3. договору строків оплати поставленого та прийнятого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.5. договору встановлено, якщо покупець прострочив визначені у п. 2.3. цього договору строки оплати більш, ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

13.02.2019 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 71 064,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №104 та № 107.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, зокрема, 20.03.2019 р. здійснив оплату у сумі 5 000,00 грн. та 05.04.2019 р. у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.02.2019 р. по 24.05.2019 р., копія якої долучена до матеріалів справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №1202 від 12.02.2019 р., відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 71 064,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, в порушення умов вказаного договору, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 10 000, 00 грн., у зв`язку з чим у ТзОВ Експерт Комерц груп виникла заборгованість у сумі 61 064, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до п. 2.3. договору, постачальник передає товар покупцю на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює 100% оплати вартості товару не пізніше 14 календарних днів після дати поставки товару.

Судом встановлено, що в порушення умов вказаного договору відповідач у визначений термін, оплату за поставлений товар не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ТзОВ Експерт Комерц груп було порушено умови договору поставки та положення ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, що має наслідком задоволення вимог позивача частково у сумі 61 064, 00 грн., оскільки позивачем при складанні позовної заяви не було враховано здійснення 05.04.2019 р. часткової оплати за поставлений товар у розмірі 5000,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 300,22 грн. - інфляційних втрат, 464,33 грн. - 3% річних від простроченої суми, 6 606,40 грн. - штрафу та 5 456,15 грн. - пені за період з 01.03.2019 р. по 24.05.2019 р.

Так, судом встановлено, що згідно п. 6.4. договору, за прострочення визначених у п. 2.3. договору строків оплати поставленого та прийнятого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.5. договору встановлено, якщо покупець прострочив визначені у п. 2.3. цього договору строки оплати більш, ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій відповідно припиняється зі сплином 6 (шести) місяців.

Судом вище також встановлено, що договором передбачено відповідальність відповідача за неналежне виконання свого зобов`язання у вигляді сплати 10% від вартості неоплаченого товару.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних, і встановлено, що позивачем допущено помилки при обчисленні відповідних сум пені та 3 % річних.

За розрахунком суду, обґрунтованими визнаються позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 346,98 грн., 3 % річних у сумі 449,63 грн. та 1 300,22 грн. - індексу інфляції за період з 01.03.2019 р. по 24.05.2019 р., штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару складає 6 106,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Птахофабрика Київська задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Експерт Комерц груп (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 38833461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Птахофабрика Київська (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, буд. б/н; ідентифікаційний код 40045885) 61 064 (шістдесят одну тисячу шістдесят чотири) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 300 (одну тисячу триста) грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 449 (чотириста сорок дев`ять) грн. 63 коп. - 3 % річних, 5 346 (п`ять тисяч триста сорок шість) грн. 98 коп. - пені, 6 106 (шість тисяч сто шість) грн. 40 коп. - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару та 1 785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) грн. 78 коп. - судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 31.07.2019.

Суддя В.В. Бондарчук