Рішення

від 31.07.2019 по справі 918/354/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/354/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Петрук Майї Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкрафт"

про стягнення заборгованості в сумі 556 827 грн 62 коп. ,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 7083104МD6438.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2019 року фізична особа-підприємець Петрук Майя Миколаївна (далі - ФОП Петрук М.М. , позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкрафт" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 556 827 грн 62 коп., з яких: 490 662 грн 00 коп. - основний борг, 3 946 грн 00 коп. - 3% річних, 48 091 грн 09 коп. - пеня, 14 128 грн 53 коп. - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року позовну заяву ФОП Петрук М.М. від 21.05.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 1 липня 2019 року.

1 липня 2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 77).

1 липня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 01.07.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 78-80), в якій останній просить стягнути з Товариства заборгованість в сумі 465 155 грн 62 коп., з яких: 398 990 грн 00 коп. - основний борг, 3 946 грн 00 коп. - 3% річних, 48 091 грн 09 коп. - пеня, 14 128 грн 53 коп. - інфляційні втрати. Заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 1 липня 2019 року підготовче засідання відкладено на 15 липня 2019 року.

15 липня 2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 87), в якому останній заборгованість в сумі 398 990 грн визнає. Також у відзиві відповідач зазначив, що станом на 10 липня 2019 року відступній предмет спору в частині стягнення боргу в сумі 118 168 грн 00 коп., оскільки дана сума була сплачена Товариством після відкриття провадження у справі.

15 липня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 15.07.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Товариства заборгованість в сумі 438 660 грн 00 коп., з яких: 372 494 грн 00 коп. - основний борг, 3 946 грн 00 коп. - 3% річних, 48 091 грн 09 коп. - пеня, 14 128 грн 53 коп. - інфляційні втрати. Заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 29 липня 2019 року.

15 липня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов супровідний лист з копією платіжного доручення № 150 від 11.07.2019 р. на суму 26 496 грн 00 коп. (а.с. 100-101).

26 липня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення заяв про зменшення розміру позовних вимог відповідачу (а.с. 102-104).

29 липня 2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов лист від 29.07.2019 р. (а.с. 105), в якому останній зазначив, що Товариством зменшено заборгованість на суму 60 838 грн 00 коп., оскільки 11 липня 2019 року перераховано 26 496 грн 00 коп. та 29 липня 2019 року перераховано 34 342 грн 00 коп. Також в даному листі відповідач зазначив, що немає можливості забезпечити явки представника в судове засідання, призначене до розгляду на 29 липня 2019 року.

29 липня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення від 29 липня 2019 року (а.с. 106-109), до яких долучено платіжне доручення від 29 липня 2019 року № 195 про сплату Товариством заборгованості в сумі 34 342 грн 00 коп. В даних поясненнях позивач зазначив, що 26 квітня 2019 року відповідачем було оплачено 11 000 грн 00 коп., які було зараховано в рахунок заборгованості за актом № 1-00000346.

В судове засідання 29 липня 2019 року позивач не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника останнього у, наявній в матеріалах справи, розписці від 15.07.2019 р. (а.с. 99). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання 29 липня 2019 року також не з`явився, однак у листі від 29.07.2019 р. (а.с. 105) зазначив, що немає можливості забезпечити явки представника в судове засідання, призначене на 29 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 29.07.2019 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 29 липня 2019 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металкрафт" (далі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем Петрук Маєю Миколаївною (далі - Експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 81013 (далі - Договір, а.с. 65-68).

Предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, що надаються Замовником для перевезення автомобільним транспортом Експедитора (або залучених ним третіх осіб) у міжміському та/або міжнародному сполученні (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору Експедитор надає одну чи декілька з наступних послуг:

- здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- оформляє товарно-транспортну документацію;

- за згодою сторін виконує інші доручення Замовника.

Конкретні умови по кожному окремому перевезенню обумовлюються в Замовленні на перевезення (Заявці), яка є невід`ємною частиною договору. Допускається одержання Заявки засобами факсимільного чи електронного зв`язку (E-mail) (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.2.8. Договору Замовник зобов`язується вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з Експедитором.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг узгоджується сторонами в Замовленнях на перевезення, вказується у рахунках-фактурах Експедитора і затверджується Сторонами у Акті виконаних робіт.

Згідно п. 4.2. Договору порядок і строки оплати обумовлюються в разовому Замовленні на перевезення, що направляється Експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг Експедитора здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі належним чином оформлених оригіналів товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, Акту виконаних робіт протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, якщо в Заявці не обумовлено інше.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.2.4 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати вартості послуг на умовах, вказаних у Договорі або Замовленні на перевезення, Замовник виплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року. Договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо будь-яка із Сторін не висловить намір припинити дію Договору (п. 8.1. Договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

Як було зазначено судом вище, умовами Договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами в Замовленнях на перевезення, вказується у рахунках-фактурах Експедитора і затверджується сторонами у Акті виконаних робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору сформовано та погоджено сторонами Заявки (а.с. 23-32):

- від 10.12.2018 р. № 1012-1 на вартість перевезення 91 672 грн 00 коп.;

- від 14.12.2018 р. № 1412-1 на вартість перевезення 34 342 грн 00 коп.;

- від 27.12.2018 р. № 2712-1 на вартість перевезення 86 560 грн 00 коп.;

- від 02.01.2019 р. № 0201-1 на вартість перевезення 109 258 грн 00 коп.;

- від 06.02.2019 р. № 0602-2 на вартість перевезення 13 770 грн 00 коп.;

- від 06.02.2019 р. № 0602-1 на вартість перевезення 41 348 грн 00 коп.;

- від 25.02.2019 р. № 2502-1 на вартість перевезення 41 394 грн 00 коп.;

- від 11.04.2019 р. № 1104-2 на вартість перевезення 45 496 грн 00 коп.;

- від 11.04.2019 р. № 1104-2 на вартість перевезення 51 356 грн 00 коп.;

- від 22.04.2019 р. № 2204-1 на вартість перевезення 35 530 грн 00 коп.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору сторонами погоджено послуги щодо перевезення на загальну суму 550 726 грн 00 коп.

Згідно рахунків-фактур вартість наданих послуг складає 550 726 грн 00 коп. (а.с. 43-52):

- рахунок-фактура № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року на суму (без ПДВ) 91 672 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000001 від 7 січня 2019 року на суму (без ПДВ) 34 342 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000004 від 9 січня 2019 року на суму (без ПДВ) 86 650 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000009 від 15 січня 2019 року на суму (без ПДВ) 109 258 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000034 від 12 лютого 2019 року на суму (без ПДВ) 13 770 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000036 від 14 лютого 2019 року на суму (без ПДВ) 41 348 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000054 від 1 березня 2019 року на суму (без ПДВ) 41 394 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000110 від 16 квітня 2019 року на суму (без ПДВ) 45 496 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000112 від 17 квітня 2019 року на суму (без ПДВ) 51 356 грн 00 коп.;

- рахунок-фактура № 1-00000129 від 27 квітня 2019 року на суму (без ПДВ) 35 530 грн 00 коп.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору сторонами було підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 550 726 грн 00 коп. (а.с. 33-42):

- Акт № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року на суму 91 672 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000001 від 7 січня 2019 року на суму 34 342 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000004 від 9 січня 2019 року на суму 86 560 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000009 від 15 січня 2019 року на суму 109 258 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000034 від 12 лютого 2019 року на суму 13 770 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000036 від 14 лютого 2019 року на суму 41 348 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000054 від 1 березня 2019 року на суму 41 394 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000110 від 16 квітня 2019 року на суму 45 496 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000112 від 17 квітня 2019 року на суму 51 356 грн 00 коп.;

- Акт № 1-00000129 від 27 квітня 2019 року на суму 35 530 грн 00 коп.

Позивачем на виконання умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 8 жовтня 2013 року № 81013 на підставі заявок було надано відповідачу послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами Договором.

Факт та вартість наданих послуг підтверджується зазначеними вище актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Усього позивачем надано послуг згідно вказаних актів на суму 550 726 грн 00 коп.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 69), що 25 березня 2019 року відповідачем згідно рахунку № 1-00000004 було оплачено 60 064 грн 00 коп., наданих послуг за актом № 1-00000004 від 9 січня 2019 р., 26 квітня 2019 року відповідачем було оплачено послуги згідно рахунку № 124 та рахунку № 121 в сумі 11 000 грн. 00 коп. (2 500 грн 00 коп. та 8 500 грн 00 коп.).

Позивач у письмових поясненнях від 29 липня 2019 року зазначив, що оплачені відповідачем 26 квітня 2019 року 11 000 грн 00 коп. було зараховано в рахунок заборгованості за актом № 1-00000346.

Однак, як вбачається з суми заборгованості, позивачем зараховано лише оплату, яка була здійснена відповідачем 25 березня 2019 року в розмірі 60 064 грн 00 коп.

В той час, оплата, яка була здійснена відповідачем 26 квітня 2019 року в розмірі 11 000 грн. 00 коп. (2 500 грн 00 коп. та 8 500 грн 00 коп.) не була зарахована відповідачем в суму основної заборгованості.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 490 662 грн 00 коп. основного боргу (550 726 грн 00 коп. - 60 064 грн 00 коп.).

Як встановлено судом, що на момент звернення з даним позовом до суду у відповідача перед позивачем була заборгованість в розмірі 479 662 грн. 00 коп. (490 662 грн 00 коп. - 11 000 грн 00 коп.).

Відтак, на момент звернення з позовом до суду позивачем не було враховано оплату відповідачем заборгованості в розмірі 11 000 грн 00 коп. від 26 квітня 2019 року.

Під час розгляду справи в суді відповідачем також було оплачено 14 червня 2019 року 91 672 грн 00 коп., 11 липня 2019 року 26 496 грн 00 коп., 29 липня 2019 року 34 342 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, позивач скористався, наданим йому правом та зменшив розмір позовних вимог.

На оплачену відповідачем суму заборгованості 91 672 грн 00 коп. позивачем було зменшено розмір основної заборгованості, шляхом подання до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.07.2019 р. (а.с. 78-79).

На оплачену відповідачем суму заборгованості 26 496 грн 00 коп. позивачем було зменшено розмір основної заборгованості, шляхом подання до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.07.2019 р. (а.с. 88-89).

Як встановлено судом, 29 липня 2019 року відповідачем оплачено заборгованість в розмірі 34 342 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 29 липня 2019 року № 195 (а.с. 109).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено позивачу 34 342 грн 00 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Як зазначив позивач, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку із чим, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.07.2019 р., за останнім рахується заборгованість в розмірі 372 494 грн 00 коп.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Згідно п. 3.2.8. Договору Замовник зобов`язався вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з Експедитором.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг Експедитора здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі належним чином оформлених оригіналів товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, Акту виконаних робіт протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, якщо в Заявці не обумовлено інше.

З умов, укладеного між сторонами Договору вбачається, що:

- за актом № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року на суму 91 672 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 3 січня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000001 від 7 січня 2019 року на суму 34 342 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 21 січня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000004 від 9 січня 2019 року на суму 86 560 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 23 січня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000009 від 15 січня 2019 року на суму 109 258 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 29 січня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000034 від 12 лютого 2019 року на суму 13 770 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 26 лютого 2019 року включно;

- за актом № 1-00000036 від 14 лютого 2019 року на суму 41 348 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 28 лютого 2019 року включно;

- за актом № 1-00000054 від 1 березня 2019 року на суму 41 394 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 15 березня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000110 від 16 квітня 2019 року на суму 45 496 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 30 квітня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000112 від 17 квітня 2019 року на суму 51 356 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 1 травня 2019 року включно;

- за актом № 1-00000129 від 27 квітня 2019 року на суму 35 530 грн 00 коп. оплата має бути здійснена до 11 травня 2019 року включно.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу в сумі 372 494 грн 00 коп.

Як було встановлено судом вище, на дату звернення до суду з даним позовом позивачем не було враховано оплату відповідачем заборгованості в розмірі 11 000 грн 00 коп. від 26 квітня 2019 року.

Таким чином, з врахуванням зазначеної вище оплати сума боргу відповідача становить 361 494 грн 00 коп.

Крім того, судом встановлено, що на дату прийняття рішення у даній справі за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 327 152 грн 00 коп. (враховуючи сплачену Товариством суму грошових коштів, в частині стягнення якої провадження у справі підлягає закриттю).

Як підтверджено матеріалами справи відповідач оплату вартості наданих позивачем послуг на суму 327 152 грн 00 коп. у строки, передбачені п. 4.3. Договору, не здійснив.

У відзиві на позовну заяву відповідач заборгованість в сумі 398 999 грн визнав.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з Товариства 372 494 грн 00 коп. основного боргу підлягає частковому задоволенню в розмірі 327 152 грн 00 коп. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 000 грн 00 коп. слід відмовити.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату наданих послуг не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, на підставі пункту 5.2.4. Договору та ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 48 091 грн 09 коп., 3% річних в сумі 3 946 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 14 128 грн 53 коп. на відповідні суми заборгованості з 04.01.2019 р. по 21.05.2019 р., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг Експедитора здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі належним чином оформлених оригіналі товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, Акту виконаних робіт протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, якщо в Заявці не обумовлено інше.

Пунктом 5.2.4. Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати вартості послуг на умовах, вказаних у Договорі або Замовленні на перевезення, Замовник виплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як було зазначено вище, за актом № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року на суму 91 672 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 3 січня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 4 січня 2019 року.

За актом № 1-00000001 від 7 січня 2019 року на суму 34 342 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 21 січня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 22 січня 2019 року.

За актом № 1-00000004 від 9 січня 2019 року на суму 86 560 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 23 січня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 24 січня 2019 року.

За актом № 1-00000009 від 15 січня 2019 року на суму 109 258 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 29 січня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 30 січня 2019 року.

За актом № 1-00000034 від 12 лютого 2019 року на суму 13 770 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 26 лютого 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 27 лютого 2019 року.

За актом № 1-00000036 від 14 лютого 2019 року на суму 41 348 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 28 лютого 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 1 березня 2019 року.

За актом № 1-00000054 від 1 березня 2019 року на суму 41 394 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 15 березня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 16 березня 2019 року.

За актом № 1-00000110 від 16 квітня 2019 року на суму 45 496 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 30 квітня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 1 травня 2019 року.

За актом № 1-00000112 від 17 квітня 2019 року на суму 51 356 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 1 травня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 2 травня 2019 року.

За актом № 1-00000129 від 27 квітня 2019 року на суму 35 530 грн 00 коп. оплата мала бути здійснена до 11 травня 2019 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 12 травня 2019 року.

Як було встановлено судом вище, 26 квітня 2019 року відповідачем було оплачено послуги згідно рахунку № 124 та рахунку № 121 в сумі 11 000 грн. 00 коп. (2 500 грн 00 коп. та 8 500 грн 00 коп.). Позивач у письмових поясненнях від 29 липня 2019 року зазначив, що оплачені відповідачем 26 квітня 2019 року 11 000 грн 00 коп. було зараховано в рахунок заборгованості за актом № 1-00000346. Відтак нарахування штрафних санкцій за актом № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року слід здійснювати з урахуванням даної оплати, тобто з 04.01.2019 р. по 25.04.2019 р. слід нараховувати на суму 91 672 грн 00 коп., а з 26.04.2019 р. по 21.05.2019 р. - на суму 80 672 грн 00 коп.

Також судом було встановлено, що 25 березня 2019 року відповідачем згідно рахунку № 1-00000004 було оплачено 60 064 грн 00 коп. наданих послуг за актом № 1-00000004 від 9 січня 2019 р. Відтак нарахування штрафних санкцій за актом № 1-00000004 від 9 січня 2019 року слід здійснювати з урахуванням даної оплати, тобто з 24.01.2019 р. по 24.03.2019 р. слід нараховувати на суму 86 560 грн 00 коп., а з 25.03.2019 р. по 21.05.2019 р. - на суму 26 496 грн 00 коп.

В той час, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім невірно було здійснено нарахування по двох актах, а саме, по акту № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року та по акту № 1-00000004 від 9 січня 2019 року.

Тобто, як випливає з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування на суму наданих послуг згідно акту № 1-00000346 від 20 грудня 2018 року із зазначенням невірних періодів, згідно акту № 1-00000004 від 9 січня 2019 року - без врахування оплати.

Врахувавши вищенаведене суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 44 192 грн 07 коп., при заявленому - 48 091 грн. 09 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 44 192 грн 07 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 48 091 грн 09 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 44 192 грн 07 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 899 грн 02 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 3 707 грн 78 коп., при заявленому - 3 946 грн 00 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних, яка за розрахунком суду складає 3 707 грн 78 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 3 946 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 707 грн 78 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 238 грн 22 коп. слід відмовити.

Крім того суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір даних компенсаційних виплат становить 12 969 грн 95 коп., при заявленому - 14 128 грн 53 коп.

Однак, як вбачається з розрахунку позивача за актами № 1-00000110, № 1-00000112, № 1-00000129 індекс інфляції за періоди нарахування по даних актах не встановлено.

В той час за розрахунком суду за вищезазначеними актами індекс інфляції встановлено.

За актом № 1-00000110 інфляційні втрати становлять 318 грн 47 коп., за актом № 1-00000112 - 359 грн 49 коп., за актом № 1-00000129 - 248 грн 71 коп.

Загальний розмір інфляційних втрат за зазначеними актами згідно розрахунку суду становить 926 грн 67 коп.

Враховуючи, що позивачем не встановлено індексу інфляції за зазначеними актами, то суд, не бере до уваги інфляційні втрати за розрахунком суду за актами № 1-00000110, № 1-00000112, № 1-00000129 в сумі 926 грн 67 коп.

Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає розмір інфляційних втрат в сумі 12 043 грн 28 коп. (12 969 грн 95 коп. - 926 грн 67 коп.).

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 14 128 грн 53 коп., підлягає частковому задоволенню в розмірі 12 043 грн 28 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 085 грн 25 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП Петрук М.М. до Товариства є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 327 152 грн 00 коп. - основного боргу, 44 192 грн 07 коп. - пені, 3 707 грн 78 коп. - 3% річних та 12 043 грн 28 коп. - інфляційних втрат. У решті позовних вимог в частині стягнення 11 000 грн 00 коп. основного боргу, 3 899 грн 02 коп. пені, 2 085 грн 25 коп. інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 238 грн 22 коп. відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.07.2019 р. заявлено до стягнення 438 659 грн 62 коп. Відтак, судовий збір за заявлені вимоги становить 6 579 грн 89 коп. (438 659,62*1,5%=6 579,89).

При зверненні до суду позивачем згідно квитанції № 20 від 23 травня 2019 року сплачено судовий збір в розмірі 8 352 грн 38 коп.

Судом задоволено позовні вимоги в сумі 387 095 грн 13 коп. Судовий збір згідно задоволених вимог становить 5 806 грн 43 коп. (387 095,13*1,5%=5 806,43).

В частині стягнення заборгованості в сумі 17 222 грн 49 коп. суд дійшов висновку відмовити. Судовий збір у зв`язку із відмовою в частині позовних вимог становить 258 грн 59 коп., що складає 3,93% від судового збору за заявлені вимоги.

В частині стягнення основного боргу в сумі 34 342 грн 00 коп. суд дійшов висновку закрити провадження. Судовий збір у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог становить 515 грн 20 коп, що складає 7,83% від судового збору за заявлені вимоги.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 5 806 грн 43 коп.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем було зменшено позовні вимоги, то судовий збір з урахуванням зменшення розміру позовних вимог в розмірі 1 772 грн 49 коп. підлягає поверненню позивачу.

Крім того, згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 34 342 грн 00 коп. у зв`язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття в розмірі 515 грн 20 коп. також підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкрафт" (35740, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, смт. Мізоч, вул. Острізька, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 38230905) на користь фізичної особи-підприємця Петрук Майї Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 327 152 (триста двадцять сім тисяч сто п`ятдесят дві) грн 00 коп. - основного боргу, 44 192 (сорок чотири тисячі сто дев`яносто дві) грн 07 коп. - пені, 3 707 (три тисячі сімсот сім) грн 78 коп. - 3% річних, 12 043 (дванадцять тисяч сорок три) грн 28 коп. - інфляційних втрат та 5 806 (п`ять тисяч вісімсот шість) грн 43 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині вимог Петрук Майї Миколаївни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкрафт" основного боргу в сумі 34 342 грн 00 коп. закрити.

У задоволенні позовних вимог Петрук Майї Миколаївни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкрафт" 11 000 грн 00 коп. основного боргу, 3 899 грн 02 коп. пені, 2 085 грн 25 коп. інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 238 грн 22 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31 липня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим ( АДРЕСА_1);

3 - відповідачу рекомендованим ( 35740, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, смт. Мізоч, вул. Острізька, 33-А ).