Рішення

від 25.06.2019 по справі 923/375/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року Справа № 923/375/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс", м. Херсон

до відповідача: Приватного підприємства "Євротранс-2016", с.Київка Голопристанського району

про стягнення 50122,50 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Собчук О.В.- уповн. предст., дов. від 10.05.2019

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Техавтосервіс (Позивач) звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного підприємства Євротранс - 2016 (Відповідач) 50122,50 грн заборгованості зо договором поставки № 950 від 23.05.2016 року.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором поставки №950 від 23.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТОСЕРВІС виконало в повному об`ємі, а саме: поставило замовлені товари та надало Відповідачеві всі необхідні документи для подальшої оплати отриманого товару, проте Відповідачем зобов`язання за вказаним Договором не виконуються належним чином. У зв`язку з чим у Відповідача перед Позивачем, виникла заборгованість в розмірі 50 122 гривні 50 коп., яка на сьогоднішній день є не погашеною.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 визначено суддю по справі - Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.05.2019 відкрито провадження у справі № 923/375/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання у справі призначено на 06.06.2019 об 11 год. 30 хв.

Відповідач в судове засідання не з`явився. 30.05.2019. до суду повернулася копія ухвали від 17.05.2019, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом 05.06.2019, юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві (а.с. 38-43).

Крім того суд наголошує на тому, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Ухвалою суду від 06.06.2019 розгляд справи було відкладено на 18.06.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019 розгляд справи було відкладено на 25.06.2019 на 10год. 00хв. у зв`язку з неявкою в судове засідання Відповідача, щодо якого немає відомостей про отримання ним ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

20.06.2019 на адресу суду повернулась ухвала суду від 06.06.2019 року з відміткою пошти не існує .

Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд додатково повідомив Відповідача про відкриття провадження у справі № 923/375/19 шляхом розміщення на офіційному сайті судової влади відповідного повідомлення (а.с. 53).

25.06.2019 в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився. Представник позивача в судовому засіданні наводить підстави позовних вимог, обґрунтовує свою позицію у спорі, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.06.2019 р. було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

23 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТОСЕРВІС (Позивачем), та Приватним підприємством Євротранс-2016 (Відповідачем) було укладено Договір поставки №950.

За умовами п. 1.1. вищевказаного Договору ТОВ ТЕХАВТОСЕРВІС зобов`язалось здійснювати поставку товарів, а Відповідач зобов`язався своєчасно та самостійно здійснювати оплату за поставлені товари.

Суд встановив, що відповідно до видаткової накладної від 16.10.2018 року №7444 Відповідач отримав від Позивача товару на загальну суму - 14 894 грн. Відповідно до видаткових накладних від 12.11.2018 року №8307 та №8308 Відповідач отримав товару на загальні суми у 12 000 грн. та 13 508 грн. Згідно до видаткової накладної від 16.11.2018 року №8472 загальна сума поставленого Відповідачеві товару склала 5 254 грн. 50 коп., також Відповідачем відповідно до видаткових накладних від 26.11.2018 №8803 та від 28.11.2018 №8902 було отримано товар на загальні суми 1786 грн. та 2680 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставки, товар за домовленістю сторін продається на умовах 100% попередньої оплати, але товар за вище вказаним видатковими накладними було поставлено Позивачем без попередньої оплати.

Свої зобов`язання за Договором поставки №950 від 23.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТОСЕРВІС виконало в повному об`ємі, а саме: поставило замовлені товари та надало Відповідачеві всі необхідні документи для подальшої оплати отриманого товару, проте Відповідачем зобов`язання за вказаним Договором не виконуються належним чином.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.2019 року, який було підписано сторонами без заперечень, в тому числі і стосовно розміру заборгованості. Таким чином, суд встановив, що Відповідачеві відомо про дану заборгованість та про її розмір.

Позивачем було також направлено на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості, яка відповідно до бланку повідомлення рекомендованого поштового відправлення отримана представниками Відповідача 16.04.2019 року.

Як зазначає позивач, жодної реакції з метою врегулювання даного спору Відповідачем не проявлено, а сама претензія проігнорована.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Позивач подає відповідні докази, зокрема:

копію договору поставки №950 від 23.05.2016;

копії рахунків на оплату №1330 від 16.10.2018 року, №1447 від 12.11.2018 року, №1441 від 12.11.2018, №1473 від 16.11.2018, №1522 від 26.11.2018 року, №1534 від 28.11.2018 року;

копії видаткових накладних №7444 від 16.10.2018 року, №8307 від 12.11.2018 року, №8308 від 12.11.2018 року, №8472 від 16.11.2018 року, №8803 від 26.11.2018 року, №8902 від 28.11.2018 року;

копію акту звірки взаємних розрахунків від 18.02.2019 року;

копію претензії з доказами направлення та отримання.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (аналогічний припис зазначений в ч.1 ст.265 статті 265 Господарського кодексу України)

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, позивачем у період з 16.10.2018 року по 28.11.2018 року було поставлено товару на загальну суму 50122 грн. 50 коп. Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 50122 грн. 50 коп.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної суми заборгованості.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 50122 грн. 50коп, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 123, 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Євротранс-2016 (75663, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Київка, вул. Гагаріна, буд. 32, код ЄДРПОУ- 40227854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техавтосервіс (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Антипенко, буд. 56/50, код ЄДРПОУ 24955590) - 50122 грн. 50 коп. заборгованості за договором поставки №950 від 23.05.2016 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства Євротранс-2016 (75663, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Київка, вул. Гагаріна, буд. 32, код ЄДРПОУ- 40227854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техавтосервіс (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Антипенко, буд. 56/50, код ЄДРПОУ 24955590) - 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного тексту рішення - 27.06.2019 року

Суддя В.П.Ярошенко